Економічна правда

Житлові ваучери для ВПО: Мінрегіон залучить додаткові чотири мільярди

Економічна правда — 2026-10-29T11:50:00+02:00

До кінця листопада Україна та Банк розвитку Ради Європи укладуть нову угоду на 80 млн євро для фінансування житлових ваучерів для внутрішньо переміщених людей з тимчасово окупованих територій. Про це повідомляє Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України. Очікується, що перші 40 млн євро надійдуть вже до кінця цього року. "Головна домовленість сьогодні — підписати до кінця листопада нову угоду", — повідомив міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін після зустрічі з головою банку Карло Монтічеллі у Страсбурзі. Безгін зазначив, що за три роки співпраці залучено понад 800 млн євро соціальних інвестицій. Лише перші 200 млн євро програми HOME дали змогу для понад 15 700 людей отримати нове житло. Але потреба зростає разом зі знищеним житловим фондом. Одним із ключових напрямів співпраці є програма HOME, яка фінансує компенсації за знищене житло. Загальний обсяг програми за три роки становитиме 300 млн євро, зокрема 50 млн євро — внесок уряду Італії. У межах перших 200 млн євро програми вже реалізовано 6 174 житлові сертифікати та придбано оселі, у яких живуть понад 15 700 людей. 30 вересня Україна отримала 50 млн євро, із цих коштів 2,5 млрд грн спрямували на бронювання 1 882 житлових сертифікатів для пріоритетних категорій громадян. Надходження наступного траншу в розмірі 50 млн євро очікується до кінця року за результатами використання першого. Також погоджено 80 млн євро на фінансування компонента програми "єВідновлення" — "Житло для ВПО з ТОТ". Банк розвитку Ради Європи висловив готовність долучитися до Коаліції партнерів з розвитку соціального житла. Нагадаємо: У 2027 році на фінансування програми забезпечення ветеранів житлом планують спрямувати 6,9 млрд грн., на 1,2 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Парламент доручив уряду вивчити можливість збільшення коштів на житлове пільгове кредитування та створення соціального житла для внутрішньо переміщених осіб. Україна отримала 50 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи та уряду Італії: ці кошти спрямують на майже дві тисячі сертифікатів за програмою "єВідновлення". Уряд вніс зміни до постанови щодо надання субвенції місцевим бюджетам у 2026 році, що дозволяє швидше забезпечувати житлом людей, які вимушено залишили свої домівки. Кабмін ухвалив постанову, розроблену Мінсоцполітики, яка передбачає продовження державної підтримки внутрішньо переміщених осіб та уточнює окремі умови призначення і виплати допомоги на проживання.

Армія РФ вдарила дроном по електропотягу у Дніпрі

Економічна правда — 2026-10-29T11:48:00+02:00

29 жовтня росіяни атакували цивільний електропотяг у Дніпрі. Загинули 13 людей, ще щонайменше п'ятеро дістали поранення. Джерело: голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа, мер Дніпра Борис Філатов Пряма мова Філатова: "В Дніпрі трагедія. Дрон по цивільному електропотягу. Багато людей загинуло. Купа поранених". Деталі: Спочатку Ганжа повідомив, що росіяни атакували об'єкт транспортної інфраструктури та поранили людей. Філатов уточнив, що дрон ударив по цивільному електропотягу. Мер також закликав не обмежувати повідомлення про такі атаки формулюваннями про ураження інфраструктури. Пряма мова Філатова: "Це — геноцидальна війна. Майте мужність називати речі своїми іменами".Оновлено: Згодом Ганжа повідомив, що росіяни вбили 13 людей. Щонайменше п'ятеро дістали поранення, медики надають їм допомогу. На місці атаки працюють усі екстрені служби. Що передувало: 15-річна дівчина дістала поранень через атаку російських військ на місто Павлоград Дніпропетровської області.

