Мільярди рятують мільйони

Мільярди рятують мільйони

Обама підтримав розширення медичних програм для країн третього світу, проте конкретні пропозиції його адміністрації незадовільні. Бюджет-2011 передбачає виділення фонду 1 мільярда доларів. Ця сума не варта провідної ролі Америки.
Понеділок, 22 березня 2010, 13:22
Джефрі Сакс, професор економіки, директор Інституту Землі при Колумбійському університеті.

У вересні світові лідери зберуться разом у будівлі ООН, щоб прискорити досягнення Цілей розвитку тисячоліття - ЦРТ. Три з восьми цілей стосуються забезпечення доступності основних видів медичного обслуговування для населення всього світу.

Невелика частина світових фінансів при правильному регулюванні може щорічно рятувати мільйони життів. Ключовим кроком є розширення Всесвітнього фонду з боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією у Всесвітній фонд охорони здоров'я.

Всесвітній фонд був створений у 2002 році, щоб допомогти світу в боротьбі з цими смертельними захворюваннями. Досягнуті результати вражають і роблять його, можливо, найуспішнішим нововведенням в області іноземної економічної допомоги за останнє десятиліття.

Близько 2,5 мільйона чоловік прийняті на протиретровірусні лікування СНІДу, 8 мільйонів осіб були вилікувані від туберкульозу. Більше 100 мільйонів довговічних сіток для ліжок, оброблених засобом від комах, доставлені нужденним для боротьби з малярією. Загалом програми фонду врятували 5 мільйонів життів.

Реклама:

Видатні успіхи Всесвітнього фонду є наслідком його методів роботи. У всіх державах, що розвиваються, формуються так звані комітети узгодження з конкретних недуг.

Кожен комітет очолює національний уряд, але передбачається і участь неурядових організацій для розробки національних планів боротьби з хворобами.

Після отримання цих планів Всесвітнім фондом вони направляються до комісії з технічного розгляду для перевірки їхньої наукової спроможності і здійсненності.

У разі схвалення комісією з технічного розгляду, план направляється у правління Всесвітнього фонду, члени якого голосують за чи проти виділення фінансування.

Всесвітній фонд стежить за реалізацією програми і перевіряє звітність. Загальна сума фінансування програм фонду з 2002 року склала 19 мільярдів доларів.

Зараз перед Всесвітнім фондом стоять дві серйозні проблеми. Особливо вони стосуються країн-донорів, які його підтримують.

Перша - це брак фінансування. Всесвітній фонд виявився настільки успішним, що країни почали представляти на розгляд все більш грандіозні програми.

На жаль, організація уже знаходиться у стані фінансової кризи. Протягом найближчих трьох років їй знадобиться 6 мільярдів доларів на рік для фінансування розширення програм за основними трьома недугами, але вона має лише 3 мільярди доларів на рік, що надаються країнами-донорами.

Якщо ситуація не зміниться, це призведе до безглуздої загибелі мільйонів людей.

Друга проблема полягає у необхідності розширення повноважень Всесвітнього фонду.

Досі він займався ЦРТ № 6, тобто боротьбою з конкретними смертельними захворюваннями. Однак боротьба з ними повинна включати вдосконалення основних видів медичного обслуговування - оснащення місцевих клінік, збільшення кількості автомобілів швидкої допомоги, постачання ліків.

Ці заходи відіграють винятково важливу роль у досягненні ЦРТ № 4 - зниження рівня дитячої смертності і ЦРТ №5 - зниження рівня материнської смертності. Усі ці три ЦРТ взаємопов'язані - вони можуть були здійсненні за умови належного збільшення масштабів основних видів медичного обслуговування.

Очевидним кроком для досягнення ЦРТ №4 і №5 є розширення повноважень Всесвітнього фонду щодо фінансування. Багато програм, наприклад, проект "Село тисячоліття", доводять, що збільшення масштабів робіт з покращення медицини у селах може суттєво знижувати рівень дитячої та материнської смертності.

Розширення повноважень фонду для фінансування навчання та працевлаштування місцевих лікарів, будівництва і функціонування медичних установ може забезпечити повноцінний розвиток місцевих систем.

Багато країн - Франція, Японія, Норвегія, Великобританія, США - визнали необхідність переходу до масштабнішого фінансування медичних систем.

Однак вони, мабуть, розглядають питання фінансування медичних систем як вибір між посиленням боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією і збільшенням фінансування основних медичних систем. Насправді, звичайно ж, необхідно і те, й інше, і все це профінансувати цілком можливо.

Щорічні витрати на боротьбу з конкретними хворобами протягом найближчих трьох років становитимуть близько 6 мільярдів доларів. На розширення медичних систем знадобиться ще 6 мільярдів доларів на рік.

Загальна сума у 12 мільярдів доларів для розширеного Всесвітнього фонду може здатися надто великою порівняно з нинішніми 3 мільярдами доларів на рік.

Однак загальне річне фінансування у розмірі 12 мільярдів доларів є, насправді, досить скромним, воно складає 0,033% ВВП країн-донорів. Це мізерна сума, яку вони легко зможуть зібрати, якщо справді цього захочуть.

Президент США Барак Обама висловився на підтримку розширення основних видів медичного обслуговування, проте конкретні бюджетні пропозиції його адміністрації поки що незадовільні. Затверджений бюджет 2011 року передбачає виділення фонду 1 мільярда доларів. Ця сума не варта провідної ролі Америки.

Якщо США збільшать свою підтримку фонду до 4 мільярдів доларів на рік, це, ймовірно, спонукає інші країни-донори виділяти 8 мільярдів доларів щорічно. Тоді частка Сполучених Штатів складе третину від загального фінансування.

Для залучення цих коштів та заповнення бюджетного дефіциту адміністрація Обами могла б обкласти податком надприбутки фінансових корпорацій Уолл-стріт.

Це дозволить банкірам, чия погана робота в останні роки принесла світові такий значний збиток, і які й далі отримують надмірні премії, почати загладжувати свою провину за допомогою нового податку, кошти від якого врятують мільйони життів.

Авторське право: Project Syndicate, 2010 рік

Переклад з англійської - Тетяна Грибова

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: