Економічна правда

У липні в Україні стало на 11 фінустанов менше – НБУ

Економічна правда — 2026-08-11T17:04:00+03:00

Кількість учасників небанківського фінансового ринку в липні 2026 року зменшилася на 11 установ – до 727, у той час, як кількість банків не змінилася. Про це інформує Національний банк України. "Упродовж липня Національний банк за ініціативою заявника анулював усі ліцензії одному страховику non-life. Водночас примусово анульовано всі ліцензії шести фінансовим компаніям та двом страховикам non-life", – говориться у повідомленні. Також було відмовлено у видачі ліцензії одній кредитній спілці, зазначає регулятор. Із відповідних реєстрів було примусово виключено шість фінансових компаній та двох страховиків non-life, водночас за ініціативою заявника з реєстру виключено одну страхову компанію non-life. Крім того, двох страхових брокерів примусово виключено з Державного реєстру страхових та перестрахових брокерів. Національний банк у липні розширив обсяг ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг одному страховику non-life та звузив обсяг ліцензії двом фінансовим компаніям. Станом на 1 серпня 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працюють 383 фінансові компанії (було 389), 44 страховики non-life (було 47), 10 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом (кількість не змінилася). Також працюють 96 ломбардів, 79 кредитних спілок, один лізингодавець, 72 колекторські компанії (кількість не змінилася), а також 41 страховий брокер (було 43). Кількість банківських груп (15) не змінилася, водночас кількість небанківських фінансових груп збільшилася на одну ‒ до 40 (було 39). На платіжному ринку діють 13 платіжних систем, створених резидентами, серед них дві державні, та 10 міжнародних платіжних систем. Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють 15 платіжних установ (було 16), 11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг, один банк – емітент електронних грошей та один оператор поштового зв'язку. До інших суб'єктів, що діють на платіжному ринку, належать 98 комерційних агентів (було 100), 31 технологічний оператор платіжних послуг (було 32) та шість надавачів нефінансових платіжних послуг (кількість не змінилася). Упродовж липня до Національного банку надійшло 210 запитів від учасників ринку щодо реєстраційних та ліцензійних дій. Кількість запитів стосовно фінансових компаній та лізингодавців становила 95, страховиків – 27, кредитних спілок і ломбардів – 45, банків – 43, розповів НБУ. Нагадаємо: Національний банк у липні застосував заходи впливу до двох банків та 19 небанківських фінансових установ за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства. Раніше Національний банк України включив до Реєстру страхових посередників ТОВ "Страховий брокер "Рілай".

Нацбанк показав курс долара та євро на 12 серпня

Економічна правда — 2026-08-11T16:55:00+03:00

Фінанси2026-08-11T16:55:00+03:00 У середу, 12 серпня, офіційний курс долара до гривні збільшиться на 3 копійки і становитиме 44,86 грн. Про це свідчать дані Національного банку (НБУ). Курс євро зменшиться на 3 копійки – до 51,75 грн. Офіційні курси на середу 12 серпня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 44,86 грн (44,83 грн станом на 11 серпня); 1 євро – 51,75 грн (51,78 грн станом на 11 серпня). Нагадаємо: Попередній історичний максимум долара був встановлений 11 червня – 44,97 грн. Попередній історичний максимум євро був встановлений 16 червня – 52,03 грн.

Через удар балістики РФ зупинилась Запоріжсталь: семеро загиблих, 21 поранений

Економічна правда — 2026-08-11T16:17:00+03:00

Металургійний комбінат "Запоріжсталь" повністю зупинив роботу внаслідок удару балістики РФ. Загинули семеро працівників підприємства, ще 21 людина зазнала поранень. Про це повідомила пресслужба групи "Метінвест". Удар стався одразу після оголошення повітряної тривоги, коли працівники прямували до укриття. Компанія заявила, що надає допомогу пораненим та родинам загиблих. "Запорізькі підприємства Метінвесту — це цивільні промислові об'єкти, які забезпечують роботою десятки тисяч людей та виробляють металургійну й коксохімічну продукцію", - йдеться у повідомленні групи. Унаслідок атаки пошкоджені енергетичні підрозділи та інфраструктура запорізьких підприємств Метінвесту, а також основні й допоміжні потужності коксового та доменного виробництв. Роботу "Запоріжсталі" повністю зупинили. Інші виробничі майданчики працюють на знижених потужностях. Нагадаємо: У грудні 2025 року російська атака на енергетичну інфраструктуру повністю знеструмила "Запоріжсталь" та спричинила аварійну зупинку виробництва. У січні комбінат знову зупиняв усі виробничі процеси через втрату зовнішнього енергоживлення після обстрілу.

Соболев увійшов до складу наглядової ради Нафтогазу

Економічна правда — 2026-08-11T16:06:00+03:00

Уряд призначив Олексія Соболева представником держави у наглядовій раді НАК "Нафтогаз України". Про це стало відомо з розпорядження Кабінету Міністрів України. "Обрати членом наглядової ради акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Соболева Олексія Дмитровича як представника держави", – говориться у розпорядженні. Згідно із статутом"Нафтогазу", наглядова рада складається із семи членів: чотирьох незалежних директорів і трьох представників держави. Соболев став третім представником держави у наглядовій раді "Нафтогазу". Нагадаємо: 16 липня Верховна Рада призначила новий уряд, який очолив колишній голова "Нафтогазу" Сергій Корецький. Наглядова рада НАК "Нафтогаз" призначила тимчасовим виконувачем обов'язків керівника компанії комерційного директора групи Сергія Федоренка. Раніше повідомлялося, що колишній міністр економіки Олексій Соболев став заступником керівника Офісу президента України, де має зосередитися на економічному напрямі.

Рокіровка найвищого рівня. Свириденко може очолити "Нафтогаз"

Економічна правда — 2026-08-11T16:00:00+03:00

За кілька місяців до початку надскладної зими "Нафтогаз" готується отримати нового керівника. Причому очолити компанію може не енергетик чи досвідчений менеджер групи, а нещодавно звільнена прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. Ще кілька тижнів тому у владі розглядали інший сценарій: після того, як голова компанії Сергій Корецький очолив уряд, виконувачем обов'язків голови "Нафтогазу" залишити Сергія Федоренка, пройти опалювальний сезон і вже потім провести прозорий конкурс на постійного керівника. Тепер від цієї ідеї, схоже, вирішили відмовитися. ЕП з'ясувала, чому кандидатура Свириденко опинилася на столі, як може пройти її призначення та які ризики воно несе. Як готують крісло для Свириденко Голову правління "Нафтогазу" призначає наглядова рада компанії. До її складу входять сім членів: чотири незалежні директори та троє представників держави. Наразі рада складається із шести осіб, вакантним залишається одне місце представника держави. Тому перед призначенням необхідно сформувати повний склад НР. У день публікації матеріалу, 11 серпня, стало відомо, що вакантне місце зайняв Олексій Соболев, який раніше був заступником Свириденко в Мінекономіки, а згодом очолював це міністерство в її уряді. Читайте також "Ніхто навіть не може уявити, якою буде зима". Чи чекати українцям енергетичного колапсу? Як стало відомо ЕП, після цього наглядова рада планує ввести Свириденко до правління "Нафтогазу", а згодом покласти на неї обов'язки голови. Наступним кроком (ймовірно, вже ближче до весни) має відбутися конкурс на постійного керівника, в якому з великою ймовірністю переможе та ж Свириденко. Подібну схему вже успішно відпрацювали в державному "Операторі ГТС", де генеральною директоркою за тим же принципом зробили Наталію Бойко. Всю хронологію ЕП описувала ще на початку лютого, за п'ять місяців до офіційного оголошення конкурсу. Чому саме Свириденко На перший погляд, кандидатура Свириденко виглядає нетиповою, оскільки вся її кар'єра досі не була пов'язана з енергетикою. Свій професійний шлях експрем'єрка починала у приватному секторі. Згодом працювала у Чернігівській обласній державній адміністрації, а в 2019 році перейшла до центральної влади, де стала заступницею міністра економіки Тимофія Милованова. Вже в листопаді 2021 року вона очолила Міністерство економіки та стала першою віцепрем'єр-міністеркою, а влітку 2025 року Рада призначила її головою уряду. Свириденко має значний бекграунд у державному управлінні, але безпосередній досвід роботи в нафтогазовій галузі у неї відсутній. Саме це і є одним із головних питань щодо її кандидатури напередодні надскладної зими. "Нафтогаз" – це велика та складна в управлінні державна компанія. Щоб забезпечити успішне проходження опалювального сезону, керівник має розумітися на видобутку, роботі сховищ, закупівлях, імпорті газу тощо. Вочевидь, такого досвіду Юлії Анатоліївні бракує", – розмірковує один із співрозмовників ЕП в уряді. Читайте також Росія б'є по видобутку. Чи вистачить Україні газу і грошей на зиму Водночас опитані ЕП учасники ринку та представники влади не оцінюють цю кандидатуру однозначно негативно. Один із них називає експрем'єрку "не найгіршим" варіантом серед можливих, хоча й визнає брак профільної експертизи. Інший співрозмовник вважає, що для довгострокового розвитку компанії така кандидатура може виявитися слабкою: "Нафтогазу" потрібен керівник, який добре розуміє саму галузь", – стверджує він. "З точки зору прориву і стратегії це шлях у нікуди. Треба глибоко розуміти специфіку енергетичного ринку", – вважає джерело в Кабміні. В історії із призначенням може йтися не лише про професійні якості кандидатки. За словами співрозмовника ЕП у парламенті, ініціатором могла стати сама Свириденко: нібито вона запропонувала президенту розглянути її кандидатуру. "Юля відмовилась йти послом в США, натомість на зустрічі із Зеленським запропонувала свою кандидатуру в якості голови "Нафтогазу", бо там кращі умови та зарплата", – розповідає один з народних депутатів. Згідно з декларацією колишнього голови правління "Нафтогазу" Сергія Корецького, у 2025 році він отримав від компанії, яку очолював з травня, 14,45 млн грн – приблизно по 1,93 млн грн щомісячно. "Остаточне рішення про призначення поки не ухвалене. Але, судячи з усіх дій і сигналів навколо, все йде до цього. Хоча в останній момент усе ще може змінитися", – підсумовує співрозмовник. *** Якщо Свириденко справді очолить "Нафтогаз", їй доведеться зайти в компанію у вкрай складний момент. До початку опалювального сезону залишаються лічені місяці, а перед групою стоїть низка складних завдань – від пошуку фінансування та закупівлі газу до захисту й відновлення об'єктів, пошкоджених тривалими російськими атаками. Зміна керівника напередодні зими сама по собі створює додаткові ризики. Новій очільниці доведеться швидко зануритися у проблеми всіх бізнесів групи, ключові контракти та газовий баланс країни. І водночас ухвалювати рішення в умовах постійних атак. Наскільки виправданою виявиться ця ставка і чи зможе Свириденко впоратися з усіма викликами, стане зрозуміло вже найближчими місяцями.

На Рівненщині спалахнуло підприємство: що відомо

Економічна правда — 2026-08-11T15:40:00+03:00

На Рівненщині на території одного з підприємств виникла пожежа, підрозділи ДСНС ліквідовують пожежу, на місці події працюють всі необхідні екстрені служби. Про це повідомляє Головне управління ДСНС у Рівненській області. "На Дубенщині на території одного з підприємств виникла пожежа. Наразі на місці події працюють підрозділи ДСНС та всі необхідні екстрені служби, триває ліквідація пожежі", – говориться у повідомленні. Згодом стало відомо, що пожежа сталася на заводі з виготовлення пінопласту. Місцеві медіа повідомляють, що 11 серпня у селі Варковичі Дубенського району пролунали два вибухи, після чого на підприємстві з виробництва пінопласту виникла пожежа. Інформація про перший вибух з'явилася у соцмережах близько 12:30, на той момент повітряної тривоги на Рівненщині не оголошували. Інформація щодо причин виникнення пожежі, площі та наявності постраждалих уточнюється.Ситуація перебуває під контролем рятувальників. Детальніша інформація буде надана згодом, після завершення першочергових заходів, пообіцяли у ДСНС. Нагадаємо: Раніше у Рівненській області маршрутний мікроавтобус зіштовхнувся з поїздом, є загиблі та постраждалі.

ДТЕК повернув світло більшості одеситів, але з подачею електроенергії є складнощі

Економічна правда — 2026-08-11T15:20:00+03:00

Після масованої атаки, яку росіяни здійснили на Одесу 9 серпня, енергетики повернути світло у більшість домівок, але значна частина міста та області зараз отримує електроенергію за тимчасовими схемами. Про це інформує ДТЕК. Після масованої атаки вночі 9 серпня енергетикам вдалося повернути світло у більшість домівок одеситів, повідомили у компанії. "Але ремонти тривають: ще 2,6 тис. родин у Пересипському районі залишаються без електроенергії. Наші бригади працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше заживити всі домівки", – говориться у повідомленні. У ДТЕК зазначають, що значна частина міста та області зараз отримує електроенергію за тимчасовими схемами. Через спеку вони не можуть передати весь необхідний обсяг електроенергії. Щоб уникнути пошкоджень обладнання та масштабних аварій, енергетики вимушено застосовують екстрені відключення. "Просимо ощадливо споживати електроенергію та вмикати енергоємні прилади по черзі, особливо у пікові години — з 17:00 до 23:00", – говориться у повідомленні. Нагадаємо: 9 серпня ворог здійснив одну з наймасштабніших атак на Одещину цього року, внаслідок чого було, зокрема, пошкоджено енергетичні обʼєкти. Російські окупаційні війська в ніч на неділю, 9 серпня, завдали ракетного удару по Одесі, внаслідок чого постраждали 8 осіб.

"Дія" сама пропонуватиме українцям доступні їм держпослуги – Мінцифри

Економічна правда — 2026-08-11T15:00:00+03:00

Міністерство цифрової трансформації планує запустити в "Дії" проактивні держпослуги, які пропонуватимуть користувачам доступні їм сервіси та програми на основі наявної в держави інформації. Про це в інтерв'ю ЕП розповіла очільниця Мінцифри Оксана Ферчук. За її словами, одним із ключових напрямів розвитку застосунку стане перехід від моделі, коли користувач сам шукає та замовляє необхідну послугу, до її проактивного пропонування. "Держава має певні знання про людину. Наприклад, користувач навчається або має певний соціальний статус. На основі цього, знаючи наші державні програми й послуги, ми могли б проактивно пропонувати людині те, що їй доступно", – пояснила Ферчук. У Мінцифри називають такий підхід agentic services – ШІ-сервісами, які можуть самостійно виконувати частину завдань замість користувача. Водночас у міністерстві ще визначаються, як саме такі пропозиції відображатимуться в "Дії". За словами Ферчук, звичайні пуш-сповіщення можуть бути нав'язливими, тому команда планує протестувати різні формати взаємодії. Першу послугу, яка працюватиме за таким принципом, Мінцифри планує запустити до кінця 2026 року. Окремо Ферчук розповіла, що проведення виборів через "Дію" наразі не входить до дорожньої карти міністерства. Натомість Мінцифри планує активніше використовувати застосунок для опитувань 24 млн користувачів. "Це сильна аудиторія для проведення опитувань, розуміння настроїв і спільного управління дорожньою картою розвитку послуг", – зазначила вона. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що кількість користувачів онлайн-сервісу державних послуг "Дія" збільшилася до 24 мільйонів, зареєструвався ще мільйон українців. В Україні найшвидша реєстрація ФОП онлайн тривала лише 2 секунди — від подання заяви до завершення процесу. Раніше повідомлялося, що у "Дії" шукають тестувальників для оформлення трьох видів виплат: допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, допомоги в перший рік дитини та "єЯсла".

"Гуманітарні оборудки": судитимуть мешканця Рівненщини, який завіз в Україну 50 авто

Економічна правда — 2026-08-11T14:47:00+03:00

На Рівненщині судитимуть "ділка", який ввіз під виглядом допомоги ЗСУ понад 50 автівок на понад 10 мільйонів гривень для подальшого перепродажу. Про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура. Прокурори Рівненської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно жителя міста Сарни, який налагодив схему продажу автівок, ввезених на територію України під виглядом гуманітарної допомоги для ЗСУ. "Чоловік підшуковував у Європі автомобілі та ввозив їх в Україну нібито для потреб військових ЗСУ на запит благодійного фонду. Однак згодом автівки потрапляли на автомайданчик для продажу", – розповіли у прокуратурі. Слідством встановлено, що за цією схемою обвинувачений ввіз в Україну 51 автомобіль на понад 10 млн грн, не сплативши понад 9,3 млн грн митних платежів. Суд обрав обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. Він вніс майже мільйон гривень і вийшов з-під варти, розповіли у прокуратурі. Для відшкодування завданих державі збитків на його майно накладено арешт та заявлено цивільний позов. Своєї вини чоловік не визнає. Досудове розслідування проводили слідчі СУ ГУНП в Рівненській області за оперативного супроводу співробітників УСР в області ДСР НПУ та Управління СБ України в Рівненській області. Нагадаємо: На Київщині правоохоронці викрили схему привласнення 27 мільйонів гривень, виділених на гуманітарну допомогу деокупованим громадам. Правоохоронці викрили тіньову схему на 44 мільйона гривень: допомогу для постраждалих від війни учасники угруповання продавали на ринку у Одесі. У Києві правоохоронці повідомили про підозру керівнику компанії, який привласнив два мільйона гривень благодійного фонду на будівництві п'яти модульних будинків в Ірпені.

Найдорожчий пандус в Україні

Економічна правда — 2026-08-11T14:30:00+03:00

Бізнес2026-08-11T14:30:00+03:00 Я втомилася чути про безбар'єрність як про соціальну відповідальність бізнесу. Це не благодійність і не жест доброї волі. Це питання економіки, яке архітектори й девелопери в Україні досі часто рахують некоректно, тому що дивляться тільки на вартість рішення, а не на вартість його відсутності. Але перед тим, як говорити про гроші, варто розвести два поняття, які постійно плутають між собою. Безбар'єрність – це більше інструмент, інклюзивність – це мета. Можна зробити будівлю чи простір безбар'єрними, але вони все одно не будуть інклюзивними, якщо середовище чи сервіс не продумані для різних потреб людей: немає інклюзивного навчання персоналу, зрозумілої навігації, толерантного ставлення. Безбар'єрність – це базовий мінімум. Шість в одному У практиці ми оперуємо шістьма вимірами безбар'єрності: фізичний, навігаційний, психологічний, соціальний, економічний і цифровий. Перші три – і частково четвертий – це зона прямої відповідальності архітектора й девелопера. Пандус із правильним ухилом, ширина дверного прорізу, контрастне маркування, логіка навігації, відсутність окремого входу для "інших" – усе це вирішується на етапі проєкту, і рахунок за помилку тут виставляється саме нам. Економічна й цифрова безбар'єрність – уже інша юрисдикція: політика найму, доступність цифрових сервісів, фінансова інклюзія. Українська Національна стратегія із створення безбар'єрного простору, ухвалена 2021 року, працює з ширшою номенклатурою. Це державний рівень задачі. Архітектор у ній – один із виконавців, відповідальний за конкретний вимірюваний сегмент, а не за все явище цілком. Я наполягаю на цій межі саме тому, що вона дозволяє рахувати гроші там, де це взагалі можливо, і чітко окреслювати межі відповідальності кожного з учасників процесу. Бар'єр – це, насправді, прихований податок на місто У межах своєї зони відповідальності архітектор має справу з дуже конкретною економікою: вартість рішення критично залежить від моменту, у якому воно закладене. Пологий рельєф замість сходів на етапі проєктування не додає вартості. Рівний вхід без порога – так само. Ширина дверей, достатня для проїзду крісла колісного, – різниця в ціні мінімальна. Контрастне маркування на склі – рішення ціною в копійки, і показово, що воно все одно відсутнє на 90% скляних фасадів в Україні: не через вартість, а тому, що про нього не подумали. Тактильна попереджувальна плитка перед сходами при новому будівництві коштує кілька тисяч на об'єкт. Підняті пішохідні переходи – де не пішохід спускається до рівня дороги, а автомобіль піднімається до рівня тротуару, – при закладенні в новий проєкт мають вартість реалізації, близьку до нульової. Порівняйте це з вартістю переробки вже збудованого об'єкта: демонтаж, нове бетонування, повторне узгодження, простій, повторна здача в експлуатацію. Той самий пандус, який на етапі проєкту не коштував нічого, у готовій будівлі обходиться часто у відчутну суму – і це без урахування часу, протягом якого об'єкт узагалі не виконує свого призначення. У власній практиці я бачила це на роботі над навігацією та безбар'єрними рішеннями для будівлі КМДА, реалізованій задовго до повномасштабного вторгнення. По факту, доопрацювання після консультацій із профільними фахівцями завжди виходять точковим і дорожчим, ніж було б закладення тих самих рішень одразу. Європа зробила це законом З 28 червня 2025 року в усіх 27 країнах Євросоюзу діє European Accessibility Act – директива, яка вперше на рівні всього союзу зобов'язує приватний бізнес робити товари й послуги доступними для людей з інвалідністю. За даними Євростату, це стосується орієнтовно 101 мільйона людей в ЄС – кожної четвертої особи старшої за 16 років. Штрафи за недотримання сягають до 100 тис. євро або 4% річного обороту компанії залежно від країни. Перші позови вже подані у Франції в листопаді 2025-го. Для українського бізнесу, що дивиться на європейські ринки, це не абстрактна новина. Доступність переходить із категорії репутаційного бонусу в категорію regulatory compliance – так само, як свого часу туди перейшли охорона праці чи захист персональних даних. Компанія, що не готова відповідати цим вимогам сьогодні, за кілька років просто не зможе працювати з частиною європейського ринку. Офіс – не лише вхідна група Безбар'єрність робочого середовища найчастіше зводять до пандуса на вході й доступного туалету у лоббі бізнес-центру. Це звужує проблему до вхідної групи й оминає головне: доступ до самого робочого місця та адаптація процесу – це також форма психологічної безбар'єрності. Це про питання доступу людини до самореалізації через працю, а не тільки до адміністративної послуги чи супермаркету. В конвенції ООН про права осіб з інвалідністю мова йде про повагу до притаманної людині гідності, її особистої самостійності, незалежності і, зокрема, свободи робити власний вибір. А це можливо лише при забезпеченні рівних умов і доступів. І тут є пряма економіка. На тлі мобілізації, трудової міграції та зростання кількості людей, які набули інвалідність внаслідок війни, ринок праці звужується для всіх роботодавців одночасно. Компанія, чий офіс архітектурно недоступний для частини кандидатів, самостійно відсікає собі частину і без того обмеженого пулу талантів. Це конкурентний прорахунок. Те саме стосується утримання: співробітник, який отримав інвалідність під час служби і не може повернутися в той самий офіс, – це втрата навченого фахівця, заміна якого коштує компанії дорожче, ніж адаптація простору. Рахунок, який ми вже сплачуємо Найдорожчий пандус в Україні – це той, якого не було на кресленні при новому будівництві. Коли безбар'єрність з'являється в проєкті вже після того, як фундамент залито, вона миттєво перетворюється з питання уваги на питання бюджету. І саме ця різниця – між "закладено" і "домальовано" – визначає, чи коштуватиме доступність компанії щось узагалі. В Україні державна стратегія до 2030 року вже визначила масштаб задачі з безбарєрності. У ЄС відповідальність бізнесу за доступність із червня 2025-го закріплена законодавчо, з конкретними штрафами. Архітектор у цій системі відповідає за вузьку, але критичну частину: за той момент проєкту, коли рішення ще нічого не коштує. Питання лише в тому, чи скористаємося ми цим моментом, поки він триває, чи заплатимо пізніше – і вже за зовсім інших умов.

"Флеш" розповів про основну загрозу створення росіянами власного Starlink

Економічна правда — 2026-08-11T14:25:00+03:00

Позаштатний радник президента Сергій Бескрестнов ("Флеш") вважає, що основна загроза в разі створення росіянами власного аналогу Starlink ("Рассвєт") – можливість атакувати Україному БПЛА з онлайн-керуванням через супутники. Про це він написав у Facebook. "Зв'язок на фронтах у ворога покращиться – тут все зрозуміло. Основна загроза полягає в тому, що ми зараз не можемо використовувати "Старлінк" для онлайн керування БПЛА над Росією. Він там не працює. А ось росіяни зможуть атакувати всю нашу країну за допомогою БПЛА з онлайн-керуванням через свої супутники", – написав "Флеш". Рішення цієї проблеми він бачить у спрямуванні всіх сил на створення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) проти російської системи "Рассвєт", доки на це є час. Позаштатний радник Президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони вважає це пріоритетним завданням для себе. Більше про систему "Рассвєт" читайте в матеріалі ЕП: Росія втратила Starlink і будує заміну. Що відомо про систему "Рассвєт" Нагадаємо: За словами "Флеша", наразі на орбіті перебувають до 40 супутників системи "Рассвєт". Комерційну експлуатацію мережі планують почати у 2027 році. До цього часу орбітальне угруповання планують довести до 250 апаратів. На думку "Флеша", щоб передавання даних було постійним та стабільним, потрібно запустити мінімум 200-250 таких супутників. До 2030 року розробники системи хочуть розгорнути близько 730 апаратів, а до 2035-го – понад 900.

WOG запустив мобільний застосунок для бізнес-клієнтів

Економічна правда — 2026-08-11T14:25:00+03:00

Бізнес2026-08-11T14:25:00+03:00 WOG продовжує цифровізацію своїх сервісів для корпоративних клієнтів. Компанія запустила мобільний застосунок "WOG Бізнес", що відкриває бізнес-клієнтам доступ до ключових сервісів особистого кабінету зі смартфона. Новий інструмент дозволяє керувати паливними картками, рахунками та фінансовими операціями в режимі реального часу незалежно від місця перебування. Однією з ключових переваг застосунку є функція WOG ПК Pay, яка не має аналогів серед паливних сервісів в Україні. Вона дозволяє адміністратору корпоративного кабінету дистанційно оплатити заправку водія, якщо паливна картка втрачена, пошкоджена або тимчасово недоступна. Завдяки цьому транспорт не зупиниться, а логістичні процеси компанії залишатимуться безперервними."Ми прагнемо, щоб управління паливними ресурсами було максимально простим, швидким і доступним для наших бізнес-клієнтів. Саме тому створили мобільний застосунок, який дозволяє керівникам компаній і менеджерам, які щодня працюють із пальним та автопарком, виконувати важливі операції буквально в кілька кліків. Це ще один етап розвитку цифрової екосистеми WOG для бізнесу, яка допомагає нашим клієнтам працювати ефективніше та без зайвих ризиків", — зазначає Олег Кушіль, директор з цифрової трансформації компанії WOG.Застосунок також значно спрощує управління фінансовими операціями. Зокрема, користувачі можуть швидко поповнювати рахунки через Apple Pay або Google Pay та контролювати баланс у режимі реального часу; миттєво формувати рахунки та надсилати їх у месенджери. Особливу увагу було приділено зручності, інтуїтивності та безпеці доступу. Авторизація здійснюється за номером телефону та одноразовим OTP-кодом, тому користувачам більше не потрібно запам'ятовувати складні логіни й паролі. Новий застосунок "WOG Бізнес" можна завантажити в App Store та Google Play. Ще одним цифровим рішенням для корпоративних клієнтів став спільний проєкт WOG та eDilo — онлайн-сервіс, створений фінтех-інфраструктурою Activitis.Відтепер бізнес-клієнти WOG можуть купувати якісне пальне з відтермінуванням оплати до 90 днів. Нова опція доступна на online.wog.ua в особистому кабінеті, де компанії керують паливними картками та балансами. Нові рішення є частиною розвитку цифрової екосистеми WOG для бізнесу, яка має спростити управління якісним пальним, автопарком та фінансовими операціями.

Перевезення зерна на Дунаї продовжує дорожчати, але повільніше

Економічна правда — 2026-08-11T14:18:00+03:00

На тлі блокування українського морського експорту Росією, ставки фрахту на перевезення зерна з дунайських портів продовжують зростати, але темпи подорожчання сповільнилися. Про це пише Latifundist.com. Ставки фрахту на перевезення зерна костерами (річковим суднами з обмеженим райном плавання) з українських дунайських портів продовжують зростати, хоча темпи подорожчання сповільнилися, зазначили у компанії ASAP Agri За інформацією аналітиків, загальна ситуація на українському фрахтовому ринку залишається складною через триваючі атаки на судна, що прямують до портів Великої Одеси. Кількість вантажних партій для суден класу хендісайз і більших суттєво скоротилася, а судновласників, готових виконувати такі рейси, майже немає. "Водночас сегмент перевезень костерами з українського Дунаю залишається активним. Хоча більшість вантажних пропозицій поки не є підтвердженими, тоннаж для перевезень вдається знаходити, а рейси продовжують виконуватися", – говориться у повідомленні. За оцінками фрахтового відділу Atria Brokers, вартість перевезення 6 тис. т кукурудзи з українських дунайських портів до Єгипту наразі становить 66–68 $/т, що приблизно на 1 $/т більше, ніж тижнем раніше. Варто нагадати, що наприкінці липня ставки фрахту коастерів з українських дунайських портів на більшості напрямків зросли приблизно на $10/т порівняно зі ставками на початку липня. На маршрутах до середземноморських портів Єгипту подорожчання сягнуло майже $20/т. Фрахт партії кукурудзи обсягом 6 тис. т з українського Дунаю до східного узбережжя Італії наприкінці липня оцінювали у $50/т – на $7/т вище за попередній рівень. Читайте також: Росіяни знову "закрили" Чорне море. Що буде з українським експортом? Нагадаємо: 23 липня рух на вхід кораблів до чорноморських портів України призупинився через загрози російських атак. Цьому передували тижні повітряних атак на українські чорноморські порти. Внаслідок тиску Росії на український морський коридор, українські трейдери почали переорієнтовувати частину пшениці та інших вантажів на Дунай, проте в основному експортери не готові компенсувати втрату морського каналу будь-якою ціною і вичікують.

Мінцифри планує відкрити публічний доступ до національної LLM "Сяйво" у січні 2027 року

Економічна правда — 2026-08-11T14:10:00+03:00

Міністерство цифрової трансформації планує до кінця грудня завершити тестову версію національної великої мовної моделі (LLM) "Сяйво", а вже у січні відкрити до неї публічний доступ. Про це в інтерв'ю ЕП розповіла очільниця Мінцифри Оксана Ферчук. "Минулого тижня ми зустрічалися з усіма гравцями, які об'єднані навколо запуску цієї моделі. Обговорили графік: до кінця грудня плануємо мати тестову версію, а в січні хочемо викласти першу тестову версію в публічний доступ", – сказала вона. За словами Ферчук, національну LLM не планують запускати як частину "Дії". На запитання, чи буде модель реалізована через застосунок або матиме окремий інтерфейс, вона відповіла: "Я не думаю, що це буде пов'язано з "Дією"". Національну LLM Мінцифри розробляє спільно з "Київстаром". Модель має краще працювати з українською мовою та локальним контекстом і в майбутньому стати основою для державних та приватних ШІ-сервісів. Також читайте: "Сяйво" не зійшло за графіком. Як Україна створює національний ШІ ШІ з українським акцентом: що створюють Мінцифра та "Київстар" і кому це потрібно Надаємо: Раніше ЕП писала, що розробку української великої мовної моделі (LLM) "Сяйво" на основі Gemma 4 планують завершити до середини листопада 2026 року.