Auchan відновив роботу після російського удару по одному з столичних ТРЦ

Економічна правда — 2026-10-29T11:38:00+02:00

Гіпермаркет Auchan у столичному ТРК "Проспект" відновив роботу після російської атаки 26 жовтня. Про це повідомляє пресслужба компанії. "Auchan Чернігівська знову відкритий для вас! Ми зробили все можливе, щоб якнайшвидше відновити роботу магазину та повернути вам доступ до улюблених продуктів і товарів для щоденних потреб", – заявили у мережі. Зазначається, що відновлення приміщення ще триває. Деякі деякі зручності в магазині можуть бути тимчасово обмежені. Auchan в ТРК "Проспект" був пошкоджений внаслідок ворожого удару 26 жовтня. Нагадаємо: Унаслідок російської атаки в ніч проти 22 жовтня зазнав руйнувань гіпермаркет "Епіцентр" на Почайній в Оболонському районі Києва. Також зазнали пошкоджень фасад і вхідна група магазину "Ашан Почайна".

На генераторах до весни? Мер Конотопа оцінив перспективи електропостачання

Економічна правда — 2026-10-29T11:30:00+02:00

Міський голова Конотопа Артем Семеніхін увечері 28 жовтня заявив, що не очікує відновлення нормального електропостачання в місті до весни через серйозні пошкодження мереж. Про це він сказав в ефірі "Суспільне Студія". "Я б не був таким ультраоптимістом, як говорять зараз, бо енергетики щось відновлюють, але деякі лінії вже вийшли з ладу. Все-таки пошкодження серйозні. Тому, я думаю, що до весни нормального електропостачання точно у Конотопі не буде. Зрушення, дійсно, якісь будуть", – сказав Семеніхін. Водночас на ранок 29 жовтня Укренерго повідомило про відновлення живлення всіх споживачів Конотопа. Однак, Міненерго уточнило, що електроенергію подають почергово, а протягом дня можливі аварійні відключення для проведення ремонтів. За словами Семеніхіна, взимку місто переважно розраховує на генератори. Нагадаємо: Конотоп залишився без електроенергії після російської атаки 24 жовтня. Напередодні Міненерго прогнозувало відновлення живлення всіх споживачів до кінця 28 жовтня, попередивши про почергову подачу напруги. 29 жовтня у Конотопі відновили електропостачання після блекауту внаслідок російських ударів у ніч на 24 жовтня.

Росія атакувала птахофабрику на Київщині та знищила тисячу птахів

Економічна правда — 2026-10-29T11:10:00+02:00

Російські війська вдарили по птахофабриці у Бориспільському районі на Київщині. Про це повідомляє пресслужба ДСНС. Унаслідок атаки виникла пожежа в будівлі, де перебувало близько 16 тисяч птахів. Пожежу загасили – 15 тисяч птахів вдалося врятувати. Нагадаємо: 15 вересня РФ атакувала птахофабрику на Одещині.

Нові правила бронювання: що буде з критичними підприємствами?

Економічна правда — 2026-10-29T11:10:00+02:00

Кабінет міністрів оновив правила бронювання працівників від мобілізації, зокрема встановив нові квоти для енергетики та оборонно-промислового комплексу. Про те, що передбачають нові правила бронювання, "Економічна правда" розібрала у відео "ЕП. Голос автора". Ліміти Для підприємств енергетики та оборонно-промислового комплексу ліміт бронювання зрештою встановили на рівні 95% замість запропонованих раніше 85%. В окремих випадках ліміт може перевищувати 95% — за рішенням Міноборони або Міненерго з урахуванням рекомендацій Координаційного центру. Підприємства житлово-комунального господарства, зокрема теплокомуненерго та водоканалів, залишились з лімітом у 75%. При цьому загальна основа для розрахунку квоти не змінилася: стандартний ліміт становить 50% військовозобов'язаних працівників. Але в окремих випадках можна бронювати більше. Крім того, уряд створив Координаційний центр з організації бронювання. Він має брати участь у розгляді пропозицій щодо збільшення квот понад 50%. Критичність підприємств Міністерства та обласні адміністрації протягом десяти днів переглянуть критерії, за якими підприємства отримують статус критично важливих. Після цього вони мають перевірити, чи відповідають цим критеріям компанії, які вже отримали такий статус. Якщо підприємство визнали критичним за критерієм, який вирішили скасувати, його статус також мають анулювати. Водночас решта рішень про критичність залишаються чинними, якщо їх окремо не скасували. Хто і за якими критеріями вирішуватиме, чи збільшувати квоту підприємству понад 50% та як не втратити критичність, дивіться у відео-експлейнері ЕП. Читайте також Зміни до бронювання: що хотіли та що ухвалили в уряді Нагадаємо: Уряд проголосував за постанову про нові правила бронювання 23 жовтня. Вона набула чинності з моменту публікації 26 жовтня.

Атаки РФ спричинили нові знеструмлення у трьох областях

Економічна правда — 2026-10-29T10:55:00+02:00

На ранок 29 жовтня через російські атаки зафіксовані нові знеструмлення на Донеччині, Сумщині та Харківщині. Про це повідомив перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов. Енергетики розпочнуть аварійно-відновлювальні роботи, щойно дозволить безпекова ситуація. Водночас у Києві та Київській області через пошкодження обладнання вимушено застосовують аварійні відключення. У місцях їх застосування попередньо оприлюднені графіки не діють. Через мережеві обмеження, спричинені російськими атаками, у частині регіонів також діють погодинні відключення та обмеження потужності для промисловості й бізнесу. Нагадаємо: Напередодні Укренерго анонсувало погодинні відключення на 29 жовтня обсягом до 2,5 черг. Втім вранці 29 жовтня у Києві запровадили екстрені відключення електроенергії в частині Голосіївського та Солом'янського районів.

Дизельна угода Трампа з Путіним не вплинула на ціни на пальне в США – WSJ

Економічна правда — 2026-10-29T10:45:00+02:00

Середні ціни на дизельне пальне в США зросли на 7 центів з моменту укладення угоди президента США Дональда Трампа з Росією про постачання дизелю. Про це пише Wall Street Journal. За даними Американської автомобільної асоціації, середня ціна галона дизелю в США у середу сягнула 6,35 дол. (близько 1,68 дол. за літр), тоді як на момент оголошення Трампом про угоду вона становила 6,28 дол. за галон. 9 жовтня Трамп писав, що Росія має поставити понад 300 тис. тонн дизельного пального на ринки США та світу в жовтні, ще 500 тис. тонн у листопаді та 1 млн одразу після цього. Водночас видання стверджує, що аналітики залишаються скептичними щодо того, що ця угода може сприяти зниженню високих цін на дизель у світі та в США. Експерти додають, що Росія, можливо, не зможе експортувати обіцяну кількість дизельного через поганий стан своїх нафтопереробних заводів та експортні обмеження. Навіть якщо це вдасться, обіцяні обсяги забезпечать лише частку світового дефіциту. Вони становлять трохи більше ніж 100 тис. барелів на день у жовтні та приблизно 125 тис. барелів на день у листопаді. У 2025 році Росія могла відвантажувати близько 800 тис. барелів на день. Нагадаємо: 22 жовтня перший танкер із 40 тис. тонн російського дизелю вирушив до Нью-Йорка. очікується, що судно прибуде до США 7 листопада. Пізніше додалося ще два танкери. Один з цих трьох танкерів перебуває під санкціями ЄС, Великої Британії та Канади.

У Конотоп повернули світло

Економічна правда — 2026-10-29T10:25:00+02:00

У Конотопі відновили електропостачання після блекауту внаслідок російських ударів у ніч на 24 жовтня. Про це повідомляє пресслужба Укренерго. "Усі споживачі в Конотопі знову зі світлом. Наразі електроенергія подається почергово", - йдеться в повідомленні. У компанії додали, що порядок та черговість її подачі регулюють енергетики. Нагадаємо: Місто Конотоп Сумської області залишилось без електропостачання після російських ударів у ніч на 24 жовтня.

РФ домагається зняття санкцій США з інвестфонду спецпредставника Путіна

Економічна правда — 2026-10-29T10:20:00+02:00

Москва обговорює з адміністрацією Дональда Трампа скасування американських санкцій проти Російського фонду прямих інвестицій, заявив помічник правителя РФ Юрій Ушаков. Про це повідомляє Reuters, яке наводить його слова з російських інформагентств. За словами Ушакова, зняття обмежень активно домагається керівник фонду та спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв. "Така розмова ведеться. Вона вже якийсь час триває. Яким буде результат – я не знаю", – сказав Ушаков. Раніше The New York Times писала, що адміністрація Трампа розглядає можливість скасування санкцій проти фонду. За даними видання, російські посадовці порушували це питання під час переговорів про участь фонду в постачанні російського дизелю до США. У жовтні Вашингтон уже тимчасово послабив санкції на російське пальне після домовленості Трампа з Путіним про збільшення постачань дизелю на американський і світовий ринки. Нагадаємо: Демократи в Конгресі США готуються до можливого розслідування дизельної угоди Трампа з Путіним. Вони закликали великі банки та порти зберегти документи щодо операцій із російським пальним і поставили під сумнів законність домовленостей.

Нафта відреагувала на спробу США відновити переговори з Іраном

Економічна правда — 2026-10-29T09:55:00+02:00

Енергетика2026-10-29T09:55:00+02:00 Ціни на нафту 29 жовтня знизилися більш ніж на 1%, оскільки сподівання на відновлення мирних переговорів переважили побоювання перебоїв постачання з Близького Сходу. Про це пише Reuters. Ф'ючерси на Brent подешевшали на 1,22 долара, або 1,1%, – до 114,10 долара за барель. Американська WTI втратила 1,33 долара, або 1,3%, – до 101,45 долара. Напередодні віцепрезидент США Джей Ді Венс надіслав листа керівнику Ради безпеки Ірану Мохсену Резаї, намагаючись відновити переговори. Про це повідомила The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців та обізнаних співрозмовників, зазначає Reuters. Економіст Nomura Securities Юкі Такашіма пояснив падіння цін очікуваннями поновлення переговорів. Водночас зниження стримують посилення атак хуситів і побоювання можливого удару США по Ірану після проміжних виборів до Конгресу 3 листопада. Уранці в четвер коаліція на чолі із Саудівською Аравією заявила про знищення балістичної ракети, яку хусити запустили в напрямку східної частини королівства. Нагадаємо: 28 жовтня нафта дорожчала після повідомлення про атаку на найбільший НПЗ Саудівської Аравії. За підсумками середи Brent зросла на 1,3%, а WTI – на 3%.

В Україні оновили поріг, коли за комунальні борги можуть забрати житло

Економічна правда — 2026-10-29T09:25:00+02:00

В Україні підвищили поріг заборгованості, до якого не можна звертати стягнення на єдине житло боржника, – із приблизно 170 тисяч до понад 430 тисяч гривень. Про це повідомило Міністерство юстиції. Поріг збільшили з 20 до 50 мінімальних зарплат – у 2026 році це 432 350 грн, уточнювали у відомстві. Водночас навіть перевищення цієї суми не означає автоматичного стягнення квартири чи будинку. За розрахунком Мін'юсту, якщо щомісячна плата за комунальні послуги становить 6 тисяч гривень, для накопичення такого боргу потрібно не платити близько шести років. Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко заявив, що комунальних боржників із такими сумами "буквально одиниці". Також закон гарантує додатковий захист єдиного житла військовослужбовців, а для боржників за житлово-комунальні послуги на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях є окремі гарантії. Нагадаємо: У вересні стало відомо про майже 25 тисяч нових виконавчих проваджень щодо боргів за воду, відкритих від початку 2026 року.

Що стримує АМКУ від обшуків

Економічна правда — 2026-10-29T09:20:00+02:00

У серпні 2023 року Верховна Рада дозволила Антимонопольному комітету заходити в офіси компаній, копіювати сервери, вилучати документи та опечатувати приміщення. Заголовки тоді були однозначні: в Україні з'явився ще один орган, який може проводити обшуки. Бізнес чекав візитів "у масках", юристи — нового ринку "домовленостей". А самі судді господарських судів не надто раділи новій ролі, яку в кулуарах одразу охрестили "слідчий суддя для АМКУ". Нові повноваження діють з 1 січня 2024 року. За майже три роки Комітет провів лише дві такі перевірки, і нових "маски-шоу" не сталося. Але не тому, що ризики зникли, а тому, що поки що їх стримують люди, а не закон. Чого боялися Закон № 3295-IX від 9 серпня 2023 року про вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції подавали як євроінтеграційний. В ЄС раптові перевірки конкурентних відомств (dawn raids) — звичний інструмент проти картелів. Але в українському контексті слово "обшук" має інший присмак. Бізнес добре знає, як виглядають візити правоохоронців і як часто вони закінчуються не вироком, а пропозицією "домовитися". Насамперед непокоїла закрита процедура. Суд розглядає клопотання АМКУ без участі компанії, яку перевірятимуть, і про дозвіл вона дізнається, коли "інспектори" вже стоять на порозі. Оскарження ухвали при цьому перевірку не зупиняє. Читайте також Як зміняться правила для бізнесу Питання викликали й розмиті підстави: перевірку можна ініціювати навіть через "потребу в перевірці інформації", тобто ще до того, як відкрито будь-яку справу. Нарешті, був ризик, що суд стане формальністю. Досвід слідчих суддів, які задовольняють абсолютну більшість клопотань про обшуки, оптимізму не додавав. Сумніви висловлювали і самі судді. Наприклад, суддя Східного апеляційного господарського суду Денис Попков ще до того, як закон набрав чинності, писав, що господарському суду відведено роль, "наближену до функції слідчого судді", а сам інструмент створює "спокусу" отримати докази "силовим шляхом". У лютому 2024 року Касаційний господарський суд зібрав круглий стіл, на якому визнали: досвіду розгляду таких справ у господарських суддів немає, тож орієнтуватися доведеться на практику ЄСПЛ. Щоб заспокоїти ринок, голова АМКУ Павло Кириленко обіцяв, що виїзні перевірки відбуватимуться лише тоді, коли інформацію неможливо отримати інакше, і що це "не буде схоже на слідчі дії". "Обшук", але з обмеженнями Закон не вживає слова "обшук". Ідеться про перевірку, під час якої комісія з працівників АМКУ (щонайменше три особи) може зайти в офіс, оглянути приміщення, скопіювати дані з комп'ютерів і серверів, вилучити або арештувати документи та опечатати приміщення. Усе це можна робити лише з дозволу господарського суду, який має перелічити адреси, об'єкти та строк. За набором дій це справді схоже на обшук. Але межі вужчі, ніж у поліції чи БЕБ, а в окремих питаннях гарантії для бізнесу навіть кращі. Наприклад, ухвалу про дозвіл на перевірку АМКУ компанія може оскаржити протягом п'яти днів, тоді як ухвала слідчого судді про обшук оскарженню не підлягає. Дві перевірки за майже три роки Офіційної статистики перевірок АМКУ не публікує. Але у відповідь на запит про публічну інформацію Комітет повідомив, що у 2025 році провів лише дві перевірки, а його територіальні відділення — жодної. У 2024 році і за дев'ять місяців 2026 року перевірок не було взагалі. Читайте також Як регулятори реагують на паливний шок Для порівняння: у 2025 році органи Комітету ухвалили 1394 рішення, відкрили 1261 справу і наклали штрафів на 5,9 млрд грн. Дві перевірки на цьому тлі — статистична похибка. Основним інструментом АМКУ як були, так і залишилися запити на отримання інформації. Відсутність перевірок у 2024 році Комітет в огляді Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) пояснював війною. Перша перевірка відбулася навесні 2025 року. І не в промисловій групі, як анонсували, а у справі про змову двох невеликих компаній на тендері вартістю 20,8 млн грн. Листи АМКУ до цих компаній поверталися неврученими, а одну з них не знайшли за зареєстрованою адресою. Результат — штраф 707,7 тис. грн на двох. Тобто інструмент застосували саме там, де звичайні запити фізично не працювали. Це відповідає обіцянці Кириленка. І жодної публічної скарги бізнесу на "обшуки АМКУ" за цей час не з'явилося. Цікаво, що ОЕСР в огляді конкурентної політики України 2025 року вважає саме вимогу судового дозволу гарантією того, що перевірки будуть обґрунтованими, а не довільними. Тобто механізм, який у 2023 році вважали загрозою, міжнародні експерти бачать як запобіжник. Ризики нікуди не ділися За три роки закон не змінився, а практика так і не сформувалася. Більшість слабких місць, на які вказували у 2023 році, залишилися. Підстави для перевірки досі дуже широкі: "потреба в перевірці інформації" дозволяє прийти до компанії, щодо якої не відкрито жодної справи. У суді компанію не чують, там лише АМКУ, а оскарження ухвали не зупиняє перевірку, тож захищатися доводиться постфактум. Звернення до суду для Комітету нічого не коштує: АМКУ не сплачує судового збору і не відповідає за безрезультатну перевірку. А те, чого немає в ухвалі, можна тимчасово вилучити одразу і лише потім просити на це дозволу суду. Судової практики в цій категорії фактично немає з простої причини: за майже три роки було лише дві перевірки. Суди ще не виробили підходів ні до того, наскільки детально АМКУ має обґрунтовувати клопотання, ні до того, як оцінювати пропорційність вилучень. Ситуацію ускладнює й те, що ці справи не доходять до Верховного Суду. Тож коли перевірок стане більше, кожен суддя вирішуватиме ці питання по-своєму. До того ж закон може змінитися, і інструмент, який сьогодні застосовують двічі на рік, завтра можуть застосовувати двічі на місяць. Тоді всі ці прогалини стануть цілком практичними. Окремий ризик — "перетікання" матеріалів. Частина одинадцята статті 44-1 Закону "Про захист економічної конкуренції" передбачає, що зібрані під час перевірки матеріали використовують органи АМКУ, щоб установити ознаки порушення або розглянути справу. Прямої заборони передавати їх іншим органам закон не містить. А практика попередніх років знає випадки, коли правоохоронці отримували доступ до матеріалів Комітету через кримінальні провадження. Що стримає АМКУ завтра Інструмент, якого так боялися, за три роки виявився точковим і поки що застосовується за правилами. Але гарантій, що так буде й надалі, немає. Нинішня стриманість — це політика керівництва АМКУ, а не вимога закону. Прийде нове керівництво або з'являться інші пріоритети — і від неї можуть швидко відмовитися. Багато залежатиме від суддів: чи перевірятимуть вони обґрунтування клопотань так само ретельно, коли їх стане більше. І від парламенту, адже другий етап антимонопольної реформи може як звузити, так і розширити повноваження АМКУ щодо перевірок. Тому головне питання сьогодні не в тому, чи став АМКУ правоохоронним органом, а в тому, що стримає його, коли обставини зміняться. Якщо АМКУ вже на порозі Попросіть ухвалу суду, розпорядження АМКУ про перевірку та службові посвідчення членів комісії. Перевірте адреси та перелік дозволених дій. Одразу викличте адвоката: закон дає три години на його прибуття. Договір про правову допомогу краще укласти заздалегідь. Визначте одну людину, яка спілкуватиметься з комісією. Інші працівники мають контактувати з комісією лише через неї. Не перешкоджайте перевірці та не знищуйте документів. Штраф за створення перешкод сягає 1% доходу компанії. Це набагато дорожче, ніж будь-який знайдений документ. Якщо не згодні з протоколом про вилучення речей чи документів, підписуйте його із зауваженнями. Заперечення на акт перевірки можна подати протягом 10 робочих днів, а ухвалу суду оскаржити протягом 5 днів.

У Києві почалися екстрені відключення

Економічна правда — 2026-10-29T09:05:00+02:00

Енергетика2026-10-29T09:05:00+02:00 У Києві 29 жовтня за командою "Укренерго" запровадили екстрені відключення електроенергії в частині Голосіївського та Солом'янського районів. Про це повідомила пресслужба ДТЕК. Під час екстрених відключень графіки не діють. Про зміни компанія обіцяє повідомляти у своєму Telegram-каналі. Нагадаємо: На 29 жовтня "Укренерго" анонсувало погодинні відключення в окремих регіонах обсягом від 1,5 до 2,5 черги з 06:00 до 23:59.