<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"><channel><image><url>https://epravda.com.ua/epravda/i/logo01.gif</url><title>Економічна правда</title><link>https://epravda.com.ua</link></image><title>Економічна правда</title><link>https://epravda.com.ua</link><description/><item><title>Нові знеструмлення фіксують у шести областях після російських обстрілів</title><link>https://epravda.com.ua/energetika/rosiyani-obstrilyali-energetiku-shesti-oblastey-822479/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p&gt;&lt;span style="font-size: 14px;"&gt;Внаслідок російських дронових ударів та артилерійських обстрілів – на ранок є знеструмлені споживачі у Чернігівській, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description><category>Енергетика</category><pubDate>2026-06-09T12:00:00+03:00</pubDate><content:encoded>Внаслідок російських дронових ударів та артилерійських обстрілів – на ранок є знеструмлені споживачі у Чернігівській, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.

Про це повідомляє пресслужба НЕК "Укренерго".


Водночас споживання електроенергії демонструє тенденцію до зниження. Сьогодні, 9 червня, станом на 09:30, воно було на 3,5% нижчим, ніж попереднього дня – у понеділок.


Причина змін – встановлення ясної погоди майже на всій території України


В "Укренерго" просять перенести використання потужних електроприладів на період найбільш продуктивної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10:00 до 16:00.


Натомість економити електроенергію у вечірні години – з 18:00 до 22:00.


Нагадаємо:


Після масованої атаки росіян на Харків, безпілотниками було пошкоджено цивільні підприємства, міська інфраструктура, бізнес-центр.
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/energetika/rosiyani-obstrilyali-energetiku-shesti-oblastey-822479/</guid></item><item><title>"Укрнафта" відновила продаж газу на біржі</title><link>https://epravda.com.ua/energetika/ukrnafta-prodala-gaz-na-birzhi-pislya-trimisyachnoji-perervi-822478/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p&gt;АТ "Укрнафта" у понеділок 8 червня відновило продаж природного газу на Українській енергетичній біржі після перерви у три місяці.&lt;/p&gt;</description><category>Енергетика</category><pubDate>2026-06-09T11:40:00+03:00</pubDate><content:encoded> 
АТ "Укрнафта" у понеділок 8 червня відновило продаж природного газу на Українській енергетичній біржі після перерви у три місяці.

Про це повідомляє ExPro.
На аукціоні компанія продала 2,6 млн куб м газу в підземні сховища газу (ПСГ) за середньою ціною 21 670 грн/тис. куб м (до ПДВ) або 26 004 грн/тис. куб м (з ПДВ).
Востаннє компанія продавала газ на біржі у першій половині березня 2026 року. Загалом, у 2026 році "Укрнафта" продала на біржі 36,8 млн куб м природного газу.
Наразі "Укрнафта" продає природний газ з підземних сховищ газу (ПСГ), який закачала туди до квітня 2025 року.

Після квітня 2025 року компанія зобов'язана продавати весь свій газовидобуток на користь "Нафтогазу" за фіксованою ціною 12 тис. грн/тис. куб м (з ПДВ). Ці зобов'язання діють до жовтня 2026 року.
&#13;
&#13;
    
        
            

                
                    
                        Читайте також
                    

                                            
                            
                                Росія б'є по видобутку. Чи вистачить Україні газу і грошей на зиму
                            
                        
                    
                
            
        
    
Нагадаємо:
У травні "Нафтогаз" вперше за 10 місяців придбав природний газ на біржі, а через тиждень вперше з січня 2022 року продав там газ.
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/energetika/ukrnafta-prodala-gaz-na-birzhi-pislya-trimisyachnoji-perervi-822478/</guid></item><item><title>США додали китайських виробників акумуляторів до списку підприємств, пов’язаних з військом</title><link>https://epravda.com.ua/svit/u-ssha-kitayskih-virobnikiv-akumulyatoriv-pov-yazali-iz-viyskovimi-822474/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p&gt;&lt;span style="font-size: 14px;"&gt;США додали деяких із найбільших світових виробників сонячних батарей та акумуляторів до списку компаній, які, на їхню думку, надають допомогу китайським збройним силам.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description><category>Світ</category><pubDate>2026-06-09T11:25:00+03:00</pubDate><content:encoded>США додали деяких із найбільших світових виробників сонячних батарей та акумуляторів до списку компаній, які, на їхню думку, надають допомогу китайським збройним силам.

Про це повідомляє Reuters.


Вашингтон додав Trinasolar та JA Solar Technology, двох найбільших у світі виробників сонячних панелей, до оновленого списку підприємств, повʼязаних із китайською армією.


Разом із цілою низкою провідних технологічних компаній, серед яких гігант електронної комерції Alibaba та інтернет-пошукова система Baidu.


До списку також увійшли EVE Energy та CALB Group, два найбільші виробники акумуляторів для зберігання енергії та електромобілів.


Alibaba, Baidu та біотехнологічна компанія WuXi AppTec заявили, що їхнє включення до списку було помилкою і що вони вживатимуть заходів для зміни цього рішення.


Згідно із законодавством США, з 2027 року Міністерству оборони буде заборонено укладати прямі контракти з компаніями зі списку та обмежено можливість купувати їхні товари чи послуги через третіх осіб.


Нагадаємо:


Гаранти первинного публічного розміщення акцій (IPO) SpaceX отримали вказівку не приймати заявки від інвесторів із Гонконгу та Китаю.
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/svit/u-ssha-kitayskih-virobnikiv-akumulyatoriv-pov-yazali-iz-viyskovimi-822474/</guid></item><item><title>Курс долара в банках України впритул наблизився до 45 гривень</title><link>https://epravda.com.ua/finances/kurs-valyut-na-9-chervnya-skilki-koshtuye-dolar-ta-yevro-822475/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p&gt;Банки оновили курси валют на 9 червня: середній долар зріс на 21 коп. і становив 44,90 грн, а євро – 51,90 коп.&lt;/p&gt;</description><category>Фінанси</category><pubDate>2026-06-09T11:00:00+03:00</pubDate><content:encoded> 
Банки оновили курси валют на 9 червня: середній долар зріс на 21 коп. і становив 44,90 грн, а євро – 51,90 коп.

Середні курси валют у касах банків були такими:



Долар США: 44,30 – 44,90 грн (на 8 червня: 44,10 – 44,59 грн);




Євро: 51,10 – 51,90 грн (на 8 червня: 51,10 – 51,90 грн).



У розрізі банків готівкові курси долара такі:



ПриватБанк - 43,24 - 44,85 грн (+30 коп. порівняно з 8 червня);




Ощадбанк - 44,25 - 44,95 грн (+20 коп. на купівлю, +35 коп. на продаж);




Укрсиббанк - 44,30 - 44,90 грн (+25 коп.);




ПУМБ - 44,40 - 45,00 грн (+30 коп.);




Райффайзен - 44,40 - 44,99 грн (+25 коп. на купівлю, +40 коп. на продаж).



Також готівковий курс у 44,99 грн за дол. встановили Юнекс та Креді Агріколь, а Таскомбанк встановив 44,98.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні:



ПриватБанк - 50,90 - 51,90 грн (+20 коп.);




Ощадбанк - 51,10 - 51,85 грн (-10 коп.);




Укрсиббанк - 50,10 - 52,00 грн (+20 коп.);




ПУМБ - 51,40 - 52,10 грн (+10 коп.);




Райффайзен - 51,10 - 52,00 грн (+20 коп. на купівлю, +57 коп. на продаж).


&#13;
&#13;
    
        
            

                
                    
                        Читайте також
                    

                                            
                            
                                Рекордний курс: чому знецінюється гривня і чого очікувати далі?
                            
                        
                    
                
            
        
    
Нагадаємо:
У вівторок, 9 червня, офіційний курс долара до гривні встановив новий історичний рекорд вп'яте за червень – 44,51 грн.
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/finances/kurs-valyut-na-9-chervnya-skilki-koshtuye-dolar-ta-yevro-822475/</guid></item><item><title>Адвокат Кіпермана, що намагався підкупити прокурорів САП, сяде на 4 роки</title><link>https://epravda.com.ua/energetika/advokat-kipermana-syade-na-4-roki-822476/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p&gt;&lt;span style="font-size: 14px;"&gt;Суддя ВАКС оголосив вирок адвокату одного зі столичних адвокатських об'єднань, який у 2024 році намагався підкупити прокурорів САП за 200 тис. доларів США, аби передати кримінальне провадження його підзахисного іншому органу досудового розслідування.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description><category>Енергетика</category><pubDate>2026-06-09T10:52:00+03:00</pubDate><content:encoded>Суддя ВАКС оголосив вирок адвокату одного зі столичних адвокатських об'єднань, який у 2024 році намагався підкупити прокурорів САП за 200 тис. доларів США, аби передати кримінальне провадження його підзахисного іншому органу досудового розслідування.
Про це повідомляє пресслужба САП.

Суд визнав адвоката винуватим та призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. Також засудженого позбавлено права займатися адвокатською діяльністю строком на 3 роки.

За інформацією ЕП, йдеться про адвоката Олексія Носова. Він захищав Михайла Кіпермана у справі про викрадення електронерегії "Укренерго"

У 2024 році НАБУ та САП викрили схему заволодіння електроенергією НЕК "Укренерго" та легалізації отриманих від її продажу коштів. Збитки становить понад 716 млн грн.

За даними слідства, у березні 2022 року ТОВ "Юнайтед Енерджі", на той час один з найбільших в Україні трейдерів, закупила у ПрАТ "НЕК "Укренерго" електричну енергію на суму понад 716 млн грн.

Попри наявну заборгованість компанії перед "Укренерго", керівник відповідного департаменту компанії не зупинив продаж.

При цьому гарантом оплати виступив один із комерційних банків, а рішення про видачу гарантії голова правління прийняла одноосібно і з порушенням процедури.

Надалі електроенергію продали реальним учасникам ринку, а отримані кошти вивели на рахунки закордонної компанії, підконтрольної організатору схеми, який також є бізнес-партнером учасника справи.

Організаторами схеми були: бізнесмен Михайла Кіперман (бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського), колишній директор департаменту ПрАТ "НЕК "Укренерго" та голова правління "Банку Альянс" –, Дмитро Кондрашов та Юлія Фролова.
&#13;
                    &#13;
        &#13;
        &#13;
            &#13;
    &#13;
&#13;
                    &#13;
        &#13;
        &#13;
            &#13;
    &#13;
&#13;
                    &#13;
        &#13;
        &#13;
            &#13;
    &#13;

Нагадаємо:

11 січня 2024 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили схему заволодіння електроенергією НЕК "Укренерго" та легалізації отриманих від її продажу коштів. Збитки становить понад 716 млн грн.
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/energetika/advokat-kipermana-syade-na-4-roki-822476/</guid></item><item><title>Нафта відреагувала на деескалацію на Близькому Сході</title><link>https://epravda.com.ua/energetika/cini-na-naftu-9-chervnya-skilki-koshtuye-brent-ta-wti-822473/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p&gt;У вівторок, 9 червня, нафта ціни на нафту Brent впали на 1,33% до 93.06 дол. за барель, а на WTI – на 1,61% до 89,85 дол. за барель.&lt;/p&gt;</description><category>Енергетика</category><pubDate>2026-06-09T10:25:00+03:00</pubDate><content:encoded> 
У вівторок, 9 червня, ціни на нафту Brent впали на 1,24% до 93,13 дол. за барель, а на WTI – на 1,6% до 89,85 дол. за барель.


Про це свідчать дані Trading Economics.


Зниження ціни пов'язане з припиненням ударів Ізраїлю по ліванській "Хезболлі" та Ірану по Ізраїлю. Іран та Ізраїль повідомили, що бойові дії наразі зупинені, пише Economic Times.


Хоча остання пауза в прямих атаках принесла певне полегшення ринкам, інвестори залишаються невпевненими в тому, що припинення вогню буде дотримано, через що ціни залишаються високими.


Також Іран заявив, що продовжить бити по Ізраїлю, якщо той продовжить атакувати "Хезболлу". Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу натомість заявив, що у разі подальших атак країна буде бити по Ірану у відповідь.


Перемовини про мир між США та Іраном досі мають обмежений прогрес.


Нагадаємо:


Іран завдав ракетного удару у напрямку Ізраїлю у неділю, 7 червня. Президент США Дональд Трамп відреагував на загострення ситуації та закликав Ізраїль утриматися від відповіді.


Ціни на нафту в понеділок зросли більш ніж на 3 долара за барель після нових ударів Ізраїлю по Лівану та повідомлень про вибухи в Іран.



Ізраїль у понеділок, 8 червня, заявив, що вдарив по нафтохімічному заводу на південному заході Ірану, а також по військових цілях в інших районах, після того як президент США Дональд Трамп сказав прем'єр-міністру Ізраїлю Беньяміну Нетаньягу утриматися від подальших атак.
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/energetika/cini-na-naftu-9-chervnya-skilki-koshtuye-brent-ta-wti-822473/</guid></item><item><title>Засновник збанкрутілої криптобіржі FTX просить Трампа про помилування</title><link>https://epravda.com.ua/svit/zasnovnik-ftx-prosit-u-trampa-pomiluvati-yogo-822472/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p style="font-size: 14px;"&gt;Сем Бенкман-Фрід, засуджений засновник збанкрутілої криптобіржі FTX, офіційно звернувся до президента Дональда Трампа з проханням про помилування після того, як відбув майже три роки з призначеного йому 25-річного терміну ув'язнення.&lt;/p&gt;&lt;div&gt;&lt;br&gt;&lt;/div&gt;</description><category>Світ</category><pubDate>2026-06-09T10:01:00+03:00</pubDate><content:encoded>Сем Бенкман-Фрід, засуджений засновник збанкрутілої криптобіржі FTX, офіційно звернувся до президента Дональда Трампа з проханням про помилування після того, як відбув майже три роки з призначеного йому 25-річного терміну ув'язнення.

Про це повідомляє Financial Times.


Згідно з інформацією на веб-сайті відомства, Банкман-Фрід подав офіційну заяву до відділу помилувань Міністерства юстиції.


Міністерство юстиції заявило, що Банкман-Фрід, якому на момент засудження до тюремного ув'язнення було 32 роки, спрямував мільярди доларів коштів клієнтів, депонованих на криптовалютній біржі, на ризиковані інвестиції, особисті покупки та політичні пожертви.


FTX стала однією з кількох гучних крахів на ринку криптовалют у 2021 та 2022 роках, що спричинило ведмежий ринок у цій галузі.


З того часу адвокати Банкмана-Фріда намагаються домогтися скасування вироку, зокрема стверджуючи, що деякі з його інвестицій за рахунок коштів клієнтів були вигідними; ця справа наразі розглядається в суді.


Тим часом колишній магнат також зробив публічні та приватні кроки, щоб домогтися помилування від президента, який є єдиною особою в США, що має конституційні повноваження надавати помилування.


Його представники звернулися до Браяна Ланзи, республіканського стратега у вашингтонській лобістській групі Mercury Public Affairs, який має тісні зв'язки з адміністрацією Трампа.


Банкман-Фрід заявив, що "абсолютно" хоче отримати помилування від президента, під час недавнього телефонного інтерв'ю, проведеного з в'язниці для Fox Business.


Трамп надав майже 100 помилувань під час свого другого терміну і підписав указ про помилування тисяч осіб, засуджених за злочини, пов'язані з нападом на Капітолій 6 січня 2021 року.


Експерти критикують економіку "плати, щоб грати", яка виникла навколо помилувань під час другого терміну Трампа, де посередники беруть до 1 млн доларів за те, щоб представити справу Білому дому, повідомляє FT.


Серед помилуваних Трампом — кілька відомих керівників криптовалютних бірж, таких як Чанпен Чжао, засновник Binance, та Артур Хейс, співзасновник BitMex.


Чжао та Хейс були засуджені за звинуваченнями, пов'язаними з порушеннями законодавства щодо протидії відмиванню грошей.


Крах FTX і подальше банкрутство стали справжнім подарунком для компаній, які викупили її венчурні активи за безцінь. FTX здійснила низку ранніх інвестицій у сферу штучного інтелекту, зокрема придбала частки в Anthropic і Cursor, оцінка яких цього року стрімко зросла.


Спадкоємці використали кошти від цих продажів для виплати кредиторам, які втратили кошти після краху біржі.


Нагадаємо:


Сем Бенкман-Фрід, засновник збанкрутілої криптовалютної біржі FTX, був заарештований 12 грудня 2022 року на Багамських островах після пред'явлення звинувачень прокуратурою США.


Бенкмана-Фріда американські регулятори звинуватили в здійсненні багаторічної схеми обману інвесторів.


У серпні 2023 року його відправили до в'язниці після того, як суддя скасував його заставу, визнавши, що обвинувачений засновник збанкрутілої криптовалютної біржі FTX щонайменше двічі маніпулював свідками.


У листопада 2023 року Бенкмана-Фріда визнали винним у семи пунктах звинувачення в шахрайстві та змові після того.


Окружний суддя США виніс вирок у справі засновника криптобіржі FTX Сема Бенкман-Фріда за звинуваченням у шахрайстві із крадіжкою 8 млрд дол у клієнтів біржі, засудивши його до 25 років в'язниці.
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/svit/zasnovnik-ftx-prosit-u-trampa-pomiluvati-yogo-822472/</guid></item><item><title>OpenAI подала документи на рекордне IPO з оцінкою у 1 трильйон доларів</title><link>https://epravda.com.ua/svit/openai-vihodit-na-voll-strit-822471/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p&gt;&lt;span style="font-size: 14px;"&gt;OpenAI подала документи на рекордне первинне розміщення акцій, в результаті якого вартість розробника ChatGPT може перевищити 1 трлн доларів, в умовах гонитви з конкурентом Anthropic за правом виходу на Волл-стріт.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description><category>Світ</category><pubDate>2026-06-09T09:38:00+03:00</pubDate><content:encoded>OpenAI подала документи на рекордне первинне розміщення акцій, в результаті якого вартість розробника ChatGPT може перевищити 1 трлн доларів, в умовах гонитви з конкурентом Anthropic за правом виходу на Волл-стріт.

Про це повідомляє Financial Times.


У понеділок компанія повідомила, що конфіденційно подала проєкт проспекту емісії до Комісії з цінних паперів і бірж США, офіційно розпочавши процес одного з найбільш очікуваних дебютів року.


Оголошення про вихід OpenAI на біржу з'явилося за кілька днів до запланованого IPO SpaceX – угоди, яка може зібрати рекордні 86 млрд доларів і оцінити конгломерат Ілона Маска, що займається від ракет до штучного інтелекту, у 1,78 трлн доларів.


Компанія Anthropic, розробник Claude, оцінка якої нещодавно склала 900 млрд доларів, подала документи на IPO минулого тижня.


Ця трійка гігантських лістингу на Уолл-стріт з'являється в час великого ентузіазму інвесторів щодо штучного інтелекту, що допомогло підняти американські акції до низки рекордних максимумів, але також викликало побоювання щодо перегріву ринків.


IPO OpenAI стане випробуванням інтересу інвесторів до компанії, яка демонструє бурхливе зростання доходів, але також і величезні збитки, які, за прогнозами, триватимуть роками, оскільки вона витрачає величезні суми на центри обробки даних та іншу інфраструктуру.


У понеділок компанія заявила, що "ще не визначилася з термінами; це може зайняти деякий час, оскільки є речі, які ми хочемо зробити і які, ймовірно, легше реалізувати, залишаючись приватною компанією".


За словами осіб, обізнаних у цій справі, розробник ChatGPT також планував розпочати продаж акцій співробітникам перед виходом на біржу за поточною ціною в 852 млрд доларів.


Один із них зазначив, що рішення OpenAI оголосити про подання конфіденційної заявки мало на меті надати співробітникам, які розглядали можливість продажу акцій, "прозорість" щодо майбутнього IPO.


Американські технологічні компанії часто подають документи на IPO приватно, не розкриваючи свої фінансові показники, поки SEC перевіряє документи.


Це дозволяє стартапам оцінити попит інвесторів, внести зміни, а іноді й відмовитися від планів IPO без широкого розголосу.


Нагадаємо:


SpaceX та інші великі кандидати на IPO можуть роками чекати на включення до S&amp;P 500 після того, як S&amp;P Dow Jones Indices відмовилася пом'якшити вимогу щодо прибутковості.
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/svit/openai-vihodit-na-voll-strit-822471/</guid></item><item><title>У Харкові росіяни били по бізнес-центру та цивільній інфраструктурі</title><link>https://epravda.com.ua/infrastruktura/u-harkovi-rosiyani-masovo-atakuvali-biznes-ta-infrastrukturu-822470/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p&gt;&lt;span style="font-size: 14px;"&gt;Після масованої атаки росіян на Харків, безпілотниками було пошкоджено цивільні підприємства, міська інфарструктура, бізнес-центр.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description><category>Інфраструктура</category><pubDate>2026-06-09T09:00:00+03:00</pubDate><content:encoded>Після масованої атаки росіян на Харків, безпілотниками було пошкоджено цивільні підприємства, міська інфраструктура, бізнес-центр.

Про це повідомляє міський голова Харкова Ігор Терехов.


Було підтверджено 11 влучань БПЛА по місту, два дрони впали без детонації. Під ударом опинилися Шевченківський та Холодногірський райони міста.


Постраждали, зокрема, цивільні підприємства, магазини, автомобілі, міська інфраструктура, бізнес-центр, кафе, церква, десятки автомобілів. У багатьох будинках вибито вікна.


Відомо про 15 постраждалих, серед яких двоє дітей. На місцях усіх влучань працюють рятувальники.


Нагадаємо:


У ніч на 9 червня російські війська атакували Україну двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 та 166 безпілотниками різних типів. Сили оборони знешкодили 146 ворожих дронів.
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/infrastruktura/u-harkovi-rosiyani-masovo-atakuvali-biznes-ta-infrastrukturu-822470/</guid></item><item><title>Коли інвестиції штрафують</title><link>https://epravda.com.ua/energetika/regulyatorni-zmini-dlya-sistem-nakopichennya-energiji-riziki-dlya-investoriv-822465/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p&gt;Чому нова методика НКРЕКП може загальмувати розвиток систем накопичення енергії.&lt;/p&gt;</description><category>Енергетика</category><pubDate>2026-06-09T08:30:00+03:00</pubDate><content:encoded> 
Україна гостро потребує установок зберігання енергії (УЗЕ). Накопичувачі дозволяють розширити використання відновлюваної генерації, підвищити гнучкість системи, балансувати виробництво та споживання, компенсувати дефіцит маневрових потужностей в умовах війни та атак на енергетичну інфраструктуру.

