Тримайте гроші в ощадкасі!

Тримайте гроші в ощадкасі!

Виходить, внутрішній борг Мінфіну і "Нафтогазу" майже повністю належить НБУ і держбанкам. У першому випадку - це данина українців у вигляді інфляції, а в другому - данина мільйонів вкладників, які віддають гривні "найнадійнішим" установам.
Понеділок, 19 вересня 2011, 11:13
Олександр Крамар, для ЕП

Під час кризи 2008-2009 років Ощадбанк та інші державні банки заробили собі репутацію чи не найбезпечніших вітчизняних фінустанов. Скориставшись цим, влада почала паразитувати на мобілізованих ними коштах та довірі мільйонів громадян.

Чи здогадуються українці, що їх депозити йдуть на компенсацію цін на газ і дефіциту бюджету, а відтак, можуть повторити сумну долю вкладів Ощадбанку СРСР?

Від моменту призначення уряд Миколи Азарова не просто продовжив, а й різко розширив масштаби запозичення коштів на внутрішньому грошовому ринку. Уже впродовж 2010 року обсяг облігацій внутрішньої державної позики - ОВДП - зріс майже вдвічі - з 71 мільярда гривень до 136,2 мільярда гривень.

Основна частина залучених грошей спрямовувалася на латання дір у державному бюджеті і на приховування реальних наслідків "рятівних" для фінансового стану "Нафтогазу" угод Віктора Януковича і Дмитра Медведєва. Лише за останній квартал 2010 року статутний капітал НАК довелося збільшувати на 12,4 мільярда гривень.

За даними цифрами приховувалася нова тенденція.

Якщо купівля ОВДП Нацбанком зросла лише на третину - з 42,4 мільярда гривень до 64,2 мільярда гривень, то українськими, переважно державними, банками - у два з половиною рази - з 19,3 мільярда гривень до 53,8 мільярда гривень, а іноземними кредиторами - у 23 рази - з 0,5 мільярда гривень до 11,3 мільярда гривень.

Останніх принадила лише надвисока доходність ОВДП, яка навесні 2010 року сягала 18-20% річних. Коли ж уряд почав її знижувати, приватні інвестори спочатку уповільнили темп придбання, а потім почали скорочувати свій пакет облігацій.

Упродовж першого півріччя 2011 року приватні кредитори скоротили свою частку: резиденти - з 6,9 мільярда гривень до 5,7 мільярда гривень, а нерезиденти - з 11,2 мільярда гривень до 8,8 мільярда гривень.

Обсяг ОВДП у портфелі НБУ теж зростав досить помірно - на 8,5 мільярда гривень, 13,6%, до 71,8 мільярда гривень. Натомість головним покупцем внутрішнього держборгу стали вітчизняні, переважно державні, банки, які за відповідний час придбали ОВДП на 15,5 мільярда гривень.

За рахунок більш як удвічі вищого порівняно з Нацбанком темпу придбання урядових облігацій - 28,8% - їх частка зрівнялася з НБУ - 70,2 мільярда гривень.

Аналогічна ситуація і з "Нафтогазом". Навесні 2011 року дефіцит НАКу спробували покривати за рахунок продажу ОВДП комерційним банкам. Зокрема, 28 квітня їх продали на рекордну суму "Дельта банку" - 5,2 мільярда гривень.

Проте цей випадок із зрозумілих причин не міг стати прикладом для наслідування іншими приватними структурами, і "Нафтогаз" останнім часом залучає кредити за неконкурентною процедурою "в одного учасника", якими виступають державні Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк.

Причому у компанії не приховують, що причина цього - "обмеженість кола банків, готових в даний момент співпрацювати з компанією".

У "Нафтогазі" заявляють, що ці кредити не погіршують фінансовий стан компанії, бо вони забезпечені товаром, ціна на який постійно зростає. Однак те, що цей товар за нинішніх імпортних цін НАК реалізовує із збитками, ні для кого не секрет.

Виходить, внутрішній борг Мінфіну та "Нафтогазу" майже повністю належить НБУ та держбанкам. У першому випадку - це данина усіх українців у вигляді породженої друком незабезпечених грошей інфляції, а в другому - це данина мільйонів соціально вразливих консервативних вкладників, які віддають гривні "найнадійнішим" банкам.

Дедалі більше аукціонів зараз завершуються безрезультатно, оскільки потенційні кредитори вимагають вищої відсоткової ставки. З огляду на зростаючі ризики боргової піраміди ОВДП, Мінфіну ставатиме дедалі важче залучати кошти під помірний відсоток. На цьому тлі підконтрольні владі державні банки, а насправді - їх вкладники, залишаються єдиною дійною коровою, яка не може відмовити.

Оскільки ресурси держбанків все частіше використовуються не для економічно ефективних капіталовкладень, а для "спалювання", обумовленого "соціальною турботою" уряду, їх стан стрімко погіршується. Так, чистий прибуток Ощадбанку у першому півріччі 2011 року до цього ж періоду 2010 року скоротився на 32%.

Коли ж нарешті завалиться уся боргова піраміда, а це, як показують останні події у розвинених країнах, лише питання часу, а уряд змушений буде погашати зовнішню заборгованість у твердій валюті, існує велика ймовірність, що проблема внутрішнього боргу буде розв'язана у кращих вітчизняних традиціях - через гіперінфляцію і знецінення гривні, у якій номіновані і ОВДП, і більшість депозитів найменш фінансово освічених та соціально-захищених громадян, які, перебуваючи в полоні консервативних ілюзій, усе ще вважають державні банки найбільш надійними.

Пояснення виявиться цілком схожим не те, яке дали з приводу знецінених вкладів Ощадбанку СРСР два десятиліття тому: проїли!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!