"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Україна може наздогнати Польщу за рівнем життя за 25 років, якщо буде економити. Що не так?

Україна може наздогнати Польщу за рівнем життя за 25 років, якщо буде економити. Що не так?

Четвер, 10 червня 2021, 16:20 -
ua.depositphotos.com
Надмірний розмір державних видатків стримує зростання. Як це можна виправити?

У 2009-2019 роках український уряд витрачав у середньому 45% ВВП на надання державних послуг – виплату пенсій, оборону, обслуговування зовнішнього боргу, освіту.

При цьому якість надання державних послуг в Україні Світовий банк оцінює -0,67 бала. Що це означає? Цей показник сигналізує, що за співвідношенням ціни та якості український уряд надає одні з найгірших послуг у світі.

Решта країн витрачають меншу частку свого ВВП на аналогічні послуги, свідчить недавно оприлюднене дослідження Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна".

За розрахунками дослідників, існує обернена залежність між часткою урядових витрат і темпами економічного зростання, а оптимальне співвідношення урядових витрат для України становить 35% ВВП.

Реклама:

Перевищення цього рівня на 10 відсоткових пунктів (в. п.) коштує економіці близько 2,7 в. п. зростання на рік. Саме стільки Україні не вистачає, щоб наздогнати за рівнем життя Польщу чи Словаччину у найближчі 20-25 років.

Що таке 2,7% ВВП на рік для України

Як відрізняється рівень добробуту українців та найближчих західних сусідів – Польщі, Словаччини, Угорщини і Румунії?

У 2019 році рівень життя в Україні був приблизно у два з половиною разу нижчий, ніж у західних сусідів. Український валовий внутрішній продукт на душу населення з поправкою на купівельну спроможність (ПКС) становив у 2019 році 12,8 тис дол, натомість у Польщі цей показник дорівнює 33,2 тис дол.

У 2019 році українці досягли рівня добробуту, який поляки, словаки та румуни мали 20-25 років тому. Також Україна лише у 2019 році досягла того самого рівня добробуту, який мала до кризи 2008 року.

ВВП на душу населення з поправкою на купівельну спроможність, 1990-2019 роки

 
Джерело: Світовий банк

Українська економіка за останні чотири роки зростає приблизно на 3% на рік. Якщо припустити, що економіка наших західних сусідів і далі зростатиме в середньому на 4% на рік, то українці ніколи не житимуть краще за них.

Ми лише зможемо досягати того рівня, який ці країни мали 20, 30 чи 50 років тому. Якщо наша економіка зростатиме на ті ж 4% на рік, ми принаймні зупинимо відставання, але завжди будемо на 25 років позаду Польщі.

Але якщо українська економіка зростатиме на 6% щороку, розрив у добробуті буде зменшуватися. Уже за десять років українці житимуть не в два з половиною, а в два рази гірше за сусідів, за 15 років ми досягнемо їхнього нинішнього рівня життя, а за 20-25 років наздоженемо їх у рівні добробуту.

Український уряд надає найгірші послуги за співвідношенням ціна/якість

Світовий банк оцінює якість державних послуг за допомогою показників World Governance Indicators (WGI). Якість надання державних послуг в Україні у 2009-2019 роках Світовий банк оцінює так: -0,67 бала за шкалою від -2 до 2.

Порівняння з іншими країнами світу, які отримали схожу оцінку, свідчать, що Україна витрачає найбільшу частку ВВП (45%) для досягнення такого самого рівня державних послуг. Таким чином, за співвідношенням ціни та якості український уряд надає одні з найгірших послуг у світі.

Середня частка урядових витрат у ВВП, 2009-2019 роки

 
Джерела: Світовий банк, МВФ, розрахунки "CASE Україна"

Скептики можуть заперечити, що в Україні значний рівень тіньової економіки, тому порівняння з офіційним ВВП буде неточним. Дослідження враховує це і робить поправку на частку тіньової економіки всіх визначених країн.

Як виявилося, тіньова економіка решти країн списку має схожі з Україною значення, а Україна все одно посідає перше місце за часткою витрат.

Також можна зауважити, що в одну групу з Україною потрапило багато країн Африки та Азії, чиї нижчі урядові видатки можна пояснити, наприклад, молодшим населенням і, відповідно, меншими витратами на виплату пенсій.

Тим не менше, Україна витрачає на надання державних послуг в середньому на 5 в. п. більше офіційного ВВП, ніж Білорусь, та на 10 в. п. більше, ніж Росія, які мають схожі географію, демографію та економічну історію.

Частка урядових витрат може визначити економічне зростання

Економісти знайшли багато підтверджень того, що надмірний розмір державних видатків стримує зростання. Утім, менший за оптимальний розмір видатків також призведе до повільніших темпів зростання через гіршу здатність держави забезпечити верховенство права, захист прав власності, оборону та інші суспільні блага, необхідні для підприємництва та примноження капіталу.

Ця залежність в економічній літературі отримала назву кривої Армі-Рана. У 2011 році дослідники А. Афонсо та Д. Жалес проаналізували дані про розмір урядових витрат та економічне зростання для 108 країн з 1970 року по 2008 рік.

Згідно з їхніми висновками, між розміром урядових витрат та економічним зростанням існує обернена залежність. Вони також зробили висновок, що сповільнення зростання буде більшим у менш розвинених країнах.

За різними оцінками, 10% перевищення урядових витрат понад оптимальний рівень коштують розвиненим країнам 0,5-1 в. п. зростання на рік. Для країн, що розвиваються, можливі втрати зростання оцінюються 2,1-4,2 в. п. на рік.

Якщо поєднати дані Світового банку про середні темпи зростання визначеної групи країн у 2009-2019 роках з даними про середню частку урядових видатків до ВВП, можна побудувати діаграму розсіювання. Положення точок найкраще передбачає перевернута парабола, яка і є кривою Армі-Рана для цієї вибірки.

Крива Армі-Рана для обраної групи країн

 
Джерело: "CASE Україна"

На цій кривій Україна перебуває далеко праворуч від точки оптимальної частки витрат (вершини параболи). Крива показує, що країни зі схожим на український рівнем якості державних послуг, які витрачають на їхнє надання близько 26% ВВП, зростають значно швидше за Україну.

Можна зробити висновок, що недостатня спроможність української держави не пов'язана з її недофінансуванням, а скорочення частки урядових витрат у ВВП буде супроводжуватися швидшим економічним зростанням.

Утім, в Україні справді значно вища частка населення пенсійного віку порівняно з рештою країн списку. В умовах солідарної пенсійної системи це вимагає від уряду, за розрахунками дослідників, додаткових 9% ВВП на виплату пенсій.

Таким чином, підсумкова оцінка оптимального співвідношення видатків бюджету до ВВП становитиме 35%. Отже, український рівень урядових видатків, 45% ВВП, на 10 в. п. вищий за оптимальний.

Розрахунки дозволяють оцінити втрати України від надмірних урядових видатків 2,7% економічного зростання на рік. Це випливає з того, що, згідно з графіком, очікуване зростання для країн з рівнем видатків 35% ВВП становить 1,9%, а для країн із 45% видатків становить -0,8%.

Різниця між цими оцінками становить 2,7 в. п. і дає змогу передбачити, наскільки швидше зростатиме економіка України, якщо внаслідок певних реформ співвідношення між видатками бюджету і ВВП скоротиться до 35%.

Економічна теорія не дає підстав стверджувати, що скорочення державних витрат саме по собі приведе до економічного зростання. Але скорочення частки урядових витрат у ВВП може бути показником правильного руху реформування української економіки.

Цей показник також може слугувати одним з головних критеріїв оцінки економічних реформ: серед можливих рішень слід обирати ті, які більше скорочують частку урядових витрат у ВВП, а отже, дозволятимуть українській економіці розвиватися швидшими темпами.

Докладніше читайте в дослідженні "Зниження урядових витрат має стати головним критерієм українських реформ".

Реклама: