Будівництво відродить економіку

Будівництво відродить економіку

Це буде типове житло, зроблене з економних матеріалів, площею 25-70 квадратних метрів, за ціною 400 доларів за метр. Однокімнатна квартира могла б коштувати 10 тисяч доларів.
П'ятниця, 9 жовтня 2009, 14:32
Лев Парцхаладзе - голова ради директорів Української будівельної асоціації.

Криза - це складний для багатьох період, що дозволяє по-новому подивитися на життя та бізнес. Саме під час кризи стаєш мудрішим.

У кризовий час необхідна розробка нестандартних ідей. Якщо говорити про будівництво, то потрібно невідкладно прийняти ряд антикризових рішень.

1. Запустити програму "Повернення заморожених вкладів в обмін на житло" і держпрограму з будівництва типового житла "Економка".

2. Навести порядок у сфері виконання законів усіма посадовими особами всіх органів виконавчої влади.

3. Спростити дозвільну систему та адаптувати українські закони до європейських норм і стандартів.

4. Зробити реальні кроки із залучення інвестицій у галузь.

Нова програма будівництва житла

Сьогодні потрібно відновити роботу антикризової ради з будівництва при Мінрегіонбуді і Кабміні. Вона має регулярно оцінювати ситуацію в країні, розробляти і приймати нові рішення, а також стежити за їх реалізацією.

Наприклад, одним з таких рішень може стати розробка та впровадження програми "Повернення заморожених вкладів в обмін на житло".

Ідея у тому, що заморожені вклади населення на добровільній основі можна буде поміняти на житлові сертифікати, за які в подальшому будуть купуватися квадратні метри у споруджуваних будинках за пільговою ціною.

Гроші за цією схемою будуть спрямовуватися на завершення недобудов та зведення нового житла. Таким чином, ми вирішимо проблему недобудов, соціальні проблеми, уникнемо додаткової інфляції, запустимо економіку, створимо робочі місця.

Сьогодні в Україні бракує житла. Ми пропонуємо такий спосіб вирішення проблеми: створити житло економкласу, назвемо його, наприклад, "економка".

Це буде типове житло - саме так будувалися "сталінки" і "хрущовки", зроблене з економних матеріалів, площею від 25 до 70 квадратних метрів, за ціною від 300 до 400 доларів за квадратний метр. Однокімнатна квартира могла б коштувати близько 10 тисяч доларів.

Для реалізації цієї програми потрібно створити державне підприємство, яке б виступало замовником будівництва. Йому б надавалися безкоштовно ділянки землі з підведеними комунікаціями, а також гарантувалося "зелене світло" у проходженні всіх узгоджувальних процедур.

Держава також могла б допомогти малозабезпеченим сім'ям отримати пільгові кредити. За такого підходу за сім-десять років ми б вирішили квартирне питання. А держава отримала б мільярдні інвестиції, створила б чимало робочих місць, вирішила б важливі соціальні питання і "перевантажила" б економіку.

Реформи, порядок, закон

Турбує існуюча корупція і безвідповідальність чиновників. Можна місяцями чекати і не отримувати відповіді. Тому потрібно змусити їх виконувати закони.

Приміром, у європейських країнах, якщо чиновник у встановлений термін не відповів на запит, на нього автоматично буде накладено штраф. Після кількох таких випадків розглядається питання про профпридатність урядовця.

Також існує процедура: якщо прострочено термін видачі відповіді на запит, діє принцип мовчазної згоди. Впроваджуючи такі правила в Україні, ми серйозно вдаримо по корупції, змусимо чиновника бути відповідальним.

Крім того, слід запровадити систему електронного документообігу. Це дозволило б у кілька разів прискорити процес отримання дозволів, зробити процес документообігу більш прозорим.

Сьогодні існує велика проблема з хаотичною забудовою у містах. І оскільки немає чіткої відповідальності посадовців, вони можуть приймати рішення на свій розсуд.

Тому ми маємо застарілі генплани, які не враховують сучасних методів зонування і вимог до поверховості, щільності забудови, транспортного та інженерного навантаження, архітектурного стилю, співвідношення житлових і соціально-культурних, комерційних об'єктів, норм і стандартів екологічної безпеки.

Значить, необхідно прийняти регуляторні рішення, які будуть зобов'язувати чиновників реалізовувати сучасні методи зонування міських територій.

Можна було б прийняти і таке рішення: якщо до 2011 року не будуть створені генплани з урахуванням цих критеріїв, то містам буде заборонено видавати дозвільну документацію на будівництво.

Проблем у галузі досить багато і їх треба вирішувати.

Більшість регуляторних норм суперечать одна одній та іншим законам. Потрібно змінювати державні будівельні стандарти. Оновлення вимагає галузева термінологія, наприклад, потрібно офіційно закріпити поняття "девелопер" та "зонінг".

Необхідно ввести обов'язкове страхування споруджуваних об'єктів. Треба суттєво змінити підхід до видачі будівельних ліцензій, частину функцій можна передати саморегулюючим організаціям. Необхідна реформа у будівельній освіті.

Залучення інвестицій

Залучення інвестицій потрібно розпочати з роботи над репутацією. Потрібно вибудувати ефективну державну інформаційну стратегію, розробити і запустити рекламну кампанію, що розповідає про потенціал українського ринку.

Слід гарантувати інвестору повернення коштів, мінімізувати ризики при вході на ринок України, максимально спростити цей вхід, підготувати прозорі та зрозумілі правила роботи.

Необхідно брати участь у провідних світових виставках з інвестицій та нерухомості - MIPIM і MAPIC - Франція, MIPIМASIA - Гонконг, Expo Real - Німеччина, Barcelona Meeting Point - Іспанія, ISTANBUL REstate - Туреччина.

На таких виставках презентують проекти нерухомості, інвестиційна ємність яких стартує від 20 мільйонів доларів. Та й саму участь України у зарубіжних виставках потрібно підняти на державний рівень.

Наприклад, протягом останніх п'яти років Україна була представлена на MIPIM, але не на державному рівні, а як ініціатива приватних компаній. А, наприклад, Росія була представлена на рівні міністерств і мерій, тому і залучила інвестицій в десятки разів більше. Це приклад державної стратегії. Саме такий підхід повинен бути і в Україні.

Є сенс організувати виставки такого формату і в Україні, щоб цільовий інвестор не їздив по всій країні у пошуку відповідних проектів або об'єктів для інвестицій, а отримав всю необхідну інформацію в одному місці з перших рук.

Таким чином можна залучити не мільйони, а мільярди доларів. Також варто було б ввести відкритий електронний реєстр існуючих інвестиційних проектів за галузями, з яким міг би ознайомитися будь-який зацікавлений інвестор.

Та й для більш ефективної роботи місцевого інвестора необхідно забезпечити вільний доступ до даних державного земельного кадастру.

Криза серйозно вдарила по будівельній галузі. Будівництво в Україні скоротилося більш ніж на 80%, у скрутному становищі знаходяться виробники будматеріалів.

Було б розумно ввести акциз на закордонні будматеріали з метою створення цінової преференції для матеріалів місцевого виробництва.

За радянських часів у будівельній сфері Союзу та країн соцтабору 70% будівельників були з України, а наші будівельні матеріали експортувалися в десятки країн світу.

Ми повинні згадати добру традицію української будівельної школи і вже з новим досвідом розробити й реалізувати держпрограму з освоєння закордонних ринків.

Будівництво як антикризовий локомотив

Розробка і впровадження антикризових рішень дозволить стимулювати розвиток будівельної галузі. Коли запрацюють будівельники, почнуть оживати суміжні галузі.

З'являться робочі місця, поліпшиться добробут, знизиться соціальна напруга у суспільстві, збільшаться надходження до бюджету.

Поновлення будівництва відновить ланцюжок, у якому задіяні сотні компаній, що займаються виробництвом та продажем будівельних матеріалів, наданням будівельно-монтажних, транспортних і ріелторських послуг.

Адже у зведенні тільки одного будинку беруть участь близько 40 компаній з різних сфер народного господарства.

Криза змушує людей почати працювати більш ефективно. І саме тому криза - найкращий час для реформ. Потрібно лише правильно скористатися цим часом.

Реклама:
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: