Економічна правда

Новини 29 квітня: ціни на електроенергію не змінять, чи відмовиться Україна від впровадження ПДВ для ФОП

Економічна правда — 2026-04-29T21:00:00+03:00

Фінанси2026-04-29T21:00:00+03:00 Про що говорили сьогодні? Про БЕБ: Бюро економічної безпеки (БЕБ) відкрило конкурси на 261 вакантну посаду та запровадило програму шестимісячного стажування для молоді на посадах державної служби із перспективою кар'єри на посаді детектива. Про судно РФ: Офіс Генерального прокурора ініціював арешт морського судна PANORMITIS / "Панорамітис" та вантажу, який, за даними слідства, може бути частиною схеми з легалізації незаконно вивезеного українського зерна. Про санкції РФ: Україна ухвалила санкційні рішення проти російських субʼєктів, які причетні до викрадення українських дітей, та проти суден російського тіньового флоту. Про ПДВ: Чи буде відтерміноване впровадження ПДВ для ФОП у 2027 році, стане відомо лише після закінчення перемовин з МВФ наприкінці травня – на початку червня, але варіант відмови від впровадження ПДВ не розглядається. Про світло: Уряд продовжив дію чинного тарифу на електроенергію для побутових споживачів до 31 жовтня 2026 року – 4,32 грн за кВт⋅год. Ексклюзиви ЕП Гроші можуть закінчитися в червні. Чому відтермінування ПДВ для ФОПів не врятувало бюджет від кризи Влада продовжує демонструвати чудеса еквілібристики в розв'язанні проблем, які сама собі створила. Мова йде про зміни до податкового законодавства, які стали умовами для отримання зовнішнього фінансування від партнерів. Зокрема – про скандальне запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізосіб-підприємців (ФОП), що перебувають на спрощеній системі. 976 років за ґратами. Кого і як карає антикорупційна вертикаль Якщо скласти строки всіх 83 осіб, яким Вищий антикорупційний суд (ВАКС) призначив реальне ув'язнення, вийде 976 років позбавлення волі. Загалом від початку роботи ВАКС виніс 352 вироки щодо 501 підсудного, але за великою цифрою стоїть менш очевидна тенденція: вироків стає більше, а реального покарання – менше.

Для 600 тисяч родин в Україні відновили електропостачання після негоди

Економічна правда — 2026-04-29T20:45:00+03:00

Працівники ДТЕК повернули електропостачання для 600 тисяч українських родин після знеструмлень внаслідок негоди. Про це повідомляє пресслужба компанії. Йдеться, що на Київщині, Одещині та Дніпропетровщині енергетики відновили 705 повітряних ліній і понад 12,5 тисячі трансформаторних пунктів. "270 наших бригад безперервно працювали, щоб повернути світло в домівки, знеструмлені через шквальний вітер і дощ", – зазначили в ДТЕК. Нагадаємо: Внаслідок російських дронових ударів на ранок 29 квітня були нові знеструмлення на Донеччині, Сумщині, Харківщині, Чернігівщині, Одещині та Запоріжжі.

Дію програми кешбеку на пальне продовжили до кінця весни

Економічна правда — 2026-04-29T20:20:00+03:00

Уряд продовжив дію програми кешбеку на пальне до 31 травня 2026 року. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Рішення ухвалили з огляду на збереження високих цін на пальне та активне використання програми українцями, зазначили у відомстві. "З 1 травня максимальна сума компенсації становитиме до 500 грн на місяць на одного користувача – це відповідає фактичним нарахуванням більшості учасників", – поінформували в міністерстві. За даними Мінекономіки, від старту програми 20 березня понад 2 млн українців уже отримали кешбек на пальне. 91% користувачів – власники авто бюджетного класу з невеликим об'ємом двигуна. Читайте також: "єБак" від Зеленського: "кешбек" на пальне профінансують всі українці Нагадаємо: В Україні з 20 березня запрацювала часткова компенсація витрат на пальне, придбане на АЗС, які беруть участь в програмі "Національний кешбек". Спочатку програма мала працювати до 1 травня на всіх заправках, які приєднаються до ініціативи. Виплати здійснюють через механізм програми "Національний кешбек".

