Місця для паркування, радари, швидкість: що робить влада для безпеки на дорогах

Місця для паркування, радари, швидкість: що робить влада для безпеки на дорогах

П'ятниця, 13 вересня 2019, 08:00 -
Україна має хронічні проблеми з дорожньою інфраструктурою та безпекою. Що вже зроблено, що робиться і що буде зроблено для виправлення ситуації?

Україна має великі проблеми з дорожньою інфраструктурою та безпекою. За офіційною статистикою, смертельних ДТП в Україні уп'ятеро більше, ніж у країнах ЄС. Щороку в Україні на дорогах гинуть понад 3 тис осіб і понад 30 тис осіб травмуються. Через ДТП країна щороку втрачає 5 млрд дол або 2,5% ВВП.

Лише 23% українських водіїв користується пасками безпеки. Власники авто в містах безкарно залишають свої машини під знаком "Зупинка заборонена", що породжує зневагу до законів. Робота поліції в цьому напрямку або була відсутня, або мала на меті не превентивну діяльність, а здирництво.

Що було зроблено, щоб змінити ситуацію?

В останні роки в країні зроблено кілька кроків, які можуть покращити стан справ.

1 січня 2018 року набуло чинності рішення Кабміну про обмеження швидкості руху транспортних засобів у населених пунктах 50 км за год.

Реклама:

У грудні 2017 року парламент ухвалив закон про реформування сфери паркування, у березні 2018 року президент його підписав. Закон набув чинності у вересні 2018 року, але його імплементація триває.

З того часу в містах почали з'являтися Інспекції з паркування. Інспектори мають право штрафувати водіїв, що зупинилися з порушенням правил.

На жаль, досі не підвищений штраф на непристебнутий пасок безпеки. Народні депутати минулого скликання провалили голосування за законопроекти, які пропонували збільшити такий штраф з 51 грн до 510 грн або 850 грн.

У яких містах працюють інспектори з паркування?

Інспекції з паркування створюють міські ради. Такі служби вже є у Києві, Львові, Луцьку, Мукачеві, Одесі та Ужгороді. У Вінниці, Тернополі, Сєверодонецьку та Южному процес створення інспекцій триває.

"У Києві інспектори почали штрафувати порушників 9 липня. До кінця серпня порушники сплатили понад 104 тис грн штрафів", — повідомили "Економічній правді" в київській Інспекції з паркування.

За добу київський інспектор виписує до 15 постанов про штраф за порушення правил зупинки або паркування з фотофіксацією порушення. Для евакуації авто використовуються шість-вісім евакуаторів, які належать комунальним підприємствам "Київтранспарксервіс" та "Центр організації дорожнього руху".

 
 

Чому інспектори з паркування працюють разом з поліцією і не можуть прибирати автомобілі самотужки?

Штрафувати водіїв в автоматичному режимі, без присутності працівників поліції, інспектори з паркування зможуть після запуску автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування — АСКОВПП. Ця система дозволить побачити, чи оплатив водій послугу паркування.

Начальник Інспекції з паркування КМДА Дмитро Рахматуллін повідомив ЕП, що Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації схвалила модель технічних пристроїв, з якими працюють інспектори. Мова йде про планшети Fieldbook K80 v2 французької компанії Logic Instrument.

Інспектори вже користуються цими планшетами, але використовують не всі їхні функції. Планшети фіксують геолокаційні та часові дані, тому після запровадження АСКОВПП фотографія, зроблена інспектором на цей гаджет, стане юридично безапеляційним доказом порушення правил паркування.

"Київтранспарксервіс" оголосило збір цінових пропозицій щодо впровадження АСКОВПП. "Здійснюється підготовка до проведення закупівлі послуг із запуску системи згідно з технічним завданням", — повідомили ЕП в інспекції. Терміни запуску системи визначать в угоді, яку укладуть з переможцем торгів.

Крім того, повинен запрацювати реєстр правопорушень. Він дозволить інспектору бачити, був оштрафований автомобіль чи слід виписувати штраф вдруге. "Технічно реєстр адміністративних правопорушень створено, зараз триває його тестова експлуатація", — повідомили в Інспекції з паркування.

Чи достатньо в столиці місць для паркування?

У Києві обладнано близько 50 тис місць для паркування. Кияни нарікають, що цього мало, влада з ними погоджується. Згідно з "Концепцією розвитку простору для паркування в Києві", кількість місць для зупинки автомобілів повинна щорічно збільшуватися на 20 тис до 125 тис місць у 2022 році.

 
натиснути для збільшення

На сайті КМДА є мапа простору для паркування. Крім того, для всіх охочих доступні приватні паркінги. Цікаво, що там ніколи не буває аншлагів. Це підтверджують рейди активістів з Youtube-каналу "ЗупиниЛося", які часто фіксують скупчення авто біля паркінгів з десятками вільних місць.

Чому місця для паркування такі дорогі? І взагалі — чому вони платні?

Насправді тарифи на паркування в українській столиці невисокі. У Києві є три зони паркування. У центрі міста ця послуга коштує 10 грн за год, поза межами центру — 7 грн за год, у віддалених районах — 5 грн за год.

Місця з доступними цінами є в найбільш проблемних кварталах столиці. Так, паркінг у ТРЦ "Оушен мол" безкоштовний за першу годину. Кожна наступна година — 20 грн. Така ж ціна — біля Центрального залізничного вокзалу.

У Львові вартість паркування на відкритих майданчиках у центрі міста — 15 грн за год, поза межами центру — 5 грн за год. В Одесі у прибережній зоні місце коштує 40 грн за год. У Харкові комунальники беруть 2-5 грн за год.

Для порівняння: вартість паркування у Варшаві в перерахунку стартує від 19 грн за год, в Будапешті — від 17 грн, у Берліні — від 28 грн. У центральних зонах тарифи вищі. Разом з тим, у згаданих містах є безкоштовні місця для авто.

Придбання авто — вибір кожного. Автовласник зобов'язаний сам дбати про місце для паркування біля дому та роботи і повинен бути готовим платити за це. Влада не зобов'язана надавати автовласнику безкоштовне місце.

Експерт у сфері транспорту Дональд Шуп пояснив, чому безкоштовні місця для паркування — це погано. За його словами, вільне місце лише здається вільним — воно утримується коштом усіх платників податків, а не тільки автомобілістів.

Безкоштовні місця ля паркування мотивують людей користуватися автомобілем, провокують затори і збільшують завантаженість доріг.

Пішоходами є всі громадяни, тому позбавляти ї права на громадський простір — це злочин. Пріоритет у місті повинен виглядати так: пішохід, велосипед, громадський транспорт, особистий транспорт, припаркований транспорт. В українських містах зазвичай усе навпаки.

А як зі швидкістю руху? У містах можна влаштовувати перегони?

1 січня 2018 року Кабмін знизив максимальну швидкість руху транспортних засобів у населених пунктах з 60 км за год до 50 км за год. Місцева влада на певних ділянках може підвищувати максимальну швидкість. Так зробили у Києві: підвищили ліміт до 80 км за год на деяких вулицях влітку.

 

Покарання за перевищення швидкості залишилося попереднім. За урядовий законопроект про суттєве підвищення штрафів за порушення швидкісного режиму в населених пунктах Верховна Рада не проголосувала.

Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, за перевищення швидкості більш ніж на 20 км за год штраф ставить 255 грн. За перевищення швидкості більш ніж на 50 км за год — 510 грн.

Якщо ці порушення спричинили створення аварійної ситуації, штраф підвищується до 680 грн. Кабмін закликав парламент збільшити штрафи за перевищення швидкості до 3 400 грн, але рішення не було ухвалене.

А що на трасах? Поліцейські сидять в кущах з радарами?

На дорогах України працюють сто лазерних пристроїв з вимірювання швидкості TruCam, повідомили у департаменті патрульної поліції. Переважно камери використовують на трасі Київ — Одеса, Набережному шосе в Києві, на вулицях Дніпра і Харкова. Ще 22 прилади потребують ремонту.

З 16 жовтня 2018 року до 3 вересня 2019 року патрульні поліцейські за допомогою ТruСАМ оштрафували порушників на загальну суму 79,6 млн грн.

Поліцейські, переконують у відомстві, в кущах не сидять. Місця використання приладів нанесені на карту, на дорогах стоять попереджувальні знаки, а на службових автомобілях увімкнені сині проблискові маячки.

Наступний крок — обладнання стаціонарних постів контролю вимірювання швидкості руху. Для цього необхідно ухвалити кілька юридичних документів.

Реклама: