Землю пускають в обіг без обговорення

Влада зробила ще один крок на шляху до запровадження ринку купівлі-продажу землі. В п'ятницю Верховна рада прийняла у першому читанні закон "Про ринок земель".

За прийняття документу проголосували 245 депутатських карток із 290, зареєстрованих у сесійній залі. Із присутніх не підтримали закон лише комуністи, які уже давно ходять у завзятих противниках земельної реформи.

У свою чергу, опозиційні депутати взагалі не голосували. Ще перед початком засідання вони демонстративно покинули залу.

Зрештою, законопроект стояв у порядку денному ще в четвер, однак його так і не розглянули якраз через заблоковану опозицією роботу Верховної ради. Проте, наступного дня "регіонали" з'явилися у парламенті о 7,30 і не дозволили своїм опонентам блокувати роботу, тож закон без проблем отримав попереднє схвалення "більшості".

Історія одного документа

Жваві розмови про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення почалися ще наприкінці 2010 року. З того часу про необхідність таких змін неодноразово згадували і на Банковій, і на Грушевського.

Першим про це обмовився саме президент, коли розповідав про переваги земельної революції вітчизняним та іноземним бізнесменам на Ялтинському форумі. Навряд чи він тоді міг припустити, що у доступі до вільного ринку землі бізнесу буде відмовлено. Адже, як відомо, проголосований депутатами документ забороняє юридичним особам купувати ріллю.

Забороняв торгувати землею підприємствам і один з найперших варіантів закону про ринок землі, який на початку 2011 року презентував Держкомзем. Після проходження через Адміністрацію президента і Кабінет міністрів документ зазнав суттєвих змін і пізніше був зареєстрований у парламенті як законопроект уряду.

Саме цей законопроект активно критикувала громадськість протягом останніх 3-4 місяців, але мало хто сумнівався в тому, що коаліційна більшість не підтримає його.

Проте, як не дивно, 17 листопада 255 парламентаріїв висловилися за повернення урядового законопроекту в профільний комітет. В той же день Рада відхилила альтернативні законопроекти позафракційного Олега Ляшка і "регіонала" Григорія Смітюха.

Тож залишився тільки один варіант – урядовий законопроект, над яким мудрували в аграрному комітеті. У підсумку звідти вийшов доопрацьований документ у новій редакції під авторством голови комітету Григорія Калетніка. Саме його і запропонували на перше читання.

Як змінився законопроект

По-перше, порівняно із попереднім законопроектом модернізована комітетська версія, за яку проголосували депутати, передбачає, що землею можуть торгувати тільки фізичні особи, держава і територіальні громади. Як відомо, раніше в цей список входили також фермерські господарства.

Як каже голова Мінагрополітики Микола Присяжнюк, фермери самі попросили позбавити їх такого права. Навіщо вони висували такі обмежувальні пропозиції для своїх господарств, не зовсім зрозуміло. І чи висували вони їх взагалі?

По-друге, знову ж таки, на вимогу фермерів, максимальна площа землі в особистому володінні була знижена до 100 гектарів. Попередній документ дозволяв одній особі володіти від 900 до 2100 гектарів ріллі. 

По-третє, в удосконаленому законопроекті з'явилася ще і норма про обмеження щодо оренди. Фізичні та юридичні особи, включаючи пов'язаних осіб, зможуть користуватися не більше, ніж 6 тисячами гектарів в одному районі і не більше 5% аграрних земель області.

Четверте. В документі немає вимог до мінімальної ціни землі, за якою селяни продаватимуть землю іншим громадянам або державі. Натомість, є "слизька" норма про обов'язкове проведення експертно-грошової оцінки наділу перед його продажем. Тобто, оцінювати ріллю тепер будуть експерти. А в попередньому акті пропонувалося опиратися у такому випадку на нормативну грошову оцінку, яка сьогодні становить близько 20 тисяч гривень за 1 гектар.

Для продажу паю необхідна публікація в регіональних ЗМІ оголошення з точною ціною ділянки. Це, нібито, повинно дозволити сусідам реалізувати переважне право на викуп. При цьому власник не зможе продати землю ні нижче, ні вище оголошеної в пресі ціни.

Утім, це ще не найбільш грандіозні нововведення. П'яте - "дітище" Калєтніка і Ко передбачає створення "державного оператора", який буде контролювати всі угоди купівлі-продажу та оренди державної та комунальної землі, проводити земельні аукціони, та стежити за дотриманням правил торгів.

У той же час, виключне право заставодержателя земель сільськогосподарського призначення отримає державний Земельний банк. Іншим кредиторам також обіцяне право видачі позик під заставу аграрних земель.

За словами голови Держземагентства Миколи Калюжного, банк надаватиме аграріям кредити на пільгових умовах, всього під 3% річних. Розраховувати на бюджетні вливання чиновники не можуть, тому кредити будуть видаватися за рахунок коштів від продажу держземель.

Імітація дискусії

Усі ці норми народжувалися нашвидкуруч і без повноцінної дискусії із учасниками ринку. Хоча автори законопроекту і запевняють, що проводилися комітетські засідання, на яких обговорювався законопроект, але це була, скоріше, імітація.

За словами одного з учасників комітетських слухань, на обговорення і аналіз законопроекту було недостатньо часу. "Документ був "сирий". Всі його бачили його вперше, а тут одразу постатейне обговорення без підготовки. Деякі статті містили лише назву і зміст", - каже співрозмовник "Економічної правди".

Він також зазначає, що більшість пропозицій учасників комітетських засідань були відхилені. "Навіщо взагалі потрібні такі дискусії, якщо їм це зовсім не потрібно. Думають лише, як забезпечити виконання обіцянок Януковича", - обурюється співбесідник.

Агрохолдингам пропонують дробитися

Спірні норми законопроекту уже викликали незгоду як представників парламентської більшості, так і експертної спільноти. Навряд чи можуть бути задоволені цим документом і великі агрохолдинги.

Зокрема, більшість з них користуються земельним банком, який сягає від 400 до 80 тисяч гектарів. Враховуючи, що законопроект передбачає обмеження щодо оренди в одному районі не більше 6 тисяч гектарів і 5% в області, це не може радувати великих гравців.

У свою чергу, Присяжнюк вважає, що їм не слід турбуватися, адже подібні обмеження існують лише за територіальною ознакою, і будь-яке підприємство може мати у користуванні близько 1,5 мільйона гектарів.

Однак, як каже гендиректор "Українського клубу аграрного бізнесу" Володимир Лапа, великі компанії якраз намагаються консолідувати землі десь в одному регіоні, і там будувати відповідну інфраструктуру. "Якщо ми почнемо дробити цей процес, то ми відкинемо країну на 10 років назад", - наголошує він.

Проте, у великих гравців все-таки є привід і для відради. Закон регламентує: укладені зараз угоди оренди після набуття чинності закону залишатимуться в силі до моменту закінчення договору.

Лапа каже, що за офіційною статистикою, переважна більшість орендних угод укладаються терміном на 30 років. Тож час в агрохолдингів ще є.

Земельний банкінг

В старому урядовому законопроекті держава мала першочергове право на купівлю землі. Тепер такої норми немає, але чиновники і не думали себе обмежувати у правах, адже новий документ відкриває дорогу "монстрам" на кшталт "державних операторів" або Земельних банків, які наділяються широким переліком повноважень.

І ще невідомо, як буде працювати, наприклад, Земельний банк, і чи буде він повністю державним. Принаймні, в Національному банку, який має курувати створення цієї установи, цього не знають.

За словами учасника комітетських слухань, на одному із засідань представника Нацбанку питали, що це буде за установа. "Його відповідь ввела усіх в ступор. Він сказав, що банк буде "майже державним". Тобто він може бути ще і недержавним?", - розповідає співрозмовник "ЕП".

Директор Свiтового банку в Українi, Бiлорусi та Молдовi Мартiн Райзер вважає, що пропозицiя заснувати державний земельний iпотечний банк є поганим замiнником створення таких умов, за яких комерцiйнi банки були б готовi надавати кредити пiд заставу землi.

Такої ж думки дотримуються і представники аграрних компаній. "Для того, щоб кредитувати сільськогосподарських виробників на гарних умовах, не треба створювати Земельний банк. Це можуть зробити інші банки. А концентрація в такій установі якихось пільг з фінансування земельного ринку – це грубе порушення прав усієї банківської спільноти", - зазначає голова "Агрофірми Корнацьких" Аркадій Корнацький

Джерело "ЕП" в парламенті стверджує, що Рада до закінчення цієї пленарної сесії у будь-якому разі розгляне законопроект у другому читанні. Тобто, часу, щоб обговорити усі суперечливі моменти документу, буде, як завжди, обмаль.