Через це зміни регуляторних правил, які впливають на економіку таких проєктів, мають особливе значення. Зараз НКРЕКП розглядає проєкт постанови "Про затвердження змін до методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу" (щодо реалізації закону №4777 про вдосконалення функціонування енергетичних ринків, конкурентних умов виробництва електроенергії з ВДЕ та посилення енергетичної стійкості).

На перший погляд, це суто технічний документ, проте окремі його положення можуть створити додаткові бар'єри для інвестицій у сектор.
Плата за неіснуюче приєднання
Уявімо просту ситуацію. Є приєднана до мережі сонячна електростанція, яка має інфраструктуру та сплачену потужність. Інвестор вирішує встановити поруч систему накопичення енергії, яка підключається до внутрішніх мереж станції.

Якщо при цьому не потрібно будувати нові лінії, реконструювати підстанцію або виконувати інші роботи в мережах оператора системи розподілу (ОСР), логічним є питання, за що потрібно повторно сплачувати плату за приєднання?

Чинна редакція кодексу систем розподілу врегульовує такі ситуації і дозволяє оплачувати лише роботи, необхідні для відбору електроенергії. Натомість запропоновані зміни створюють ризик, що навіть за відсутності додаткових робіт у мережах ОСР може виникнути вимога повторної сплати за приєднання.

Це нагадує ситуацію, коли власника квартири змушують вдруге оплачувати підключення до інтернету лише тому, що він купив новий роутер.
Подвійна оплата потужності
Інше суттєве питання – нова формула розрахунку плати за нестандартне приєднання. Проєкт методики передбачає, що плата визначатиметься як сума двох складових: плата = потужність відбору × ставка для споживання + потужність відпуску × ставка для генерації + лінійна складова.

 Тобто враховується потужність, яку об'єкт може споживати з мережі, і потужність, яку він може видавати в мережу. Тут виникає проблема. УЗЕ не заряджається та не розряджається на повну потужність одночасно. Якщо батарея заряджається на 10 МВт, вона не може одночасно видавати ті самі 10 МВт у мережу.
&#13;
&#13;
    
        
            

                
                    
                        Читайте також
                    

                                            
                            
                                Світло без переплат: як узяти кредит під 0% на генератор, акумулятор та сонячні панелі
                            
                        
                    
                
            
        
    

 Фізично оператор системи розподілу будує одну точку приєднання, одну підстанцію та одне мережеве обладнання, яке проєктується для максимально можливого потоку потужності, а не для суми режимів роботи. Іншими словами, мережа резервує 10 МВт, а не 20 МВт. Проте запропонована формула пропонує оплатити обидва режими окремо. Такий підхід економічно необґрунтований.
Більш справедлива модель
 Доцільно використовувати принцип максимальної потужності, який відповідає реальним витратам на мережеву інфраструктуру. У спрощеному вигляді формула може виглядати так: плата = max (вартість відбору, вартість відпуску) + лінійна складова. Замість підсумовування двох режимів обирається більша величина.

 Наприклад, потужність відбору 10 МВт, потужність відпуску 2 МВт. У такому випадку мережа будується для 10 МВт, а не для 12 МВт. Більша величина повинна визначати вартість приєднання. Це дозволяє уникнути подвійного обліку однієї й тієї самої потужності і краще відповідає фізиці роботи енергосистеми.
Чому це важливо
 Може здатися, що йдеться лише про технічну формулу. Насправді йдеться про значно більше. Системи накопичення енергії є одним з ключових елементів сучасної енергосистеми. Парадокс у тому, що Україна одночасно скаржиться на дефіцит гнучкості в системі та обмежує значні обсяги відновлюваної генерації.

 В Україні встановлено майже 10 ГВт сонячних електростанцій. У години пікової генерації енергосистема змушена обмежувати сонячні потужності до 3 ГВт. Ба більше, за ці обмеження система ще й платить виробникам компенсації.

 Маємо ситуацію, коли чиста електроенергія виробляється, але не може бути використана через нестачу гнучких потужностей та систем накопичення енергії. УЗЕ могли б накопичувати цей надлишок удень і повертати його в мережу ввечері, зменшуючи потребу в обмеженнях генерації, імпорті та дорогому балансуванні.

 У найближчі роки доведеться нарощувати обсяги систем накопичення. Зараз мова йде про сотні мегаватів, а для ефективного використання наявної та майбутньої відновлюваної генерації можуть знадобитися кілька гігаватів накопичувачів.

 Саме тому регуляторні рішення, які збільшують вартість будівництва УЗЕ або створюють додаткові бар'єри для інвесторів, працюють проти потреб системи. Неможливо одночасно говорити про розвиток накопичувачів і створювати умови, за яких інвестору пропонують платити двічі за одну мережеву інфраструктуру.

 Кожна додаткова необґрунтована гривня витрат збільшує строк окупності таких проєктів і зменшує їх інвестиційну привабливість чи не вдвічі, тому питання полягає не лише в окремих пунктах нормативного акта. Питання ширше: Україна буде стимулювати інвестиції в сучасні технології та енергетичну гнучкість чи створюватиме регуляторні бар'єри там, де для цього немає технічних підстав?

 План стійкості енергосистеми не може будуватися на штрафах за інвестиції, регуляторна політика має стимулювати розвиток накопичувачів енергії.

 Співавтор – Сергій Михайлевський, ТОВ "Енергоінвест"
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/energetika/regulyatorni-zmini-dlya-sistem-nakopichennya-energiji-riziki-dlya-investoriv-822465/</guid></item><item><title>Полуниця після фронту: як ветеранський бізнес виріс у 56 разів</title><link>https://epravda.com.ua/biznes/veteranske-gospodarstvo-na-kijivshchini-shlyah-vid-5-sotok-do-2-8-ga-polunici-822408/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p&gt;Хобі, яке почалося з кількох грядок під час служби, стало бізнесом, у якому один заморозок може коштувати сотень тисяч гривень.&lt;/p&gt;</description><category>Бізнес</category><pubDate>2026-06-09T08:00:00+03:00</pubDate><content:encoded>
За чотири роки ветеранське господарство в селищі Калинівка на Київщині виросло з п'яти соток полуниці до 2,8 га ягідних насаджень. У розвиток ферми подружжя Канашкіних вклало свої сотні тисяч гривень і 1,6 млн грн грантів.

Господарство продає ягоди жителям Броварського району, наймає постійних працівників і стикається з типовими для малого агробізнесу викликами: погодними ризиками, дефіцитом кадрів, дорогими добривами та податками. "Якщо полуниця не пахне дитинством – її не варто брати", – каже власник господарства.

За його словами, за ароматом і смаком ягоди стоять роки інвестицій, щоденна робота і ризик втратити частину врожаю через один весняний мороз.
Від редакції. Малий бізнес – важлива частина нової економіки. Його представники не мають доступу до великих грошей, але прагнуть реалізуватися попри труднощі.ЕП поділяє цінності, якими керуються ветерани-підприємці: відповідальність, стійкість, бажання творити зміни. Тому редакція розповідає історії про людей, які перетворили свій бойовий досвід на справу, що допомагає іншим і зміцнює країну. Це історії про тих, хто продовжує служити Україні, тільки вже в бізнесі.Від війни до полуниці
 Ідея власної справи в Андрія Канашкіна з'явилася під час служби. Тоді це були кілька соток землі, перші кущі полуниці і радше бажання спробувати, ніж чіткий план. "Починали з п'яти соток. Дивилися, чи воно піде", – згадує підприємець.

 З 2014 року Андрій служив у війську. Разом із дружиною, зараз також ветеранкою, доглядали невелике господарство, а після повернення Андрія до цивільного життя вирішили у 2023 році масштабувати справу.
&#13;
                    &#13;
        &#13;
                    Подружжя Андрія та Вікторії Канашкіних&#13;
        &#13;
            &#13;
    &#13;

 Мотивація була доволі приземлена. За словами підприємця, служба не давала відчуття стабільності в довгостроковій перспективі, особливо коли йдеться про сім'ю та дітей. "В армії дітей на ноги не поставиш", – говорить він.

 Перші роки були наповнені радше фізичною працею, ніж романтикою фермерства. Земля, на якій росте полуниця, була занедбана: дерева, кущі, бурʼяни. Подружжя шукало трактористів, корчувало територію і готувало місце під майбутній урожай.

 Зараз замість п'яти соток господарство займає 2,8 га. Утім, каже власник, полуничний бізнес виявився значно складнішим, ніж здавалося на початку.
О пʼятій ранку в полі
 Романтики в полуничному бізнесі, каже Андрій, мало. У сезон день починається о п'ятій ранку і закінчується ввечері. Потрібно перевіряти грядки, організовувати роботу, доглядати за рослинами, а в період збору – ще й продавати врожай.

 Наразі в господарстві постійно працюють двоє найманих працівників. У сезон до робіт залучають місцевих жителів за цивільно-правовими договорами.
&#13;
                    &#13;
        &#13;
                    Полуничне поле&#13;
        &#13;
            &#13;
    &#13;

 Найбільше бізнесмену бракує саме людей, а не техніки чи землі. Фермер пояснює проблему на простому прикладі. Торік на роботу попросилася місцева пенсіонерка, однак полуниця швидко показала свій справжній бік. Збирання ягід може здатися нескладною роботою, але це години фізичної праці під відкритим небом: постійні нахили до грядок, перенесення ящиків, робота в спеку чи після дощу.

 "Чоловіки або служать, або ховаються. Багато жінок виїхали за кордон. З робочою силою дуже важко", – говорить фермер. На відміну від інших виробників, господарство не працює через ринки чи перекупників. Полуницю доставляють покупцям у Броварському районі, а саджанці відправляють поштою по Україні.
&#13;
                    &#13;
        &#13;
                    Саджанці полуниці&#13;
        &#13;
            &#13;
    &#13;

 Перші клієнти в підприємця з'явилися майже випадково. Спочатку ягоди купували знайомі, потім – їхні друзі, сусіди, родичі. Спрацювало "сарафанне радіо".

 Виростити полуницю – лише частина роботи. Господарство живе за сезонним циклом: підготовка починається навесні. Після зими потрібно привести до ладу поле, прибрати старе листя, перевірити полив, підготувати рослини до сезону.

 Далі – місяці фізичної праці. Низку процесів вдалося механізувати, однак значна їх частина досі ручна. Поле потрібно доглядати щодня: полуниця не терпить довгих пауз. "Якщо не працювати – результату не буде", – стверджує фермер.

 За його словами, уявлення про "легкі гроші на ягодах" хибне. "Люди думають, що ти мільйони заробляєш. Вони не бачать, що за цим стоїть", – додає Андрій.
Один мороз нищить сезон
 Коли подружжя лише починало вирощувати полуницю, стартові вкладення становили близько 5 тис. грн. Тоді це був радше експеримент: кілька соток землі та бажання перевірити, чи може ягідництво стати повноцінною справою. З кожним роком господарство розширювалося, а з ним зростали інвестиції. За словами підприємця, загалом у розвиток вклали близько 270 тис. грн власних коштів.

 За словами підприємця, лише зараз бізнес виходить на бажаний рівень. "У цьому році математика починає працювати в наш бік", – каже він.

 Важливим етапом розвитку стала грантова підтримка від Українського ветеранського фонду "Варто більше". Наприкінці 2025 року господарство отримало фінансування на розвиток ягідництва. Загальна вартість їх проєкту разом із співфінансуванням становила близько 1,6 млн грн.

 За ці кошти подружжя придбало трактор, фрезу, обприскувач, розширило насадження. Техніка дозволила скоротити витрати часу на польові роботи.
&#13;
                    &#13;
        &#13;
                    Робота в полі&#13;
        &#13;
            &#13;
    &#13;

 "Ми ходили з двома ручними обприскувачами. На це йшло близько п'яти годин. Зараз трактором робимо те саме за 30-40 хвилин", – розповідає підприємець.

 Утім, навіть сучасна техніка не гарантує стабільного прибутку. У ягідному бізнесі один сезон може суттєво відрізнятися від іншого, а на фінансовий результат впливають десятки факторів: від погоди до вартості пального.

 За словами фермера, значну частину собівартості формують якісний посадковий матеріал, засоби захисту рослин, добрива та пальне. Окрема стаття витрат – ручна праця. "Люди думають, що полуниця дорога, але за високою ціною стоять добрива, захист рослин і дуже багато праці", – говорить Андрій.
&#13;
                    &#13;
        &#13;
                    Полуниця цвіте&#13;
        &#13;
            &#13;
    &#13;

 Найбільший ризик – погода. На початку роботи через несприятливі умови втрати були шалені. "Потрошку витягували, але 95% втратили", – згадує власник. У 2026 році ситуація теж непроста. Весняні заморозки та дощі пошкодили частину рослин. За оцінкою підприємця, господарство втратило 20-25% потенційного врожаю.

 Сезонність бізнесу посилює фінансове навантаження. "Узимку продажів немає, прибутку немає, а податки потрібно платити", – пояснює фермер. Ціни на полуницю, каже він, можуть змінюватися щодня. У 2025 році кілограм коштував 150-300 грн за кг залежно від періоду та пропозиції, зараз – 200-250 грн.

 На вартість впливає не лише врожайність, а й ситуація на ринку. Коли багато ягоди надходить з південних регіонів або люди масово продають домашню полуницю, ціна знижується. Коли пропозиція скорочується – ціна знову зростає.
Смак, як у дитинстві
 Попри сезонність і ризики, господарству вдалося здобути постійних клієнтів. Ставку зробили не на ринки чи гуртовий продаж, а на прямий контакт з покупцями. Полуницю доставляють жителям Броварського району. За словами підприємця, наразі локального попиту достатньо, щоб не працювати через посередників.

 Перші покупці прийшли через знайомих. Потім спрацювало "сарафанне радіо": люди радили ягоди друзям, сусідам і родичам. "Завезли одному клієнту, підходять інші, питають: "А можна і нам?" Так потроху і пішло", – згадує власник.
&#13;
                    &#13;
        &#13;
                    Скоро на столі&#13;
        &#13;
            &#13;
    &#13;

 Фермер веде сторінки у Facebook і TikTok, але головним маркетинговим інструментом називає репутацію. Якщо продукт хороший, люди повертаються.
&#13;
                    &#13;
        &#13;
                    Полуниця Андрія Канашкіна&#13;
        &#13;
            &#13;
    &#13;

 Для фермера якість ягоди – не лише питання репутації чи продажів. За його словами, він не використовує шкідливі препарати, навіть якщо вони дозволені. "Ну, обприскаю я там чимось таким, що заборонено в Євросоюзі, а в Україні дозволено. А якщо мою полуницю купить вагітна жінка..." – пояснює він.

 За словами підприємця, відповідальність починається з розуміння, хто буде їсти ягоду. На поле приходять його діти, які можуть зірвати полуницю просто з грядки.
&#13;
                    &#13;
        &#13;
                    Дочка Андрія та Вікторії Канашкіних&#13;
        &#13;
            &#13;
    &#13;

 Хороша полуниця повинна не лише гарно виглядати, а й мати характерний аромат, переконаний підприємець. "Якщо полуниця не пахне дитинством – її не варто брати", – вважає він. Парадоксально, але людина, яка вирощує полуницю, майже перестала нею ласувати. "Я її вже не можу їсти", – зізнається Андрій. Зате, каже він, тепер достатньо одного погляду чи запаху, щоб зрозуміти, чи гарна ягода.
Відновлення через працю
 Попри складність агробізнесу, підприємець не планує зупинятися. Наступний крок – розвиток тепличного напряму, який дозволив би менше залежати від погоди.

 Поки що полуничний бізнес залишається щоденною фізичною працею, де результат ніколи не гарантований. Один мороз може забрати частину врожаю, дощі – зсунути сезон, а нестача працівників – ускладнити збір ягоди. Водночас саме в цій роботі подружжя знайшло новий ритм життя після служби.

 За словами Андрія, досвід у фермерстві тримається на взаємодопомозі. На початку він звертався до інших фермерів по поради, тому зараз готовий ділитися досвідом з іншими, зокрема ветеранами, які хочуть почати власну справу.
&#13;
                    &#13;
        &#13;
        &#13;
            &#13;
    &#13;

 Різницю між військовою службою і підприємництвом Канашкін пояснює просто: у тилу теж потрібно працювати на країну, хоч і в інший спосіб. "Хлопці там роблять більшу справу, але малий бізнес – теж допомога", – говорить він.
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/biznes/veteranske-gospodarstvo-na-kijivshchini-shlyah-vid-5-sotok-do-2-8-ga-polunici-822408/</guid></item><item><title>Новини 8 червня: Князєв сяде у вʼязницю, посилення відповідальності за кермом</title><link>https://epravda.com.ua/biznes/novini-8-chervnya-knyazyev-syade-u-v-yaznicyu-posilennya-vidpovidalnosti-za-kermom-822468/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p style="font-size: 14px;"&gt;Про що говорили сьогодні?&lt;/p&gt;&lt;div&gt;&lt;br&gt;&lt;/div&gt;</description><category>Бізнес</category><pubDate>2026-06-08T21:00:00+03:00</pubDate><content:encoded>Про атаку РФ на Одеську область: на Одещині російська атака пошкодила енергетичний об'єкт ДТЕК, через що без світла тимчасово залишилися понад 1 тис. родин.

Про атаку РФ на "Нову пошту": уночі 8 червня під час обстрілу Харкова російський дрон влучив у дах депо №5 "Нової пошти", через що виникла пожежа та частково обвалилися конструкції.


Про держбюджет: бюджетний комітет Верховної Ради підтримав зміни до держбюджету-2026 у другому читанні, які передбачають збільшення видатків на сектор безпеки та оборони.


Про транш ЄС: Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility загальним обсягом 2,8 мільярда євро.


Про російську атаку на "Укрпошту": уночі російський "шахед" уразив сортувальний хаб "Укрпошти" в Харкові: оператор тимчасово змінив схему обробки та доставки відправлень і працюватиме за резервною схемою.


Про Князєва: за угодою зі Спеціальною антикорупційною прокуратурою ексголова Верховного суду Всеволод Князєв сяде до в'язниці на 5 років з конфіскацією частини майна, а також сплатить 1,1 млн дол. на користь ЗСУ.


Про посилення відповідальності за кермом: прем'єр-міністр Юлія Свириденко анонсувала низку заходів щодо посилення відповідальності водіїв на дорозі.


Про нового очільника "Земельного банку" Державний земельний банк очолив новий керівник – Видиборець Андрій Петрович, який працював головним бухгалтером ФДМУ.


Ексклюзиви ЕП:


Щось пішло не так. Перше у світі регулювання штучного інтелекту відтерміновують



У ЄС домовилися запровадити Digital Omnibus on AI – ініціативу, яка пом'якшує перший у світі закон, що регулює розробку та використання ШІ. Що пішло не так?
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/biznes/novini-8-chervnya-knyazyev-syade-u-v-yaznicyu-posilennya-vidpovidalnosti-za-kermom-822468/</guid></item><item><title>Французька Orange отримала повний контроль над головним оператором Іспанії</title><link>https://epravda.com.ua/svit/francuzka-kompaniya-vikupila-naybilshogo-operatora-ispaniji-822467/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p style="font-size: 14px;"&gt;Найбільша телекомунікаційна компанія Франції Orange остаточно викупила іспанську "дочку" MasOrange за 4,25 млрд євро.&lt;/p&gt;&lt;div&gt;&lt;br&gt;&lt;/div&gt;</description><category>Світ</category><pubDate>2026-06-08T20:33:00+03:00</pubDate><content:encoded>Найбільша телекомунікаційна компанія Франції Orange остаточно викупила іспанську "дочку" MasOrange за 4,25 млрд євро.

Про це повідомляє Reuters.


Orange придбала повну власність над MasOrange, найбільшим телекомунікаційним оператором Іспанії, викупивши частку свого партнера по спільному підприємству в рамках угоди на суму 4,25 млрд євро, про що компанія повідомила в понеділок 8 червня.


Французька телекомунікаційна група завершила купівлю решти 50% акцій у Lorca після отримання всіх необхідних дозволів, зокрема від Європейської комісії, і повністю консолідує MasOrange.


Генеральний директор Меінрад Спенгер увійде до складу виконавчого комітету Orange.


Нагадаємо:



З 2012 року Orange працює у Польщі, там він став одним з найбільших мобільних операторів.
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/svit/francuzka-kompaniya-vikupila-naybilshogo-operatora-ispaniji-822467/</guid></item><item><title>Головний Бухгалтер ФДМУ очолить"Земельний банк"</title><link>https://epravda.com.ua/power/u-derzhavnogo-zemelnogo-banku-noviy-ochilnik-822466/</link><dc:creator>Економічна правда</dc:creator><description>&lt;p&gt;&lt;span style="font-size: 14px;"&gt;Державний земельний банк очолив новий керівник – &lt;/span&gt;&lt;span style="font-size: 14px;"&gt;Видиборець Андрій Петрович.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description><category>Влада</category><pubDate>2026-06-08T20:00:00+03:00</pubDate><content:encoded>Державний земельний банк очолив новий керівник – Видиборець Андрій Петрович.

Про це повідомила пресслужба Фонду державного майна України (ФДМУ).


Видиборця колективу "Земельного банку" представив очільник ФДМУ Дмитро Наталуха. У Фонді називають прихід нового керівництва "оновленням" роботи Держзембанку.


Наталуха зазначив, що найближчим часом до проєкту "Земельний банк" буде додано ще 30 тисяч гектарів державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через онлайн-аукціони.


Фонд також розглядає можливість у майбутньому перетворити державну землю на фінансовий інструмент для українців за аналогією з ОВДП.


Про Видиборця відомо небагато. З декларації зрозуміло, що до "Земельного банку" він працював у ФДМУ на посаді головного бухгалтера, куди він прийшов не раніше лютого 2026 року, вже після призначення Дмитра Наталухи очільником Фонду.


Згідно із декларацією Видиборця, за 2025 рік він отримував заробітну плату з мілтек-компанії ТОВ "Розумна війна" та Інститут нейрохірургії НАМНУ України.


Нагадаємо:


"Земельний банк" – це проєкт Фонду держмайна, який модерує ринок оренди державних сільгоспземель через онлайн-аукціони. Проєкт запустили у 2024 році.


З 2024 до 2026 року Держзембанк очолював Ярослав Ярославський.


Державний земельний банк забезпечив 1,3 млрд грн надходжень до державного бюджету за час діяльності, включно з податками, дивідендами та іншими обов'язковими платежами.
</content:encoded><guid>https://epravda.com.ua/power/u-derzhavnogo-zemelnogo-banku-noviy-ochilnik-822466/</guid></item></channel></rss>
