Аграрії не врятують гривню

Аграрії не врятують гривню

Середа, 26 жовтня 2011, 17:11 -
Скасування мит на експорт зерна - не панацея від усіх хвороб поточного рахунку. Україні доведеться шукати інші шляхи для латання дірок у платіжному балансі. Не виключено - за рахунок резервів Національного банку.

Економічна правда продовжує аналізувати можливості основних експортних галузей української економіки та їх впливу на платіжний баланс країни, який в останні місяці суттєво погіршився.

"ЕП" уже оцінила ситуацію на світових ринках сталі. Наступна найбільша стаття вітчизняного експорту - продукція АПК.

За останні два роки в агросекторі України відбулося чимало змін, які негативно позначилися на експорті товарів та основних виробниках. Сьогодні влада намагається виправити становище, але час уже втрачено.

Втрачені можливості

Реклама:

За прогнозами аналітичної групи Da Vinci AG, у 2011 році частка аграрної продукції в експорті України не перевищить 19%. Мало це чи багато? Аналіз структури експорту попередніх років свідчить: це небагато.

Частка товарів АПК в загальному експорті, %

2008

2009

2010

2011, 8 місяців

16,2

24,0

19,3

13,2

Джерело: Da Vinci AG

Найбільшу частину в зазначеній групі товарів становлять зерно та олія. У 2009 році частка зерна у структурі українського експорту становила 9%. За словами експертів, для українських експортерів збіжжя це не межа.

"При гарному врожаї, стимулюванні експорту і зниженні адміністративного тиску на аграріїв цей показник може досягти 12-14% в середньостроковій перспективі", - вважає управляючий партнер Da Vinci Андрій Колпаков.

Натомість, головний ініціатор введення квот на вивезення зерна - Міністерство аграрної політики і продовольства - шукає в торговельній статистиці приємні для себе показники.

"За перше півріччя ми вперше за історію незалежної України досягли позитивного балансу з імпорту-експорту сільськогосподарської продукції з ЄС", - хвалиться голова Мінагропроду Микола Присяжнюк.

За даними відомства, позитивне сальдо у торгівлі з країнами ЄС за перше півріччя 2011 року становило 198,2 мільйона гривень. У першому півріччі 2010 року цей показник був негативним - мінус 359 мільйонів доларів.

Втім, якщо розглядати торгівлю України сільськогосподарськими товарами не за окремими регіонами, а в цілому, то тут статистика на боці вітчизняних виробників. Те саме, зрештою, можна сказати і про металургію.

Так, за січень-серпень 2011 року вартість експорту продовольчих товарів, незважаючи на обмеження експорту зерна, збільшилася порівняно з показником 2010 року на 7,6 мільярда доларів або на 33%, імпортних товарів - лише на 14% до 4,05 мільярда доларів.

Отже, за цей період позитивний внесок аграрного експорту у підтримку зовнішньоторговельного балансу України становив 3,55 мільярда доларів.

Формування зовнішньоторговельного сальдо України, мільйони доларів

 

Січень-серпень

2010

2011

Сільгосппродукція

2 178

3 554

живі тварини, продукти тваринництва

-255

-13

продукти рослинного походження

1 109

1 650

жири та олії

1 351

1 995

готові харчові продукти

-26

-77

Продукція інших галузей

-6 649

-11 660

Разом

-4 471

-8 105

Джерело: Держстат, Українська аграрна конфедерація

Олія прикриває тили

За словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, це стало можливим завдяки нарощенню обсягів експорту олії та її насіння, а також ріпаку, 80% якого постачається до країн ЄС.

За даними Держстату, у січні-серпні 2011 року зерно у вивезеній аграрній продукції 2011 року теж займає суттєву частку, але все одно поступається олії, яка у зазначений період була основним драйвером експорту.

"Ми багато експортуємо, але проблема в тому, що ми вивозимо переважно сировину, а імпорт, наприклад, з Євросоюзу - це продукція з більшою доданою вартістю", - наголошує Лапа.

Інші експортні позиції українських сільгосптоварів особливо не змінилися. Як і раніше, готових харчових продуктів Україна ввозить більше, ніж вивозить.

Молочна продукція хоч і не стикається із перепонами у вигляді експортних або імпортних мит, проте українські молочники й надалі піддаються жорстким санітарним перевіркам з боку Росії та ЄС.

До того ж, молочна галузь переживає не найкращі часи - ледь не щодня зменшується поголів'я та виробництво молока.

Ще менше приводів для оптимізму у вітчизняних кондитерів. У липні мито на імпорт карамельної продукції запровадила Росія, а потім до неї приєднався Казахстан, який ввів захисне мито не тільки на карамель, а й на шоколад.

З продуктів тваринництва продовжують експансію зарубіжних ринків лише українські яйця. Зокрема, це підтверджують успіхи агрохолдингу "Авангард", який спеціалізується на виробництві яєць та яєчних продуктів.

Дискримінація зерна

Безумовно, у держави були всі важелі для того, щоб не загострювати ситуацію з платіжним балансом. Для цього потрібно було лише відмовитися від обмежень на вивезення збіжжя.

Проте у чиновників завжди був "правильний" аргумент. Спочатку уряд "рятував" країну від зростання цін на хліб, а потім він вирішив, що заміна квот на мита дозволить наповнювати бюджет і виконувати вимоги МВФ.

Утім, плани урядовців сплутала світова кон'юнктура: на міжнародних ринках на початку осені різко впали ціни на зерно. Трейдери почали занижувати ціну пропозиції на внутрішнього ринку, а товаровиробники відмовлялися продавати товар - в секторі утворився застій.

Динаміка світових цін на пшеницю, серпень-жовтень 2011 року

 

Динаміка світових цін на кукурудзу, серпень-жовтень 2011 року

 

І тільки проблеми "фаворита" Мінагропроду - компанії "Хліб інвестбуд", якій загрожували мільйоні збитки, змусили аграрне відомство грати в одній команді з учасниками ринку і домогтися скасування мит.

Аналітики Da Vinci відзначають, що за відсутності втручань у ринок з боку держави частка зерна у структурі українського експорту становила б 9%. У той же час, в компанії прогнозують, що за підсумками 2011 року цей показник навряд чи перевищить 5,5%.

Експерти переконані, що до кінця 2011 року продажі українського зерна за міжнародними угодами будуть незначними. Це підтверджують і внутрішні ціни. За даними Української агарної конфедерації, з часу скасування мит подорожчала лише кукурудза - з 1 300 до 1 630 гривень за тонну.

Ціни ж на продовольчу і фуражну пшеницю не змінилися, залишившись на рівнях 1 350 і 1 200 гривень за тонну відповідно.

"Причина - дуже слабкий попит з боку українських експортерів, пов'язаний з програшем у конкурентній боротьбі з росіянами у попередні три місяці, за які ті змогли надовго "забити" засіки основних покупців причорноморського зерна", - каже гендиректор УАК Сергій Стоянов.

На внутрішньому ринку ячменю, щодо якого збереглася дія експортного мита, теж без змін. "Поки у нас діяли експортні мита, Україна фактично віддала свої експортні ринки пшениці Росії, яка відвантажує понад 3 мільйони тонн товару щомісячно", - наголошує Лапа.

За його словами, зернові тендери імпортерів оголошуються за три-чотири місяці наперед, і більшість з них уже відбулися. Основними покупцями причорноморського хліба є країни Близького Сходу і Північної Африки.

Основні імпортери української пшениці, 2010-2011 маркетинговий рік

країни
обсяг,
тон
частка
середня ціна,
дол/т
1 Єгипет
626 207
15%
$238
2 Турція
611 247
15%
$270
3 Ізраїль
398 835
10%
$191
4 Бангладеш
287 023
7%
$192
5 Лівія
264 651
6%
$258
6 Грузія
253 247
6%
$300
7 Іспанія
237 089
6%
$275
8 Туніс
212 498
5%
$249
9 Кєнія
181 465
4%
$209
10 Південна Корея
170 509
4%
$184
11 Ліван
150 054
4%
$260
12 Вьєтнам
107 122
3%
$202
13 Сірія
99 464
2%
$239
14 Італія
93 732
2%
$244
15 Вірменія
71 533
2%
$293
  Інші
401 484
10%
  Всього
4 166 160
100%

"Основні конкуренти - Росія і Казахстан - дуже активно працюють на потенційних для українських експортерів ринках", - зазначає Колпаков.

Експерт наводить приклад співробітництва Росії з Саудівською Аравією, які готують спільні програми щодо будівництва зерносховищ. Аналогічні проекти, як він каже, можуть реалізувати і Казахстан з Іраном.

Тобто скасування мит на експорт зерна - не панацея від усіх хвороб поточного рахунку. Україні доведеться шукати інші шляхи для закриття дірок у платіжному балансі. Не виключено - за рахунок резервів НБУ.

Реклама: