Уголь не пахнет. Как российский бизнес продает энергоресурсы из зоны АТО

Уголь не пахнет. Как российский бизнес продает энергоресурсы из зоны АТО

Понедельник, 13 июня 2016, 09:36 -
В течение последнего года уголь с оккупированных территорий под видом африканского подается на украинские ТЭС. Таким образом, террористические "ДНР" и "ЛНР" обогащаются из бюджета Украины. (Укр.)

"Центренерго" - найбільша енергогенеруюча компанія в Україні.

Вона експлуатує Вуглегірську, Зміївську і Трипільську ТЕС.

Державі належить контрольний пакет акцій компанії "Центренерго" у розмірі 78,3%.

Зараз компанію готують до продажу, який орієнтовно пройде наприкінці листопада.

За час своєї роботи "Центренерго" була помічена в низці корупційних скандалів. Один з них - купівля в Росії вугілля з територій "ДНР" та "ЛНР".

Держава стала заручником непростої ситуації. Вона потребує вугілля для виробництва електроенергії своїми ТЕС, але купувати його з окупованих територій і фінансувати діяльність невизнаних республік - загроза для репутації. Чиновник, який відкрито розповість про таке рішення, відразу ставить себе під удар громадянського суспільства.

Для уникнення такої ситуації були і тривають спроби реалізувати схеми, щоб вугілля не значилося як "сепаратистське".

Торгувати з сепаратистами можна?

Хоча вже два роки Україна веде з Росією війну, українські енергетичні компанії продовжують закуповувати вугілля з так званих ДНР та ЛНР.

За даними Міненерго, в 2015 році з непідконтрольних територій Донбасу в Україну було поставлено близько 8,5 млн тонн вугілля. Посередники у цих схемах скуповують товар за безцінь, щоб продати українській владі набагато дорожче.

Спочатку кабмін на чолі з Арсенієм Яценюком не зважав на проблему зменшення кількості вугілля, а вже 31 липня 2015 року зрозумів, що єдиний вихід - закуповувати вугілля у невизнаних республік на сході.

Офіційно українська влада торгує з Росією вугіллям з 12 серпня 2015 року. За даними видання Insider, протягом 2015 року обсяг проданого Україні вугілля з цих територій становив 1 млн тонн. Кабмін навіть видав розпорядження "Деякі питання забезпечення вітчизняних електростанцій вугіллям", де узаконювався цей крок.

 Фото ukrinform.com

Документ описує вивезення вугілля із зони АТО, з території Луганської та Донецької областей, через пункти пропуску Квашине і Червона Могила, які розташовані на території сепаратистів і не контролюються українськими органами влади.

Потім вагони з вугіллям йдуть територією Росії. Деякі фахівці оцінюють цей відрізок 150 кілометрами. Після цього вугілля вдруге перетинає російсько-український кордон, але вже у Харківській області, через пункти пропуску Тополі та Куп'янськ.

У документі говориться, що схема доставки вугілля розроблена у лютому 2015 року.

Хто по той бік контрактів

Хоча на папері фірми-постачальники вугілля з окупованих територій різні, усі вони афілійовані з російським бізнесменом Ігорем Салом та його сином Володимиром, у яких, як стверджує Insider, бізнес-інтереси зосереджені у Харківській області.

Зокрема, Ігоря Сала пов'язують з кіпрською Sovewick Holding Limited, яка у 2015 році уклала контракт з ПАО "Центренерго" на 2 млрд грн, Cortex Sales Limited з Гонконгу та московським ТОВ "Руснефтедообыча", які постачають вугілля для українських ТЕЦ.

 Натисніть для збільшення

Фірмою Sovewick Holding Limited володіє компанія з Маршаллових островів Blans Investment Inc. Бенефіціари в цій юрисдикції не розкриваються.

У найбільшого постачальника вугілля для "Центренерго" був бізнес в Україні. У 2012 році, згідно з інформацією реєстру юросіб, у Sovewick Holding Limited була частка в харківському ТОВ "СБМ+". Профіль цієї компанії - торгівля нафтопродуктами. Зараз її контролюють структури азербайджанської корпорації Socar.

Наприкінці 2012 року це був партнерський бізнес азербайджанців, Sovewick Holding Limited і бізнесмена Геннадія Йоффе, який володів мережею автозаправок у Харкові. Ще раніше партнером Йоффе був бізнесмен Володимир Сало, син Ігоря Сала.

Які схеми використовувалися

Для цієї сім'ї бізнесменів історія з вугіллям починалася з прямих поставок.

Доки шляхи перевезення вугілля з "ДНР" та "ЛНР" на контрольовану Україною територію не були перекриті, Ігор Сало для поставки українського вугілля енергетичним компаніям використовував фірми, наближені до його харківського партнера Артура Гарибяна. У 2015 році ТОВ "Торговий дім ресурс" відвантажило для ТЕЦ вугілля на 74 млн грн.

Цікаво, що у фінансових документах структур Ігоря Сала були дані про реалізацію вугілля, але не було відомостей про його закупівлю у таких обсягах з різницею більш ніж у чотири рази. Тому задля легалізації видатків вони почали перераховувати наближеним фірмам гроші за різні послуги, але не за закупівлю вугілля.

Фінансово все сходилося, якщо не дивитися на призначення мільйонних платежів - маркетингові, інформаційно-консультаційні послуги. Конвертація проходила через фірми Гарибяна, якого у харківських бізнес-колах пов'язують з контрабандними оборудками, та Олега Погореленка, якого пов'язують з діяльністю конвертаційних центрів.

