Хвилі прямо за курсом. Чому скаче готівковий долар?
Уже понад 250 днів в Україні не існує валютного ринку у тому вигляді, у якому він був до 24 лютого.
Міжбанківських торгів майже нема, усі потреби у валюті задовольняє Національний банк, тож експортери, імпортери та інвестори в облігації уряду де-факто не впливають на курс валют.
Хоча весь цей час офіційний курс долара залишаться фіксованим, вартість іноземної валюти на роздрібному ринку постійно коливається.
Ці коливання доволі відчутні для гаманців українців, для яких іноземна валюта залишилася чи не останнім інструментом заощаджень в умовах жорстких валютних обмежень.
В останні тижні жовтня готівковий курс американської валюти в обмінних пунктах почав опускатися. Уперше із середини серпня долар можна було придбати дешевше за 40 грн.
Однак така ситуація протрималася недовго. У перші дні листопада "зелений" на готівковому ринку знову почав дорожчати. Чому так відбувається?
Чому скаче готівковий курс долара
Курс валют, який українці бачать на банківських табло або в копіях внутрішніх наказів біля віконець кас обмінних пунктів, має мало спільного з економічною ситуацією в державі і переважно залежить від новин, настроїв та очікувань людей.
Деякі новини викликають страх, а деякі, навпаки, мають обнадійливий ефект.
Так, з 21 липня, коли Нацбанк опустив офіційний курс гривні, на готівковий ринок впливали переважно новини з фронту та проблеми з пропозицією доларових банкнот.
"На готівковому ринку домінують психологічні та спекулятивні фактори, які часто не пов’язані з динамікою курсу і балансом попиту та пропозиції на безготівковому ринку.
Одним із прикладів є недавня реакція на тимчасовий дефіцит банкнот іноземної валюти та геополітичні події", – відзначає директор департаменту аналітичних досліджень "Райффайзен банку" Олександр Печерицин.
Дефіцит готівкової валюти виник після того, як НБУ пішов на часткове зняття обмежень щодо безготівкового обміну, дозволивши банкам продавати більше готівкової валюти населенню.
Аби приборкати надмірний попит на готівкові банкноти, Нацбанк провів дев'ять операцій з обміну безготівкової валюти на готівкову, у яких взяли участь 13 банків. Які саме – банківська таємниця.
Загалом регулятор передав їм готівкою 493,8 млн дол та 113 млн євро.
"Заходи НБУ з підкріплення кас банків готівковою валютою дали результат: дефіцит готівкової валюти був подоланий у першій декаді жовтня.
У жовтні залишки готівкової іноземної валюти в банківській системі становили близько 0,9 млрд дол в еквіваленті. Для порівняння: до 24 лютого залишок валюти в касах банків становив 1-1,2 млрд дол", – повідомили ЕП в Нацбанку.
Впливали на готівковий курс і масові ракетні обстріли.
10-11 жовтня вони призвели до незначного тимчасового зростання вартості долара та євро. Такий стрибок могли зумовити спекулятивні наміри банків та небанківських обмінних пунктів заробити на паніці, пов’язаній з терактами росіян.
Так само негативно на курс готівкового ринку вплинула новина про зупинку "зернового коридору".
Хоча експортні надходження від продажу зерна на готівковий ринок прямо не впливають, проте вони викликали в учасників ринку негативні очікування щодо фінансової стабільності України без можливості експортувати агропродукцію.
Наразі курс валют відіграє роль терезів, на шальках яких перебувають хороші та погані новини. Коли ситуація на фронті загострюється, а в економіці переважають погані вісті, гривня знецінюється. Коли таких новин менше, вона міцнішає.
Готівковий та офіційний курси навряд чи зрівняються. Річ у тім, що у вартість готівкової валюти її продавці, крім офіційного курсу, закладають витрати на доставку банкнот в Україну, дохід своїх кас та воєнні ризики.
Що сприятиме зміцненню гривні
Перший фактор – пропозиція готівки. У жовтні Національному банку вдалося розв'язати проблему достатності готівкових банкнот доларів та євро.
Разом з їх дефіцитом зникли й побоювання громадян, що вони не зможуть придбати валюту чи зняти її з рахунків. Це позитивно позначилося на курсі.
"У жовтні тривала тенденція укріплення гривні навіть попри посилення терористичних атак з боку агресора. Зміцненню курсу сприяли вирішення проблеми з нестачею готівкової валюти та вичерпання впливу психологічного чинника, пов'язаного з оголошенням мобілізації в Росії", – відзначають в НБУ.
Ризик повернення дефіциту готівкових доларів та євро існує. У другій половині жовтня сплив термін дії перших тримісячних валютних депозитів, за допомогою яких населенню дозволили безготівкову купівлю валюти.
Проте ця подія не стала несподіванкою для банків. Вони встигли накопичити запаси готівки для виплат владникам. Ба більше, виплати за валютними депозитами навіть позитивно впливають на курс валют на готівковому ринку.
"Перші депозити, під які населення купувало валюту в липні, закінчилися, і частина отриманої готівкової валюти стала додатковою пропозицією на ринку", – зазначає керівник служби продажу казначейських продуктів банку "Авангард" Юрій Крохмаль.
Другий фактор – нові можливості валютних заощаджень. Ідея дозволити українцям безготівкову купівлю валюти для її розміщення на депозит знизила навантаження на готівковий ринок.
Зрештою, більшість людей купують валюту саме для збереження коштів від потенційної девальвації гривні.
Саме тому Нацбанк вирішив розвивати цю ідею. Так, 30 вересня ліміт, у межах якого українці могли купити безготівкову валюту для її розміщення на депозит, підвищили вдвічі до 100 тис грн на місяць.
Крім того, 20 жовтня Нацбанк запровадив новий інструмент заощаджень, який дозволяє "купити" в банку валюту за курсом НБУ без будь-яких обмежень за сумою. Проте є кілька "але".
По-перше, ці кошти треба покласти на депозит у банку щонайменше на шість місяців.
По-друге, зняти готівкову валюту з цього депозиту не вийде. Кошти повертатимуть вкладникам у гривні за офіційним курсом НБУ на дату повернення.
Імовірно, розширення можливостей для валютних заощаджень позитивно впливатиме на готівковий курс валют, адже зменшуватиме попит на банкноти доларів та євро.
"Є коло осіб, які мають мільйони гривень і бажають конвертувати їх в іноземну валюту. Очевидно, що ліміти 100 тисяч гривень чи тим більше 50 тисяч гривень на місяць не вирішували проблему.
Звісно, новий інструмент (купівля валюти за курсом НБУ з подальшим її розміщенням на піврічний депозит – ЕП) має мінуси. Наприклад, якщо офіційний курс НБУ через пів року знизиться, то вкладник зазнає втрат. Однак загалом ці рішення НБУ – це кроки в правильному напрямку", – вважає президент інвесткомпанії "Універ" Тарас Козак.
Третій фактор – звикання до обстрілів.
Як би сумно це не звучало, але українці починають звикати до загострень на фронті. Часткова мобілізація та організація псевдореферендумів давно не лякають громадян, а масові ракетні обстріли стали регулярними і майже буденними.
"Під час першого масованого ракетного обстрілу 10 жовтня було занепокоєння, як це переживе економіка. Наразі це триває вже три тижні. Як ми бачимо, паніки нема, народ не кинувся за кордон і не скуповує валюту. Власне, ті, хто хотіли купити долари на хвилі паніки, уже їх купили", – додає Козак.
Хоча нова тактика терористичних атак агресора ще може посіяти паніку серед населення та підвищити попит на валюту, проте, як показує досвід останніх місяців, з часом вплив цих психологічних чинників зменшується.
Останній фактор, який може позитивно позначитися на готівковому курсі валют, – оптимістичний макропрогноз уряду, який переглянули до другого читання закону "Про державний бюджет на 2023 рік".
Серед іншого уряд знизив свої очікування щодо курсу на кінець 2023 року з 50 грн за дол до 45,8 грн за дол.
Хоча прогнози уряду рідко збуваються, однак вони сприймаються населенням як показник, від якого воно відштовхується при ухваленні інвестиційних рішень.
Що впливатиме на знецінення гривні
Перший чинник – "зерновий коридор". Вихід РФ із зернової ініціативи став ключовим фактором, який вплинув на знецінення гривні на готівковому валютному ринку в останні дні жовтня та перші дні листопада.
Хоча Кремль вирішив відмовитися від своїх попередніх намірів, ризики для експорту зерна ще довго впливатимуть на очікування ринку та курс валют.
"Інформація про перебої в роботі "зернового коридору" тисне на готівковий курс. Хоча вона не має нічого спільного з готівковим ринком, на ньому підвищилася волатильність та активізувалися спекулянти", – зазначає Печерицин.
Ускладнення з вивезенням зерна може призвести до недоотримання Україною валютної виручки та скорочення пропозиції валюти на ринку, стрімкішого зменшення золотовалютних резервів НБУ та здатності центробанку підтримувати фіксований курс долара.
Другий фактор – холодна зима. Хоча українці вже звикли до щотижневих масованих ракетних обстрілів росіянами і не скуповують валюту після кожного такого удару, проте атаки формують негативні очікування щодо майбутньої зими.
Уже зараз мільйони людей в країні годинами сидять без світла через зруйновану енергетичну інфраструктуру. Кожен наступний удар посилює проблеми в енергетиці та погіршує очікування щодо того, якою буде зима.
"Психологічно люди звикають до ударів по критичній інфраструктурі, проте ці удари мають накопичувальний ефект. З кожним новим обстрілом ситуація в економіці буде ускладнюватися.
Зрештою, без електрики підприємства не матимуть змоги виробляти чи продавати товари", – відзначає виконавчий директор "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.
Очікування зими без електрики можуть збільшити потік мігрантів з України, які захочуть пережити холодну пору в теплі. Для поїздки за кордон їм потрібна іноземна валюта. Її купівля тиснутиме на готівковий курс.
Крім того, очікування важкої зими підвищило попит на генератори та павербанки в десятки разів.
Усі ці товари Україна імпортує, як і пальне, необхідне для роботи генераторів. Вищі обсяги імпорту напередодні холодів можуть негативно впливати на курсові очікування українців.
Третій фактор – емісія та міжнародна допомога. В умовах від'ємного сальдо торговельного балансу, єдине, що допомагає Нацбанку підтримувати резерви на належному рівні, – це міжнародна допомога.
Завдяки їй фінансуються видатки на освіту, медицину, соціальний захист та відбудову зруйнованої інфраструктури.
Проблема фінансування від партнерів полягає в тому, що воно часто затримується або надходить не в обіцяних обсягах. Через це виникає потреба вмикати "друкарський верстат".
"Емісія гривні залежить від обсягів зовнішнього фінансування. Якщо міжнародна допомога надходитиме вчасно, то НБУ не друкуватиме гривню або робитиме це в менших обсягах. Як наслідок, не буде додаткових гривень, які обмінюватимуть на валюту, тиснучи на курс", – вважає Козак.
Готівковий курс зближується з офіційним?
Спрогнозувати, яким буде готівковий курс долара в умовах війни, неможливо. Усе залежатиме від балансу позитивних та негативних новин, а також від ситуації на фронті.
Опитані ЕП економісти та банкіри погоджуються, що без нових обстрілів критичної інфраструктури, без нових загострень на фронті та нових терористичних ударів готівковий курс прямуватиме до офіційного курсу НБУ.
"Готівковий та безготівковий курси могли б продовжити поступове наближення (шляхом зниження готівкового курсу) в разі відсутності додаткових зовнішніх шоків. Проте нові ризики або підсилення чинних можуть дати поштовх для збільшення девальваційних очікувань", – зазначає Печерицин.
Зрештою, навіть у критичні моменти в ситуацію може втратитися НБУ. Регулятор досі має достатні обсяги міжнародних резервів, які підтримуються завдяки допомозі західних партнерів.
Крім того, в НБУ завжди є козир у вигляді посилення чи послаблення валютних обмежень.
"Доки НБУ буде готовий підтримувати ринок продажем валюти з резервів, ситуація суттєво не змінюватиметься. Однак є шанс, що додаткові можливості щодо безготівкового придбання валюти населенням, які запровадив Нацбанк, допоможуть скоротити відрив готівкового ринку від міжбанківського", – вважає Крохмаль.
Фото на головній ua.depositphotos.com