Хто заробляє на Євро-2012. Зізнання генпідрядника "Олімпійського"

Хто заробляє на Євро-2012. Зізнання генпідрядника "Олімпійського"

Понеділок, 11 червня 2012, 17:25 -
Нещодавно сталася подія, яка породила ще більше підозр щодо долі державних мільярдів, які йшли на реконструкцію "Олімпійського". Адже людина, яка ними розпоряджалася, офіційно визнала себе винною у економічному злочині.

Євро-2012 вже набирає обертів. Але спортивне свято, яке мало б слугувати поліпшенню репутації України, перетворюється у іміджеву катастрофу.

За останні тижні у європейських ЗМІ з'явилася маса розгромних матеріалів про Україну. Сюжет про расизм, в якому легендарний захисник збірної Англії Сол Кемпбел попереджає, що звідси можна повернутися в труні, непевно, найкращий приклад.

Але українські можновладці, замість того, щоб всіма силами виправляти ситуацію, дають все більше приводів задуматися про адекватність найбільшої країни Європи.

Справа Юлії Тимошенко та "Межигір'я" Віктора Януковича дало привід іноземцям думати про Україну, як про заповідник корупції та авторитаризму.

Реклама:

Але не тільки це. Європейські телеканали почали поширювати інформацію про можливу корупцію під час підготовки до самого Євро-2012. Зокрема, Перший телеканал Німеччини зробив сюжет про зв'язок генпідрядника реконструкції НСК "Олімпійський" "АК Інжиніринг" з віце-прем'єром Борисом Колесніковим.

Як відомо, ця компанія, без жодного тендеру, рішенням Нацагентства з Євро-2012, підконтрольного віце-прем'єру, засвоїла більше 2 мільярдів гривень державних коштів, виділених на реконструкцію головної арени Євро-2012.

НСК "Олімпійський". Фото: Олег Стельмах

"Українській правді" вдалося встановити зв'язки "АК Інжиніринг" та фактичного власника цієї компанії Володимира Артюха з самим Борисом Колесніковим. http://www.pravda.com.ua/articles/2011/01/17/5796400/

Сам Колесніков неодноразово й категорично заперечував свої зв’язки з "АК Інжиніринг". Заперечував зв’язки з Колесніковим й Артюх.

"Колеснікова і мене пов'язувати, в принципі, не потрібно, тому що у нас ніяких дружніх відносин немає. Колесніков - високий політичний і бізнесовий діяч. Я - маленький будівельник, який більше нічого не вміє", - казав він.

Однак й це твердження можна поставити під сумнів. Нещодавно нам вдалося знайти давні зв’язки між Артюхом та поважними людьми з Донецька, які були близькими до групи Ахметова-Колеснікова.

Мова йде про фірму "Укринтерстрой", співзасновниками якої були сам Артюх та покійний віце-президент ахметівського ФК "Шахтар" Жиган Такташев. Останній також фактично був партнером Колеснікова по "Фірмі "Юг".

Компанія "Укринтерстрой" цікава тим, що була одним зі співзасновників найбільшої транспортно-експедиторської компанії України "Лемтранс", яка наразі контролюється Ахметовим та сім'єю президента Віктора Януковича.

Але 6 червня сталася подія, яка породила ще більше підозр щодо долі державних мільярдів, які йшли на реконструкцію "Олімпійського". Адже людина, яка ними розпоряджалася, офіційно визнала себе винною у економічному злочині.

"Родовід"

Крах банку "Родовід" став чи не найгучнішим фінансовим скандалом останніх років.

Водночас порятунок цієї фінустанови у 2009 році став фактичним початком президентської кампанії тодішнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

Банк, який розростався у геометричній прогресії у 2005-2006 роках, не пережив кризу кінця 2008 і фактично завалився. Розлючені вкладники ледь не штурмували відділення банку, щоб забрати свої гроші.

Але Тимошенко розпочала грандіозну кампанію спасіння майже "мертвого" банку. Держава рекапіталізувала "Родовід", викупила 99,97% акцій банку.

Однак після того, як Тимошенко програла президентські вибори Віктору Януковичу, а владу на всіх рівнях взяла Партія регіонів, у вже державного банку "Родовід" знову виникли проблеми.