Після того, як транспортування вугілля територію України стало неможливим, у 2015 році керівництво "Центренерго" за сприяння структур Віктора Медведчука уклало найбільший контракт з приватним постачальником - кіпрською компанією Sovewick Holding Limited.

У 2015 році, а потім у 2016 році Cortex Sales Limited та ТОВ "Руснефтедобыча", яка до цього не ніколи займалася поставками вугілля, відвантажили для Зміївської ТЕС, що у Харківській області, близько 200 тис тонн палива.

Фото cargo.rzd.ru 

Фактичний відправник вантажу - фірма РЖД "Логистика", зареєстрована в Москві, а відвантаження відбувалося на станції Гуково, що за кілька кілометрів від "ЛНР".

У випадку з гонконгською Cortex Sales Limited країною походження вугілля зазначалася ПАР, а вугілля від ТОВ "Руснефтедобыча" мало невідоме походження. Це, як і обсяги поставок, підтверджується численними митними та транспортними документами.

Чому це не вугілля з ПАР

Якби гонконгська компанія поставляла вугілля з ПАР, то відвантаження проходило би в українському порту "Південний", як це відбувалося раніше. Якщо з якихось причин транспортувати вугілля повинні були територією Росії, то станцією відвантаження значився би порт Новоросійськ, хоча він працює лише на експорт.

Як могло "вугілля з корабля" потрапити до станції Гуково, що за три кілометри від кордону з Україною?  Відповідь очевидна: це вугілля з окупованих Росією територій.

 Потенційний маршрут вугілля з ПАР і реальний маршрут. Натисніть для збільшення

Чому саме через Гуково?

По-перше, місто має залізничне сполучення з Луганською та Донецькою областями.

По-друге, Гуково знаходиться прямо на кордоні України та Росії.

По-третє, за інформацією джерел, вугілля до Росії йде з шахти "Краснолучська" (Краснолучська гірничо-збагачувальна фабрика, Красний Луч, ДП "Донбасантрацит"), та з шахти "Червона зірка" (ГЗФ "Червона зірка", Торез, ДП "Торезантрацит").

Щоб доставити вугілля залізницею до Гуково з Красного Луча та Тореза, потрібно подолати відстань всього 115 км.

У розслідуванні "Української правди" працівник електростанції, який повідомив про вугілля невідомого походження, додав, що його калорійність значно вища, а зольність - нижча за паливо з ПАР, хоча й не зміг назвати точних цифр, бо не мав доступу до лабораторних даних вхідного контролю.

"Просто температура плавкості золи занизька для "африканця". Якби мене спитали, я б сказав, що чудово знаю це вугілля - це наш антрацит", - сказав він.

Трейдер - активний учасник ринку, який побажав не називати своє ім'я, - так само підтвердив сумнівність угоди.

"Російські порти на Чорному морі не приймають імпорт. Вони будуть розповідати, що не розмитнюють вугілля, а розвантажують його просто в морі на баржі. Але це дурня, це вугілля з Донбасу. Його везуть через Росію під виглядом африканського, бо так можна зафіксувати ціну в доларах і збільшити її через нібито складну логістику".

Ще трохи про Сало без вугілля

Шість років тому Ігор Сало згадувався у зв'язку із захопленням фармакологічного заводу "Індар". Більш того, керівник компанії "СБМ+" Євген Кононенко навіть був призначений генеральним директором "Індару".

Російський бізнесмен Ігор Сало 

Ігор Сало - московський бізнесмен, наближений до Віктора Медведчука. Його сім'я контролювала харківську фармакологічну групу компаній "Здоров'я". У цю групу входили три заводи в Харкові - "Здоров'я", "Здоров'я народу", "Дослідний завод ДНЦЛЗ", а також завод у Києві "Фармекс".

За інформацією видання "Деловая столица", у 2008-2009 роках структури Сала отримали контроль над монопольним виробником інсуліну в Україні "Індар", а також над двома виробниками наркотичних препаратів - "Здоров'я народу" і "Дослідний завод ДНЦЛЗ" - шляхом виведення цих підприємств з державної власності.

До речі, джерела Insider ще у серпні 2015 року повідомляли, що Сало налагодив постачання вугілля із зони АТО на сході України.

І наостанок

6 червня "Наші гроші" опублікували нові дані щодо "Центренерго". ПАТ припинило оприлюднення інформації стосовно своїх постачальників з Росії та зони АТО.

Жага "секретності" пояснюється спробою приховати чергові оборудки, причому цього разу йдеться про завищену ціну вугілля, а отже, електроенергії для кінцевого споживача.

Доки держава спонсорує російський бізнес, ці гроші йдуть на фінансування війни. Винні у цьому всі українці - своїм мовчанням та небажанням дивитися на речі глибше.

Володимир Манько, політичний експерт

Реклама:
powered by lun.ua
Авторизуйтесь чтобы писать комментарии
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 192.162.155.---WTO14.06.2016 18:56
Gorkovenko:
У нас В Україні.
Мне бы ваши проблемы...
IP: 93.175.209.---valerij14.06.2016 15:23
Уголь не пахнет, он воняет кровью и потом погибших на Донбассе защитников Украины. Для олигархов главное побольше нажиться, потому они и торгуют с врагами.
IP: 188.163.20.---Igor Dedkov14.06.2016 07:44
С каких это пор бурятам слово давали. Ваш бурятский удел - обслуживать чеченцев и мычать. Так что знай своё место.
IP: 94.158.79.---Gorkovenko13.06.2016 22:54
WTO:
Написати коментар… У нас В Україні. Це у вас НА Росії
IP: 94.179.90.---WTO13.06.2016 16:00
Дмитрий Марунич:
У нас на Украине экономика - вторична :(

Рулит политика.
Усі коментарі