Війна провідних політиків на тлі економічної кризи не обходить стороною навіть статистичні дані.

Місяць тому президент України Віктор Ющенко доручив Генпрокуратурі перевірити Держкомстат на предмет правомірності зміни формату розрахунків та публікації показників економічного розвитку держави з щомісячного на щоквартальний.

Інцидент не мав логічного завершення, як і більшість інших справ, обумовлених протистоянням президента та прем'єра останнім часом.

А вже у березні на гачок громадськості та журналістів потрапило Держказначейство, яке звинувачують у припиненні публікації даних щодо надходжень до держбюджету.

Та особливо "порадував" Нацбанк, якій довів, що макропоказники можна не тільки приховувати під тим чи іншим приводом. За логікою регулятора, ними можна просто маніпулювати, використовуючи різноманітні методики та курс гривні від НБУ, який вже набив оскомину як економістам, так і простим громадянам.

Мова йде про опубліковані на сайті цієї поважної установи показники, які ілюструють стан зовнішнього боргу країни.

За даними Нацбанку, валовий зовнішній борг України за минулий рік збільшився на 21 мільярд доларів, або на 25,6%, до 103,236 мільярда доларів і на 1 січня поточного року становив 56,7% до ВВП.

І все б нічого, але, повернувшись до минулорічних показників, знаходимо інформацію, що станом на 1 січня 2008 року зовнішній борг у сумі 82,2 мільярда доларів становив... трохи більше ніж 60% ВВП!

Вочевидь, трапилось чергове економічне диво, тому що за "логікою" регулятора маємо або більш ніж 27-відсоткове зростання ВВП, або значне укріплення національної валюти.

Але добре відомо, що за минулий рік ВВП зріс лише на 2,1% до 950,503 мільярда гривень, а що стосується курсу гривні, то немає бажання навіть торкатися цієї теми.

Світло на ситуацію пролило неофіційне роз'яснення працівника НБУ: спірний показник у 56,7% розраховано на підставі середньозваженого курсу гривні, який становив у 2008 році 5,267 гривні за долар. Але і його використання під час простих розрахунків не дає результату НБУ.

Судіть самі: 950,503 мільярда гривень ВВП ділимо на середньозважений курс і отримуємо 180,456 мільярда доларів. А оприлюднений показник зовнішнього боргу становить 57,18% від отриманого результату, але ж ніяк не 56,7%!

Та якщо навіть не брати до уваги цю розбіжність, замислимось, наскільки коректною є методика регулятора в цілому.

Адже на кінець року маємо чітке значення ВВП у сумі 950,503 мільярда гривень - показника, який номінується та розраховується винятково у національній валюті і не змінюється разом з курсом цієї валюти до інших.

Також маємо більш спірний, але набагато вищий курс НБУ на кінець 2008 року - 7,7 гривні за долар. Перерахувавши ВВП за цим курсом, отримаємо його розмір у 123,442 мільярда доларів, і наведена вище величина зовнішнього боргу становить 82,9% від цього значення!

На жаль, стан речей з оприлюдненням об'єктивної, оперативної та неупередженої економічної інформації не обмежується наведеним прикладом - фахівці відчувають справжній її дефіцит.

Ситуацію коментує Олексій Капустинський, провідний аналітик рейтингового агентства "Кредит-рейтинг".

"Оскільки НБУ розраховує частку зовнішнього боргу у ВВП на підставі середньозваженого курсу долара до гривні, то цей показник має всі шанси стрімко зростати протягом найближчого часу.

Тобто методика Нацбанку з розрахунку зовнішнього боргу лише "відтерміновує правду", бо якщо рахувати "вагу" зовнішнього боргу у ВВП за курсом 7,7 гривні за долар, то показник сягне 82,9%.

Справа, проте, не в самому показникові, а у можливості для суспільства оцінити принаймні приблизне боргове навантаження на державний та банківський сектори країни у найближчий рік. Скажімо, на які місяці поточного року припадає пік такого навантаження.

Безумовно, ми чуємо відповіді з вуст урядових та нацбанківських чиновників, але було б набагато краще, якби хоч частина такої інформації була загальнодоступною.

Загалом методики розрахунку ключових макроекономічних показників в Україні не завжди відображають реальний стан речей і вводять громадськість в оману.

Наприклад, показник інфляції розраховується на підставі доволі "звуженої" корзини продуктів харчування, промислових товарів та послуг, яка не завжди враховує реальні потреби більшості населення".

А наразі маємо банальний намір видати бажане за дійсне: курс 8,5 гривні за долар і вище - за 7,7, реальне падіння ВВП - за закладений в бюджет його зростання.

Одне можна сказати напевно: у 2009 році валовий зовнішній борг має всі підстави досягнути 100% ВВП, як би його не рахували "компетентні" установи. Адже за останні чотири роки його абсолютне значення збільшилося вчетверо.

Хоча, як показує практика, якщо задатися ціллю, можна показати та обґрунтувати будь-які результати.