Что случилось с Магелланом?

На початку червня торговий центр "Магелан" став заручником господарського конфлікту між Сбєрбанком та компаніями бізнесмена Анатолія Юркевича. Робота "Магелану" була паралізована кілька днів, супермаркет "Ашан" не працював тиждень.

Сбербанк заявив, що отримав у власність ТРЦ за борги компанії "Край Проперті" на 68 млн доларів після рішення Верховного Суду України. "Економічна правда" публікує позицію однієї зі сторін конфлікту.

"Брат біля воріт"

Увечері 1 червня під будівлю торговельного центру "Магелан" приїхали "зелені чоловічки" в шоломах і балаклавах і заявили, що вони "від Сбербанку" та нібито виконують ухвалу Верховного Суду.

Після чого заблокували входи до будівлі "Магелану", почали виштовхувати звідти охорону, погрожуючи розправою відвідувачам і орендарям приміщень.

Патрульна поліція, хоча і з запізненням, але на виклик з’явилась, однак жодним чином на протиправні дії невідомих осіб не відреагувала і за кілька хвили місце подій залишила. Втім сама спроба захопити будівлю торгового центру того вечора виявилася невдалою.

Проте вже наступного дня, у суботу 2 червня, близько 11:30 невідомі знову почали штурм офісних приміщень торгівельного центру, а охорона ТРЦ зачинилася всередині.

Тож "зеленим чоловічкам" таки вдалося потрапити всередину, розтрощивши техніку і меблі, що належали орендарям.

Зазначу, що нападники погрожували знищити майно орендарів, якщо ті не укладуть договори оренди з таким собі ТОВ "Бронкс Стайл" (призначеним ПАТ "Сбербанк" компанією, керуючою нашим об’єктом – ТРЦ "Магеллан") і не почнуть перераховувати їй орендну плату.

Більш того, вказаними особами без будь-яких на те законних підстав було захоплено земельну ділянку, що взагалі належить третій особі - ПАТ "Банкомзв’язок", а також торговельні будівлі і трансформаторні підстанції, що є власністю ТОВ "Шейк", яке теж не має жодного відношення до ПАТ "Сбербанк".

Дивним чином прибулі на місце декілька поліцейських патрулів знову ж таки жодних перешкод загарбникам не чинили, правопорушень не фіксували, більше того навіть підігрували штурмувальникам, перешкоджаючи роботі ЗМІ та заважаючи їм здійснювати фото- та відеофіксацію подій.

До чого тут "Сбербанк"?

Наразі в Господарському суді м.Києва розглядається справа про стягнення боргу ДП "Край Проперті" (у якої я є бенефіціаром і яка до минулого року була власником ТРЦ "Магелан") перед ПАТ "Сбербанк" за кредитними договорами в розмірі 67 млн доларів, з якіх 55 млн доларів - тіло кредиту, а все решта – заборгованість, нарахована ПАТ "Сбербанк".  Ця сума нами також оскаржується у судовому порядку.

Не дочекавшись рішення судів, 19 грудня 2017 року ПАТ "Сбербанк" вчинив дії по зверненню стягнення на нерухоме майно 4-х підприємств, які надали забезпечення по цьому договору в позасудовому порядку.

При цьому розрахунок оцінки цього майна для зарахування ми отримали лише у квітні 2018 року. Сам факт позасудового порядку звернення, на нашу думку, здійснено з порушенням законодавства України, так само ми не згодні з вартістю оцінки майна. Тож з усіма цими питаннями ми звернулися до судів, що тривають досі.

Проте росіяни чомусь вирішили не чекати на рішення судів та виконання їхніх рішень в законний спосіб через держвиконавців, а вдалися до "бєспрєдєла", почавши діяти в порушення законів України та всіх можливих процедур.

Цікаво, що Сбербанк претендує на будівлю ТРЦ, геть ігноруючи той факт, що земельна ділянка під торговельним центром та ще сім об’єктів нерухомості, розташованих на прилеглій до Магелану території, належать третім юридичним особам, які взагалі не мають жодного стосунку до кредитних відносин з банком.

Окремо зверну увагу на той факт, що незважаючи на незаконне переоформлення на "Сбербанк" права власності на ТРЦ "Магеллан", ДП "Край  Проперті" нині лишається законним власником такого рухомого майна як система димовидалення та автоматичного пожежогасіння, система енергозабезпечення та освітлення, система опалення, кондиціювання та вентиляції, система підйому та переміщення людей та вантажу тощо.

Зазначене обладнання не лише забезпечує функціювання цілого ряду будівель, що разом із Магеланом знаходяться на земельній ділянці площею майже 30 тис. кв. м., а й створює умови для безпечного перебування у них орендарів та відвідувачів.

Нині загарбники заважають доступу до вищенаведених систем не лише законним власникам, а й профільним спеціалістам, які забезпечують їхнє обслуговування та функціонування. Крім того, ними перекрито рух сходовими клітинами, які одночасно є одним із евакуаційних виходів у випадку виникнення пожежі чи інших надзвичайних ситуацій.

Тож представники дочки найбільшого держбанку країни-агресора не просто безкарно корумпують представників державних органів та правоохоронців, а й піддають небезпеці життя простих громадян України, наражаючи їх на ризики отримання тілесних ушкоджень та загибелі на території ТРЦ "Магелан" у випадку пожежі або через можливий розвиток силового сценарію з боку загарбників

Як формувався борг

В 1998 році компанія - ПАТ "Банкомзв’язок" придбала у Фонду держмайна в Києві за адресою проспект Глушкова 13Б недобудований об’єкт, а трохи згодом ми оформили договір на довгострокову оренду земельної ділянки під ним.

У 2004 році було добудувано та введено в експлуатацію ТРЦ "Магелан" (власником якого на той час стало наше ДП "Край Проперті"). На згаданій ділянці також були зведені ще декілька об'єктів (дві трансформаторні підстанції та ще п’ять різноцільових приміщень, власником яких є ТОВ "Шейк").

Зазначу, що цей об’єкт ми прокредитували в "Райфайзенбанку", потім були перекредитовані у ПАТ "Укрексимбанк". Оскільки наш бізнес успішно працював, кредит ми поступово гасили.

У 2010 році у нас виникла необхідність дофінансувати будівництво ТЦ "Магеллан" в Харкові, тож ДП "Край Проперті" звернулося до "Сбербанку". Частина отриманих коштів пішла на рефінансування кредиту у ПАТ "Укрексимбанк", а частина – на будівництво "Магелану" в Харкові.

Першу чергу харківського "Магелану" (60 тис. кв. м) ми ввели в експлуатацію 2011 року, другу чергу (40 тис кв. м) планувалося дофінансувати через ВТБ Банк.

Банк надав нам перший транш дофінансування на початку січня 2014 року. Проте вже в лютому 2014 року, після Революції Гідності в Україні, фінансування було припинено.

Тож ми змушені були віддати харківський об'єкт ВТБ і почати переговори з реструктуризації боргу зі "Сбербанком".

Переговори - в глухому куті

На той час в Україні склалася форс-мажорна ситуація. Після девальвації гривні впала купівельна спроможність українців, і орендарі не могли сплачувати ТРЦ "Магелану" високі орендні ставки.

Варіант був один – чекати збільшення купівельної спроможності. Якби виросла наша дохідність, ми б спокійно віддали борги. Тому просили "Сбербанк" зменшити відсоткову ставку, однак вони відмовилися.

Того ж таки 2015 року ми продали свій рітейл-бізнес (мережа "Країна) мережі "Караван" і у квітні закрили борги перед "Сбербанком" по відсотках кредиту.

У жовтні 2017 року до нас звернувся потенційний покупець - група "Драгон Капітал", яка була готова викупити корпоративні права ДП "Край Проперті" на київський об’єкт і права вимоги по кредиту у ПАТ "Сбербанк".

Dragon Capital пропонував за "Магелан" $22 млн. Проте російське керівництво "Сбербанку" вирішило виходити з України з отриманням максимальних прибутків. Тож в грудні 2017 року вони вийшли з переговорів, прийнявши натомість рішення загарбувати об’єкти, що перебували у заставі по кредиту.

В грудні 2017 року банк в позасудовому порядку звернув стягнення на всі чотири об’єкти іпотеки і нібито зменшив суму боргу з $67 до 44 млн, але яким чином оцінювались об’єкти,  що у 2010 році коштували значно більше ніж $56 млн, ми не розуміємо. Тож ми  розглядаємо дане питання в судовому порядку.

Причому у випадку з ТРЦ Магеланом 1 червня ц.р. ПАТ "Сбербанк" здійснив  захоплення майна третіх осіб та рухоме майно ДП "Край Проперті". Йдеться, нагадаю, про сусідні з ТРЦ об’єкти ТОВ "Шейк" та ДП "Край Проперті".

Чудово усвідомлюючи, що це чуже майно (а ці компанії не мали з банком жодних кредитних взаємин), вже після силового захоплення ТРЦ "Магелан" заднім числом росіяни звернулися до суду з вимогою накласти арешт на їхнє майно.

Тобто спочатку "Сбербанк" захопив об’єкти, а лише потім почав міркувати, скільки ж вони коштують і як "красиво" легалізувати їхнє захоплення в українських судах.

Гра в Чапаєва?

Якщо провести аналогію із шахами, де існують правила, за якими грають всі, складається враження, що в середині партії "Сбербанк" раптом почав грати в "Чапаєва", послідовно провадячи загарбницьку політику, але вже в економічній сфері, та фактично вдаючись до організації терактів на території нашої країни.

Адже "уповноважені" російського банку порушили громадську безпеку і громадський порядок, фактично здійснивши озброєне захоплення майна кількох українських компаній, вдавшись до залякування громадян України: представників власників та орендарів приміщень, відвідувачів та охорони ТРЦ, останнім взагалі було завдано тілесних ушкоджень.

Останнім часом у всіх на вустах результат судів між Нафтогазом і Газпромом. Спадає на думку, що якби останній чинив так само, як поводиться "Сбербанк" по відношенню до нашої компанії, то наявність претензії по неузгодженій сумі цілком могла б стати формальною підставою для повномасштабного вторгнення російських військ на територію України і захоплення її території.

Тож можливо "Сбербанк", кошмарячи український бізнес, проводить спецоперацію і перевіряє як будуть діяти структури, що відповідають за безпеку?

Але швидше за все, вся справа в тім, що в травні Рада нацбезпеки, ввівши низку чергових жорстких обмежень для цілого ряду російських і українських компаній, безпосередньо не пов'язаних з урядом РФ і оточенням президента Путіна, чомусь не передбачила жодних нових санкцій проти найбільшого російського державного банку – ПАТ "Сбербанк".

Фактично для дочки найбільшого державного банку країни-агресора було залишено вікно можливостей для стягнення якомога більшої кількості майна на українську дочку "Сбербанку Росії", щоби максимально вигідно її продати. І росіяни на повну з цього користуються.

Тож нині я бачу єдиний вихід – створення кола соратників по протистоянню банку агресору та економічного захисту нашої країни.

Якщо ми самі не об’єднаємось для захисту країни, то за нас це ніхто не зробить. Тож боротьба триває. Захищати інтереси України чи заробляти гроші на співпраці з ПАТ "Сбербанк" – кожен повинен зробити вибір сам, виходячи зі своєї громадянської позиції.