Ігор Бураковський: про інфляцію, НБУ та майбутні зобов’язання влади

Ігор Бураковський: про інфляцію, НБУ та майбутні зобов’язання влади

Думаю, що сьогодні є всі підстави говорити про деяку недооцінку гривні щодо долара. Це пов'язано як із загальною тенденцією ослаблення долара у світовому господарстві, так і з внутрішніми українськими причинами. Йдеться про досить істотний приплив іноземн
П'ятниця, 16 листопада 2007, 18:31

На питання "ЕП" щодо проекту коаліційного договору БЮТ і НУНС, а також прогнозів інфляції відповідає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський

- Як ви оцінюєте якість коаліційної угоди, котру підготували ймовірні учасники "помаранчевої" коаліції?

- Цей документ містить чимало правильних ідей на рівні постановки завдань. Це стосується, наприклад, "створення сприятливого середовища для розвитку і всебічна підтримка підприємництва", "розвиток конкуренції як основного фактора підвищення ефективності економіки", "детінізація економіки і легалізація капіталу", і багато чого іншого є абсолютно правильними намірами, адже їх реалізація давно назріла.

Однак слід відзначити, що в той же час зміст деяких пунктів мені зовсім не зрозумілий. Наприклад, неясно, що таке "забезпечення умов реалізації людського потенціалу України відповідно до європейських стандартів".

Також красиво, але беззмістовно, звучить і формулювання "встановлення оптимального співвідношення форм власності й організаційних моделей господарювання". По-моєму, це просто набір слів, які нічого не значать.

Водночас у багатьох випадках незрозуміло, як же ці завдання будуть реально виконувати. Мені як експерту хотілося би бачити конкретні механізми і процедури для цього.

- Що саме ви маєте на увазі?

- Один із найопрацьованіших у цьому проекті коаліційної угоди розділ - "Соціальний захист". У ньому є перелік конкретних дій: інвентаризація пільг і їх адресність, створення чіткої системи соціальних стандартів, відмова від практики ухвалення законів, що встановлюють пільги або соцвиплати, не забезпечені можливостями держбюджету тощо. Все це добре і може стати щепленням від популізму.

Але в той же час для мене залишається загадкою, чому автори документа беруться, наприклад, щорічно створювати 1 млн нових робочих місць. Звідки взялася саме ця цифра? За даними Держкомстату, у 2006 році працездатне населення становило близько 20,5 млн осіб, тоді як відповідно до методології Міжнародної організації праці безробітних було близько 1,5 млн осіб (тобто 7,4% відносно працездатного населення). У такому випадку, навіщо нам щороку створювати мільйон робочих місць? Чи, може, автори проекту угоди мають якісь інші розрахунки?

Наприклад, чому в розділі "Конкурентноздатна національна економіка" вони починають перераховувати завдання коаліції й уряду із "захисту національного виробника" і через кому ставлять "стимулювання інноваційної діяльності"?

Ці завдання мають абсолютно різну якість, тому їх просто не можна ставити поряд. Окрім того, логіка забезпечення конкурентноздатності, що починається із захисту національного виробника, на мою думку, є просто хибною.

Або ще в підрозділі "Розвиток фондового ринку": "учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити розширення пропозиції цінних паперів на фондових біржах". Не хочеться іронізувати, але уявити цю картину я просто не можу.

- Ви знаєте, хто був автором цього документа?

- Хто конкретно працював над текстом, я не знаю, однак таких людей було кілька, адже частини угоди відрізняються за структурою і стилістикою, рівнем деталізації

- Якщо в парламенті утвориться "помаранчева" коаліція, і влада виконає всі свої зобов'язання, записані в коаліційній угоді, що буде у 2008-2009 рр. із інфляцією? І наскільки, на вашу думку, ймовірне виконання всіх цих обіцянок?

- Думаю, що швидко і повною мірою виконати всі соціальні зобов’язання не в силі жодна політична сила, і, природно, все це може порушити макроекономічну стабільність. Тому я скептично ставлюся до обіцянок на зразок "швидко, відразу і всім".

- За прогнозами експертів інфляція в 2007 р. становитиме 13-14%, у 2008-му - близько 10%. Що ви думаєте з цього приводу?

- За підсумками 2007 р. інфляція цілком може перевищити 13%. Що стосується 2008-го, то, думаю, є всі підстави очікувати, що вона трохи сповільниться, однак навряд чи буде менше 11-12%.

У цілому я не став би панікувати із приводу цих цифр, оскільки такий рівень інфляції є більш-менш прийнятним. Головне - не дати економіці увійти в так звану інфляційну спіраль, коли темпи інфляції збільшуються настільки швидко, що це починає руйнувати економіку.

- Що, по-вашому, слід зробити уряду та НБУ, щоб знизити рівень інфляції?

- Зараз я не бачу якихось реальних можливостей та інструментів, що дозволяють швидко і радикально зменшити інфляцію. Уряд і Нацбанк мають розробити досить широкий антиінфляційний пакет заходів, розуміючи, що його реалізація дасть результати не раніше, ніж через півроку (а то й більше) за умови суворого виконання всіх заходів.

Думаю, найважливіше - привести у відповідність динаміку грошових виплат і продуктивність праці. Це означає, що про популізм слід забути і серйозно зайнятися проблемою раціоналізації державних витрат.

Також як антиінфляційні заходи можна використовувати жорстку грошово-кредитну політику і певну ревальвацію національної валюти, усунення бар'єрів для імпорту тощо.

І ще одне. Дискусія щодо переліку антиінфляційних заходів дуже примітивна, оскільки починати потрібно з визначення причин і характеру інфляційних процесів, і, відповідно, пропонувати не просто заходи, а їх визначену послідовність.

До того ж антиінфляційний пакет сам по собі нічого не вирішує. Тому в середній та довгостроковій перспективі Україна, як це не банально звучить, має проводити інституціональні та структурні реформи.

- Які саме?

- Розвиток малого і середнього бізнесу здатен повніше задовольняти споживацький попит на різні товари й послуги. Проте де ж так давно обіцяне нам єдине реєстраційне вікно?

Значна частина ринків зараз фактично монополізована. Аби боротися з цим, треба підвищувати прозорість структури власності, інакше АМКУ складно зрозуміти, хто реально контролює ринки. Слід також перейти на цільову допомогу незаможним, а не боротися всім урядом із цінами на хліб під гаслами соціального захисту.

- Яким чином може вплинути на державну політику переведення посади глави НБУ в ранг політичних, як це передбачає проект коаліційної угоди?

- Я категорично проти того, щоби посада глави НБУ і посади керівників держбанків були предметом домовленостей між політичними силами. Не уявляю собі, про яку незалежність Нацбанку можна говорити, якщо його керівник - висуванець тих же політичних сил, що й уряд. А що робити, якщо політична сила, яка призначила цю людину, вийде з коаліції і піде в опозицію?

- Як ви оцінюєте шанси Стельмаха залишитися главою НБУ?

- Думаю, що сьогодні Володимир Семенович цілком може зберегти свою посаду. Але справа не стільки в ньому як в особистості і професіоналі, скільки в особливостях українського політичного процесу, коли логіка кадрових призначень визначається не законом, а політичною доцільністю і домовленостями між різними гравцями.

- Чи є, на ваш погляд, заяви Стельмаха про можливу ревальвацію сигналом для Юлії Тимошенко про те, що він готовий на все, аби залишитися на посаді глави НБУ?

- На відміну від журналістів і політологів, я принципово не аналізую ті чи ті висловлювання політиків або чиновників у контексті "сигнал", "натяк" чи "пропозиція".

Я вважаю, що сьогодні є всі підстави говорити про деяку недооцінку гривні щодо долара.

- З чим це зв'язано?

- Як із загальною тенденцією ослаблення долара у світовому господарстві, так і з внутрішніми українськими причинами. Йдеться про досить істотний приплив іноземної валюти (експортний виторг, іноземні інвестиції) в країну, фактично про тенденції до перевищення на міжбанківському валютному ринку пропозиції іноземної валюти над попитом.

Окрім того, економічна система країни – це дуже складна система цілком визначених співвідношень (пропорцій) між галузями виробництва, попитом та пропозицією окремих товарів і послуг, споживанням і накопиченням тощо, продовжувати можна до нескінченності. Ці пропорції постійно змінюються, причому зміна однієї з них неминуче супроводжується зміною іншої, що, власне, і забезпечує безперервність економічного розвитку. А коли так, то і валютний курс як пропорція обміну національної валюти на долар не може залишатися незмінною.

Але слід зауважити: перехід до ринкового курсоутворення означає, що гривня може як ревальвувати, так і девальвувати.

- Останнім часом ваш Інститут одержує досить багато грантів від держструктур (Мінекономіки, Податкова тощо)…

- Щороку ми виграємо три-чотири таких конкурси, як правило, в Мінекономіки. Ці гроші для нас важливі, але ми не можемо розглядати це джерело фінансування як основне.

Принципова відмінність нашого інституту від державних в тому, що у нас немає гарантованого державою, нехай навіть мінімального, бюджету і власного приміщення. Тому доводиться постійно шукати нові й нові контракти, адже ми не маємо довгострокового гарантованого фінансування.

- Яка тематика цих досліджень?

- Ми вивчали економічні наслідки вступу України до СОТ, оцінювали можливі параметри створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС, аналізували особливості співробітництва України і країн СНД у контексті європейської інтеграції, готували рекомендації стосовно поліпшення системи розробки стратегічних документів соціально-економічного розвитку України, формулювали рекомендації щодо впровадження в Україні принципів керування державними підприємствами, розроблених ОЕСР.

- На вашу думку, наскільки прозоро міністерства проводять такі конкурси? Як вам вдається перемагати структури, наближені до держорганів (державні інститути тощо)?

- У мене немає ніяких претензій до прозорості конкурсів, у яких ми брали участь. Зазвичай намагаємося йти туди, де є тематика, яку ми розробляли протягом кількох років, і вже маємо відповідні наробки.

- В експертному середовищі говорять, що ваш інститут зараз працює над написанням ще однієї коаліційної угоди. Скажіть, для кого ви її пишете, що це за проект?

- Це не так, у нас сьогодні немає жодного клієнта, який би зробив нам таке замовлення.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua