Чи потрапить енергетика в Європу

Чи потрапить енергетика в Європу

Треба визнати: держава не зможе довго дотувати теплову генерацію і вугільну промисловість, а бізнес двічі подумає, чи вкладати кошти у нереформований сектор з непередбачуваною політикою. Це неминуче призведе до зниження попиту на вугілля.
Четвер, 16 грудня 2010, 11:11
Ігор Богатирьов, генеральний директор державного підприємства "Регіональні електричні мережі". Стаття написана у співавторстві з Ільдаром Ґазізулліним, старшим економістом Міжнародного центру перспективних досліджень

Українська енергетика стоїть на порозі радикальних змін. Для цього Верховна рада має ратифікувати протокол про членство країни у Європейському енергетичному співтоваристві - ЄЕС. У такому разі угода набуде чинності з 1 січня 2011 року.

Європейське енергетичне співтовариство - це, передусім, нові можливості для лібералізації газового ринку і реформування енергетичного сектора країни.

Встановлення європейських правил гри на енергетичних ринках дозволить збільшити рівень конкуренції і попередити можливе зловживання монопольним становищем з боку великих компаній. Недавно ухвалений закон про ринок газу передбачає його лібералізацію - надає можливість вільного доступу до мережевої інфраструктури.

Крім того, за словами міністра палива та енергетики Юрія Бойка, членство України в ЄЕС сприятиме залученню інвестицій в енергетичний сектор і створить умови для вільного доступу українських компаній до ринків ЄС.

Через тривале відкладання реформи оптового ринку електроенергії ціна на електроенергію в Україні вища, ніж в ЄС. Оптова вартість українського струму у 2010 році зросла до 50 євро за МВт/год, тоді як середня ціна електроенергії на європейських біржах становить близько 40 євро за МВт/год.

Нарешті, виконання взятих Україною зобов'язань передбачає запровадження нормативів щодо обсягу шкідливих викидів підприємствами теплової генерації. Одна з директив ЄС накладає на ТЕС жорсткі обмеження щодо обсягів викидів оксидів сірки, оксидів азоту і пилу, які мають бути виконані до 2018 року.

Ціна природи

Країни, що розвиваються, зазвичай розглядають вимоги до зменшення викидів як забаганку заможних країн, які нав'язують бідним зайві витрати. Очевидно, що в енергетичній політиці ЄС природоохоронні пріоритети мають більшу вагу, ніж в українській. Київ більше турбує забезпечення соціально прийнятних цін на енергію.

Утім, зменшення викидів - обов'язкова складова енергетичної безпеки країни.

Енергетика робить найбільший внесок у сукупні викиди парникових газів в Україні. У 2010 році її частка становитиме 77% від сумарних викидів. Дослідження свідчать про збільшення рівня захворюваності і шкоди довкіллю у 20-кілометровій зоні від ТЕС. Погіршення здоров'я і збільшення витрат на медицину впливає на платників податків.

Втім, природоохоронні заходи теж потребують коштів. За даними Інституту загальної енергетики НАН, виконання директиви ЄС коштуватиме 10-20 мільярдів доларів. Точна цифра залежить від обраного сценарію модернізації енергетики.

Для порівняння: Польщі для цього знадобилося 20 років і 12 мільярдів євро. Однак навіть зараз країна ще не повністю відповідає нормативам ЄС.

Якщо найближчим часом Україна не створить умов для залучення коштів, виконання угоди буде зірвано. Наразі щорічний обсяг капітальних інвестицій в українську електроенергетику - і генерацію, і розподіл - становить 600-800 мільйонів євро.

Інвестиційні джерела

Джерела фінансування заходів із запровадження екологічних стандартів існують, проте без зміни політики залучати кошти у повному обсязі неможливо.

Кредити. Адміністративний механізм залучення банківських позик для потреб ТЕС, за яким повернення грошей здійснюється за рахунок збільшення оптової ціни струму, не дозволяє задовольнити інвестиційні потреби теплової генерації. Кредити міжнародних фінансових організацій малоймовірні без гарантій і реформи сектора.

Державний бюджет. Фонд охорони природи, який формується переважно за рахунок плати ТЕС за викиди, не використовується на заходи із скорочення викидів.

Приватний сектор. Підприємства ТЕС не є привабливими для інвесторів через надмірне адміністративне регулювання у діючій моделі ринку електроенергії.

Експорт. Український струм втрачає конкурентоспроможність порівняно з країнами ЄС. Без реформи ОРЕ і модернізації галузі нарощення експорту малоймовірне.

Торгівля квотами. Недосконалість вітчизняного законодавства обмежує можливість залучення коштів, отриманих за квоти на викиди парникових газів.

Переможці і переможені

Очевидно, що і приватні, і державні підприємства теплової енергетики хотіли б стати більш гнучкими при виборі палива і споживачів. Так, компанія "Дтек" оголосила про готовність купувати російське вугілля для виробництва та експорту струму до ЄС.

Національна акціонерна компанія "ЕКУ", ймовірно, теж відчуває труднощі. Вона змушена купувати неконкурентоспроможне вітчизняне вугілля, у зв'язку з чим їй важко конкурувати з приватними структурами.

Виробники обладнання також мають підтримати зміни, адже вони отримуватимуть замовлення. Водночас деякі підприємства, яким важко конкурувати із західними компаніями, можуть виступати за обмеження використання більш сучасних імпортних аналогів і лобіювати впровадження менш ефективних власних технологій.

Вугільні підприємства - це, мабуть, найбільша група, яка може програти від запровадження жорсткіших вимог до викидів. Якщо власники ТЕС зможуть обирати, у кого і яке вугілля купувати, багато шахт втратять ринок збуту і можливості для тіньових оборудок. Водночас є компанії, зацікавлені працювати у прозорих умовах.

Треба визнати: держава не зможе тривалий час дотувати або інвестувати у теплову генерацію і вугільну промисловість, а бізнес двічі подумає, чи вкладати кошти у нереформований сектор з непередбачуваною політикою.

За такої ситуації частка ТЕС в енергетичному балансі України природним чином  скорочуватиметься і буде заміщуватися більш "живучими" атомною енергетикою і гідроенергетикою. Це неминуче призведе до зниження попиту на вугілля.

Інтеграція екології та енергетики

Імовірність реформування української енергетики доволі висока, адже відсутність перетворень надто дорого коштуватиме економіці країни. Реформа ОРЕ передбачена урядовою програмою економічних реформ, а наміри приватизації ТЕС випливають з недавнього рішення вилучити їх з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Важливо, щоб перетворення в енергетичному секторі робилися разом з реформами у природоохоронній політиці. Передусім необхідно посилити економічні стимули до зменшення шкідливих викидів: збільшити штрафи за забруднення довкілля для електростанцій і спрямовувати одержані кошти на природоохоронні заходи.

Також слід посилити адміністративну спроможність центральних органів влади. Наприклад, можна забезпечити участь України у програмі ЄС "Розумна енергетика". Вона фінансує короткотермінові проекти, спрямовані на досягнення енергетичних цілей ЄС та імплементацію політики протидії змінам клімату.

 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua