Економічна правда

"В Україні заправок у 7-8 разів більше, ніж потрібно". Як російські обстріли змінюють паливний бізнес

Економічна правда — 2026-09-14T07:00:00+03:00

Бізнес2026-09-14T07:00:00+03:00 Росія суттєво посилила удари по українських автозаправних станціях (АЗС). Лише за останні пів року пошкоджено або зруйновано понад 300 пунктів продажу пального. Найбільше, з очевидних причин, постраждала інфраструктура у прифронтових та прикордонних областях. Однак минулого тижня реактивні "шахеди" атакували заправки у столиці, на міжнародних трасах, а згодом і у західних областях. Для власників мереж АЗС це означає десятки мільйонів гривень збитків і необхідність підлаштовуватися до нових реалій. Утім, попри постійні обстріли, дефіциту пального в країні немає і не очікується. Натомість змінюється сама модель роботи АЗС. Там, де раніше клієнта зустрічали кавою та хот-догом, зараз інші пріоритети. Тепер ключове – пережити удар, зберегти людей і якомога швидше відновити можливість заправити авто. Як паливні компанії працюють під регулярними обстрілами і що саме вже змінилося в їхній роботі та підходах до безпеки? Паливний терор За останні пів року Росія пошкодила або зруйнувала понад 300 АЗС, свідчать дані міністра енергетики Дениса Шмигаля. Це близько 5-6% від загальної кількості заправок в Україні. Найбільше атак припадає на прифронтові та прикордонні регіони. Лідирує Дніпропетровщина із понад 60 уражень, за нею йдуть Донецька та Харківська області. Серед регіонів, які найбільше потерпають від атак, також Сумщина, Запоріжжя та Херсонщина. У деяких районах ситуація значно гірша за середню по країні. Наприклад, у Нікопольському районі, за підрахунками ЕП, атаки зачепили 59% активних АЗС, а на Сумщині – понад чверть мережі. Читайте також Без заправок можуть лишитися цілі райони. Які наслідки ударів Росії по АЗС? Втім, росіянам не вдається перетворити ці удари на паливний колапс. Причина проста: український ринок має близько 5,5 тис. заправок, а пошкоджені АЗС здебільшого досить швидко повертаються до роботи. "В Україні заправок приблизно у 7-8 разів більше, ніж потрібно, якщо порівнювати з Європейським Союзом. Тому створити тут паливну кризу практично неможливо. Нафтопродукти точно завезуть – питання в ціні", – вважає енергетичний експерт Геннадій Рябцев. За оцінкою директора "Консалтингової групи А-95" Сергія Куюна, понад 75% атакованих станцій оперативно відновлюють роботу. Тобто, три з чотирьох уражених АЗС знову працюють. Нова ціль – Київ Тривалий час ворог не бив по станціях у Києві, хоча вже давно мав для цього усі технічні можливості. Все змінилося наприкінці минулого тижня, коли росіяни почали нищити заправки "Укрнафти" в різних районах столиці. Цікаво, що напередодні цих ударів у мережі з'явився перелік із 18 київських АЗС, які нібито мали стати цілями російських атак. За перші дні атак щонайменше три заправки з цього списку вже постраждали. Важливий момент – за усіма вказаними адресами раніше розташовувались заправні станції мережі Glusco, яку пов'язували з кумом Путіна Віктором Медведчуком. В травні 2022 року Кабмін передав АЗС цієї мережі в управління НАК "Нафтогаз України", а пізніше – ПАТ "Укрнафта". loadScript("https://connect.facebook.net/en_US/sdk.js#xfbml=1&version=v3.2", function (){}); Сам факт появи "розстрільного списку" напередодні ударів виглядає щонайменше нетипово. Ба більше, складається враження, що хтось хотів, аби ці адреси побачили якомога більше людей. Ці атаки запускають своєрідний нервовий квест: кияни кинулися перевіряти, чи є їхня заправка у переліку та чи не прилетить по ній наступною? По суті, це тактика терору, яку Росія методично застосовує в прифронтових містах – Сумах, Харкові, Запоріжжі, Херсоні тощо. Відмінність лише в масштабі й типах озброєння. У столиці, на щастя, поки немає FPV-дронів, "Молній" та КАБів, які регулярно використовуються ближче до фронту. Але логіка й мета ворога ідентичні. Мета атак – тероризувати людей "Жодної військової мети в таких атаках немає й бути не може. Це терор проти цивільного населення, мирних людей", – заявив в.о. голови "Нафтогазу" Сергій Федоренко. "Ціль усіх цих обстрілів – просто нашкодити. Терор проти людей. Росія не має жодної стратегії. Усі ці удари відбуваються хаотично", – погоджується Рябцев. Якби завданням було саме паралізувати постачання пального, Росії довелося б системно виводити з ладу значно більшу кількість станцій і не давати операторам їх відновлювати. Натомість станції ремонтують, пальне перенаправляють на інші АЗС, а ринок компенсує втрати в прифронтових регіонах за рахунок тилових. Саме тому удари по заправках мають передусім психологічний ефект. Росія б'є по місцях, які люди бачать щодня: по АЗС біля дому, дорогою на роботу, біля траси. Це створює відчуття, що небезпека постійно поруч. Читайте також "Ринок пройде по краю". Чому дорожчає пальне і чи вистачить його на АЗС Поки що ринок із цим справляється. У прифронтових областях оператори вже закривають АЗС антидроновими сітками та своєрідними "мангалами", які мають захищати станції від дронів. Масово встановлюються й мобільні укриття. Тепер, після перших ударів по столичних АЗС, ця практика стане актуальною і для більшості операторів у Києві. Першою на нові обставини вже встигла відреагувати державна "Укрнафта", яка почала встановлювати габіони навколо своїх комплексів. Конструкції розміщують з боку доріг і тротуарів, аби стримувати уламки всередині периметра та зменшувати ризики для людей і авто. Як працюють АЗС у прифронтових областях Чим ближче до фронту, тим менше станції нагадують ті, до яких звикли водії у мирних містах та селах. На цих заправках зникають магазини, великі навіси, рекламні конструкції та частина сервісів. Фактично від АЗС залишається лише її головна функція – заправити авто пальним. "Що там знищено? Операторську, навіс, стелу – красу знищили. А функціональність уся під землею. Тому воно працює без кави, без магазину. Швидко заправилися і побігли", – каже директор групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. За його словами, у найближчих до фронту населених пунктах повноцінна інфраструктура АЗС просто не має сенсу. Через бойові дії там залишилося мало людей, а разом із населенням зник і попит на звичні сервіси. Це не означає, що у таких містах виникає колапс з пальним. Навіть там, де стаціонарних АЗС не залишилося, його підвозять із сусідніх населених пунктів. "Там АЗС немає, але й проблем із пальним теж немає. У прифронтових містах та селах дуже низький попит – там дуже мало населення. Хто там залишається? Бабусі, дідусі. Якщо їм і потрібен бензин, то для генератора чи мотокоси", – каже Льоушкін. У найбільш небезпечних районах змінюється навіть робота персоналу. Працівники можуть перебувати на значній відстані від АЗС і підходити до станції лише тоді, коли приїжджає клієнт. Читайте також Нафтова імперія Путіна у вогні. Чи може Україна залишити Росію без пального Оператори сидять за 100 метрів від заправок. Якщо хтось під'їхав, вони швидко підбігають, щоб заправити автівку. Десь, де "дуже жорстко", сидять на ще більшій відстані. А на заправці висить табличка із номером телефону та написом: "Подзвоніть, якщо потрібне пальне". Чим далі від лінії фронту, тим більш "цивілізованими" стають АЗС. Десь уже працюють касові апарати, хоча стел може й не бути. А за 100 км від лінії розмежування або у великих містах, таких як Запоріжжя чи Харків, уже можна зустріти цілком нормальні АЗС. Скільки коштує відновлення? Мінімальні витрати на запуск станції – близько 500 тис. грн. Відновлення її функціональності коштує до 1 млн грн: за ці кошти можна встановити паливне обладнання, касу та необхідні комунікації, облаштувати приміщення для персоналу. Повноцінне відновлення – вже зовсім інша історія. Магазин, кухня, холодильники, кавові машини, туалети, рекламні конструкції та інша інфраструктура можуть коштувати у десятки разів дорожче. Що треба змінити Опитані ЕП експерти та учасники ринку наголошують, що на п'ятий рік війни держава досі значною мірою регулює паливний ринок за мирними правилами. Наприклад, АЗС у тиловому місті та станція за кілька десятків кілометрів від фронту можуть мати однакові податкові та регуляторні вимоги, хоча умови їхньої роботи кардинально відрізняються. Рябцев пропонує, зокрема, переглянути авансовий платіж для АЗС (кожна заправка щомісяця зобов'язана наперед сплачувати державі частину податку на прибуток – від 30 до 60 тис. грн за кожну станцію, незалежно від того, який прибуток вона фактично отримала) у прифронтових регіонах. На його думку, немає логіки у тому, щоб вимагати однаковий платіж від станції, яка працює у відносно безпечному місці, та АЗС, яка функціонує під постійними обстрілами. Читайте також Мережі АЗС обвалили ціни на пальне, але лише на кілька днів. Що відбувається? Та сама проблема виникає з анонсованими мобільними АЗС. Якщо стаціонарну станцію знищено, логічним рішенням є тимчасова точка продажу пального. Але поставити бензовоз на узбіччі – не вихід, бо він сам стає легкою ціллю. "Тому потрібні чіткі правила, які дозволять швидко розгортати мобільні або контейнерні АЗС у небезпечних районах, але водночас передбачатимуть їхній захист, облік пального та контроль за операціями", – каже Рябцев. За його словами, уряд вже займається цим питанням, але фінального рішення поки немає. Попри понад 300 атакованих станцій, Росії не вдається створити загальнонаціональний паливний колапс. В Україні достатньо АЗС, щоб компенсувати втрати, а оператори здебільшого швидко повертають пошкоджені станції до роботи. Однак це не означає, що атаки взагалі не мають наслідків. Вони створюють локальні проблеми з пальним, змушують бізнес витрачати мільйони на відновлення та фактично переписують правила роботи АЗС. Тож разом із паливним бізнесом до нових воєнних реалій має адаптуватися і держава. Зокрема, вже зараз варто змінити підходи до регулювання роботи АЗС у прифронтових регіонах.

Суд зобов’язав РФ заплатити компанії з Харкова 12 мільйонів за знищену базу скрапленого газу

Економічна правда — 2026-09-13T20:55:00+03:00

Бізнес2026-09-13T20:55:00+03:00 Господарський суд Одеської області зобов'язав Російську Федерацію виплатити ТОВ "Вілле Форте Україна" 288 тис. дол. (12,19 млн грн) збитків за знищення бази зберігання скрапленого газу в Одеській області внаслідок російської атаки. Про це свідчить рішення суду. Йдеться про підземну базу зберігання скрапленого вуглеводневого газу в селі Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, неподалік Дунаю та кордону з Румунією. 16 липня 2025 року на території підприємства сталася масштабна пожежа після російського дронового обстрілу. Внаслідок атаки було знищено 11,4 тонни скрапленого вуглеводневого газу, що зберігався на базі. Також пошкоджено або знищено інше рухоме майно, обладнання, оргтехніку та устаткування, необхідні для роботи комплексу зі зберігання та перевалки енергоносіїв. Розмір завданих збитків визначило ТОВ "УСК-Консалтинг". Згідно з висновком оцінювача, вони складаються з: 3,48 млн грн (82,4 тис. дол.) реальних збитків від знищення та пошкодження нерухомого і рухомого майна; 3,48 млн грн (82,4 тис. дол.) витрат, необхідних для відновлення пошкодженого майна; 5,12 млн грн (123,4 тис. дол.) упущеної вигоди через неможливість продовжувати господарську діяльність. Загальна сума заявлених та стягнутих судом збитків становить 288 тис. дол., або 12,19 млн грн. Суд дійшов висновку, що компанія довела наявність повного складу цивільного правопорушення та причинно-наслідковий зв'язок між діями РФ і завданою шкодою. Відповідачем у справі виступала Російська Федерація в особі Міністерства юстиції РФ. ТОВ "Вілле Форте Україна" зареєстроване у Харкові. Засновник – Олексій Абрамічев, керівник – Олександр Редванський. Компанія є оператором комплексів зі зберігання та перевалки скрапленого вуглеводневого газу. За власним визначенням, "Вілле Форте Україна" працює над розвитком українського ринку скрапленого газу та судноплавства, зокрема на Дунаї. Нагадаємо: Господарський суд Києва вирішив стягнути з Російської Федерації на користь фізичної особи-підприємиці Марини Баранової 1,88 млн дол. (57,5 млн грн) збитків за втрату нерухомого майна (туристичного притулку) у тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області.

Суд забрав землю у "Ядерного палива", яке передало її компанії з російським акціонером

Економічна правда — 2026-09-13T20:31:00+03:00

Влада2026-09-13T20:31:00+03:00 Господарський суд Кіровоградської області зобов`язав держконцерн "Ядерне паливо" повернути Смолінській селищній раді (Кіровоградська область) державну землю, суборендарем якої було ПрАТ "Завод з виробництва ядерного палива" з часткою російської компанії, наближеної до "Росатому". Про це свідчить рішення суду від 2 вересня. Йдеться про земельну ділянку площею 0,37 га з кадастровим номером 3523180900:02:000:8002 у Смолінській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Земля призначена для розміщення та експлуатації будівель і споруд. У 2013 році відділ Держземагентства у Маловисківському районі передав ділянку держконцерну "Ядерне паливо" в оренду строком на 49 років. Того ж року "Ядерне паливо" як орендар уклало договір суборенди цієї землі з ПрАТ "Завод з виробництва ядерного палива". З 2022 року власником земельної ділянки є Смолінська селищна рада. Як зазначається у судовому рішенні, прокуратура та селищна рада звернулися до суду через несплату орендної плати держконцерном. За інформацією Головного управління ДПС у Кіровоградській області, річна задекларована сума орендної плати за землю на 2026 рік становить 323,6 тис. грн. Суд дійшов висновку, що держконцерн, тривалий час не сплачуючи орендну плату, діяв недобросовісно та неналежно виконував свої зобов'язання за договором. У результаті суд розірвав договір оренди землі, укладений у 2013 році, та зобов'язав державний концерн повернути земельну ділянку Смолінській селищній раді. Власниками великих пакетів акцій ПрАТ "Завод з виробництва ядерного палива" є держконцерн "Ядерне паливо" та було акціонерне товариство "ТВЕЛ" (Російська Федерація), бенефіціаром якого опосередковано є державна корпорація РФ з атомної енергії "Росатом". У 2024 році Рада національної безпеки й оборони України (РНБО) ухвалила рішення про примусове вилучення акцій російського "ТВЕЛ" "Заводу з виробництва ядерного палива". Відповідний документ підписав президент України. Нагадаємо: Господарський суд Волинської області зобов`язав ТОВ "Бистровиця" повернути Берестечківській міській територіальній громаді Луцького району Волинської області три земельні ділянки загальною площею 26,88 га, які компанія отримала без конкуренції.

Росіяни зруйнували завод виробника кераміки Cersanit Invest на Житомирщині

Економічна правда — 2026-09-13T18:31:00+03:00

У ніч з 11 на 12 вересня росіяни атакували завод з виробництва кераміки Cersanit Invest у Звягелі. Про це повідомляє пресслужба компанії. Пошкодження підприємству були завдані реактивними дронами. Усі працівники, які перебували в цей час на території заводу, були безпечно евакуйовані – ніхто не загинув. Атака спричинила серйозні пошкодження підприємства, зокрема ключових елементів виробничого циклу керамічної плитки. "За нинішнього стану відновлення виробництва та його подальше функціонування неможливі. Наразі триває детальна оцінка масштабів руйнувань і пов'язаних із ними збитків. На підставі попередньої оцінки Cersanit припускає, що відновлення виробничих потужностей заводу триватиме щонайменше шість місяців", – йдеться у повідомленні. Нагадаємо: Два дні поспіль російські загарбники завдають ударів по одному з найбільших складів ліків в Україні, Universal logistic.

Трамп знову тисне на ФРС, щоб та знизила ставки

Економічна правда — 2026-09-13T18:00:00+03:00

Президент США Дональд Трамп ще раз наголосив, що повинні мати найнижчі процентні ставки у світі, навіть попри те, що обраний ним особисто голова Федеральної резервної системи Кевін Варш знову стикається з тиском щодо підвищення вартості позик. Про це повідомляє Bloomberg. "Ми повинні платити – Сполучені Штати настільки сильні – ми повинні платити найнижчі процентні ставки у світі, незалежно від їхніх формул", – заявив Трамп журналістам у неділю в Ірландії, де він бере участь у турнірі "Ірландський відкритий". На запитання, чи очікує він, що центральний банк підвищить ставки на засіданні наступного тижня, Трамп відповів: "Я не знаю". Коментарі Трампа пролунали на тлі опублікованих у п'ятницю даних, які свідчать, що споживчі ціни в США у серпні зросли більше, ніж очікувалося. ФРС, ймовірно, розцінить ці цифри як аргумент на користь першого підвищення ставок за останні три роки. Дані щодо інфляції змусили трейдерів підвищити очікування щодо підвищення ставок ФРС: ймовірність такого кроку у вересні оцінюється на 86%, а до кінця року ринок вже врахував у цінах два підвищення. Економіка США стикається з підвищенням цін на енергоносії на тлі війни США проти Ірану, яка триває вже сьомий місяць, а тарифна політика Трампа також ускладнила ситуацію щодо інфляційної цілі ФРС. Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російському дизельному паливу, оскільки такі атаки нібито спричиняють його дефіцит у світі.

Трамп заявив, що Зеленський має припинити атаки на дизельне паливо в Росії

Економічна правда — 2026-09-13T17:17:00+03:00

Українська правда Президент США Дональд Трамп закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російському дизельному паливу, оскільки такі атаки нібито спричиняють його дефіцит у світі. Джерело: Трамп у неділю на полях турніру Irish Open в Ірландії, який проходить в його клубі Doonbeg, пише "Європейська правда" Деталі: Трампа запитали, чи розмовляв він із Зеленським після своєї нещодавньої розмови з російським правителем Володимиром Путіним. Після цього Трамп закликав Зеленського припинити удари по Росії. Пряма мова: "Пан Зеленський має зробити одну річ. Він має припинити знищувати запаси дизельного палива в Росії... Нехай він атакує цілі, але не дизельне паливо, бо він спричиняє дефіцит дизельного палива". Деталі: При цьому Трамп не закликав Путіна припинити неспровоковану повномасштабну війну проти України, яку Росія веде вже п'ятий рік. Що передувало: Трамп на початку липня під час публічної частини зустрічі з Зеленським відзначив, що українські удари по російських НПЗ є ескалацією, здатною привести до кінця війни. Цього тижня Трамп заявив, що на початку тижня він мав "чудову" розмову з Путіним і що російський лідер хоче укласти угоду, щоб покласти край війні в Україні. Більше про те, про що домовлялися представники США у Києві, читайте у статті: Любов до "режиму" та завдання від Трампа: про що йшлося на мирних переговорах у Києві.

Німецькі компанії збільшують інвестиції в Китай замість США

Економічна правда — 2026-09-13T16:21:00+03:00

Згідно з дослідженням Німецького економічного інституту (IW), у першому півріччі 2026 року німецькі компанії збільшили інвестиції в Китай на третину, одночасно різко скоротивши інвестиції у Сполучені Штати. Про це повідомляє Reuters. Згідно з аналізом даних Бундесбанку, проведеним IW, німецькі компанії інвестували в Китай на 5,6 млрд євро більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Цей показник відповідає середньому піврічному рівню інвестицій у період з 2020 по 2025 рік. "Німецькі компанії не мають іншого вибору, окрім як продовжувати інвестувати в Китай", – заявив представник IW Юрген Маттес, охарактеризувавши цю країну як важливий ринок збуту та "тренажерний зал", де компанії можуть зміцнювати свою конкурентоспроможність. Маттес зазначив, що державні субсидії та занижена вартість юаня штучно здешевлюють виробництво в Китаї, що спонукає німецькі компанії розширювати свою діяльність на місцевому ринку, аби конкурувати з китайськими суперниками на глобальному рівні. "Для Німеччини це означає, що виробництво та робочі місця переміщуються до Китаю. ЄС повинен покласти край цій несправедливій грі та ввести компенсаційні мита на китайський імпорт", – сказав Маттес. Згідно з дослідженням, інвестиції в США скоротилися майже на дві третини — до близько 4,3 млрд євро на тлі торговельних напружень та мит, введених президентом Дональдом Трампом. Нагадаємо: Після тривалої стагнації економіка Німеччини відновлюється: завдяки експорту та державним видаткам на інфраструктуру і оборону ВВП зростає три квартали поспіль, але залишаються фактори, які негативно впливають на економічну активність.

Зупинка саудівського нафтопроводу загрожують втратою 4% світових поставок нафти

Економічна правда — 2026-09-13T15:28:00+03:00

Саудівська Аравія вичерпає запаси нафти для експорту, якщо протягом найближчих днів не відновить роботу свого головного нафтопроводу до Червоного моря, що призведе до втрати до 4% світових поставок, заявили саудівські покупці нафти та трейдери. Про це повідомляє Reuters. Подальше скорочення поставок із Саудівської Аравії поглибить глобальний дефіцит пропозиції, який уже підштовхнув світові ціни на паливо до рекордних максимумів, спровокував інфляцію по всьому світу та призвів до зростання дохідності американських облігацій до найвищого рівня з часів фінансової кризи 2008 року. З моменту, коли в п'ятницю атаки дронів змусили Саудівську Аравію закрити свій величезний нафтопровід зі сходу на захід, Ер-Ріяд не надав повної інформації щодо масштабів пошкоджень або того, як довго маршрут залишатиметься непрацюючим. Джерела, з якими спілкувалося агентство Reuters, надали різні оцінки: одне з них зазначило, що на усунення пошкоджень може знадобитися від п'яти до шести тижнів, тоді як інше стверджувало, що ремонт може бути завершений раніше і що часткове відновлення подачі нафти можливе вже під час проведення ремонтних робіт. Протягом останніх шести місяців трубопровід, що пролягає через пустелю Аравійського півострова, вберіг Саудівську Аравію від найгірших наслідків закриття Ормузької протоки в умовах війни, яке паралізувало експорт з сусідніх країн. Найбільший у світі експортер використовував цей трубопровід для перенаправлення близько 4 мільйонів барелів на добу — приблизно 4 % світових поставок — до порту Янбу на Червоному морі. Однак через виведення трубопроводу з експлуатації запаси в Янбу зараз дозволяють підтримувати експорт лише протягом п'яти-семи днів. Саудівська Аравія також має запаси, достатні для постачання клієнтів протягом кількох днів із єгипетських портів Айн-Сухна на Червоному морі та Сіді-Керір на Середземному морі, зазначило четверте джерело. Нагадаємо: 12 вересня Саудівська Аравія тимчасово зупинила нафтопровід Схід–Захід після атаки дронів, створивши новий ризик для світових поставок нафти та цін на енергоносії.

По усій країні поїзди затримуються на години

Економічна правда — 2026-09-13T14:27:00+03:00

В різних регіонах країни поїзди затримуються від 1 до 10 годин через евакуації та об'їзди. Про це повідомляє пресслужба АТ "Укрзалізниця". Після влучання по локомотиву в Ягодині, біля польського кордону, "Укрзалізниця" вже відправила поїзди й на Варшаву, і у зворотному напрямку, але затримки суттєві. Дніпровський напрямок продовжує курсувати об'їзним маршрутом, а тому затримки зберігаються для всіх запорізьких, криворізьких і дніпровських рейсів. Значні затримки також на Сумщині. На сайті "Укрзалізниці" зібрали усі поїзди, які затримуються. Найменша затримка на поїзд Хмельницький-Київ (00:56 хвилин), найбільша затримка на маршрут Хелм-Київ (10:20 годин). Читайте також: 17 годин запізнення: як атаки Росії ламають графік "Укрзалізниці" Нагадаємо: Протягом доби, починаючи з ранку 12 вересня ворог атакував 4 автозаправні станції у Житомирській області. На Волині внаслідок російської атаки пошкоджена автозаправна станція біля пункту пропуску "Ягодин" на кордоні з Польщею, також загорілися кілька вантажівок.

Альтман відмовився від IPO цьогоріч через сумніви у безпеці розвитку ШІ

Економічна правда — 2026-09-13T12:57:00+03:00

Компанія OpenAI не вийде на біржу у 2026 році, заявив генеральний директор Сем Альтман у коментарі, опублікованому в суботу, посилаючись на занепокоєння щодо безпеки штучного інтелекту, через які навіть 10-відсотковий ризик того, що ШІ може спричинити вимирання людства до кінця десятиліття, є "неприйнятним". Про це повідомляє Reuters. Ці коментарі з'явилися на тлі того, як дедалі більше американських законодавців закликають запровадити нові правила регулювання систем ШІ після тривожних попереджень двох дослідників з компанії Anthropic – конкурента OpenAI – про те, що стрімкий розвиток ШІ може призвести до вимирання людства в недалекому майбутньому. "Я справді вважаю, що, з огляду на все, що відбувається з безпекою, зараз було б нерозумно виходити на біржу, і ми не відчуваємо тиску з цього приводу", – сказав Альтман діловому журналу Fortune. На запитання, чи існує 10-відсоткова ймовірність вимирання, спричиненого ШІ, Альтман відповів, що не знає, як можна зробити таку оцінку, але попередив, що ризик є настільки серйозним, що компанії, які займаються ШІ, та уряди повинні діяти так, ніби це неприпустимо. "Незалежно від того, чи це 10, чи 8, чи 6 — суть у тому, що ми всі несемо величезну відповідальність і не можемо дозволити, щоб на заваді стали егоїзм, прагнення прибутку чи будь-що інше", – додав Альтман. Альтман також припустив, що OpenAI та інші провідні компанії у сфері ШІ можуть незабаром оголосити про укладення угоди щодо уповільнення розвитку ШІ та спільної роботи над усуненням ризиків для безпеки. Нагадаємо: Компанія Anthropic запобігла спробам використання її моделей Claude для проведення кампанії кібершпигунства проти України, яка, як підозрюється, пов'язана з Росією. Провідний науковець OpenAI попередив, що штучний інтелект розвивається настільки стрімко, що людям стає дедалі складніше його розуміти та контролювати, і висловив сподівання, що лабораторії, які працюють над ШІ, добровільно уповільнять темпи розвитку з міркувань безпеки.

Ворог атакував потяг за два кілометри від кордону з Польщею

Економічна правда — 2026-09-13T11:51:00+03:00

13 вересня у Волинській області за два кілометри від кордону з Польщею, ворог завдав удару по локомотиву пасажирського поїзда. Про це повідомляє пресслужба АТ "Укрзалізниця". Внаслідок атаки ніхто не постраждав, оскільки рухомий склад попередили про загрозу завчасно. Вчора 12 вересня росіяни влучили у залізницю в Луцьку та у Фастові. Внаслідок атаки ніхто не постраждав. Нагадаємо: Протягом доби, починаючи з ранку 12 вересня ворог атакував 4 автозаправні станції у Житомирській області. На Волині внаслідок російської атаки пошкоджена автозаправна станція біля пункту пропуску "Ягодин" на кордоні з Польщею, також загорілися кілька вантажівок.

Росіяни за добу атакували 4 заправки на Житомирщині

Економічна правда — 2026-09-13T11:23:00+03:00

Протягом доби, починаючи з ранку 12 вересня ворог атакував 4 автозаправні станції у Житомирській області. Про це повідомляє очільник Житомирської ОВА Віталій Бунечко. Внаслідок атак на Житомирщину 12 та 13 вересня дві людини загинуло, ще двоє було госпіталізовано з пораненнями. Пошкоджено об'єкти паливної та транспортної інфраструктури, цивільні будівлі, майно громадян. Загалом від ворожих ударів постраждало 4 автозаправні комплекси в Звягельському та Коростенському районах, 3 цивільні автівки, продуктовий магазин, об'єкт інфраструктури. Нагадаємо: Росіяни завдали ударів безпілотниками по залізничних об'єктах у Луцьку Волинської області та Фастові на Київщині.

Росіяни двічі атакували другий найбільший склад ліків України

Економічна правда — 2026-09-13T10:23:00+03:00

Два дні поспіль російські загарбники завдають ударів по одному з найбільших складів ліків в Україні, Universal logistic. Про це повідомляє поінформований співрозмовник ЕП на фармринку. Universal logistic є одним з двох найбільших фармскладів України. Другий – "Біокон", який росіяни вже атакували 3 вересня. Склад Universal logistic знаходиться у Київській області у Бориспільському районі. Він відповідав найвищим стандартам якості зберігання ліків. За інформацією на сайті компанії, загальна площа складських приміщень становить 21 000 м2. Цей склад обслуговує найбільших дистрибʼюторів ліків, які потім доставляють продукцію у аптеки. Через атаки на склад та постійні тривоги постачальники не можуть вивезти товар зі Universal logistic. Інформації про постраждалих внаслідок атаки у розпорядженні ЕП немає. Ввечері 12 вересня Київська обласна військова адміністрація повідомила, що ворог пошкодив складські приміщення у Бориспільському районі. Нагадаємо: В частині регіонів України спостерігається зростання попиту на деякі лікарські засоби, через що їхні запаси в аптеках скорочуються, а в деяких випадках наявних обсягів може вистачити лише на 2-3 тижні. Водночас 10 вересня очільник Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов заявив, що російські атаки на фармацевтичні склади не спричинили дефіциту ліків в Україні, а аптечні мережі мають запаси на один-два місяці.

У російському Татарстані безпілотники атакували нафтопереробні заводи

Економічна правда — 2026-09-13T10:05:00+03:00

Українська правдаУ ніч на 13 вересня ударні безпілотники атакували промислову зону міста Нижньокамськ у російській республіці Татарстан, де зосереджені великі нафтопереробні підприємства РФ. Джерело: моніторингові Telegram-канали, російське незалежне медіа ASTRA Деталі: За повідомленнями місцевих жителів, уночі над містом було чутно прольоти безпілотних літальних апаратів, після чого пролунала серія вибухів. Також очевидці повідомляли про роботу російських систем протиповітряної оборони в районі промислового кластера. Інформації про масштаби можливих пошкоджень технологічних установок чи постраждалих осіб місцева влада наразі не повідомляла. У Нижньокамську розташований один із найбільших нафтопереробних вузлів Російської Федерації. Атака була спрямована на підприємства, які відіграють ключову роль у фінансуванні війни та забезпеченні російського війська паливом. Зокрема, комплекс нафтопереробних та нафтохімічних заводів АТ "ТАНЕКО" входить до п'ятірки найбільших нафтопереробних заводів Росії з проєктною потужністю переробки понад 16 мільйонів тонн сирої нафти на рік. Завод є одним із головних російських виробників дизельного пального, авіаційного гасу для винищувачів та автомобільного бензину. Поруч розташований ще один великий нафтопереробний завод – АТ "ТАІФ-НК". Це підприємство здатне переробляти понад 7 мільйонів тонн нафти та газового конденсату щорічно. "ТАІФ-НК" спеціалізується на випуску бензину, дизеля та інших нафтопродуктів. Його продукція активно постачається як на внутрішній ринок РФ, так і для потреб російської окупаційної армії. Ще один об'єкт промислової зони Нижньокамська – ПАТ "Нижньокамськнафтохім", що входить до нафтогазохімічного холдингу "Сибур" і є одним із найбільших нафтохімічних підприємств Європи. Комбінат є фактичним монополістом у Росії з виробництва багатьох видів синтетичного каучуку та пластиків. Що передувало: Місто Нижньокамськ розташоване на відстані понад 1200 кілометрів від державного кордону України. Це не перша атака на стратегічні нафтопереробні потужності в цьому регіоні. У серпні 2026 року Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про успішний удар по нафтопереробному заводу "ТАНЕКО". Крім того, на початку липня український ударний безпілотник, який потрапив на камери відеоспостереження, впав на територію сусіднього заводу "ТАІФ-НК" у Нижньокамській промисловій зоні. 10 сепня дрони атакували Нижньокамськ у російському Татарстані, де розташований нафтопереробний завод.