15 травня 2010 року Службою безпеки України був затриманий тимчасовий адміністратор банку Сергій Щербина. Йому було висунуто обвинувачення в розтраті десятків мільйонів гривень, виділених державою для відновлення фінансової спроможності "Родоводу".

Зокрема, кримінальна справа була побудована на подіях навколо офісної будівлі по Рильському провулку в Києві, що належала дружині депутата Олександра Шепелєва, і в який тепер знаходиться офіс майже легендарного регіонала Юрія Іванющенка, відомого як "Юра Єнакіївський".

І саме завдяки історії з цією будівлею в інформаційному просторі вперше з'явилося ім'я Володимира Артюха – генпідрядника реконструкції НСК "Олімпійський".

Затримання на три дні

У 2009 році "Родовід" перерахував фірмі Артюха "АК Інжиніринг" 24 мільйони гривень за ремонтні роботи в будинку на Рильському провулку, 4, де мав розміститися головний офіс банку. На думку слідчих, це була фіктивна угода, завдяки якій з державної фінустанови вивели гроші.

Той самий будинок на Рильському провулку

Артюх, разом зі Щербиною, став звинуваченим у кримінальній справі за цим фактом. 10 листопада 2010 Печерський суд Києва навіть задовольнив подання СБУ про арешт будівельника.

Тоді у розпорядженні "Української правди" опинилася ця судова постанова, з якої можна було дізнатися про фабулу справи.

Як стверджувало слідство, на початку грудня 2009 року Артюх вступив у попередню змову зі Щербиною та "іншими невстановленими особами, з метою розтрати коштів банку".

За висновками правоохоронців, Щербина та Артюх приблизно в грудні 2009 року вчинили службове підроблення: склали, підписали та засвідчили печатками в офісах "Родовід Банку" та "АК Інжинірінг" завідомо неправдиві документи.

У цих паперах стверджувалося, що нібито "АК Інжинірінг" на замовлення банку виконало ремонт приміщень у будинку на Рильському провулку. 24 мільйони за ремонт були переправлені банком на рахунок компанії Артюха.

Утім, як зазначали слідчі, в дійсності будівельна компанія ремонт не виконала, а Артюх "з метою приховування та маскування походження коштів, отриманих злочинним шляхом" склав неправдиві документи про те, що ТОВ "Альта Строй" з міста Донецьк виконало на підставі договору підряду ремонт на ті ж 24 мільйони.

Відтак ці гроші вже пішли на рахунок "Альта Строй". Але, за даними СБУ, і ця фірма ремонту не зробила. В кінці кінців гроші пішли третій компанії, директор якої взагалі був... бомжем.

За інформацією "Української правди", Артюх провів у СІЗО лише три дні, після чого його випустили на підписку про невиїзд. Яка, до речі, діє й досі.

В інтерв’ю "Українській правді" у листопаді 2011 року Артюх не захотів докладно розповідати про "Родовід". Він обмежився лише такою фразою: "Справа в тому, що зараз, через підставу замовника і через свою дурість, довіру до замовника, я проходжу у справі".

Володимир Артюх

Гуляла інформація про те, що не останню роль в історії з будинком на Рильському провулку зіграв депутат Олександр Шепелєв, який за останні роки встиг побувати й в БЮТ, й в Партії регіонів, а наразі є позафракційним.

Нібито у зв’язку з цією справою СБУ збиралася ініціювати позбавлення Шепелєва депутатської недоторканості і притягнення його до відповідальності. Однак цього так і не сталося.

У вересні 2011 року слідчі завершили свою роботу та передали справу проти Щербини та Артюха Шевченківському райсуду Києва. Дісталася вона судді Олені Радчиковій.

Артюх зізнається

А 6 червня 2012 відбулася майже сенсаційна подія. У цей день в суді відбувся допит Артюха, під час якого він…визнав себе винним. Більше того, Артюх фактично дав свідчення проти Олександра Шепелєва.

Будівельник розповів, що його фірма "АК Інжиніринг" у 2008 році закінчила зведення будівлі на Рильському провулку, яку замовив "Європейський банк раціонального фінансування" Шепелєва.

Однак будівлю тоді так і не здали в експлуатацію. На той час, як свідчив Артюх, будівництво було завершено на 95%. За його словами, у серпні-вересні 2009 року будівлею зацікавився "Родовід".

Банк зажадав дещо переробити приміщення, і "АК Інжиніринг" виконувала роботи, зокрема, з монтажу перегородок та світильників. Вартість цих робіт Артюх оцінив у 1,5-2 мільйони гривень.

Олександр Шепелєв

Цікаво те, що за ці роботи, за словами Артюха, розраховувався не "Родовід", а Шепелєв, передаючи гроші готівкою.

У вересні 2009, як стверджує Артюх, йому подзвонив Шепелєв і запропонував скласти кошторис ремонту будівлі, у яку мав в'їхати "Родовід", на 12 мільйонів гривень. Але ця розмова нічим не завершилася.

На початку грудня того ж року Шепелєв ще раз вийшов на зв'язок з Артюхом і знову запропонував скласти кошторис ремонту, але вже на 24 мільйони гривень. Будівельник стверджує, що робіт на таку суму він не бачив, про що й сказав депутату.

За словами Артюха, Шепелєв запевнив його, що ремонт передбачається грандіозний, треба прийняти гроші, але технічне завдання на ремонт "Родовід" дасть лише наступного року. Будівельник же відповів, що його фірмі складно прийняти такі гроші у кінці року.

Однак, розповідає Артюх, Шепелєв запропонував йому перерахувати гроші на рахунок іншої фірми – "Альта Строй" - яка буде субпідрядником робіт. Мовляв, вони там "полежать".

Самому ж Артюху запропонували 3% від суми залишити на рахунку "АК Інжиніринг" у якості "генпідрядних". Тобто 740 тисяч гривень.

Будівельник зізнався, що був складений кошторис ремонту, у якому значилися вже виконані на той час роботи. Після цього була підписана угода між "АК Інжиніринг" та "Родоводом", і 24 мільйони пішли за запропонованою Шепелєвим схемою.

Водночас Артюх наголосив, що з іншим обвинуваченим – тимчасовим адміністратором банку "Родовід" Сергієм Щербиною – він не обговорював ремонт, і взагалі познайомився з ним лише на суді.

Артюх стверджує, що не здогадувався про якісь злочинні наміри, коли проводив ці операції. "Коли дізнався, що ніхто не збирається робити ремонт, зрозумів, що гроші з моєю допомогою були фактично вкрадені…Депутати вміють переконувати. Вміють, коли їм треба", - сказав він на суді.

За словами будівельника, під час слідства Шепелєв чинив на нього "психологічний тиск", пропонуючи ні в чому не зізнаватися. Внаслідок цього будівельник навіть змінював свої свідчення і писав скарги на слідчого СБУ, які йому готували люди депутата.

Цікаво, що під час допиту Артюх розповів про свої стосунки з Шепелєвим.

Він каже, що будував низку об’єктів для цього депутата. Зокрема, дім на вулиці Панфіловців у Печерському районі Києва, де фактично живе Шепелєв. При чому, як стверджує Артюх, депутат й досі винен йому 1 мільйон 770 тисяч гривень за це будівництво.

В кінці допиту, на пряме питання судді, чи повністю він визнає свою провину, яку йому інкримінують слідчі, Артюх відповів: "Так, повністю. Фактично я допоміг скоїти злочин".

Втім він додав, що якби знав про намір вкрасти гроші банку "Родовід", то ніколи б на це не пішов. "Якщо можна, не саджайте мене у в’язницю. На волі від мене більше користі", - сумно додав Артюх.

"Олімпійські" справи

Звісно, сама по собі справа про зникнення 24 державних мільйонів та свідчення проти народного депутата – це цікаво. Але ця історія не була б настільки резонансною, якби не один факт.

Люди Колеснікова віддали фірмі Артюха право реконструювати "Олімпійський та розпоряджатися державними мільярдами у червні 2010 року. На цей час СБУ вже повним ходом розслідувала описану вище справу банку "Родовід".

І зізнання Артюха стають ще цікавішими в контексті інформації про кримінальні справи, які порушувалися правоохоронцями за епізодами реконструкції головного стадіону Євро-2012.

Як відомо, минулого року слідчі МВС розслідували закупівлю вакуумної каналізації для "Олімпійського", яку організовувало "АК Інжиніринг".

У міліції стверджували, що 119 мільйонів за каналізацію прогнали через низку фірм. Нібито остання компанія у цьому ланцюжку частину цих грошей витратила на закупівлю каналізації на імена фізичних осіб, а іншу частину перевела в готівку.

Порушувала цікаві справи й податкова міліція. Зокрема, податківці розслідували закупівлю стільців для "Олімпійського", яку також проводила компанія Артюха.

Слідчі стверджували, що гроші за стільці також перераховувалися через кілька фірм. І одна компанія з ланцюжка – ТОВ "Вайліс" - завищила свій податковий кредит з ПДВ та не сплатила до бюджету 3,8 мільйонів гривень. Щоправда, наразі справа щодо стільців закрита.

Однак, очевидно, зі стільцями також не все так просто. Адже у Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти низку постанов українських судів, де фірма "Вайліс" фігурує у якості фіктивного підприємства, яке використовувалося для мінімізації податкових зобов’язань.

Виникає логічне питання: якщо ще недавно генпідрядник "Олімпійського" приймав сумнівні пропозиції щодо ремонту для банку "Родовід", то що заважало йому робити таке під час реконструкції "Олімпійського"?

P.S. "Українська правда" звернулася за коментарем щодо свідчень Артюха до Олександра Шепелєва. Однак депутат наполегливо "вмовляв" редакцію відтермінувати публікацію цього матеріалу та інтерв’ю колишнього адміністратора банку "Родовід" Сергія Щербини, яке незабаром буде опубліковане на "Економічній правді".

У відповідь ми запропонували Шепелєву дати інтерв'ю щодо описаних вище подій, оскільки свідчення Артюха пролунали на відкритому процесі у присутності журналістів "УП" та журналу "Форбс".

Втім, інтерв'ю Шепелєв поки не дав, а обмежився лише коротким коментарем, який ми наводимо повністю:

"Почнемо з того, що свідчення Артюха мені невідомі, і коментувати те, що мені невідомо, я не можу. Дійсно, будівля у Рильському провулку належить моїй родині, і ця будівля орендувалася банком "Родовід". Дійсно, я знаю Володимира Артюха як гарного будівельника, який для нашої родини будував та ремонтував низку об'єктів. На цьому правда у перерахованих твердженнях закінчується.

Після передачі будівлі в оренду банку, ні я, ні члени моєї родини жодного відношення до питань експлуатації і ремонту будівлі не мали, оскільки ці питання стосуються виключно орендаря.

Мені невідомо, як саме планувалося використовувати будівлю і окремі його частини банком, де планувалося розміщувати конкретну кількість співробітників і документів, де планувалося організовувати відкриті зони, доступні для клієнтів банку, а де – закриті зони для співробітників.

Якщо, виходячи зі своїх планів розміщення співробітників і експлуатації будинку, банк потребував ремонтних робіт  - значить він ними займався. Як саме проходили ці домовленості між банком і будівельниками мені невідомо, участі в цьому я не брав.

Хто і які документи оформлював для проведення ремонту мені також невідомо. Чи були при проведенні ремонту та оформленні документів якісь порушення і якщо так, то які, мені також невідомо, оскільки зі мною ніхто такі питання не обговорював і с документами не ознайомлював.

З приводу коментарів свідчень хочу нагадати вам анекдот:

"На прийом до лікаря приходить чоловік і жаліється: "Доктор, ви знаєте, мені вже 54 роки і я можу з жінкою тільки один раз за ніч". Лікар відповідає: "Так ви б радувалися, що вам 54 і ви можете з жінкою один раз за ніч". Пацієнт відповідає: "Доктор, ви не розумієте, в мене є друг, йому 58, а він каже, що може з жінкою три рази за ніч". Доктор подивився пацієнту у рот і відповів: "Не бачу нічого, що заважало би вам казати теж саме".

А якщо серйозно, то причини, за якими мене обмовляють, мені невідомі, а відповідальності за неправдиві свідчення обвинувачений не несе. Медичної або психіатричної освіти в мене немає, тому коментувати уяву окремих осіб я також не буду.

Що стосується кримінальних і подання СБУ на зняття недоторканості – мені також про це нічого невідомо, оскільки мене з такими документами ніхто не ознайомлював. Допускаю, що комусь у правоохоронних органах дуже сильно хочеться придбати будівлю в Рильському провулку за зниженою ціною і бажано безкоштовно, ось і займаються фантазіями та казками".

Українська правда

Реклама: