Банки вчинили злочин

Банки вчинили злочин

Куди поділися ті шалені гроші, що робили мільйонерами власників три-чотирикімнатних квартир у центральних районах обласних центрів України?
Вівторок, 31 березня 2009, 14:21
Анатолий Родзинський, генеральний директор ТОВ "Консультаційний центр з питань банкрутства"

Зараз мільйони українців, що взяли кредити на купівлю житла та нерухомості для ведення бізнесу, перебувають на межі банкрутства, а тисячі з них щоденно перетинають цю межу.

Все більше фізичних осіб в Україні ініціюють особисте банкрутство з єдиною метою - позбутися боргів перед банками, незважаючи на те, що вони залишаться без будь-якого майна та починатимуть своє життя та бізнес "з нуля".

На мій погляд, саме банки завели громадян у безвихідь.

Люди не в змозі сплачувати шалені гроші за кредитами, бо їхні прибутки скоротилися або взагалі зникли. Вони також не мають можливості погасити позики за рахунок продажу заставленого майна, бо його вартість впала у кілька разів.

Це називається "неплатоспроможністю", що є ознакою стану банкрутства боржника.

Але чому так сталося, якщо українська економіка зростала швидше інших країн Східної Європи? Чому мільйони українців не можуть продати свою нерухомість навіть за половину колишньої ціни, якщо кілька місяців тому за квадратними метрами стояла черга, а ціна зростала щотижня?

Може, імпортна електроніка та авто, на які брали кредити десятки мільйонів українців, подешевшала так само? Ні.

Знижки на ці товари складають лише 10-20% внаслідок конкуренції та зниження купівельної платоспроможності українців. Але рівень цін є стабільним протягом останніх п'яти років, коливаючись лише в разі зміни податкового та митного законодавства.

Що ж сталося з українським житлом? Чому квадратний метр комерційної нерухомості на перших поверхах будинків на центральній вулиці мого рідного Харкова подорожчав з 2 тисяч доларів у 2004 році до 20 тисяч доларів у середині 2008 року, а на початку 2009 року знову впав до 2 тисяч доларів?

І куди поділися ті шалені гроші, що робили мільйонерами власників три-чотирикімнатних квартир у центральних районах обласних центрів України?

Саме у 2004 році в Україні почав масово з'являтися іноземний банківський капітал, запроваджуючи "новий порядок".

Іноземні банки самостійно відкривали установи або купували українські банки, і через ці "ворота" на українців полилися шалені гроші. Тим українським банкам, кого не купили, надали позики на декілька років та на власному прикладі демонстрували, як видавати іпотечні кредити на 20-30 років.

Політика надання банками позик з мінімальним початковим внеском та без належної оцінки фінансового стану позичальника привела до шаленого зростання попиту на нерухомість. Навіть у 2008 році ринок кредитування виріс на 75%.

Збільшення попиту викликало різке необґрунтоване зростання цін, яке і надалі підігрівалося банками шляхом надання кредитів з урахуванням "збільшеної ціни".

Вартість нерухомості не була обґрунтована ні затратним методом, ні прибутковим, тобто вона не могла приносити прибуток, достатній для виплати кредитів.

Для оцінки використовувався порівняльний метод з огляду на ціну аналогів на ринку, яка постійно зростала з огляду на жадобу продавців.

Банки під час видачі кредиту враховували оцінку тільки акредитованих оцінювачів, тому самі встановили такий порядок. Позичальники розраховували на прибутки після продажу нерухомості від ще більшого зростання ціни.

Якби банки видавали кредити під 50% початкового внеску, то це б прибрало спекулятивну складову. А встановлення десятивідсоткового початкового внеску привело до того, що можна було купувати нерухомість, взагалі не вкладаючи кошти.

За логікою, якщо хтось купував, то хтось продавав, і гроші осіли в кишенях продавців. Але ні. Більшість продавців вклала ці гроші у придбання імпортних авто та побутової техніки, відпочинок за кордоном та купівлю нових квадратних метрів, у тому числі новозбудованих.

"Живи зараз, живи на повну", - закликала всюдисуща реклама кредитів. Оскільки одразу купити дорогі речі прості робітники та службовці не могли, вони брали і брали доступні позики, сплачуючи грабіжницькі відсотки та додаткові платежі тим же банкам.

А ті, у кого були гроші, все одно брали кредити на техніку, автомобілі, обладнання, бо на українській нерухомості з її постійно зростаючою ціною можна було заробити набагато більше, ніж втратити, сплачуючи банківські відсотки.

Тобто, банки створили звичайну "піраміду" на ринку нерухомості. Навіщо? Заради прибутку!

Позики на техніку та кеш-кредити видавалися під 50-80% річних. Кредити на автомобілі - під 12-18% річних.

А додавши страхові платежі біля 5%, які треба було сплатити акредитованим страховим компаніям, часто заснованим самим банком, позичальник за три роки повертав установі 100% отриманих грошей, але все одно залишався винен більше половини кредиту.

Банки отримували свій відсоток зі всього. Ви оформлювали нотаріальну угоду купівлі-продажу нерухомості та іпотечну угоду - акредитований нотаріус сплачував банку біля 50% від отриманих грошей.

Ви оцінювали предмет застави - акредитований банком оцінювач сплачував банкам біля 50% від вартості оцінки.

Ви платили банкам комісії за обслуговування кредитів, купівлю валюти, ведення рахунків. Потік грошей від громадян-боржників не припинявся жодної хвилини.

Таким чином, українці вже повернули банкам усі отримані у них гроші, але все одно залишаються винні.

Зупинивши під час кризи кредитування, банки звели попит на нерухомість до "нуля". Як наслідок, ціна нерухомості впала у п'ять-десять разів.

Це означає, що, вже отримавши назад усі видані українцям гроші, банки зробили всіх українців боржниками, які не зможуть повернути борг до кінця життя.

Свідомо обваливши ціну на нерухомість, банки у примусовому порядку, стягуючи борг, продадуть вашу квартиру або комерційні приміщення за 10-15% від залишку заборгованості за кредитом.

Кому продають - невідомо. Спробуйте купити виставлену банком нерухомість та автомобілі - не вийде. Дешева нерухомість, дешеві автомобілі - це для "своїх".

Чому припинилося кредитування та чому не вистачає грошей на повернення депозитів та видачу нових позик? Чому іноземні банки не фінансують свої українські філії? Не вистачає грошей самим іноземним "материнським" банківським установам? Маячня!

США передбачають допомогу американській економіці у 800 мільярдів доларів, такі ж плани у Європейського Союзу. Відкіля з'являться ці гроші у країнах з найбільшим у світі бюджетним дефіцитом? Їх надрукують!

Чому ці гроші не з'являються в Україні? Яка проблема надрукувати мільярдів на 100 більше та надати їх в українську економіку через свої ж банки? Загрози, що поява цих коштів в Україні та відновлення кредитування негативно вплине на економіки США та Європи, немає.

На мою думку, виведення грошей з української банківської системи, зупинення кредитування вітчизняного виробництва, необхідність невідкладного повернення коштів за кредитними лініями і, головне, припинення іпотечного кредитування - це навмисне приведення українців до неплатоспроможності.

У статті 219 Кримінального кодексу України сказано, що доведення до банкрутства карається штрафом від п'ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Закон не передбачає відповідальності кредитора за банкрутство боржника та покарання кредитора за завдання збитків боржнику. Втім, гадаю, кодекс варто було б доповнити цими нормами.

На мою думку, банки умисне, з корисливих мотивів вчинили дії, що призвели до стійкої фінансової неспроможності українців. Ці дії, в разі доповнення кримінального кодексу, мали б привести до суворого покарання банків.

P.S.

Лютий 2009 року - швейцарський банк USB погодився сплатити США штраф у розмірі 780 мільйонів доларів.

Січень 2009 року - британський банк Lloyds TSB Bank сплатить США штраф у розмірі 350 мільйонів доларів.

Серпень 2008 року - швейцарський банк Credit Suisse був оштрафований Управлінням з фінансового регулювання Великобританії на 10 мільйонів доларів.

Грудень 2005 року - ізраїльський банк "Дисконт" сплатив США штраф у розмірі 25 мільйонів доларів.

Грудень 2005 року - голландський банк ABN Amro сплатив США штраф у розмірі 80 мільйонів доларів.

Грудень 2003 року - французький банк Credit Lyonnais сплатив ФРС штраф у розмірі 100 мільйонів доларів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!