Вона таки працює

Вона таки працює

Навіть чиновники УЄФА визнали значний прогрес у підготовці України до "Євро-2012": "Ми приємно здивовані українськими дорогами, вони не такі погані, як про них кажуть".
Четвер, 29 жовтня 2009, 13:57
Сергій Старицький, економіст

Рік тому в Україну прийшла світова економічна криза. Ця сумна річниця - добрий привід проаналізувати, що було зроблено в країні за цей час.

Всупереч усім чорним прогнозам, якими рясніли засоби масової інформації наприкінці 2008 року, країна вистояла. Продовжують працювати - хоча і не на повну потужність - заводи, сплачуються зарплати, пенсії, стипендії. Втримався банківський сектор, Україна уникла дефолту.

Криза прийшла в Україну двома шляхами.

Перший - через різке зменшення експорту товарів з України. У жовтні цей показник впав на 13%, у листопаді - ще на 38% порівняно з попереднім місяцем, що вдарило передовсім по промисловості. У жовтні 2008 року сектор впав на 19,2%, у листопаді - на 28,6% до аналогічного місяця 2007 року.

Другий - через значний обсяг зовнішніх боргових зобов'язань банків і фірм. З жовтня 2005 року по жовтень 2008 року зовнішній борг фінансових установ зріс у 9,5 рази, комерційних підприємств - у 2,3 рази.

На 1 жовтня 2008 року ці два борги разом сягали 86,1 мільярда доларів - ця сума навіть за тодішнім офіційним курсом НБУ становила більше 40% ВВП країни.

Протягом попередніх трьох років українська влада спокійно дивилася, як стрімко збільшувалися зовнішній борг суб'єктів господарювання та частка кредитів у валюті і не робила нічого, аби скорегувати ці негативні тенденції.

Різке обмеження кредитних ресурсів за кордоном і необхідність банків гасити взяті короткострокові позики, номіновані в іноземній валюті, посилили тиск на гривню. Падіння її курсу призвело до подорожчання обслуговування валютних кредитів.

У свою чергу, це стало причиною зростання обсягу поганих позик у кредитному портфелі банків з 3,7 мільярда гривень у травні 2008 року до 24,3 мільярда гривень у травні 2009 року. А їхня частка у сукупному кредитному портфелі фінансових установ збільшилася з 0,8% до 5%.

Вплив світової кризи на українську економіку був би м'якшим, якби протягом попередніх 18 років незалежності держава модернізувала засоби виробництва та інфраструктуру, підвищила енергетичну ефективність економіки та якість експорту.

У ситуації більш жорсткої конкуренції на світових ринках ці системні негаразди погіршували позиції українських виробників.

Кризу також було б легше пережити, якби окремі суб'єкти не намагалися на ній спекулювати. Передовсім, це стосується банківського сектора.

Непрозорість валютних інтервенцій Нацбанку, використання на міжбанку коштів рефінансування, виведення з установ грошей вкладників і позик рефінансування через "липові" кредити афільованим особам лише посилили кризу.

Як сказав екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський, "Польщі вдалося легше здолати кризу, бо наші політики вміють знаходити компроміс щодо найгостріших і болісних питань". На жаль, Україна - не Польща.

"Особисті почуття" президента до прем'єр-міністра України матеріалізувалися у численні вето і призупинення постанов уряду. Закони про підтримку промисловості (№694) та аграрного комплексу (№922) прийняті лише через подолання вето. Це ж вето поховало новий Бюджетний кодекс і закон про Фонд держмайна.

Отже, українському уряду боротися із світовою кризою було важче, ніж урядам розвинутих країн. Тим не менш, є певні досягнення.

Забезпечено стабільність соціальних виплат. "Попри всі проблеми, сплачуються соціальні виплати", - зазначив директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, доктор економічних наук Ігор Бураковський.

Так, за час кризи борг із зарплати дещо збільшився, але мова йде не стільки про бюджетників, скільки про борги комерційних підприємств.

В Україні, на відміну від країн Балтії, не було зменшено соціальні виплати. Скажімо, в Естонії понизили виплати з безробіття, а в Латвії на 20% скоротили зарплати бюджетникам та урізали виплати з догляду за дитиною.

Хоча у січні-лютому 2009 року середня зарплата знизилася, зараз її розмір відновлено на докризовому рівні. Немає боргів з виплат стипендій і пенсій, допомог при народженні і за доглядом за дитиною.

Незважаючи на вимоги Міжнародного валютного фонду, уряд зберіг діючий пенсійний вік і пенсії для працюючих пенсіонерів.

Зупинено зростання безробіття. З початку 2009 року кількість безробітних зменшилася на 300 тисяч осіб. І хоча рівень безробіття дещо вищий, аніж той, що був перед кризою, тим не менш, навіть за даними Міжнародної організації праці, безробіття в Україні є нижчим, ніж, скажімо, в Іспанії.

Надана підтримка промисловості і АПК. В той час, як у США впав світовий гігант автомобілебудування General Motors, Україна уникнула великих банкрутств, у тому числі за рахунок урядових заходів з підтримки промисловості.

Зокрема, зараз діє мінімальна цільова надбавка на газ - 2% проти 12% торік. Причому з осені 2008 року по квітень 2009 року цю надбавку для металургів і хіміків було взагалі скасовано. За даними Мінпромполітики, це дозволило промисловості зекономити більше 2 мільярдів гривень.

Збережені стабільні тарифи на електроенергію і вантажні залізничні перевезення. Були спроби забезпечити дешевшу сировину для виробників, особливо для металургів і хіміків, наприклад, за рахунок контролю за цінами на коксівне вугілля.

Були дії, спрямовані на збільшення попиту на продукцію українських виробників - як за рахунок державних закупівель за ринковими цінами, зокрема, енергетичного вугілля, так і за рахунок програм міжнародних фінансових організацій.

Мова йде про проект ЄБРР з модернізації рухомого складу "Укрзалізниці", який створює попит на продукцію машинобудування і металургії.

Були і прямі державні дотації для окремих галузей. Передусім, можна згадати успіхи в авіабудуванні - погашено борги авіапідприємств, запущено у серійне виробництво літак АН 140-100, відновлено виконання іноземних замовлень.

Через закупівлі Аграрного фонду отримали підтримку селяни. Крім того, їм на пільгових умовах надані пально-мастильні матеріали, подовжені пільгові кредити.

Результат цих дій - за дев'ять місяців падіння у промисловості загальмувалося на 6%. А сільгоспвиробництво демонструє зростання. У 2008 році Україна отримала рекордний врожай за всі часи незалежності - 54 мільйони тонн зерна.

Стабілізовано роботу банківського сектора. Незважаючи на проблеми у кількох великих установах, українська банківська система уникла "ісландського сценарію". Хоча робота банків - це "парафія" НБУ, тим не менш, ключові позитивні рішення у секторі приймалися поза стінами регулятора.

По-перше, урядова коаліція втричі підвищила державні гарантії за вкладами населення - з 50 тисяч гривень до 150 тисяч гривень.

По-друге, коаліція заборонила банкам збільшувати ставки за уже взятими позиками. Це врятувало багато родин від боргової ями.

По-третє, протягом 2009 року уряд викупив у державну власність банк "Київ", Укргазбанк та Родовід Банк - їх вкладники поступово отримують свої депозити.

Якби не 17 квітневих постанов уряду, Україна не отримала б другий і третій транші МВФ - відповідно курс долара сьогодні міг би бути суттєво вищим. Це призвело б до банкрутства не тільки підприємств-позичальників та банків, але і багатьох родин, які мають кредити, номіновані у доларах і євро.

Поступово гасяться зовнішні борги фінансових установ - за останні три квартали сукупний зовнішній борг банків зменшився майже на 7 мільярдів доларів.

Україна уникла дефолту. Незважаючи на зростання зовнішнього державного боргу, Україна вчасно розрахувалася за єврооблігаціями, які було випущено першим і другим урядами Віктора Януковича на 1,3 мільярда доларів.

Відновлення співпраці з МВФ зняло питання про можливість дефолту України, хоча у січні-лютому навіть експерти ООН заявляли про таку небезпеку. Досягнуто принципових домовленостей щодо погашення боргів "Нафтогазу".

Як зазначив відомий фінансист Джордж Сорос, "уникнення дефолту як жахливої катастрофи - це вже велике досягнення".

Розпочато системні реформи. Навіть президент УЄФА Мішель Платіні визнав значний прогрес у підготовці України до "Євро-2012". Будуються аеропорти, готелі і стадіони, на оновлення доріг у 2009 році передбачено 15 мільярдів гривень.

"Ми приємно здивовані українськими дорогами, вони не такі погані, як про них кажуть", - зауважив директор "Євро-2012" Мартін Каллен.

І ще два штрихи. 300 мільйонів євро від продажу Японії квот на викиди вуглецю держава вклала у спеціальні проекти з підвищення енергетичної ефективності підприємств. А за кошти міжнародних фінансових організацій розпочато програми з модернізації ліній електропередач.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!