Черги в БТІ стануть довшими
Громадяни, які хоч раз стикалися з роботою Бюро технічної інвентаризації, добре знають, скільки зусиль, часу і нервів забирає, здавалося б, проста процедура реєстрації права власності на нерухомість.
Якщо ви збудували будинок, придбали або отримали у спадок квартиру, вам потрібно це майно зареєструвати, а значить, попереду у вас нескінченні черги, малоприємне спілкування з чиновниками і декілька місяців очікування.
Це, звісно, якщо ви не хочете прискорити процедуру за окрему плату. У Києві, наприклад, ціни на такі послуги починаються з 200 доларів, дешевше не буває. За ці гроші реєструвати будуть місяць, зате не доведеться стояти у чергах. Можна і швидше, але й обійдеться це значно дорожче - від 1 тисячі доларів.
Спроб реформувати сферу реєстрації прав на нерухомість було чимало. Сьогодні реєстрацію здійснює місцева влада через комунальне підприємство.
Стратегічне завдання - забрати функцію реєстратора в органів місцевої влади та передати її Міністерству юстиції, запровадивши єдиний електронний реєстр, який буде однаково швидко і якісно обслуговувати як киян, так і жителів невеликих сіл.
Орієнтовний строк виконання цього амбітного проекту - 1 січня 2012 року. На будь-які якісні зміни раніше цього терміну ніхто й не очікував, однак вони відбулися.
1 жовтня 2010 року набрала чинності нова редакція Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших майнових прав на нерухоме майно. Документ затвердив Мінюст 28 липня 2010 року.
На жаль, нові правила не торкнулися спрощення процедури реєстрації, скорочення терміну очікування чи зменшення переліку документів, необхідних для реєстрації. Все це залишилося без суттєвих змін.
Зате з'явилася нова категорія людей, які змушені звертатися до БТІ. Тепер реєстрації підлягає не лише право власності на нерухомість, а й право користування нею.
За новими правилами, договори оренди квартир, будинків, нежилих приміщень, а точніше ті з угод, що укладені строком на три роки і більше, а відтак оформлені нотаріально, повинні бути зареєстровані в БТІ. Тож запасайтеся терпінням, бо черги в цій конторі відтепер стануть довшими, а послуги посередників - дорожчими.
Описана у Тимчасовому положенні процедура реєстрації виглядає наступним чином. Після укладення договору оренди заявник - власник нерухомості чи особа, що її орендує, автори не уточнюють, однак є припущення, що мається на увазі саме орендар - повинен звернутися до БТІ із заявою про проведення реєстрації.
Також він має принести паспорт, оригінал угоди оренди, нотаріальні копії договору - точна кількість не зазначається, витяг з Єдиного держреєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості, витяг з Єдиного держреєстру обтяжень рухомого майна, витяг з Єдиного держреєстру іпотек. Ці витяги видає нотаріус під час посвідчення договору.
Строк реєстрації обмежений чотирнадцятьма робочими днями з моменту прийняття заяви, однак він не включає в себе термін, необхідний для проведення технічної інвентаризації приміщення, тож процедура може затягнутися.
Однак Тимчасове положення містить суттєвішу проблему - воно суперечить Цивільному кодексу.
У статтях 793 та 794 кодексу сказано, що договір оренди нерухомості строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Натомість у Тимчасовому положенні мова йде про те, що реєстрації підлягають всі права користування нерухомістю. При цьому немає жодного застереження, що це стосується договорів оренди строком на три роки і більше.
Ця неузгодженість розв'язується дуже просто: діятимуть норми Цивільного кодексу, адже це закон, що має більшу правову силу порівняно з положеннями Мінюсту. Однак сама наявність такої неузгодженості у тексті Тимчасового положення ставить під сумнів його легітимність і створює загрозу, що нові правила не будуть виконуватися.