Капітал з Україні потужно тече на Захід. Зростання економіки можливе лише при зменшенні чисельності населення. Не дай Боже повернуться емігранти, або почнеться зростання населення. А ціни будуть зростати, поки не вимре 70% населення, коливаючись згідно "лінії партії". Все інше балачки малоосвідчених.
Автор сам ставит знак равенства перед монетарной сдержанностью и инвестиционным голодом. Это и ужасно. Инвестицинный источник - это внутреннийрынок, а не эмиссия.
Біда не у інфляції, а у страху перед нею. Так, ціни ростуть, але не всіх це розорює - виручка дістається іншим, теж українцям, а вони що, свої гроші на городі закопають? Звичайно, з показником держава лукавить, бо треба ж індексувати доходи - але ж ціни все одно не зросли відразу вчетверо. Інфляція - це податок на тих, хто гроші не встиг витратити, а не на тих, у кого їх нема зовсім; її треба не лякатися, а враховувати , особливо - у індексаціі доходів. Саме в часи інфляції економіка зростає - іноді навіть надмірно, що і провокує кризи. Однак вийти з кризи без інфляції неможливо. Зараз інфляція уповільнилася і тим самим склалася загрозлива ситуація, подивіться табл. 1 - ціни виробників ростуть швидше за споживчі. Це означає, що завтра зупиняться чергові виробництва і продовжиться затухання екогномічної активності. Тепер і поміркуйте - чи вийти через інфляцію, чи остаточно впасти через боротьбу з нею!
Офіційна методика підрахунку інфляції - суцільне шарлатанство. Рік тому, щоб купити дрібні речі, вистачало 50 гривень. Зараз у супермаркет без 200 гривень не заходь.