Дрони не зламали експорт нафти РФ: у травні відвантаження можуть зрости

Економічна правда — 2026-04-29T20:15:00+03:00

Енергетика2026-04-29T20:15:00+03:00 Росії вдалося втримати завантаження сирої нафти в квітні у своїх ключових західних портах на рівні березня, попри триваючі атаки безпілотників, а в травні можливе навіть зростання. Про це свідчать дані торговельних і галузевих джерел, а також оцінки Reuters. Наприкінці березня та на початку квітня удари дронів по портах і трубопровідній інфраструктурі обмежили завантаження нафти в портах Балтійського і Чорного морів, але не призвели до загального скорочення відвантажень. Експорт і транзитні постачання нафти Urals, Siberian Light і KEBCO з портів Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ у квітні, включно з перенесеними обсягами з початкового березневого графіка та додатковими партіями, оцінюються приблизно у 2,2 мільйона барелів на добу. Це загалом відповідає переглянутому показнику за березень, свідчать дані ринкових джерел. Експорт нафти з Усть-Луги було зупинено 25 березня після серії атак і відновлено лише 7 квітня. На початку місяця завантаження з цього порту були найнижчими, кажуть трейдери. Новоросійськ частково відновив перевалку сирої нафти та нафтопродуктів 9 квітня після чотириденної паузи, спричиненої атакою безпілотника. Нагадаємо: 16 квітня підрозділи Deep-strike Сил спеціальних операцій уразили кілька обʼєктів на нафтовому терміналі в чорноморського порту Туапсе Краснодарського краю РФ. У ніч на 28 квітня дрони атакували морський термінал і нафтопереробний завод у російському Туапсе Краснодарського краю; російська влада повідомила, що масштабну пожежу гасять понад 160 рятувальників, було оголошено евакуацію мешканців. Генеральний штаб ЗСУ уточнив результати уражень нафтопереробних заводів у російських містах Туапсе та Ярославлі. Зокрема підтверджено знищення 24 та пошкодження чотирьох резервуарів в результаті ураження 20 квітня в районі нафтопереробного заводу "Туапсинський" у Краснодарському краї РФ.

Ворог атакував енергетику Миколаївщини: є знеструмлення

Економічна правда — 2026-04-29T19:55:00+03:00

Ворог атакував БпЛА енергетичну інфраструктуру Миколаївської області. Про це повідомив обласної військової адміністрації Віталій Кім. "Є відключення частини абонентів Миколаївського району. Ведуться роботи з відновлення", – поінформував він. За його словами, обійшлось без постраждалих. Нагадаємо: Внаслідок російських дронових ударів на ранок 29 квітня були нові знеструмлення на Донеччині, Сумщині, Харківщині, Чернігівщині, Одещині та Запоріжжі.

Пентагон уперше назвав ціну війни з Іраном – уже $25 мільярдів

Економічна правда — 2026-04-29T19:45:00+03:00

Війна Сполучених Штатів проти Ірану вже коштувала 25 мільярдів доларів, що стало першою офіційною оцінкою військової вартості цього конфлікту.Про це повідомляє Reuters з посиланням на високопосадовці Пентагону. За шість місяців до проміжних виборів, на яких республіканцям Трампа, ймовірно, буде непросто зберегти більшість у Палаті представників, демократи зміцнюють позиції в опитуваннях громадської думки, намагаючись пов'язати непопулярну війну з Іраном із темою вартості життя. Виконувач обов'язків фінансового контролера Джулс Герст сказав законодавцям у комітеті Палати представників з питань збройних сил, що більша частина цих коштів пішла на боєприпаси. Герст не уточнив, що саме включає ця оцінка витрат, і чи враховує вона прогнозовані витрати на відновлення та ремонт базової інфраструктури на Близькому Сході, пошкодженої під час конфлікту. Конгресмен Адам Сміт, провідний демократ у комітеті Палати представників з питань збройних сил, відповів Герсту: "Я радий, що ви відповіли на це запитання. Бо ми дуже давно про це питаємо, а нам ніхто не називав цифру".Нагадаємо: Сполучені Штати почали завдавати ударів по Ірану 28 лютого, і зараз обидві сторони дотримуються крихкого перемир'я. Пентагон перекинув на Близький Схід десятки тисяч додаткових військових, зокрема залишив у регіоні три авіаносці.

Нафта підскочила до максимуму за місяць на тлі затяжного протистояння США та Ірану

Економічна правда — 2026-04-29T19:15:00+03:00

Енергетика2026-04-29T19:15:00+03:00 Нафта Brent у середу вперше цього місяця піднялася вище 117 доларів за барель, оскільки протистояння між США та Іраном навколо Ормузької протоки затягується. Про це повідомляє газета Financial Times. Європейський еталон сирої нафти зростав максимально на 5,4% — до 117,36 долара за барель. Це стало восьмим поспіль днем підйому цін — найдовшою серією зростання майже за чотири роки. Ознак швидкого завершення війни з Іраном, яка триває вже третій місяць, майже немає, попри невелику кількість прямих атак з обох боків. Іран і далі демонструє контроль над Ормузькою протокою, пропускаючи лише небагато нафтових танкерів. Як повідомила The Wall Street Journal, президент США Дональд Трамп доручив помічникам готуватися до тривалої блокади цього водного шляху. "Те, що починалося як геополітичний збій, тепер переходить у більш стійку фазу", — сказала глобальна керівниця напряму мультиактивів у Candriam Надеж Дюфоссе, додавши, що вищі ціни на нафту "залишають центральним банкам менше простору для пом'якшення удару". За словами Дюфоссе, Європа "залишається найбільш вразливою серед розвинених ринків через залежність від близькосхідної енергії". Зростання нафтових цін також посилило розпродаж на ринку європейських державних облігацій. Дохідність дворічних британських держоблігацій зросла на 0,08 відсоткового пункта і вперше з кінця березня перевищила 4,5%. Італійська дохідність піднялася на 0,06 відсоткового пункта. Нагадаємо: Війна США з Іраном почалася 28 лютого 2026 року. Цей конфлікт спровокував серйозний енергетичний шок по всьому світу. Крім того обидві сторони перекривали головну нафтову артерію - Ормузьку протоку. На тлі цього, в березні нафта Brent cягала рекордник цін - її місячний пік становив 118 доларів за барель. Для порівняння - в середині лютого 2026 ця марка торгувалася на рівні 65-70 доларів. Зранку 29 квітня, ціни на нафту знизилися після кількаденного зростання, оскільки інвестори обмірковували наслідки несподіваного рішення Об'єднаних Арабських Еміратів вийти з ОПЕК. Ціна Brent становила 111 доларів за барель

Ще 20 тисяч родин в Україні отримають компенсацію на ремонт житла після атак РФ

Економічна правда — 2026-04-29T19:00:00+03:00

Уряд виділив 2 млрд грн на додаткове фінансування програми єВідновлення, тому ще майже 20 тисяч родин зможуть отримати компенсацію на ремонт житла, пошкодженого через російські атаки. Про це повідомили очільниця уряду Юлія Свириденко та міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. Йдеться, що кошти спрямовані з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії і підуть на безповоротні виплати громадянам для ремонту домівок. Фінансування розподілено за двома напрямами: 1.3 млрд грн – на швидкі ремонти (до 200 000 грн на об'єкт) і 0.7 млрд грн – на складніші відновлювальні роботи (до 350 000 грн для квартир і до 500 000 грн для приватних будинків). За словами Кулеби, загалом пошкоджено понад 3 мільйони домогосподарств – це близько 14% усього житлового фонду країни. Він поінформував, що майже 139 000 родин вже отримали компенсації на загальну суму 13.5 млрд грн. Подано понад 212 000 заяв. Середній розмір виплат становить близько 70 000 грн для базових ремонтів і понад 340 000 грн – для більш складних відновлювальних робіт, зазначив міністр. Нагадаємо: Уряд виділив додаткові 7,7 млрд грн на фінансування житлових програм для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій.

Китай закріплює контроль над німецькою логістикою

Економічна правда — 2026-04-29T18:58:00+03:00

Китайська державна компанія Cosco планує купити 80% логістичної компанії Zippel у німецькому Гамбурзі, але федеральне відомство з охорони конституції Німеччини виступило проти, побоюючись зростання впливу Пекіна на європейську логістику. Про це пише Deutsche Welle. Cosco має намір придбати через нідерландську "дочку" Goldlead Supply Chain Development 80% акцій гамбурзького логістичного підприємства Zippel з майже 350 співробітниками. Заснована в 1876 році, Zippel вважається символом Гамбурга – її зелені вантажівки з жовтим написом добре відомі в місті, говориться у публікації. Zippel доставляє вантажі з порту в близькі та далекі райони – перш за все автотранспортом, а в останні роки і в контейнерах залізницею. Федеральне відомство з охорони конституції (BfV) у рамках поточної перевірки іноземних інвестицій виступило проти угоди, пославшись на загрозу "кумулятивних поглинань" з боку китайського держконцерну в Німеччині. "Примітно, що відомство попереджає саме про те, що Китай сам відкрито називає своєю метою: розширення впливу на європейські порти та транспортування вглиб континенту", – зазначає DW. Німецьке федеральне відомство з картелів вже схвалило покупку, а остаточне рішення залишається за федеральним урядом. Для Cosco це можу стати другою великою інвестицією в Гамбурзі. У 2023 році федеральний уряд, ігноруючи запереченням усіх залучених до перевірки відомств і міністерств, схвалив придбання частки в контейнерному терміналі Tollerort, пише DW. Тоді у спецслужб і частини кабінету вже виникали побоювання, що Китай отримає надмірний вплив на роботу порту та інфраструктури в цілому. Гамбург – найбільший порт Німеччини за обсягом вантажообігу, третина контейнерного обороту припадає на товари з Китаю чи до нього. Поглинання Zippel відповідає офіційно оголошеній стратегії Китаю "Новий шовковий шлях", яка націлена на вибудовування транспортної інфраструктури від Азії до Європи. У разі конфлікту з Китаєм Пекін міг би через такі компанії, як Cosco, безпосередньо впливати на потоки даних або транспортну інфраструктуру Європи, говориться у публікації. Інвестиційна перевірка, яку проводить міністерство економіки Німеччини за участю кількох відомств, триває - у 2025 році таких процедур було розпочато 339, додає DW. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Китай непомітно перекроює глобальну торгівлю, прагнучи глибоко вкоренитися на міжнародних ринках, щоб тиск з боку США став другорядним питанням: Пекін хоче укласти близько 20 угод про вільну торгівлю. Китай розкритикував плани Європейського Союзу щодо захисту ключових галузей від китайської конкуренції, попередивши, що в разі прийняття цих заходів вживатиме кроки у відповідь.

Росія додала до "тіньового флоту" чотири танкери для газу

Економічна правда — 2026-04-29T18:45:00+03:00

Світ2026-04-29T18:45:00+03:00 Росія додала до свого флоту чотири танкери для перевезення скрапленого природного газу, що може допомогти країні збільшити свою частку ринку напередодні заборони ЄС на імпорт російського газу. Про це повідомляє агентство Reuters. Європейський Союз у січні остаточно схвалив заборону на імпорт російського газу до кінця 2027 року. Блок також запровадив санкції проти Росії у відповідь на її війну проти України. Ці санкції обмежили доступ Росії до суден, необхідних їй для розширення частки на світовому ринку скрапленого газу. У середу російський реєстр показав чотири газовози: Orion, який раніше називався Sea LNG, Luch, колишній Lake the LNG, Mercury, колишній Zahit LNG, і Kosmos, колишній Cagri LNG. Усі ці судна були збудовані у 2005-2006 роках. Дані системи інформації про судна Equasis також свідчать, що танкери змінили власників у лютому цього року. Kosmos і Luch були передані компанії Mighty Ocean Shipping Ltd, зареєстрованій у Гонконгу, тоді як Orion і Mercury перейшли у власність Celtic Maritime & Trading SA, зареєстрованої в Туреччині. Усі судна змінили назви та були переведені під російський прапор. Раніше ці танкери належали компанії з Оману. Дані LSEG показали, що всі чотири танкери рухалися на північ у Атлантичному океані. Пунктом призначення газовоза Luch вказаний Мурманськ, поблизу якого розташована плавуча установка зберігання Saam LNG. Цей об'єкт використовують для перевалки скрапленого газу з проєкту Arctic LNG-2. Операції з перевалки газу з судна на судно також проводяться біля порту для проєкту Yamal LNG, де вантажі переносять із танкерів льодового класу на звичайні газовози. Нагадаємо: Європейська Комісія запропонувала поступово припинити імпорт російського газу і нафти в ЄС до кінця 2027 року. У першому кварталі 2026 року країни ЄС збільшили імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) через зменшення поставок з Близького Сходу.

США нададуть 100 мільйонів доларів на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС після атаки РФ

Економічна правда — 2026-04-29T18:15:00+03:00

США виділять $100 млн на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном. Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль. "Під час Міжнародної Чорнобильської конференції ми говорили з партнерами про фінансові потреби на відновлення конфайнмента. На сьогодні це близько 500 млн євро", – зазначив він. Нагадаємо: У 2025 році Україна спрямувала 2,66 млрд грн на управління зоною відчуження, включаючи підтримку в безпечному стані зупинених енергоблоків Чорнобильської АЕС, об'єкта "Укриття" (саркофагу), поводження з радіоактивними відходами, екологічні заходи та інші супутні витрати. "Greenpeace Україна" заявляла, що саркофаг на Чорнобильській АЕС слід якнайшвидше демонтувати, однак через пошкодження внаслідок російського удару захисної споруди це наразі неможливо, при чому ризик обвалу саркофага зростає. Натомість на Чорнобильській АЕС заявили, що після атаки дрона у лютому 2025 року по Новому безпечному конфайнменту ризик неконтрольованого виходу радіоактивних речовин наразі оцінюється як мінімальний.

Для українців ціни на електроенергію до кінця жовтня не змінюватимуться

Економічна правда — 2026-04-29T17:55:00+03:00

Уряд продовжив дію чинного тарифу на електроенергію для побутових споживачів до 31 жовтня 2026 року – 4,32 грн за кВт⋅год. Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. "Підтримуємо домогосподарства, для яких електрика є основним джерелом тепла — будинки та квартири з електроопаленням, а також багатоквартирні будинки, не підключені до газопостачання і систем централізованого або автономного теплопостачання", – зазначила вона. За її словами, для них у період з 1 жовтня по 30 квітня діятиме пільговий тариф — 2,64 грн за кВт⋅год за споживання до 2 000 кВт⋅год на місяць, а за споживання понад цей обсяг ціна — 4,32 грн за кВт⋅год. Нагадаємо: На початку лютого Національний банк України припускав, що ціни на електроенергію для населення можуть зрости після закінчення опалювального сезону 2025-2026.

Марченко розповів, чи може Україна відмовитися від впровадження ПДВ для ФОП

Економічна правда — 2026-04-29T17:50:00+03:00

Чи буде відтерміноване впровадження ПДВ для ФОП у 2027 році, стане відомо лише після закінчення перемовин з МВФ наприкінці травня – на початку червня, але варіант відмови від впровадження ПДВ не розглядається. Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко, відповідаючи на запитання народних депутатів. Ідеться про обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ "спрощенців" із річним доходом понад чотири мільйона гривень. "Те, що під час весняних зборів я та прем'єр-міністр мали переговори з цього питання– це факт. Ми надавали аргументи і переконливо доводили нашим партнерам, що це рішення не на часі і ми вважаємо за необхідне його відтермінувати", – зазначив він. За словами міністра, МВФ з розумінням поставився до цього і "є відчуття, що це питання може бути переглянуте у позитивний бік відповідно до наших потреб і відтерміноване". Але про зняття питання немає мови, наголосив він, відповідаючи на уточнююче питання. "Питання ПДВ зафіксоване у директиві Євросоюзу і є у Національній стратегії доходів, яке розробило Міністерство фінансів", – нагадав Марченко. За його словами, уряд розуміє, що це питання викликає "складні політичні обговорення" і саме тому потребує перенесення. "Поки не можу сказати більш детально, питання перенесення буде предметом обговорення", – сказав міністр. Читайте також: Гроші можуть закінчитися в червні. Чому відтермінування ПДВ для ФОПів не врятувало бюджет від кризи Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що українські урядовці та представники Міжнародного валютного фонду (МВФ) перебувають на фінальній стадії обговорення впровадження ПДВ для ФОП у 2027 році. За даними ЗМІ, норма про обов'язковий перехід ФОПів із доходом понад 4 млн грн на сплату ПДВ залишиться, проте її планують відтермінувати на рік. До того 30 березня Кабінет міністрів розбив "Великий податковий закон" МВФ на три законопроєкти: про оподаткування цифрових платформ, оподаткування міжнародних посилок та продовження дії військового збору. Ці законопроєкти пізніше були ухвалені Верховною Радою та підписані президентом Володимиром Зеленським. Водночас законопроєкт про запровадження ПДВ для ФОПів створено не було. Окремі нардепи припускали, що уряд може спробувати переконати МВФ зняти цю вимогу. Водночас міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що законопроєкт про ПДВ для частини ФОПів перебував на стадії узгодження та доопрацювання з ЦОВВ та готувався до винесення найближчим часом. 20 квітня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що Україна та МВФ обговорюють альтернативи введення ПДВ для ФОП для наповнення бюджету на наступний рік. За її словами, під час весняних зборів сторони знайшли розуміння у тому, що це справді сенситивна тема і не конструктивна ідея.

Нацбанк показав курс долара та євро на четвер 30 квітня

Економічна правда — 2026-04-29T17:43:00+03:00

Фінанси2026-04-29T17:43:00+03:00 У четвер, 30 квітня, офіційний курс євро до гривні збільшиться на 9 копійок до 51,49 грн. Про це свідчать дані на сайті Національного банку України. Своєю чергою офіційний курс долара збільшиться на 1 копійку до 44,08 грн. Офіційні курси на четвер 30 квітня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 44,08 грн (44,07 грн станом на 29 квітня); 1 євро – 51,58 грн (51,49 грн станом на 29 квітня). Читайте також: Рекордний курс: чому знецінюється гривня і чого очікувати далі? Американські гірки. Чому знецінюється долар та яким буде курс гривні у 2026-му? Нагадаємо: Історичний максимум долара був встановлений 13 березня - 44,16 грн.