Економічна правда

"Укрзалізниця" додала на літо нові рейси та змінила розклад

Економічна правда — 2026-06-09T18:00:00+03:00

"Укрзалізниця" на літній період додала 12 нових рейсів, суттєво прискорила ипм поїзди, подовжила до гір чотири маршрути, а також зробила щоденними 8 поїздів, які до цього курсували через день. Про це "Укрзалізниця" повідомила у Телеграм. "Укрзалізниця" адаптує розклад руху під сезонні запити пасажирів, аби якомога більше людей змогли зʼїздити на гостину до рідних, якісно провести омріяну відпустку з фронту або ж відправити дітей на оздоровлення в гори", – говориться у повідомленні. Оновлений графік набирає силу з 28 червня, а продаж квитків стартував. Зокрема, флагманський поїзд №1/2 "Єдність" подовжено до Рахова. Тож від 29 червня він курсуватиме за маршрутом Харків-Рахів (раніше Харків-Ворохта). "Це найдовший маршрут флагманського поїзда в Україні — 1325 км. Поїзд має у складі жіночий та новенький дитячий вагон", – зазначили в УЗ. Поїзд №55/56 Київ-Рахів курсуватиме щоденно (замість через день). Це збільшить кількість місць за найбільш популярним напрямком для родинного відпочинку. "Сакура" буде швидше їхати з Києва до Ужгорода та в зворотному напрямку. Вона відправлятиметься з Києва о 23:28 (замість 17:41). Зворотний рейс прибуватиме до Києва о 06:09 (замість 09:58), а до Хмельницького — ще до опівночі. Поїзд №113/114 Харків-Ужгород курсуватиме через день замість "по датах" і забезпечить зручніший доїзд з Харкова та Полтави до Рівного, Луцька, міст Закарпаття. Натомість інший рейс Харків-Ужгород - №45/46 — змінює маршрут через Подділя, тому мешканці Вінниці, Хмельницького, Тернополя зможуть дістатися Закарпаття в зручний час. До станції Ясіня подовжено маршрути №137/138 Київ – Ясіня (замість Київ – Івано-Франківськ) та №142/141 Чернігів – Ясіня (замість Чернігів – Івано-Франківськ) Серед нових поїздів: нічний експрес №83/84 Дніпро – Мукачево, денний поїзд №153/154 Дніпро – Одеса (по датах), №157/158 Київ – Івано-Франківськ, №210/209 Миколаїв – Івано-Франківськ (через день), №229/230 Харків – Кременчук (з 29.06.2026). "Вагонів у нас більше, на жаль, не стало, але ми плідно попрацювали впродовж кількох місяців, щоб максимально ефективно "закрутити" те, що в нас є — це і зробило можливим новий літній графік", – зазначили в "Укрзалізниці". Нагадаємо: До літнього сезону "Укрзалізниця" повністю підготувала 933 спальні вагони та 100 вагонів швидкісних поїздів, при чому 71% вагонів, які сьогодні виходять у рейс, є кондиціонованими. "Укрзалізниця" вперше встановила кондиціонери в регіональних електропоїздах, які курсують на двох маршрутах та завершує оновлення ще одного електропоїзда. Раніше в "Укрзалізниці" повідомили, що літній сезон буде важчим, ніж попередній, адже попит зростає, а кількість пасажирських вагонів зменшилася: за час повномасштабного вторгнення росіяни знищили 46 вагонів та пошкодили 200 одиниць. "Укрзалізниця" ввела додаткові безпекові обмеження, щоб по можливості зменшити ризики для пасажирів та залізничників. "Укрзалізниця" розгортає по всій країні понад 800 модульних укриттів, які виготовляють власними силами на підприємствах компанії.

Голова сільради програв апеляцію: держава забере катер за мільйон гривень

Економічна правда — 2026-06-09T17:36:00+03:00

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила конфіскацію активів, якими користується голова селищної ради в Рівненській області. Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а також Національне агентство з питань запобігання корупції. Апеляційна палата ВАКС заслухала доводи сторін та залишила без змін рішення ВАКС від 25 листопада 2025 року, яким визнано необґрунтованими активи, якими користується голова селищної ради в Рівненській області, на суму майже 5,8 млн грн. Ідеться про житловий будинок площею 230 кв. м та земельну ділянку площею 831 кв. м, що розташовані в центральній частині м. Рівного, на суму майже 4,2 млн грн, які наприкінці 2019 року придбала теща посадовця. А також про катер вартістю майже мільйон гривень, земельну ділянку площею 0,25 га та спеціальний вантажний автомобіль, які набула у власність сім'я посадовця у 2023 році. Згідно з рішенням суду ці активи стягнуто в дохід держави. Суд погодився з доводами прокурора та відмовив у задоволенні апеляційної скарги відповідачів. Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає законної сили з моменту проголошення. Перевірку інформації розпочали на основі матеріалів головного управління Національної поліції в Рівненській області, а позов подано на підставі матеріалів НАЗК, говориться у повідомленні. Нагадаємо: Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду підтвердив законність цивліьної конфіскації необґрунтованого активу заступника начальника Полтавського обласного ТЦК. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила законність стягнення необґрунтованих активів, які належать родині колишнього підполковника Національної поліції України. Раніше прокуратура подала до суду позов щодо майна начальника одного з відділень поліції Одещини – його родина не могла придбати автомобіль за 3,4 мільйона гривень. Раніше Вищий антикорупційний суд визнав необґрунтованими активи вартістю майже 20 мільйонів гривень депутата Київської міської ради і його дружини. Раніше суд визнав необґрунтованими активи чиновника Державної міграційної служби на понад 7,3 млн грн, який купив торговельний центр, але не зміг довести, що зробив це за легально отримані кошти. Раніше повідомлялося, що Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій Вищого антикорупційного суду, якими визнано необґрунтованими активи понад на п'ять мільйонів гривень посадовця Державної міграційної служби, їх стягують в дохід держави.

18% "тіні" та 28 мільярдів втрат

Економічна правда — 2026-06-09T17:30:00+03:00

Під час війни питання стабільних і передбачуваних надходжень до держбюджету набуває особливого значення. Бізнес підтримує ініціативи, спрямовані на детінізацію економіки, посилення податкової дисципліни та забезпечення рівних умов. Але не всі законодавчі ініціативи однаковою мірою відповідають цим цілям. Зокрема, законопроєкт №14245 щодо підвищення ефективності контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини. Документ, попри задекларовану мету підвищення ефективності контролю за обігом тютюнової сировини, містить низку положень, які викликають обґрунтовані застереження. Одними із них є положення щодо надання переваги тютюновій сировині українського походження. Ці положення фактично відтворюють підходи, які вже отримували негативну оцінку і нещодавно вже були відхилені парламентом, зокрема щодо квотування використання сировини національного походження. Такі ініціативи суперечать принципам вільної конкуренції і недискримінації, міжнародним зобов'язанням та базовим нормам національного законодавства. Їх повторне просування створює правову невизначеність і негативно впливає на інвестиційний клімат. Результатом стане не лише втрата експортних обсягів виробництва, а й ризик заміщення виробництва на внутрішньому ринку імпортом, на який такі положення не поширюватимуться. Читайте також Як акцизи впливають на тютюновий ринок Окрему увагу привертає пропозиція включити тютюнову сировину до системи електронного акцизу ("еАкциз"). З огляду на те що сама система ще перебуває на етапі доопрацювання, а її запуск уже відтерміновано, таке розширення виглядає передчасним. Більш послідовним є поетапний підхід: спочатку забезпечити ефективне функціонування системи для тютюнових виробів, а вже після цього оцінювати доцільність її розширення. Водночас запропоновані зміни не вирішують основної проблеми – існування тіньового ринку. Нелегальний обіг відбувається повністю поза межами офіційного обліку, тому додаткові вимоги до ліцензованих виробників не матимуть суттєвого впливу на його масштаби. І це призводить до зростання навантаження на добросовісний бізнес без відчутного ефекту для детінізації. З урахуванням того, що наразі вже діє широкий комплекс інструментів нагляду та контролю – зокрема, норми втрат сировини, відеоспостереження 24/7, податкові пости на території виробництв, а також відбувається запровадження "еАкцизу" – запровадження нових, по суті дублюючих механізмів без попередньої оцінки їх ефективності виглядає економічно необґрунтованим. А ефективність, а точніше неефективність цих нововведень можна оцінити – попри всі прийняті норми згідно з результатами дослідження "Кантар Україна" рівень нелегальної торгівлі залишається на стабільно високому рівні майже 18%. Читайте також Чому тютюнові акцизи слід підвищити На цьому тлі уваги заслуговують ініціативи, спрямовані безпосередньо на боротьбу з тіньовим ринком. Однією з них є законопроєкт №9364, який передбачає удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів. Фактично йдеться про фокус на тій частині ринку, де формується основна проблема. Важливо, що цей документ не обмежується декларативним посиленням відповідальності, а передбачає системне оновлення підходів до боротьби з нелегальним обігом підакцизної продукції. Зокрема, йдеться про чіткіше розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності, підвищення санкцій за повторні порушення, а також створення умов для більш ефективної роботи правоохоронних органів. Серед конкретних інструментів варто відзначити підвищення штрафів за незаконне виробництво та обіг підакцизних товарів, посилення відповідальності за повторні порушення, а також чіткіше визначення складів правопорушень, що спрощує їх доведення у правозастосовній практиці. Окремо важливим є розширення можливостей для притягнення до відповідальності не лише виконавців, а й організаторів незаконних схем. Запропоновані зміни також спрямовані на підвищення ефективності роботи правоохоронних органів, зокрема через усунення прогалин, які раніше ускладнювали притягнення до відповідальності. Це дозволяє перейти від ситуації, коли значна частина правопорушень залишається без належної реакції, до більш системного та результативного правозастосування. Такий підхід більш збалансований: він спрямований не на ускладнення роботи легального бізнесу, а на посилення відповідальності для порушників, передбачає чіткі механізми правозастосування та дозволяє захистити інтереси сумлінних платників. За оцінками експертів "Кантар Україна", рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами залишається значним – 17,6% станом на лютий 2026 року – і призводить до суттєвих втрат бюджету: річні оцінюються у 28 млрд грн. Читайте також Як регулювати нікотинові продукти Ключовою перевагою цього підходу є зміщення акценту з формального контролю на забезпечення невідворотності покарання. Саме цей фактор, як свідчить міжнародна практика, є визначальним для зниження рівня тіньового ринку. За відсутності реальних санкцій навіть найжорсткіші регуляторні вимоги не дають результату, тоді як ефективне правозастосування створює стримуючий ефект для нелегальних операторів. Важливо, що підхід законопроєкту №9364 охоплює весь ланцюг нелегального обігу – від виробництва до реалізації. Це створює комплексний ефект, адже тиск здійснюється не лише на кінцеву точку продажу, а й на організаційні структури, які забезпечують функціонування тіньового ринку. У контексті бюджетної політики особливо важливо, що запропоновані зміни мають потенціал швидкого фіскального ефекту. На відміну від складних регуляторних реформ, які потребують часу на імплементацію та адаптацію бізнесу, посилення відповідальності може дати результат уже в короткостроковій перспективі за рахунок зменшення частки нелегального ринку. Бізнес підтримує державу у прагненні забезпечити наповнення бюджету та зменшити частку тіньової економіки. Водночас ефективна політика має базуватися на чітких правилах, відповідності міжнародним зобов'язанням і реальному впливі на проблему. У цьому контексті законопроєкт №14245 у поточній редакції створює більше ризиків, ніж рішень, тоді як законопроєкт №9364 є прикладом більш виваженого та цільового підходу, оскільки він спрямований безпосередньо на джерело проблеми – нелегальний обіг, а не на додаткове регулювання легального сегмента ринку.

Офіційний курс долара вшосте за червень встановив рекорд

Економічна правда — 2026-06-09T17:20:00+03:00

Фінанси2026-06-09T17:20:00+03:00 У середу, 10 червня, офіційний курс долара до гривні встановить шостий історичний рекорд в червні - 44,84 грн. Про це свідчать дані Національного банку (НБУ). Курс євро збільшиться та становитиме 51,89 грн. Офіційні курси на середу 10 червня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 44,84 грн (44,51 грн станом на 9 червня); 1 євро – 51,89 грн (51,35 грн станом на 9 червня). Нагадаємо: Попередній історичний максимум долара був встановлений 9 червня – 44,51

До кінця року програма "СвітлоДІМ" охопить ще 3600 будинків – Свириденко

Економічна правда — 2026-06-09T16:42:00+03:00

Завдяки держпрограмі "СвітлоДІМ" у понад 2000 будинках працюватимуть ліфти та буде гаряча вода навіть у разі відключень електроенергії, до кінця року програмою буде охоплено 3600 будинків. Про це повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко. Завдяки програмі "СвітлоДІМ" співвласники багатоквартирних будинків і надалі можуть отримувати державну допомогу — від 100 до 300 тисяч гривень, зазначила вона. Це кошти на придбання обладнання для безперебійного освітлення, водо- і теплопостачання, підтримання зв'язку, роботи ліфтів та систем безпеки під час тривалих відключень електроенергії. "Розраховуємо, що до кінця року програмою буде охоплено 3600 будинків. Працюємо над залученням додаткового фінансування та її подальшим розширенням", – написала Свириденко у Телеграм. У Міністерстві розвитку громад та територій уточнили, що за чотири місяці роботи програми вже понад 2000 будинків уже отримали фінансування на майже 515 млн грн. Після розширення програми на Харківщину понад 200 будинків у Харкові та області вже отримали підтримку. Подано ще понад 3 600 заявок. Наразі в програмі залишається доступним ресурс у розмірі 285,2 млн грн. Нагадаємо: Сімнадцять програм енергопідтримки для людей і бізнесу охопили 58% українців, уряд посилить взаємодію з громадами та продовжить ключові програми, які допоможуть підготувати житловий фонд до наступної зими. Програма почала діяти наприкінці січня. Заявку на фінансування енергонезалежності будинків можуть подати ОСББ, житлові та обслуговуючі кооперативи та управителі багатоквартирних будинків на сайті "СвітлоДому" або через "Дію".

Конкурс на голову Нацдепозитарію виграв той, хто його проводив

Економічна правда — 2026-06-09T16:20:00+03:00

Фінанси2026-06-09T16:20:00+03:00 Ця історія стане предметом не одного обговорення на конференціях з корпоративного управління, а, можливо, навіть призведе до змін у підходах до його застосування. Один із ключових елементів інфраструктури фондового ринку – Національний депозитарій (НДУ) – очолить Андрій Супрун, який тривалий час керує профільним управлінням у Національному банку. НДУ на 25% належить Нацбанку напряму, а ще на 11% – через корпоративний пенсійний фонд НБУ. І якщо досвід роботи не дозволяє сумніватися в його професійності, то те, як саме відбулося це призначення, викликає більше запитань, ніж відповідей. У першу чергу – до Нацбанку. Що сталося Пошуки кандидатів на посаду голови такої структури як Національний депозитарій – завдання із зірочкою. Чому так? Депозитарій веде облік прав власності на цінні папери (акції, корпоративні облігації). Умовний бізнесмен володіє підприємствами через право власності на певну кількість їхніх акцій. Коли хтось продає чи купує цінні папери тієї або іншої компанії, факт зміни їхнього власника відображається в реєстрах депозитарію. Це слово стало більш відомим в останні роки в контексті назви Euroclear. Це євросоюзівський депозитарій, у якому заблоковані цінні папери на 200 млрд євро, накопичені Росією до лютого 2022 року. Читайте також З Варшави з любов'ю. Kernel повертається в Україну, але ціна зворотного квитка влаштовує не всіх З цього напрошується висновок: аби керувати депозитарієм, недостатньо мати управлінські навички. Першочерговим має бути досвід роботи в цій сфері і глибоке розуміння всіх процесів. Тому основне коло претендентів на цю посаду обмежується людьми, які або працюють в НДУ, або дотичні до цієї сфери. Так сталося і цього разу. Далі – все в хронологічному порядку. Конкурс П'ятирічний контракт попереднього голови правління НДУ Олексія Юдіна завершився 30 грудня 2025 року. Через місяць після цього наглядова рада депозитарію оголосила про проведення конкурсного відбору на відповідну посаду. За даними джерел ЕП, на нього подалися чинні члени правління НДУ Марина Адамовська та Олексій Тарасенко. З ними наглядова рада провела співбесіди, але не оголосила когось із них переможцем. Схоже, "основного власника" установи не задовольнила низька конкуренція за цю посаду, тому 31 березня термін прийому заяв продовжили до 22 квітня. На цьому етапі заяви подали шість осіб: Олександр Панченко – колишній член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР); Сергій Баранов – керівник відділу управління державним боргом в Міністерстві фінансів; Тетяна Попович – колишня директорка з ринків капіталів "Сенс банку"; Антон Ладний – відомо лише, що він мешкає в Польщі; Павло Боченко – керівник юридичного відділу фондової біржі ПФТС; Микола Максимчук – головний редактор видання "Економічна правда". Випереджаючи питання щодо останнього прізвища: мотивом автора цих рядків узяти участь у конкурсі був винятково "спортивний інтерес" – подивитися, як проходять такі призначення в державних установах. Інтерес підкріплювався досвідом роботи на біржі ПФТС та Міністерстві фінансів. Отже, 24 квітня наглядова рада НДУ провела співбесіди з усіма вказаними особами. Переможця серед них знову не визначили, тому 11 травня конкурс ще раз продовжили. Далі відбулася подія, через яку ця історія набула "суспільного інтересу". Читайте також Москва торгам не вірить. Що змінять санкції проти найбільшої біржі РФ 25 травня Національний банк направив до НДУ лист, в якому попросив замінити свого представника в наглядовій раді НДУ Андрія Супруна, який обіймає посаду начальника управління корпоративних прав та депозитарної діяльності НБУ, на Сергія Омельника. Останній працює в управлінні, яке очолює Супрун, який того ж дня направив документи на участь в конкурсі на голову НДУ. 29 травня наглядова рада депозитарію визнала Супруна переможцем свого конкурсу та направила документи на погодження до НКЦПФР. Після цього акціонери НДУ мають проголосувати за рішення про його призначення. На логічне запитання читача "і що з цього?" пояснимо, що відбулося. Державна структура оголосила конкурс на зайняття керівної посади. Усіх кандидатів, зокрема, співбесідувала (і, відповідно, брала участь у вирішенні питання про те, що жоден з них не переміг) особа, яка в останній момент вийшла зі складу наглядової ради, сама подалася на конкурс і перемогла в ньому. На цьому місці матеріал міг би завершитися, якби не кілька моментів. Справедливості заради слід сказати, що два з п'яти членів наглядової ради не голосували за Супруна. Мова про представників НБУ – вже згаданого Омельника та члена правління Нацбанку Юрія Гелетія. Їхня підтримка означала б прямий конфлікт інтересів. Всі три голоси віддали незалежні члени наглядової ради НДУ: Віталій Мілентьєв, Олена Дятлова та Олег Містюк. Всіх трьох на ці посади свого часу пропонував Національний банк. Слід зазначити, що Містюк також є незалежним членом наглядових рад "Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках", ДП "Поліграфічний комбінат "Україна" та "Сенс Банку". Як повідомляла УП, його призначення на останню посаду 9 травня 2025 року обговорювали фігуранти справи "Мідас". Через місяць уряд Дениса Шмигаля призначив Містюка в наглядову раду "Сенс Банку". В НБУ відповіли ЕП, що не бачать конфлікту інтересів у визнанні Супруна переможцем конкурсу на посаду голови правління НДУ. Що далі Суто формально, все описане вище не є порушенням законів чи правил корпоративного управління, які через скандал довкола наглядової ради "Сенс Банку" останнім часом активно обговорює керівництво самого Національного банку. Опитані ЕП претенденти теж це розуміють, тому охочих оскаржувати рішення виявився лише один. "Справа цікава, її можна до Верховного Суду довести. Рішення про визнання Супруна переможцем можна скасувати принципово, щоб не давати лазівку на конкурсах інших держпідприємств", – зазначив один із учасників конкурсу. Читайте також "Мародерство" чи just business. За що держава хоче стягнути 2 мільярди з власників банку "Авангард" та ICU? Наостанок, цей випадок зацікавив регулятора фондового ринку, який, за даними ЕП, досліджує це питання на предмет можливих порушень. Адже саме від рішення НКЦПФР залежить, чи погоджувати Супруна на обрану, але ще не призначену посаду в депозитарії.

"Нова пошта" закриває останні два відділення у Дружківці на Донеччині

Економічна правда — 2026-06-09T16:20:00+03:00

"Нова пошта" тимчасово призупиняє роботу двох останніх відділень у Дружківці на Донеччині (№1 та №3) з міркувань безпеки через постійні обстріли ворога. Про це повідомляє "Нова пошта". Відділення №3 у Дружківці не буде працювати з 9 червня. Відділення №1 продовжить свою роботу до 18 червня, після чого також тимчасово закриється, говориться у повідомленні. "Ми ухвалили це рішення з міркувань безпеки через постійні обстріли ворога. Проте ми не залишаємо Дружківку без нашого сервісу", – запевняє "Нова пошта". Для того, щоб місцеві мешканці могли отримувати найнеобхідніше, у місті продовжують працювати 9 поштоматів "Нової пошти". "Ми робитимемо все можливе, щоб забезпечити їхню логістику, поки це буде безпечно для наших водіїв та кур'єрів", – говориться у повідомленні. "До останнього наші колеги продовжували працювати, щоб у місті залишалася життєво необхідна підтримка: можливість отримати ліки та продукти, відправити необхідні речі рідним, зарядити ґаджети під час блекаутів та залишатися на зв'язку із зовнішнім світом", – зазначили у "Новій пошті". Лише у травні мешканці Дружківки відправили та отримали близько 10 тисяч посилок. "Нова пошта" зазначає, що обов'язково повернеться до Дружківки та інших міст на Донеччині, щойно це стане можливим. Нагадаємо: Уночі 8 червня під час обстрілу Харкова російський дрон влучив у дах депо №5 "Нової пошти", через що виникла пожежа та частково обвалилися конструкції. У Дніпрі внаслідок удару російського дрона пошкоджено інноваційний термінал "Нової пошти". Згодом, Росія завдала повторного удару по терміналу компанії "Нової пошти" у Дніпрі, після того, як 3 червня його атакували дрони.

70% будівельного сміття в Україні можна переробити – дослідження

Економічна правда — 2026-06-09T15:58:00+03:00

Внаслідок пошкодження та руйнування житлових будівель на підконтрольних уряду України територіях станом на вересень 2025 року утворилося близько 17,2 мільйона тонн відходів від руйнувань. Такі дані дослідження програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Близько 8,2 мільйона тонн можуть підлягати рециклінгу та повторному використанню для потребу відбудови. ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії та у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України опублікувала нове дослідження, що оцінює можливість створення в Україні сталої ринкової системи рециклінгу та повторного використання відходів від руйнувань як частини процесу відновлення та відбудови. На підконтрольних уряду України територіях станом на вересень 2025 року утворилося близько 17,2 мільйона тонн відходів від руйнувань. Частину цих відходів уже вивезли та розмістили на полігонах, однак близько 11,7 мільйона тонн усе ще потребують розчищення, сортування та переробки. Залежно від рівня забруднення, якості сортування, типу будівель та умов на конкретних об'єктах, до 70% цих відходів – близько 8,2 мільйона тонн – можуть підлягати рециклінгу та повторному використанню для потребу відбудови. Дослідження також визначає 50 видів будівельної продукції, які потенційно можна виробляти в Україні з використанням перероблених відходів від руйнувань. Серед них – цемент, товарний бетон та збірні бетонні вироби. Воно свідчить, що за умови належної організації виробництва вторинної сировини перероблені відходи можуть бути не лише екологічним, а й економічно вигідним джерелом матеріалів для відбудови. Особливо в регіонах зі значними обсягами відходів від руйнувань, дорожчою природною сировиною та добре розвиненою локальною інфраструктурою переробки. У дослідженні зазначається, що для розвитку такого ринку ключову роль відіграватимуть залучення приватного сектору, створення ринкових стимулів та впровадження зелених публічних закупівель. Документ також пропонує пріоритетні кроки на 2026–2028 роки, зокрема регуляторні зміни, розвиток стандартів, інвестиції в інфраструктуру та тестування вторинних матеріалів у реальних будівельних проєктах. "Україна має обмежене в часі вікно можливостей для створення національної системи управління відходами від руйнувань, їх рециклінгу та повторного використання", – наголошує Ауке Лотсма, постійний представник ПРООН в Україні. "Відповідаючи на масштабний виклик, пов'язаний із відходами від руйнувань уже сьогодні, Україна також може закласти основу для узгодженого з ЄС циркулярного підходу до управління відходами будівництва та знесення в майбутньому", – наголошує він. Нагадаємо: Раніше лабораторне дослідження засвідчило, що перероблені уламки будівель, зруйнованих під час війни, можна використати для виробництва бетонних сумішей.

Суд визнав незаконними гігантські збори за робочі візи, впроваджені Трампом

Економічна правда — 2026-06-09T15:32:00+03:00

Федеральний суд у США визнав незаконним збір у розмірі сто тисяч доларів за робочі візи, запроваджений президентом Дональдом Трампом. Про це пише CNBC. Президент США Дональд Трамп, згідно з рішенням судді, не мав права встановлювати збір для осіб, які подають заявки на отримання робочої візи для кваліфікованих працівників H-1B. Окружний суддя Лео Сорокін у понеділок, 8 червня, виніс рішення за позовом про законність збору в розмірі 100 тис. доларів для робочих віз H-1B. Позов подали генеральні прокурори 20 демократичних штатів. На думку судді, новий збір — це, по суті, податок, а президент не має повноважень встановлювати нові податки без схвалення конгресу. Суддя посилається на рішення Верховного суду США, який у лютому цього року визнав незаконними частину введених Трампом тарифів. Тоді президент використав закон, призначений для випадків надзвичайного стану в країні. За тією ж логікою, вважає суддя, Трамп не мав повноважень запроваджувати податок у рамках імміграційного законодавства. Адміністрація президента наполягає, що президент мав повноваження ввести додатковий збір, оскільки федеральне імміграційне законодавство дозволяє йому обмежувати в'їзд до країни іноземців, якщо він вважає, що це шкодить інтересам США. Адміністрація Трампа планує оскаржити це рішення. Нагадаємо: Торговельний суд США визнав тимчасове глобальне мито у 10%, запроваджене президентом США Дональдом Трампом у лютому, нелегальним, але скасував його лише частково.

У травні інфляція сповільнилася – Держстат

Економічна правда — 2026-06-09T15:06:00+03:00

Інфляція на споживчому ринку України у травні 2026 року становила 0,9% (проти 1,4% у квітні), а порівняно з травнем минулого року складає 8,2%. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Зростання споживчих цін в Україні у травні сповільнилося: у квітні було зафіксовано показник 1,4%, у березні – 1,7% – у березні, у лютому – 1% Найбільше у травні подорожчали фрукти (на 11,1%), а також проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті (на 2,7%). Водночас рекордне зниження ціни продемонстрували яйця – вони подешевшали на 15,3%. Базова інфляція становила 0,7% у місячному вираженні й 7,9% у річному. Нагадаємо: Зростання споживчих цін в Україні у квітні 2026 року порівняно із березнем становило 1,4%, а порівняно з квітнем 2025 року – 8,6%. Як повідомляв НБУ, в Україні інфляція стійко сповільнювалася з червня 2025 року до січня 2026 року, але надалі почала зростати. У березні інфляція пришвидшилася до 7,9%, а базова – до 7,1%. Обидва показники перевищили попередній прогноз НБУ. За оцінками НБУ, у квітні зростання інфляції тривало.

Гутники оживили ольвійського дельфіна заради церемонії "УП100: Бізнес"

Економічна правда — 2026-06-09T15:00:00+03:00

Бізнес2026-06-09T15:00:00+03:00 17 червня відбудеться перша церемонія нагородження переможців "УП100: Бізнес". Це нагорода, яку вручатимуть раз на десять років на честь річниці заснування "Економічної правди". Сто власників та управлінців українського бізнесу, фіналістів списку, отримають унікальний мистецький об'єкт – скарбничку у формі дельфіна, створену у співпраці з українськими гутниками Тарасом та Іриною Дзиндрами та дизайнеркою Надією Шаповал. Дельфіна як символ проєкту обрали не випадково. Саме таку форму мали одні з найперших у світі бронзових монет – ольвійські дельфіни. Їх виготовляли й використовували у VI–V століттях до нашої ери в Ольвії – грецькому місті-колонії на території сучасної Миколаївської області. Це поселення було однією з найбагатших колоній Північного Причорномор'я, а їхня валюта – однією з найперших на території сучасної України. Скляні дельфіни-скарбнички видуті вручну в майстерні Дзиндр у техніці гутного скла. На кожну прикрасу витрачено щонайменше 30 хвилин безперервної роботи. Гутництво – це один із давніх способів роботи зі склом, коли майстер формує виріб біля гарячої скловарної печі. Майстер працює з розжареним матеріалом: видуває і надає скляній масі форму, поки вона ще пластична. Ця техніка стала метафорою екстремальних умов, у яких працює український бізнес, створюючи майбутнє нашої держави. Перетворення піску на прозоре скло – символ доброчесності та відкритості переможців премії "УП100: Бізнес". До роботи над нагородою також долучилася команда дизайнерів Pole, які виконали повний цикл цифрової розробки нагороди: від створення 3D-моделі, адаптованої до технології видування скла, до виготовлення фізичних прототипів у масштабі 1:1 за допомогою 3D-друку. Серія тестових моделей дозволила перевірити пластику форми та технологічність майбутнього виробу. Також команда дизайнерів створила 3D-анімацію символу премії для відеосупроводу церемонії. Побачити унікальні вироби, поспілкуватися з переможцями та гостями на події можна, придбавши квитки за посиланням. Титульний партнер події – група Метінвест. Генеральними партнерами стали VYRIY, OTP BANK, Генерал Черешня, ПриватБанк. Захід також підтримали Фармацевтична компанія "Дарниця", Avesterra Group, Ario Law Firm, JEWELRY FACTORY №1, Корпорація "Біосфера", ДТЕК, Jeep, Аптека 9-1-1 та Aznauri.

Пастка для мільйонерів

Економічна правда — 2026-06-09T15:00:00+03:00

У 2021 році бізнес-спільнота жила під знаком великої деофшоризації. Впровадження правил КІК (контрольованих іноземних компаній) змусило багатьох заможних українців переглянути архітектуру капіталу. Тоді держава запропонувала бізнесу унікальний компроміс: так звану безподаткову ліквідацію. Це вікно можливостей закрилося наприкінці 2021 року, а потім почалася велика війна. Через це сотні легально закритих іноземних структур не потрапили до українських податкових декларацій. Зараз, коли автоматичний обмін інформацією за стандартом CRS став реальністю, ці "завислі" мільйони на євросоюзівських рахунках перетворюються на міну уповільненої дії для їхніх власників. Як це мало спрацювати Запроваджуючи правила КІК, законодавець дозволив власникам іноземних компаній ліквідувати їх без сплати 18% ПДФО з отриманого капіталу. Щоб скористатися безподатковою ліквідацією, потрібно було виконати три умови. 1. Рішення про ліквідацію та процес закриття компанії мали завершитися до 31 грудня 2021 року, в окремих випадках – з подовженням на 2022 рік. 2. Активи компанії (гроші, цінні папери, корпоративні права) мали бути переведені на особисті рахунки фізичної особи – кінцевого бенефіціара. 3. Власник був зобов'язаний відобразити цей дохід у щорічній декларації про майновий стан та доходи і сплатити лише 1,5% військового збору. Для доходів за 2021 рік дедлайн подання декларації припадав на 1 травня 2022-го. Форс-мажор та правовий вакуум Велика війна паралізувала звичні бізнес-процеси. Великі капітали зазвичай готують податкову звітність у березні-квітні, але тоді інвесторам було не до звітів. Пріоритетом став порятунок родин, релокація підприємств та підтримка армії. Юридично компанії на БВО, Сейшелах, Панамі чи Кіпрі припинили існування наприкінці 2021 року. Гроші перейшли на особисті рахунки власників у банках Швейцарії, Австрії чи Люксембургу, проте декларування в Україні не відбулося. Клієнти керувалися ілюзією: офшору немає, гроші тепер мої, банк ЄС комплаєнс пропустив, тож проблема вирішена. Це була перша критична помилка. Без шансів на анонімність Старт автоматичного обміну CRS (Common Reporting Standard) змінив ситуацію. ДПС вже отримує дані про закордонні фінансові рахунки резидентів. Коли інспектор побачать на особистому рахунку українця умовні 3 млн євро в австрійському чи швейцарському банку, то запитає про джерело їх походження. Виникне тупикова ситуація. Легальних переказів з України через е-ліміти НБУ не було. Показати, що це дохід від іноземного бізнесу без звітування (КІК) неможливо. Залишається визнати, що це кошти від ліквідації старої офшорної компанії. Якщо компанія ліквідована, а дохід не задекларований, то ДПС матиме підстави нарахувати 18% ПДФО, 1,5-5% військового збору та 25% штрафу за приховування об'єкта оподаткування. На мільйонних статках це колосальні втрати. Що бачать банки та регулятори На ринку міжнародного капіталу чітко простежуються дві типові моделі, у які потрапили українські власники закритих офшорів. 1. Інвестиційні портфелі у Швейцарії. Характерний приклад – коли структура була ліквідована восени 2021 року, а інвестиційний капітал перейшов на особистий рахунок бенефіціара в Цюриху чи Женеві. Оскільки компанії юридично більше не існує, власник не звітував про неї як про КІК, але й особисту декларацію у 2022 році не подав. Тепер цей рахунок уперше потрапляє під пряме дзеркало CRS. Читайте також Лагідна деофшоризація 2. Акумульований кеш в Австрії чи Люксембурзі. Інший поширений сценарій – закриття операційних або холдингових компаній у євросоюзівських юрисдикціях (наприклад, на Кіпрі) наприкінці 2021 року з подальшим переведенням ліквідаційної маси на приватні рахунки у Відні. Ситуація аналогічна: повна відсутність звітування в Україні через форс-мажорні обставини війни. У кожному з таких випадків мова йде про мільйони євро. Для обох моделей актуальна друга хвиля проблеми: з 2022 по 2026 рік ці гроші працювали: генерували дивіденди, купонні доходи від облігацій, прибутки від продажу акцій. Оскільки первинне джерело не легалізоване в Україні, ці поточні доходи також автоматично опиняються в "сірій" зоні для податкового контролю. Як захистити капітал Чи можна вийти з цієї пастки без фінансової катастрофи? Так, але це вимагає філігранної юридичної роботи та проактивного підходу. Податковий кодекс України, зокрема, норми щодо підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків під час воєнного стану, та офіційні роз'яснення ДПС дають правове підґрунтя для ретроспективного подання декларацій. Щоб нівелювати ризики перед першим обміном CRS, інвесторам варто діяти за триетапним алгоритмом. 1. Тотальний аудит ліквідаційного пакета документів. Перш ніж робити заяви в податковій, необхідно ретельно перевірити якість корпоративних документів з іноземної юрисдикції. Ключовий фокус – на правильність оформлення рішення акціонерів (Resolution on Dissolution), ліквідаційного балансу (Liquidation Financial Statements) та сертифіката про припинення діяльності (Certificate of Dissolution). Будь-яка помилка може стати для ДПС приводом анулювати право на пільгу. 2. Ретроспективне декларування. Необхідно підготувати та подати проактивну декларацію за минулі періоди. Головний юридичний інструмент – грамотне посилання на об'єктивні форс-мажорні обставини воєнного стану, які завадили звітувати навесні 2022 року. Мета цього кроку – зафіксувати право на звільнення від 18% ПДФО і захиститися від нарахування 25-відсоткового штрафу. 3. Легалізація інвестиційних доходів. Оскільки капітал з 2022 року працював, необхідно задекларувати всі поточні доходи. Цей етап реалізується з обов'язковим урахуванням чинних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, щоб законно зарахувати податки, сплачені за кордоном. Що далі Просто "відбілити" минуле – замало. Великий капітал на рахунках фізособи в добу прозорості – це незручно та дорого. Фізособа платить максимальні податки з інвестиційного прибутку та щоразу проходить тотальний комплаєнс-контроль. Фінальний етап для таких клієнтів – побудова "білої" структури. Це може бути створення прозорої холдингової компанії чи іншого інструменту, який дозволить реінвестувати прибутки без моментального оподаткування на рівні фізособи; бездоганно проходити банківський Source of Wealth (підтвердження походження багатства); безпечно передавати активи в спадок чи залучати партнерів. Епоха, коли фінансові таємниці можна було "пересидіти", завершилася. Автоматичний обмін CRS робить таємне явним, але закон дає інструменти захисту. Подати юридично бездоганну декларацію самому – це інвестиція в безпеку капіталу. Чекати на запит від податкової – це свідома згода на збитки.

ПДФО для орендодавців знизили з 18% до 5%

Економічна правда — 2026-06-09T14:45:00+03:00

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №15111-д, яким зменшили податкове навантаження для фізичних осіб, які офіційно здають нерухомість в оренду. Про це повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. Ідеться про зниження ставки податку на доходи фізичних осіб для орендодавців з 18% до 5%. Наразі власники житла, які офіційно декларують дохід від оренди, мають сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору. Законопроєкт вносить змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, а також оподаткування таких доходів. Однак до документа також була правка: дохід фізичної особи — орендодавця від надання в оренду житлової або нежитлової нерухомості, оподатковуватиметься за ставкою 5% ПДФО. Орендодавець за результатами року має подати річну податкову декларацію і самостійно сплатити податок до бюджету. Головна мета змін, за словами Шуляк, яка ініціювала внесення правки, "стимулювати легалізацію ринку оренди, без чого нам не вдасться повноцінно реалізувати нову житлову політику". "Оскільки через високе податкове навантаження у 23%, власники нерухомості часто уникають укладання офіційних договорів і не декларують доходи від оренди", – пояснила вона. За підсумками позаминулого року дохід від здачі житла в оренду задекларували лише 900 українців. Ще близько 56 тисяч ФОПів здають майно в оренду на спрощеній системі оподаткування. Для країни з багатомільйонним житловим фондом це свідчить про те, що більша частина ринку оренди залишається в тіні. Очікується, що нижча ставка податку (5% плюс 5% військового збору), фактично у 10%, замість 23%, може створити для орендодавців простіший і зрозуміліший стимул укладати договори і декларувати доходи. Для держави це також означає можливість поступово виводити ринок оренди з тіні без посилення фіскального тиску. Масштабна житлова реформа має змінити радянські правила надання житла тим, хто цього потребує, до ефективних європейських моделей, серед яких і соціальна оренда, але для такого кроку потрібна детінізація ринку оренди житла. Нагадаємо: Раніше уряд затвердив порядок формування переліку державного та комунального майна, що дозволить виводити на приватизацію сотні обʼєктів. Раніше президент України Володимир Зеленський підписав закон про основні засади житлової політики. Закон створює умови, за яких громадяни матимуть реальні можливості для оренди або набуття житла у власність. Раніше повідомлялося, що для повноцінного запуску системи соціального житла Верховна Рада має ухвалити окремий закон, який визначатиме процедури та алгоритми функціонування фонду соцжитла. Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт "Про основні засади житлової політики". Раніше повідомлялося, що Верховна Рада опрацьовує законопроєкт щодо комплексної реконструкції застарілого житлового фонду, але він не передбачає масового знесення "хрущовок".

Український бізнесмен купив частку культового нідерландського автобренду

Економічна правда — 2026-06-09T14:18:00+03:00

Засновник глобальної фінтех-екосистеми W Group Володимир Носов купує значну частку акцій виробника гіперкарів Spyker: нідерландська компанія Spyker Cars увійде до складу W Group. Про це пише Blog.Whitebit. Цей крок знаменує експансію екосистеми за межі фінтеху та цифрових активів у Web2-сферу преміального автовиробництва, говориться у публікації. У той же час, не кількість придбаних акцій Spyker Cars не уточнюється. Для W Group інвестиція в Spyker – це перетворення з фінтех- та блокчейн-екосистеми на мультипродуктовий міжнародний холдинг. У межах єдиної стратегічної концепції цифрова інфраструктура та реальні активи функціонуватимуть разом. Заснована у 1880 році, компанія Spyker відома своїми спортивними автомобілями ручної збірки, дизайном у авіаційному стилі та лімітованими серіями виробництва. Такий підхід зробив бред одним із найулюбленіших серед колекціонерів по всьому світу. У рамках інвестицій W Group та Spyker запустять Spyker Digital – інноваційну компанію, що розроблятиме унікальну блокчейн-інфраструктуру для сегмента преміальних автомобілів. Технології мають покращити клієнтський досвід та взаємодію з брендом, при цьому ексклюзивність гіперкарів Spyker зберігається. Засновник і президент глобальної фінтех-екосистеми W Group Володимир Носов розповів, що давно інвестує в рідкісні автомобілі. "Мене завжди захоплювали унікальний дизайн Spyker та його самобутня спадщина. Я прагну не просто перезапустити виробництво цих виняткових гіперкарів і повернути потужний бренд на світовий ринок", – заявив він. "Моя мета – переосмислити бренд для нової епохи, зберігши його класичні цінності. Spyker Digital стане синергією найкращих традицій європейської інженерії та цифрової економіки, де спортивний автомобіль інтегрується з блокчейн-продуктами, токенами та NFT", – каже Носов. У той же час Віктор Мюллер, засновник і генеральний директор Spyker Cars, зазначає, що ентузіазм, який спостерігається з моменту анонсу нового Spyker C8 Preliator XXV, підтверджує наявність сильного попиту на повернення Spyker. Новий Spyker C8 Preliator XXV представлять у серпні на заході The Quail у Каліфорнії, після чого автомобіль буде представлений на Concept Car Lawn. Це дві з найпрестижніших подій у світі автомобільної розкоші, говориться у повідомленні. Автомобіль має 800 к.с. завдяки негібридному двигуну V8 із подвійним турбонаддувом, що дозволяє йому розвивати максимальну швидкість 350 км/год. W Group – це глобальна фінтех-екосистема, яка обслуговує 35 мільйонів користувачів у 150 країнах світу. Центром W Group є WhiteBIT – найбільша європейська криптобіржа за обсягом трафіку, яка пропонує понад 900 торгових пар, понад 340 активів та підтримує 8 фіатних валют. Заснований у 1880 році в Нідерландах, Spyker є одним із найстаріших у світі автомобільних брендів сегменту ультралюкс. Історія бренду включає створення першого у світі повнопривідного автомобіля в 1903 році, будівництво літаків з 1914 по 1918 роки, а також участь у Формулі-1 та 24 годинах Ле-Мана. Компанія створює ексклюзивні гіперкари ручної збірки на індивідуальні замовлення. Автомобілі виготовляють виключно у лімітованій кількості, використовуючи в дизайні елементи, натхненні авіацією.