Традиційно, на початку весни перед посівною нафтовики підвищують ціни на пальне. Це таке ж сезонне явище, як подорожчання з Нового року, на 8 березня, на Пасху, перед збиранням врожаю та пісня виборів. Зазвичай, вони пояснюють, що вимушені збільшувати ціни на АЗС, тому що зростають світові ціни на нафту, або ще з якоїсь причини.

Звичайно ж, своє слово каже Антимонопольний комітет, який каже про відсутність причин для подорожчання. Підвищення цін все одно відбувається. Арбітром між нафтовиками та АМК виступає Міненерговугілля. Міністерство начебто домовляється, що власники АЗС принесуть у жертву власний прибуток чи навіть попрацюють у збиток – заради громадян, звісно.

Таку нескладну виставу ми бачимо щороку. Діючі особи змінюються, але сценарій залишається тим же.

А ще у минулі роки уряд багато разів виділяв аграріям паливо за пільговими цінами. Що за аграрії, та куди зникало пальне, достеменно невідомо.

В минулому році ця схема дещо зіпсувалася. Уряд також намагався забезпечити аграріїв паливом за "пільговими" цінами. Але вони виявились такими, що до початку квітня сільгоспвиробники купили тільки 6 тис тон зі 160 запропонованих.

Повертаємось до подій цього року. В 2012 відбулося чергове зростання цін на нафту в світі. Звичайно, нафтовики не змогли не підвищувати ціни на АЗС. Розпочалась нова вистава.

З початку року ціни невпинно зростали. Наприкінці грудня 2011 середня ціна бензину А-95 становила 10,29 грн за літр, а дизельного палива - 9,66 грн за літр. 16 березня в Міненерговугілля відбулося засідання Експертно-аналітичної групи з опрацювання питань функціонування ринку нафти і нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості – це таке собі засідання, де серед біла дня нафтотрейдери разом з чиновниками домовляються, яку поставити ціну на нафтопродукти.

Станом на 16 березня середня роздрібна ціна бензину А-95 в Україні вже становила 10,51 грн за літр, а "дизеля" - 9,8 грн за літр.

Що намагалося робити міністерство, очолюване Юрієм Бойко?

За словами самих чиновників, подорожчання нафти стало великою несподіванкою для Міненерговугілля. І вони, звісно, вирішили утримувати нинішні ціни на бензин і дизельне паливо.

Першим шагом стала чергова домовленість з нафтотрейдерами. Ті пообіцяли утримувати нинішні ціни на бензин і дизельне паливо. Нагадаємо, за два тижні до того Міненерговугілля дозволило збільшити ціну на бензин.

Це не перший приклад непослідовності кроків Міненерговугілля. Згадаємо, що ще в середині лютого на засіданні експертно-аналітичної групи (ЕГА) при Міненерговугілля  його учасники "не бачили підстав для здорожчання вартості палива найближчим часом", а сам Юрій Бойко заявив, що "найголовніше для ринку – це стабільність".

Отже, у роботі міністерства існують своєрідні цикли довжиною 2 тижні.

Другий крок Міненерговугілля був ще кращим. "Утримувати" ціни нафтовики вирішили не за рахунок власного прибутку, а за рахунок бюджету.

Вчора стало відомо, що міністерство запропонувало знизити ставки акцизного податку на нафтопродукти на період посівної. Схема не нова - так вже було у 2011 році.

Як стверджує керівник департаменту нафтової, газової, торф'яної, нафтопереробної промисловості та альтернативних видів палива Міненерговугілля Костянтин Бородін, цього тижня його відомство передало на розгляд до Кабінету Міністрів відповідний законопроект. За його словами, Міненерго пропонує зменшити акциз на період весняно-польових робіт. Мотивація традиційна: "для стабілізації ситуації на ринку".

Є ще третій крок. Міністерство енергетики та вугілля готує постанову уряду про переробку 1 млн тонн нафти, яка належить НАК "Нафтогаз України", на потужностях Лисичанського НПЗ ("Лінік"). Представники міністерства заявили, що вже мають вдалий досвід подібних операцій.

Це звучить дуже дивно, тому що досвід є – але невдалий. Навесні 2011 року НАК "Нафтогаз" закупив нафту на піку цін, переробив її на Лісічанському НПЗ, але донині не міг реалізувати отримані нафтопродукти через зависоку собівартість.

Ці нафтопродукти залишаються непроданими досі. На самому початку зростання цін на нафтопродукти в міністерстві розраховували саме на ці запаси НАК "Нафтогаз України". Чиновники розраховували, що через рік ці запаси стануть конкурентоспроможними і дозволять утримати ціни.

Але на що розраховували в Мінпаливенерго, маючи в запасі дещо більше 40 тис тонн нафтопродуктів? Адже це приблизно 10% місячних потреб роздрібного ринку. Вочевидь, ці "запаси" не врятували б ринок від зростання. Очевидно, що час втрачено.

Фото avtoprodaga.com.ua

А виготовлення нової партії нафтопродуктів вже з самого початку приречене на невдачу. Напередодні зупинки Лісічанського НПЗ навіть обговорювався варіант закупівлі "Нафтогазом" обсягів нафти. Сьогодні в Мінєнерговугілля підтвердили наміри продовжити практику давальницької переробки нафти.  Але наситити ринок на висхідному тренді "Нафтогаз" вже не встигне, а придбання нафти за нинішніми цінами буде теж недешево. Тому, не виключено, доведеться чекати наступного стрибка цін на нафту, щоб "стабілізувати" ринок.

Наприкінці минулого року Фелікс Луньов, радник голови правління НАК "Нафтогаз України", пояснював це інертністю "Нафтогазу" та міністерства необхідністю дотримання тендерних процедур.

"Існує чіткий закон про державні закупівлі, який зобов’язує оголосити тендер. А всі посередники, які на нього виходять, закладають свою маржу. Ось вам і результат, - пояснює він. -  Ми на даний момент не можемо піти і домовитися, безпосередньо з виробниками про постачання нафти, хоча і розуміємо, по якій ціні вони продають нафту на українські заводи. Але оскільки я маю оголошувати аукціон, то вибачте".

В результаті, на ринку спостерігається зростання цін навіть на "лояльних" АЗС групи "Приват". А все, що може зробити Міненерговугілля, - це запропонувати тимчасово знизити ставки акцизного збору на нафтопродукти, щоб врятувати весняно-польові роботи.

На перший погляд, причина таких кроків проста. Міненерговугілля  і НАК "Нафтогаз" просто не в змозі реагувати адекватними інтервенціями на підвищення цін на нафтопродукти, які зростають під тиском світових цін на нафту. Тому вони намагаються робити хоч щось, щоб не отримати догану від уряду та президента за чергову хвилю подорожчання нафтопродуктів. І це у рік виборів!

Можливо, зниження акцизів спрацює, і дасть змогу знизити ціновий тиск на споживачів. Подібна схема діяла і 2011 року, майже до кінця серпня. Однак вірогідність прийняття законопроекту досить сумнівна.

"Тимчасове зниження акцизних ставок не вирішить ключові проблеми ринку нафтопродуктів. Треба враховувати, що питома вага акцизів у вартості українського моторного палива  без того є найнижчою у Європі, - зазначає Володимир Омельченко, керівник енергетичних програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Разумкова. - Зниження ставок призведе до ускладнень з наповненням державного бюджету".

Ситуація навколо подорожчання нафтопродуктів зараз цікава ще з однієї причини. Для Міненерговугілля критичні ситуації на ринку стають зайвим приводом, щоб реанімувати питання про введення імпортних мит на нафтопродукти.

Складається враження, що в профільному міністерстві не помічають жодних інших проблем, які існують на ринку: ані контрабанди, ані "бодяги", ані "старих" стандартів. Впливати на ринок вони намагаються, лише знижуючи податки або вводячи мита.

"Натомість Міненерговугілля варто приділяти більшу увагу питанням підвищення конкуренції на ринку нафтопродуктів, дотримання стандартів якості продукції, диверсифікації поставок сировини, а також  стимулюванню розвитку нафтопереробки", - вважає Омельченко.

Це так само комічно, як і невдоволення Миколи Азарова якістю бензину на АЗС. Таке враження, що він не має ніякого стосунку до Міненерго вугілля, і що не те саме відомство запропонувало подовжити дію старих стандартів до середини цього року. Так само і Міненерговугілля  незворушно реагує на зупинки нафтопереробних заводів і закликає усіх до стабільності, в той час як галузь справді потребує уваги.