Малокваліфіковані робітники на Заході вже зіткнулися з хворобливою конкуренцією з боку китайського виробничого колоса. У міру розвитку китайської промисловості вона буде створювати все більше серйозних проблем в області конкуренції з США, Європою і Японією. А оскільки китайська економіка продовжує невпинно розвиватися, в світі будуть з'являтися все нові загрози сталому економічному порядку.

Один з нових викликів полягає в глобальному наступі великих державних підприємств Китаю. Глобальна економіка ніколи не бачила нічого подібного. Протистояти тим перевагам, якими вони володіють - а це часто несправедливі і нечесні переваги - державам і приватним компаніям вкрай важко.

Якщо говорити просто, державні підприємства Китаю здатні і готові змінити правила глобальної економічної конкуренції.

topchina.biz

Зазвичай ми виходимо з того, що державні підприємства - це громіздкі гіганти, які занадто неефективні, і конкурувати з приватними фірмами не в змозі. Звичайно, це не завжди вірно - досить поглянути на пов'язані з державами компанії, такі як дубайські авіалінії Emirates, наприклад. Проте на кожне державне підприємство з ефективним управлінням знайдеться безліч інших, які цілком заслужили свою репутацію немічних слабаків.

Китайські держкорпорації істотно поліпшили якість своєї роботи за останнє десятиліття, але в той же час, це безумовно не найяскравіші зірки на небосхилі економіки Китаю, що бурхливо розвивається. Результати досліджень постійно показують, що китайським державним підприємствам за прибутковістю ще дуже далеко до приватних фірм цієї країни.

Однак державні корпорації Китаю отримують такі додаткові пільги, які дозволяють їм долати недоліки в сфері конкуренції. Багато хто працює в сферах, захищених протекціоністськими заходами - від телекомунікацій до фінансів - що дає їм можливість отримувати багаті врожаї доходів у галузях, не надто замислюючись про конкуренцію. Вони часто користуються потужною підтримкою з боку китайської бюрократії.

А в деяких випадках держкорпорації виграють і від особливої ​​фінансової підтримки. Іншими словами, державні власники цих підприємств роблять все, щоб вони мали фору в китайській економіці. Ось що сказав з цього приводу в минулому році заступник держсекретаря США з економічних, енергетичних та сільськогосподарських справах Роберт Хорматс (Robert Hormats):

"Деякі з цих нових китайських учасників ринку цілком конкурентоспроможні, бо вони працюють новаторськи і заповзято. Однак інші китайські підприємства, що знаходяться у державній власності і користуються державною підтримкою, отримують фінансову допомогу, нормативні привілеї, а також пільги, яких зазвичай немає у їхніх приватних конкурентів. У Китаї ми також спостерігаємо державну підтримку, яка полягає в обмеженні іноземних інвестицій спільних підприємств в певних секторах, де домінують корпорації, що належать державі. Або як умову для інвестицій висувається вимога про передачу технологій або про покупку певної частини продукції у місцевих держпідприємств".

loveopium.ru

Звичайно, нічого нового в протекціоністських заходах для державних національних лідерів немає. Держави всього світу традиційно підтримують ті компанії, якими володіють. Але китайські держкорпорації це продукт іншого роду, каже президент Американської торговельної палати в Китаї Крістіан Мерк (Christian Murck).

На відміну, скажімо, від державних компаній колишнього Радянського Союзу, які найбільшої шкоди завдали в межах своєї країни, китайські державні підприємства отримують стимули для виходу на глобальний ринок. Ми вже бачимо, що вони діють практично всюди. Китайські енергетичні гіганти, такі як CNOOC, вкладають капітали і роблять придбання в самих різних країнах, від Аргентини до Канади.

Одна китайська державна фірма недавно здобула верх над німецькими та бразильськими конкурентами, отримавши частку в португальській енергетичної фірмі EDP, яку уряд країни виставив на торги в рамках своєї програми жорсткої економії. "Ми ніколи не стикалися з такою ситуацією, яка виникає сьогодні, - говорить Мерк про китайські держкорпорації. - Це серйозна проблема, про яку ми поки мало що знаємо".

Справа в тому, що китайські державні корпорації не завжди грають на полі глобальної конкуренції за тими правилами, якими керуються всі інші.

Звичайно, в принципі немає нічого поганого в тому, що держкорпорації Китаю проводять експансію або інвестують свої кошти за кордоном. Ми навіть повинні сприяти цьому і заохочувати цей процес. Такі інвестиції створюють робочі місця в США і в інших країнах. Однак китайські державні підприємства на зарубіжних ринках можуть до власної вигоди використовувати ті пільги і привілеї, які отримують від держави. Оскільки їм не треба турбуватися про власну прибутковість та ефективність в тій самій мірі, як і приватним компаніям, які не отримують субсидій, вони можуть розширювати свою діяльність за кордоном більш агресивно.

Тут ми маємо новий тип державної компанії - яка володіє грандіозними амбіціями і користується підтримкою держави, що фінансує та допомагає в реалізації цих амбіцій. Це дуже потужна і результативна суміш, яка цілком може додати нову форму глобальному конкурентному середовищі. Ось що каже з цього приводу Хорматс:

"Вкрай важливо, щоб наші (американські) компанії мали рівні можливості для конкуренції. Та політика, яка дає обраним іноземним компаніям незаслужені конкурентні переваги, будь то на їх внутрішньому ринку, у нас в США, або в третіх країнах, спотворює умови конкуренції. Таким чином, вони шкідливі не тільки для наших компаній, але і для компаній Китаю та інших фірм з різних країн, які такими перевагами не володіють".

У доповіді Європейської ради з міжнародних відносин (European Council on Foreign Relations) під заголовком "Бійка за Європу" (The Scramble for Europe), в якому особлива увага приділяється зростаючому економічному впливу Китаю на цьому континенті, звучить особлива заклопотаність з приводу того, що отримують субсидії держкорпорації Китаю можуть схилити чашу терезів чесної конкуренції в свою користь:

inosmi.ru

"Корпоративна структура китайських компаній представляє собою особливу проблему. Зокрема, державні підприємства отримують величезні державні субсидії, а тому можуть нечесно конкурувати з європейськими компаніями. ... Китайські банки постійно з 1998 року отримують суттєві податкові та інші пільги, які набагато серйозніше недавно прийнятих в США і Європі надзвичайних заходів. Згідно з даними недавнього вельми неоднозначного китайського дослідження, державні підприємства і холдинги цієї країни були б збитковими з 2001 року, якщо взяти до уваги прямі і приховані субсидії (наприклад, якщо врахувати реальну вартість використання земель і величезне заниження цін на корисні копалини)".

Тут виникає одне важливе питання: що все-таки можна зробити, щоб провести перебалансування і створити рівні умови для китайських держкорпорацій і їх конкурентів? Теоретично проблема сама дає рішення. Китайський уряд тисне на державні підприємства протягом останніх 20 років, щоб ті якомога більше орієнтувалися на комерцію. Якщо процес цей буде тривати, їх стануть відучувати від державної допомоги і змушувати конкурувати самостійно.

Однак процес цей буде йти повільно. Державні підприємства в китайській економіці користуються прямо-таки фантастичним впливом, і вони з великим небажанням будуть відмовлятися від своїх особливих привілеїв.

Всі зусилля, спрямовані на боротьбу із згубними наслідками державної підтримки цим компаніям, будуть натикатися на високі перешкоди. Зазвичай країни борються з несправедливою практикою в торгівлі штрафними тарифами. Але розрахувати такий тариф для субсидований державної фірми буде страшно складно, і напевно в таких випадках будуть виникати торгові конфлікти. Адміністрація Обами намагається встановити нові норми і стандарти, що обмежують можливості державних фірм з використання пільгових умов для конкурентної боротьби з приватними підприємствами. При цьому вона діє через багатосторонні організації, такі як Організація економічного співробітництва та розвитку і Транс-тихоокеанське партнерство, ведучи з ними переговори з даного питання.

Але переконати Китай та інші країни дотримуватися цих заходів буде непросто. Європейська рада з міжнародних відносин виступає за заходи взаємності. Як мінімум, стверджує вона, іноземні фірми повинні мати такий же доступ на ринки Китаю, який США і Європа надають китайським фірмам.

Та проблема, яку представляють китайські прямі інвестиції в Європі, стає ще наочніше, якщо врахувати обмежений доступ Європи до аналогічних можливостей в Китаї. Ринок капіталу в КНР як і раніше в основному закритий у тих секторах, які уряд вважає важливими для своєї стратегії економічного розвитку. У багатьох галузях, починаючи з повітряного транспорту і банків, і закінчуючи альтернативною енергетикою, іноземну участь обмежено 20 відсотками капіталу. А з прийняттям закону на підтримку "внутрішніх інновацій" бар'єри на шляху іноземного капіталу навіть збільшилися.

china-russian.ru

Європейські політичні керівники повинні об'єднатися навколо своїх колективних інтересів та вжити заходів щодо створення рівних і заснованих на правилах умов конкурентної боротьби, щоб європейські фірми могли конкурувати в Китаї точно так само, як китайські компанії можуть конкурувати в Європі.

Вирішити дану проблему набагато важче через те, що уряди США і Європи так само як і Китай допускають нечесність. Вашингтонським політикам важко докірливо вказувати пальцем на Пекін, що підтримує свою промисловість, коли американський уряд викуповує General Motors. Більш важливе питання тут полягає в тому, що держави з різними ідеологічними переконаннями і пристрастями здійснюють втручання, скасовуючи вердикт ринку, що змінює конкурентний ландшафт. Проте Китай займається такими іграми по викручування рук ринку у величезних масштабах. Оскільки він як і раніше дотримується своєї версії державного капіталізму, його підтримка державним підприємствам і наслідки такої підтримки для глобальної економічної конкуренції в майбутні роки стануть ще більш серйозною проблемою.

Джерело Time 

Переклад на російську Inosmi