Економічна правда

Імпортні ліки везтимуть відразу до аптек і лікарень, без зберігання на складах

Економічна правда — 2026-10-14T18:18:00+03:00

Через російські атаки на склади з ліками уряд спростив процедури контролю для прискорення постачання імпортних препаратів безпосередньо до аптек і лікарень. Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький. "Уряд ухвалив рішення спростити процедури контролю та пришвидшити надходження імпортних препаратів безпосередньо до аптек і лікарень. Завдання — зробити так, щоб ліки не затримувалися на складах, а швидко розходилися по точках кінцевого продажу", – пояснив він. Відтепер уповноважена особа компанії-імпортера може сама перевірити відповідність вантажу супровідним документам і провести візуальний контроль упаковки з обов'язковою фотофіксацією. Результати надсилаються до Держлікслужби, яка видає висновок про якість. Якщо в Україну повторно ввозять ту саму серію ліків, контроль скорочується до одного робочого дня. "Водночас важливо, що державний контроль якості зберігається, а вимоги до якості та безпеки препаратів не змінюються", – наголосив очільник уряду. "Це частина системної роботи уряду, щоб зробити постачання ліків гнучкішим і стійкішим", – додав він. Нагадаємо: Раніше уряд спростив умови роботи аптек: зміни стосуються відкриття та роботи аптечних закладів, кадрових питань, використання приміщень і формування асортименту товарів. Уряд спростив умови зберігання лікарських засобів: через ризики російських атак фармацевтичні компанії зможуть використовувати неліцензовані складські приміщення. Україна запропонувала Узбекистану тимчасово запровадити дистанційні або гібридні перевірки фармацевтичних підприємств в Україні замість перевірок безпосередньо на місці, в Узбекистані вже готують зміни до законодавства.

SharksCode на "Коді економіки": "Роль людського капіталу в час AI-параної"

Економічна правда — 2026-10-14T18:00:00+03:00

Бізнес2026-10-14T18:00:00+03:00 5 жовтня в Києві відбулася конференція "Код економіки", яка поєднує потреби українських галузей із технологіями для модернізації економіки та конкуренції на світовому ринку. Захід зібрав понад 300 гостей, серед яких лідери індустрій, представники влади та ІТ-бізнесу. Говорили про те, як технології вже змінюють роботу бізнесу, команди та підходи до управління. Серед спікерів були представники Міністерства економіки та довкілля України, Міністерства цифрової трансформації України, Національного банку України, Google, SAP Ukraine, Метінвест Діджитал та інших компаній. Chief Human Resources Officer компанії Шаркскод Світлана Оніщенко виступила в дискусії "Роль людського капіталу в час AI-параної" разом зі співзасновником курортного селища Kryla Karpaty by Edem і засновником агенції Grape Юрієм Гладким. Модерувала розмову керівниця з розвитку бізнесу та партнерств Academy DTEK Тетяна Шерман. Спікерка розповіла про досвід SharksCode у впровадженні AI в HR-процеси. Для SharksCode цей виступ став можливістю підбити проміжні підсумки власної AI-трансформації. HR-команда почала з онбордингу і за 10 днів запустила першу версію AI-помічниці Акулини. Сьогодні Акулина допомагає новачкам швидше орієнтуватися у внутрішніх процесах компанії та бере на себе частину типових запитів, які раніше забирали час HR-команди. Страх перед AI, за словами Світлани Оніщенко, часто закінчується там, де починається практика. Поки технологію знають переважно з новин, розмова крутиться навколо питання "чи замінить AI людей?". Після перших реальних тестів фокус швидко змінюється: що варто автоматизувати, де це справді економить час і які рішення все одно мають залишатися за людиною. Але менше рутини не означає, що роль людини стає меншою. Вона просто змінюється: AI може шукати, аналізувати та виконувати повторювані дії, а за людиною залишаються контекст, критичне мислення, емпатія та відповідальність. У такій моделі спеціаліст дедалі більше стає оркестратором: вирішує, що віддати AI, задає правила, перевіряє результат і відповідає за фінальне рішення. "У нас дуже простий критерій: якщо AI не забирає зайву ручну роботу і не дає команді більше часу на складніші задачі, значить, ми ще не знайшли для нього правильне місце. Автоматизація заради самої автоматизації нам не цікава", — зазначив COO SharksCode Станіслав Андрєєв.

Кремль обіцяє подолати санкції, щоб забезпечити пальним США, але угоди ще немає

Економічна правда — 2026-10-14T17:50:00+03:00

У Кремлі заявили, що подолають будь-які труднощі, пов'язані з санкціями, щоб забезпечити доставку пального США, адже це "шлях до подальшої економічної співпраці". Про це пише Reuters. Угода між Росією та США щодо постачання російського дизельного пального може прокласти шлях до подальшої економічної співпраці між двома країнами, заявив посланець Кремля Кирило Дмитрієв. За його словами, Москва подолає будь-які труднощі, пов'язані з санкціями, щоб забезпечити доставку пального. Президент США Дональд Трамп минулої п'ятниці заявив, що він і російський колега Володимир Путін досягли угоди про постачання дизельного пального з Росії до США та світових ринків, нагадує агентство. Дмитрієв вважає, що угода може слугувати моделлю для подальших, і що Росія має намір продовжувати свою економічну взаємодію зі США. "Це не лише про угоду з дизельним паливом; існує багато інших можливостей для економічної та інвестиційної співпраці з США, які приносять користь Росії, Сполученим Штатам і світовим ринкам," поясив він. Дмитрієв сказав, що Росія "продовжить співпрацювати" зі США в економічних та інвестиційних проектах і "продовжить пояснювати, використовуючи конкретні приклади, що американські санкції в першу чергу шкодять американському народу та американським фермерам". Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні сказала в середу, що угода з дизелем була "дуже ризикованим вибором", який суперечив зусиллям змусити Путіна сісти за стіл переговорів і укласти мирну угоду з Україною, зауважує Reuters. Між тим, віцепрем'єр РФ Олександр Новак сказав журналістам, що наразі Росія та США все ще ведуть переговори щодо укладення контракту на постачання російського дизельного пального. За його словами, сторони "шукають інструмент, який дозволить реалізувати їх, незважаючи на збережені санкції проти ряду компаній РФ". "Зараз тривають переговори щодо укладення контракту з американськими колегами — між Міненерго Росії та Міненерго США. І там буде знайдено інструмент, який дозволить забезпечити постачання", — сказав він. Нагадаємо: 9 жовтня Трамп заявив про "надзвичайно успішну розмову" і домовленість із Владіміром Путіним щодо скасування санкцій з російського дизельного пального. 11 жовтня він заявив, що Україна та Росія нібито погодилися на негайне енергетичне перемир'я. Унаслідок цього в понеділок ціни на нафту впали приблизно на 1,5 дол. на барель, і у вівторок – ще на стільки ж.

15 жовтня можливі затримки на пункті пропуску "Чоп"

Економічна правда — 2026-10-14T17:26:00+03:00

Прикордонники попередили про можливі затримки у пункті пропуску на кордоні з Угорщиною 15 жовтня. Про це інформує Державна прикордонна служба України. Ідеться про міжнародний пункт пропуску "Чоп" ("Тиса"). За інформацією Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, 15 жовтня 2026 року з 09:00 до 17:00 там проводитимуться технічні роботи. "У зв'язку з виконанням робіт і тимчасовим обмеженням електропостачання, здійснення контрольних операцій у пункті пропуску буде уповільнено, як на легковому, так і на вантажному напрямках", – попередили прикордонники. Державна прикордонна служба просить громадян та перевізників врахувати це під час планування поїздок і перетинання державного кордону. Нагадаємо: Раніше пропускні операції призупиняли у пункті пропуску "Паланка-Маяки-Удобне" на кордоні з Молдовою.

Узбекистан має намір спростити експорт українських ліків

Економічна правда — 2026-10-14T17:08:00+03:00

Україна запропонувала Узбекистану тимчасово запровадити дистанційні або гібридні перевірки фармацевтичних підприємств в Україні замість перевірок безпосередньо на місці, в Узбекистані вже готують зміни до законодавства. Про це повідомило Міністерство охорони здоров'я України. Наразі законодавство Узбекистану передбачає обов'язкові перевірки фармацевтичних підприємств безпосередньо на місці, щоб підтвердити відповідність виробництва міжнародним стандартам якості. Водночас через повномасштабну війну та постійні російські обстріли проведення таких перевірок в Україні ускладнене, що створює ризики для продовження сертифікатів українських виробників, необхідних для подальшого постачання ліків до Узбекистану. Читайте також Програти Узбекистан Росії: як українські ліки можуть втратити головний експортний ринок "Це питання є важливим для української фармацевтичної галузі, адже, за оцінками галузевих об'єднань, на Узбекистан припадає значна частка українського експорту лікарських засобів", – зазначили в українському міністерстві. Для забезпечення безперервного постачання ліків українська сторона запропонувала на період воєнного стану запровадити дистанційні або гібридні перевірки фармацевтичних підприємств, як це практикують інші країни, а також тимчасово продовжувати дію чинних GMP-сертифікатів. "Узбецька сторона висловила готовність сприяти вирішенню цього питання з урахуванням ситуації в Україні. Зокрема, в Узбекистані наразі вже готують зміни до законодавства, які передбачатимуть можливість проведення дистанційних перевірок фармацевтичних підприємств", – говориться у повідомленні. Нагадаємо: Уряд спростив умови роботи аптек: зміни стосуються відкриття та роботи аптечних закладів, кадрових питань, використання приміщень і формування асортименту товарів. Уряд спростив умови зберігання лікарських засобів: через ризики російських атак фармацевтичні компанії зможуть використовувати неліцензовані складські приміщення.

Трамп не хоче помічати удари росіян по американському бізнесу в Україні – CNN

Економічна правда — 2026-10-14T16:30:00+03:00

Незважаючи на те, що Росія посилила атаки на об'єкти в Україні, пов'язані з американськими корпораціями, Трамп і його адміністрація ніяк не реагують на це. Про це йдеться у публікації CNN. Президент США і його адміністрація посилили тиск на Україну, щоб змусити припинити удари по російських нафтопереробних заводах, посилаючись на шкоду американським споживачам. Але і Дональд Трамп, і чиновники адміністрації мовчать щодо російських ударів по американському бізнесу в Україні, зазначає CNN. Протягом останніх кількох місяців Росія посилила свої атаки на об'єкти, пов'язані з американськими корпораціями, а також на цивільну інфраструктуру в Україні загалом, звертає увагу медіа. За словами Андрія Гундера, президента Американської торгової палати в Україні, російські ракети та дрони пошкодили об'єкти, що належать деяким з найвідоміших американських брендів, включаючи Coca-Cola, PepsiCo, McDonald's та Oreo. Хоча минулому Росія також намагалася перешкоджати роботі успішного американського бізнесу, нічого подібного не відбувалося, сказав він CNN. Ідеться про прямі удари безпілотниками та ракетами, і росіяни продовжують бити по американському бізнесу в Україні. "Це сигнал про те, що вони націлюються на американський бізнес. Ми не бачимо жодної реакції з боку Білого дому", — сказав він. "Нам потрібно, щоб це зупинилося, тому що це американські інтереси, американські гроші, американські інвестори, які піддаються ударам і стають мішенями", — зазначив Гундер. Коли російський дрон вразив завод Coca-Cola під Києвом на початку вересня, президент України Володимир Зеленський сказав, що атака була "чітким сигналом" для США, нагадує CNN. "Росіяни не можуть не усвідомлювати, що це американське підприємство", — додав тоді Зеленський. Пізніше того місяця російський ударний дрон вдарив по складу, що належав McDonald's. Компанія "McDonald's Україна" підтвердила в заяві, що склад, що експлуатується одним із логістичних партнерів у Київській області, був пошкоджений внаслідок атаки дрона 25 вересня. Компанія PepsiCo визнала в заяві наприкінці серпня, що виробничий об'єкт у Миколаївській області був пошкоджений, але жертв не було. Серед американських бізнесів на місцях немає єдності щодо того, наскільки вони хочуть публічно говорити про те, що їх вразили, "або розкривати факт, що вони неодноразово були цілями", сказав колишній високопосадовець Державного департаменту CNN. "Деякі бізнеси дійсно хочуть, щоб ми підняли це питання", — повторив Гундер, але інші "дуже обережні". Однак кілька демократичних законодавців США публічно закликали Білий дім зробити більше для захисту американських бізнесів в Україні та засудити дії Москви, зазначає CNN. Україна підкреслила, що ці атаки – одна з причин для посилення оборонної підтримки, щоб вони могли достатньо захистити американські компанії на місці. Торгово-промислова палата зустрічається з конгресменами з обох партій і просить їх підняти це питання перед Білим домом. Трамп висловився публічно, коли його запитали в серпні 2025 року про російський удар по американському електронному заводу, сказавши, що він сказав президенту Росії Володимиру Путіну, що він "не радий цьому". "Проте, відносна відсутність засудження ударів з боку адміністрації Трампа контрастує з зауваженнями до українського уряду щодо ударів по російській енергетичній інфраструктурі", – пише CNN. У лютому адміністрація попередила Київ, що його удари по російському нафтогосподарству в Чорному морі наприкінці минулого року вплинули на інвестиції США в Казахстан. А останніми тижнями Трамп звинувачував Україну в ударах по російських паливних об'єктах і у зростанні цін на паливо. Гундер сказав CNN, що йому важко зрозуміти мовчанку адміністрації з цього питання. "Будь-яка компанія, будь-який бізнес хоче мати якусь форму захисту. Ви б очікували, що ваш уряд стане на ваш бік і боротиметься разом з вами, особливо якщо іноземна армія атакує американські компанії", — пояснив він. Американська торговельна палата надіслала повідомлення з проханням про зустріч з представниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером минулого місяця, щоб поінформувати їх про стан американського бізнесу в Україні, але не отримала жодної відповіді. Нагадаємо: Компанія "Філіп Морріс в Україні" повідомила, що вночі 30 січня внаслідок ракетного удару було пошкоджено частину її фабрики в Харкові. На Київщині російські дрони пошкодили один зі складів, який, зокрема, забезпечував роботу мережі ресторанів "Макдоналдс". Раніше видання The New York Times писало, що Росія посилила удари по об'єктах американських компаній в Україні, намагаючись підірвати її економіку. Під атаки потрапили активи Cargill, Coca-Cola, Boeing, Mondelez, Philip Morris, Flex та Bunge. З початку 2026 року атаки лише посилилися ы за чотири тижні були вражені об'єкти Bunge, Philip Morris і Mondelez.

Київводоканал відновив водопостачання після аварійної зупинки

Економічна правда — 2026-10-14T15:55:00+03:00

Тиск у водопровідних мережах Києва стабілізувався: у Шевченківському, Солом'янському та Печерському районах столиці воду постачають у штатному режимі. Про це інформує Київводоканал. Раніше повідомлялося, що внаслідок проблем після російських обстрілів у Шевченківському, Солом'янському та Печерському районах спостерігаються перебої з водопостачанням. "Тиск у водопровідних мережах столиці стабілізувався та відповідає нормативним показникам. Водопостачання споживачів здійснюється у штатному режимі", – повідомляють тепер у Київводоканалі. "Фахівці Київводоканалу продовжують контролювати роботу водопровідної системи міста", – говориться у повідомленні. Читайте також Київводоканал: Якщо в місті не буде електрики – води не буде Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що внаслідок проблем після російських обстрілів, відбувається зниження тиску у Шевченківському, Солом'янському та Печерському районах Києва. Російські окупанти завдали комбінованої атаки по Україні. Зокрема, протягом ночі, 14 жовтня, в Києві та деяких областях декілька разів пролунала ракетна та дронова тривога. У столиці перебої зі світлом.

Цього року по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 росіяни завдали вже 50 ударів – Кличко

Економічна правда — 2026-10-14T15:16:00+03:00

У 2022 році у дві теплоенергоцентралі столиці, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, поцілили 12 ракет та БпЛА, у 2023 – 7, у 2024 — жодна, у 2025 – 19, цього року – вже майже 50 ракет та дронів. Про це під час виступу у Верховній Раді розповів міський голова Києва Віталій Кличко. "І весь час фахівці працювали, відновлювали обладнання, готували щороку обʼєкти до зими. І Київ вистояв", – зауважив він.. Кличко запевняє, що міська влада намагається всіма силами забезпечити життєдіяльність столиці. При цьому – "попри підлі ляпаси, які постійно намагається відвісити центральна влада". "Київ функціонує в складних воєнних умовах. Під постійними ніщивними атаками ворога. Для інфраструктури, енергетики й промисловості, бізнесу. Для кожного, мешканця столиці", – наголосив столичний очільник.. Він зазначив, що цього року готувалися під обстрілами ворога "та в умовах шоу, яке влада влаштувала з Планом стійкості". Кличко розповів, що Київ підготував майже 700 генераторів різної потужності для обʼєктів тепло- і водопостачання. 70 мобільних пересувних котелень. Уже збудовані три дизельних електростанції. Та резервний водозабір. Наразі "Київводоканал" має 103 генератори. І підприємство очікує ще генераторні системи великої потужності для водопостачання, які виготовляють для Києва за кордоном. Понад 6 000 одиниць обладнання – генератори, інвертори, батареї – закуплені для житлового фонду заміськими програмами енергостійкості. За словами столичного голови, усі заклади освіти мають генератори різної потужності. Зокрема 285 – великої потужності. Столичні лікарні забезпечені резервними джерелами і сьогодні мають 480 генераторів. Також він зазначив, що у 15 лікарнях є власні свердловини, ще 6 будують. А 11 медзакладів — з автономним теплопостачанням від власних котелень. До кінця року таке опалення матиме 21 лікарня, каже Кличко. "Київ працює, відновлює, ремонтує, забезпечує функціонування міста. В умовах нестачі працівників на комунальних підприємствах, зупинки платежів. В умовах, коли ворог щодня і щоночі розносить місто", – наголосив Кличко. Нагадаємо: Російські окупанти завдали комбінованої атаки по Україні. Зокрема, протягом ночі, 14 жовтня, в Києві та деяких областях декілька разів пролунала ракетна та дронова тривога. У столиці перебої зі світлом. Внаслідок проблем після російських обстрілів, відбувається зниження тиску у Шевченківському, Солом'янському та Печерському районах Києва. Президент Володимир Зеленський заявив, що рівень підготовки столиці за "планами стійкості" найнижчий, серед усіх регіонів країни. Через це він розпочав консультації щодо "безпекових та управлінських рішень". 9 жовтня Володимир Зеленський вже звинувачував міську владу Києва в повному невиконанні необхідних кроків щодо запровадження планів стійкості. З початку осені у столиці неодноразово фактично зупинялась транспортна інфраструктура внаслідок російський атак. Зокрема 8 жовтня у Києві зупинилося метро через падіння напруги. Очільник столиці Віталій Кличко наголосив, що Київ через посилення російських атак опинився в умовах, коли йдеться про виживання. Мешканцям із друзями або родичами за межами столиці радять розглянути тимчасовий переїзд. 13 жовтня депутати Верховної Ради викликали міського голову Києва Віталія Кличка на засідання в середу.

Ajax Systems покриє повну вартість навчання в KSE для 20 студентів із родин захисників України

Економічна правда — 2026-10-14T15:00:00+03:00

Бізнес2026-10-14T15:00:00+03:00 Ajax Systems долучилася до стипендійної кампанії Київської школи економіки (KSE). Компанія профінансує повний цикл навчання на бакалаврських і магістерських програмах для 20 студентів, які вступили до університету цього року. Гранти отримали діти загиблих військовослужбовців, військовополонених і зниклих безвісти захисників, а також учасники бойових дій і їхні діти. "Найкраща шана нашим захисникам — це турбота про них та їхніх дітей. Ми хочемо дати їм можливість здобути якісну освіту й розвиватися в Україні. Саме тому ми підтримуємо навчання в KSE. Освіта — це одна з найкращих інвестицій у майбутнє. Чим більше сильних фахівців ми допоможемо підготувати сьогодні, тим більше людей зможуть завтра створювати нові компанії, технології та рішення в Україні", — Олександр Конотопський, засновник та голова наглядової ради Ajax Systems. Підтримка стипендійної кампанії є продовженням стратегічного партнерства. Раніше Ajax Systems, KSE Foundation та KSE University підписали меморандум про співпрацю задля розвитку технологічної освіти в Україні. Компанія стала першим українським корпоративним партнером Інженерної школи KSE та долучилася до Career Day 2026 у Київській школі економіки. Нова ініціатива Ajax Systems створює додаткові можливості для талановитої молоді, військових і ветеранів, щоб здобути якісну освіту та реалізувати свій потенціал в Україні. "Доступ до якісної освіти — це стратегічне питання для України. Завдяки підтримці Ajax Systems 20 дітей наших захисників і захисниць, а також самих захисників України зможуть навчатися в KSE незалежно від фінансових бар'єрів. Ми вдячні Ajax Systems за те, що компанія долучається до цього не ситуативно, а на роки вперед, дає студентам відчуття стабільності й віри в них", — Світлана Денисенко, виконавча директорка KSE Foundation. Від початку повномасштабного вторгнення KSE системно працює над тим, щоб талановиті українці не втрачали доступ до передової освіти. Стипендійна кампанія Київської школи економіки обʼєднує бізнес, випускників і благодійників навколо спільної мети — зберігати та зрощувати людський капітал. Ajax Systems реалізує співпрацю з KSE в межах власної освітньої екосистеми Ajax Next, метою якої є системний розвиток технічної освіти в Україні. У межах цієї ініціативи Ajax Systems оснащує сучасні лабораторії в провідних закладах вищої освіти, створює навчальні програми, підтримує студентські олімпіади й хакатони та дає молоді можливість відвідувати ключові світові технологічні події, зокрема Consumer Electronics Show (CES) у США. Про KSE University KSE University — провідний приватний університет в Україні, що готує конкурентоспроможних фахівців у сферах економіки, бізнесу, IT, інженерії, права, публічного управління, психології, даних і штучного інтелекту. Навчальний заклад надає освіту міжнародного рівня, яка поєднує академічну досконалість із практичними можливостями для майбутніх лідерів. KSE University був заснований в 1996 році. В університеті навчається понад 1700 студентів різних рівнів навчання на 5 факультетах, де діє 21 академічна програма.Про Ajax Systems Ajax Systems — міжнародна технологічна компанія та найбільший у Європі виробник охоронних систем. Продуктам Ajax довіряють уже понад 4,5 мільйони кінцевих користувачів і 330 тисяч PRO-користувачів у більш ніж 180 країнах. Компанія пропонує комплексні рішення для захисту житлових і комерційних об'єктів різного масштабу. Нині портфоліо Ajax налічує 280 пристроїв для захисту від вторгнення, відеоспостереження, пожежної безпеки та комфорту й автоматизації.

Ворог вдарив по АЗК UKRNAFTA на Хмельниччині: поранено працівника

Економічна правда — 2026-10-14T14:52:00+03:00

Росіяни атакували на автозаправний комплекс UKRNAFTA у Хмельницькій області, один із працівників отримав легке поранення. Про це повідомили у АТ "Укрнафта". "Цього разу під удар потрапив автозаправний комплекс у Хмельницькій області. Ворожий дрон влучив у територію АЗК, після чого виникла пожежа та було пошкоджено обладнання", – говориться у повідомленні. "На жаль, один із наших працівників отримав легке уламкове поранення. Йому надається необхідна допомога", – розповів голова правління АТ "Укрнафта" Богдан Кукура. "На місці працюють відповідні служби. Після завершення їхньої роботи зможемо повністю оцінити наслідки та визначити обсяг відновлення", – зазначено у повідомленні.. Нагадаємо: У ніч на 14 жовтня російські загарбники завдали удару по залізничній інфраструктурі, внаслідок чого постраждали різні ланки залізниці. Президент Володимир Зеленський зазначив, що внаслідок російських ударів є відчутні пошкодження на 26 обʼєктах енергетики.

Рада запустила незалежний конкурс на нових членів Рахункової палати

Економічна правда — 2026-10-14T14:22:00+03:00

Верховна Рада запустила незалежний конкурс на нових членів Рахункової палати – від цього залежить фінансова допомога Україні від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду. Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. Вона нагадала, що Рахункова палата майже три роки працює в обмеженому складі: 6 з 11 посад вакантні. "Парламент нарешті підтримав створення дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка обиратиме кандидатів на посади нових членів", – написала Підласа у Facebook. Новий закон "Про Рахункову палату" і незалежний конкурс для відбору членів Рахункової палати в 2024 році були вимогою МВФ і США, зазначає вона. "Зараз утворення дорадчої групи експертів – умова надання макрофінансової допомоги ЄС (дедлайн був у серпні 2026), а призначення відібраних членів Рахункової – структурний маяк МВФ (дедлайн – грудень 2026)", – розповіла голова комітету . Міжнародними експертами (за поданням ЄС та Великобританії), які будуть мати переважне право голосу під час відбору стали: Ігорс Лудборжс (Igors Ludboržs), Латвія, член Європейського суду аудиторів, з 1994 року - сертифікований аудитор, Паскаль Муньє (Pascal Mounier), Франція, старший аудитор Рахункової палати Франції. Має 24 роки аудиторського досвіду, Лі Самерфілд (Lee Summerfield), Великобританія, директор в Національному офісі аудиту Великобританії. Має 25 років досвіду в аудиті державних програм, зокрема в оборонній сфері. Підласа зазначає, що починається прийом документів від кандидатів у члени Рахункової палати (протягом тижня з моменту голосування в Раді і триває 30 днів). ДГЕ проведе тестування та співбесіди з кандидатами, далі рекомендуватиму парламенту не менше двох кандидатів на посаду члена РП, а парламент призначає 6 нових членів Рахункової палат з числа рекомендованих кандидатів. Членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший 30 років, який володіє українською мовою та англійською/французькою, має щонайменше ступінь магістра, загальний стаж роботи 7+ років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права п'ять та більше років та бездоганну ділову репутацію. Нагадаємо: Народні депутати подали 5236 поправок до проєкту держбюджету на 2027 рік, що найбільше щонайменше за 24 роки, однак дві третини з них голова бюджетного комітету Роксолана Підласа називає "законодавчим спамом".

Пенсійна прірва: де Україні взяти гроші на перехід до накопичувальної системи

Економічна правда — 2026-10-14T14:20:00+03:00

До повномасштабного вторгнення видатки на Пенсійний фонд були статтею № 1 розширеного бюджету України. У 2021 році загальні видатки ПФУ становили 520,9 млрд грн, або близько 35% усіх видатків країни. Безпосередньо з державного бюджету на пенсії та інші виплати надійшло 177,6 млрд грн. Тобто ще до війни внесків працівників не вистачало, щоб утримувати пенсійну систему. Дефіцит покривали з бюджету, тобто зрештою з податків громадян і бізнесу. Сьогодні пенсії — друга стаття видатків після оборони. І пенсійний рахунок лише зростає. З 2021 по 2025 рік фінансування освіти збільшилося приблизно на 30%, із 302,3 до 394 млрд грн. Видатки ПФУ за той самий час зросли більш ніж на 80%: із 520,9 до 939,5 млрд грн. Українська пенсійна система солідарна: внески тих, хто працює сьогодні, одразу йдуть на виплати нинішнім пенсіонерам. Власного пенсійного капіталу людина не накопичує. Її майбутня пенсія залежить від того, скільки працівників буде в країні, якими будуть їхні офіційні зарплати і скільки держава зможе спрямувати на пенсії через десятки років. Для країни, де населення старіє, люди масово виїжджають, а бюджетні потреби величезні, ця конструкція стає дедалі слабшою. Україна витрачає на пенсії багато, але не створює капіталу на майбутнє Один зі сценаріїв, змодельованих Світовим банком, передбачає, що без змін до 2050 року право на солідарну пенсію матимуть лише 40% літніх українців. Решта 60% можуть залишитися без страхової пенсії і залежатимуть від соціальної допомоги. Читайте також Пенсія, яка не прийде Відповідь на це — накопичувальна пенсійна система, яка значно менше залежить від кількості працівників і демографічних змін. Тому питання вже не в тому, чи потрібна накопичувальна складова. Питання в іншому: як її запустити і чим оплатити перехід від старої моделі до нової? У світі пенсійні накопичення стали потужним фінансовим інститутом За даними ОЕСР, наприкінці 2024 року пенсійні плани країн організації управляли активами приблизно на 63 трлн доларів. У Данії, Ісландії, Швейцарії, Канаді, США, Нідерландах, Австралії та Швеції пенсійні активи вже перевищують річний ВВП. Показовий приклад — Польща. Активи пенсійного фонду Nationale-Nederlanden OFE перевищують 28 млрд доларів. Це заощадження приблизно 2,6 млн клієнтів, вкладені в акції понад 150 біржових компаній. Одна з них — енергетична група ORLEN: уряд тримає 49,9% її акцій, ще 5,26% належать цьому пенсійному фонду. Сам фонд називає себе одним із найбільших інституційних інвесторів на польському ринку капіталу. Ширший принцип перетворення ресурсів на довгостроковий капітал показує Норвегія. Державний пенсійний фонд Government Pension Fund Global наповнюється доходами від нафтогазової галузі, зокрема компанії Equinor. На кінець 2025 року активи фонду становили близько 2,1 трлн доларів, а інвестиційний дохід лише за 2025 рік — 235 млрд доларів. Близько 71% активів вкладено в акції, 26,5% — в облігації та інші інструменти з фіксованим доходом, решту — у нерухомість та інфраструктуру відновлюваної енергетики. Так Норвегія обмінює доходи від вичерпного природного ресурсу на активи, які працюватимуть для майбутніх поколінь. Читайте також Що відбувається з пенсіями У цьому принципова відмінність від України: ресурс не "проїдають", а перетворюють на фінансовий актив. Україна ж має протилежну проблему — довгострокового внутрішнього капіталу в країні дуже мало. Хто заплатить за перехід Припустимо, держава вирішує перенаправити частину ЄСВ на накопичувальні рахунки. Наприклад, із нинішніх 22% ЄСВ 5 процентних пунктів ідуть на індивідуальні рахунки, а решта продовжує фінансувати нинішніх пенсіонерів. Тоді виникає так званий перехідний дефіцит: Пенсійному фонду забракне коштів на виплати поколінню, яке вже завершило трудове життя і не може формувати власних накопичень. Держава мусить одночасно фінансувати стару систему і створювати нову. Потрібен ресурс, який дасть змогу платити нинішнім пенсіонерам і поступово накопичувати кошти для майбутніх. Де взяти ці гроші, не перекладаючи ще один величезний рахунок на платників податків? Державні активи — міст до нової пенсійної системи Один із варіантів — створити перехідний фонд, який наповнюватимуть, зокрема, доходи державних підприємств і банків, надходження від державної та комунальної власності та інших активів. У 2025 році Фонд держмайна отримав понад 6,3 млрд грн від приватизації. Це один із можливих ресурсів, але одноразовий: постійно оплачувати з нього поточні пенсії не вийде. Значно важливіше перетворити активи, які залишаються у власності держави, на стабільне джерело дивідендів. Показовий приклад — "Нафтогаз". До реформи газового ринку низькі регульовані тарифи фактично здешевлювали газ для населення. Проблема в тому, що така модель субсидує не лише бідних: споживання газу в заможному котеджі в Кончі-Заспі дотується так само, як і в невеликому сільському будинку. МВФ зазначає, що низькі енерготарифи в Україні слабко стимулюють економію та енергоефективність, а значна частина вигоди дістається домогосподарствам із вищим споживанням. У 2023 році газові субсидії становили близько 2,9 млрд євро для домогосподарств і ще 1,7 млрд євро для підприємств теплопостачання. Побутова ціна газу була приблизно вдвічі нижчою за ту, що покриває витрати. У 2026 році Україна зобов'язалася поступово наближати тарифи до рівня покриття витрат і водночас коригувати субсидії для захисту вразливих споживачів. Що менше держава використовує свої компанії для прихованого субсидування, то більше простору для того, щоб вони працювали як актив і приносили дохід. Історія "Нафтогазу" показує, наскільки великим може бути цей ресурс. У 2017 році група сплатила до держбюджету 110 млрд грн, а у 2018-му — 138,6 млрд грн, або близько 19% доходів державного бюджету. Це були рекордні показники, хоча на результат того періоду суттєво вплинуло й рішення Стокгольмського арбітражу. Якщо держава зберігає підприємство у своїй власності, воно має працювати за зрозумілими корпоративними правилами: з професійним управлінням, чіткими фінансовими цілями та дивідендами. Тоді частина прибутку держкомпаній може стати одним із джерел фінансування переходу до накопичувальної системи. Те саме стосується державних банків. У 2025 році українські банки отримали 126,8 млрд грн прибутку, і майже половину цього результату дали державні банки. Уряд затвердив для ПриватБанку 20,4 млрд грн дивідендів, або 70% чистого прибутку, а для Ощадбанку — 4,8 млрд грн, або 30%. Загалом від держкомпаній за підсумками 2025 року до бюджету має надійти майже 50 млрд грн дивідендів. Два ефекти однієї реформи Перший ефект — фінансовий. Частину дивідендів держкомпаній і держбанків можна спрямовувати в перехідний механізм, який фінансуватиме солідарні пенсії, поки частина ЄСВ накопичується на індивідуальних рахунках. Водночас цей ресурс має бути частиною ширшої конструкції: бюджетної політики, перерозподілу ЄСВ, зростання зайнятості та ефективнішого управління державною власністю. Другий ефект — інвестиційний. Мільйони індивідуальних рахунків поступово створять великий пул довгострокового капіталу — ресурсу, якого українській економіці особливо бракуватиме під час повоєнного відновлення. Поки в Україні немає великих внутрішніх інституційних інвесторів, бізнес змушений шукати довгострокові гроші за кордоном. Пенсійні фонди, які інвестують внески громадян на десятиліття вперед, можуть стати таким внутрішнім джерелом. За належного регулювання ці кошти йтимуть у державні та корпоративні облігації, акції, інфраструктурні проєкти. Втім, самих пенсійних накопичень недостатньо для повноцінного ринку капіталу. Для цього потрібні захист інвесторів і прав міноритарних акціонерів, прозорість компаній, незалежний нагляд, диверсифікація ризиків і достатня пропозиція якісних фінансових інструментів. Це важливо не лише для пенсій. Розвиток ринку капіталу — частина реформи фінансового сектору і вимог до вступу в ЄС. Європейська комісія наголошує, що Україна має продовжувати наближення законодавства до acquis ЄС щодо професійних пенсій, інвестиційних фондів, фінансової інфраструктури, цінних паперів і ринків капіталу, зокрема в межах Ukraine Plan. Замість висновку Одна реформа може розв'язати кілька завдань. Держава отримує ресурс для переходу до нової пенсійної системи і поступово меншає навантаження на бюджет. Державні компанії й банки отримують чіткий стимул бути прибутковими. Фінансова система і бізнес — великого внутрішнього інвестора. Громадяни — власні пенсійні накопичення замість повної залежності від можливостей бюджету. Україні не треба механічно копіювати Норвегію, Польщу чи будь-яку іншу країну. Важливий сам принцип: пенсійні гроші мають не лише фінансувати сьогоднішні виплати, а й створювати капітал, який працюватиме на майбутнє.

У трьох районах Києва зупинився електротранспорт

Економічна правда — 2026-10-14T13:55:00+03:00

У Києві через відсутність напруги призупинений рух електротранспорту у трьох районах, не працює фунікулер. Про це інформує Київська міська державна адміністрація, а також Київпастранс. Через відсутність напруги в енергосистемі тимчасово призупинений рух електротранспорту в частині Печерського, Солом'янського та Шевченківського районах Києва. Призупинено роботу фунікулера і трамваїв №№ 1, 3, повідомляє Київпастранс. Про відновлення руху та подальші зміни в роботі громадського транспорту інформуватимуть додатково. Нагадаємо: Російські окупанти завдали комбінованої атаки по Україні. Зокрема, протягом ночі, 14 жовтня, в Києві та деяких областях декілька разів пролунала ракетна та дронова тривога. У столиці перебої зі світлом. Внаслідок російської атаки на енергетику на ранок є знеструмлені споживачі у Києві, а також у Харківській, Чернігівській, Сумській, Донецькій, Дніпропетровській, Хмельницькій і Запорізькій областях. Внаслідок проблем після російських обстрілів, відбувається зниження тиску у Шевченківському, Солом'янському та Печерському районах Києва.

Ціна на нафту Brent перевищила 106 доларів за барель

Економічна правда — 2026-10-14T13:45:00+03:00

Ціни на нафту зросли після того, як в Ормузькій протоці були атаковані два судна, а іранські чиновники заявили про застосування нової тактики атак на судноплавство. Про це повідомляє Reuters. Станом на 09:03 GMT ф'ючерси на нафту Brent здорожчали на $0,63, або на 0,6%, до $106,32 за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) зросла на $0,54, або на 0,56%, до $94,67 за барель. На попередній сесії обидва еталонні сорти нафти додали понад $1 за барель, перш ніж частково втратити частину зростання, говориться у повідомленні. Іранські чиновники заявили, що Тегеран прагне підтримувати високі ціни на нафту і вплинути на проміжні вибори у США. Вони не розкрили деталей нової стратегії, однак один зі співрозмовників агентства повідомив, що близько десяти днів тому Іран почав застосовувати нову тактику щодо суден, що й призвело до збільшення кількості атак. У вівторок Управління морських торговельних операцій Великої Британії повідомило, що контейнеровоз і танкер в Ормузькій протоці були уражені невідомими снарядами. Додаткову підтримку нафтовим котируванням надали події в Саудівській Аравії. Проксі Ірану хусити атакували адміністративну будівлю державної нафтової компанії Saudi Aramco у місті Дахран. Міністерство енергетики Саудівської Аравії повідомило про незначну пожежу. Протягом останнього тижня хусити здійснювали атаки на територію Саудівської Аравії, застосовуючи балістичні ракети і безпілотникиу відповідь на підтримку королівством урядових сил Ємену. Міжнародний аеропорт Ер-Ріяда зазнав ударів чотири рази, а внаслідок атаки в суботу загинули 13 людей. Нагадаємо: Нестача дизельного пального на світових ринках може зберігатися аж до 2027 року, оскільки значне позасезонне скорочення запасів поєдналося з обмеженим виробництвом напередодні пікового зимового попиту, говориться у щомісячному звіті Міжнародного енергетичного агентства. Група нафтовиробників ОПЕК+ продемонструвала різке зростання видобутку у вересні. Це відбулося завдяки збільшенню видобутку в Саудівській Аравії, незважаючи на триваючі перебої з постачанням через Ормузьку протоку, спричинені війною в Ірані. Ціни на нафту 13 жовтня знизилися на тлі очікувань додаткових постачань дизелю з Росії, які послабили побоювання щодо перебоїв із постачанням через атаки на Саудівську Аравію. У вересні видобуток нафти в Росії скоротився на 38 000 барелів на добу проти серпня – до 8,643 млн барелів. Водночас морський експорт російської нафти зріс до 3,76 млн барелів на добу, максимуму з початку серпня. Про це пише Bloomberg з посиланням на щомісячний звіт ОПЕК та свої джерела.