Ахметов не бажає сплачувати рахунки?

Ахметов не бажає сплачувати рахунки?

Щоб уникнути виплат, компанія Ріната Ахметова "Метінвест" звернулася до суду. Справу передали судді, яка є дочкою екс-міністра екології Василя Джарти - друга і однопартійця донецького олігарха.
Понеділок, 14 вересня 2009, 17:43
Ганна Кухта, журналіст

Металургійний комбінат "Азовсталь", який входить до імперії Ріната Ахметова "Метінвест", опротестовує в судах законність виданих ним цінних паперів. Комбінат посилається на те, що 1999 року незаконно видав "безтоварні" векселі на 25 мільйонів гривень.

"Виправляти помилки", заявляючи про порушення своїх прав, підприємство взялося лише через десять років, коли настав час оплачувати рахунки. Хоча закон забороняє видавати "безтоварні" векселі, визнати їхню недійсність чи відсутність вексельної сили неможливо. Тому навіть такі  векселі доведеться оплачувати.

П'ять векселів ВАТ "МК "Азовсталь" номіналом 5 мільйонів гривень кожен із строком оплати 24 лютого 2009 року були надані корпорації "Укренергосервіс". На початку 2000 років корпорація розрахувалася цими векселями з іншими фірмами. Відтак, чотири з них перейшли до державного підприємства НАЕК "Енергоатом".

Щоб не сплачувати рахунки, на початку 2009 року ТОВ "Метінвест Холдинг", до складу якого входить "Азовсталь", звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом проти уже неіснуючої корпорації "Укренергосервіс", ЗАТ "Міжнародне ділове співробітництво", "Енергоатому", "УБ РАЕС" і ВАТ "Азовсталь" про визнання недійсними векселів, виданих меткомбінатом.

Справу передали судді Вікторії Джарти, дочці колишнього міністра екології Василя Джарти, друга і однопартійця Ріната Ахметова. Судді було заявлено відвід, і справа почала дрейфувати між різними судовими інстанціями.

Не досягши необхідного результату, юристи зазначеної фінансово-промислової групи розробили і реалізували іншу схему. Цього разу вже "Азовсталь" подав до Господарського суду Донецької області позов до цих же компаній.

Меткомбінат аргументував свої вимоги тим, що сам порушив закон, емітувавши векселі. За законом, вони можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи чи надані послуги.

Тобто, видані комбінатом векселі є "безтоварними". Видача ж таких цінних паперів юридичними особами, окрім банків, заборонена.

У підсумку, суд прийняв рішення про неправомірність видачі векселів і оголосив їх такими, що не підлягають оплаті.

Однак укладена у лютому 1999 року угода про прийом-передачу векселів не може бути визнана недійсною.

Річ у тім, що вимога про "товарність" векселю, передбачена законом про обіг векселів в Україні, почала діяти лише у квітні 2001 року і до вказаної угоди застосовуватися не може.

Відтак, рішення донецького суду було прийняте з порушенням діючого законодавства і може завдати значних збитків державній компанії.

За іронією долі, донецький слід протягнувся і до Києва. 16 вересня у Вищому господарському суді ця справа розглядатиметься за участю вихідця з Апеляційного господарського суду Донецької області Станіслава Мірошниченка, який, на диво, є доповідачем у справі.

Він разом з головою Донецького апеляційного господарського суду - один з шести суддів, відомих завдяки гучній справі "донецькі судді проти преси".

Вони подали позов проти журналіста, який у публікації "Чорна трійка: все інше не має стосунку до справи" описав роботу донецьких судів. Хоча у матеріалі не було названо жодного прізвища, за вироком іншого донецького суду публікацію було знято.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua