підтримати металургів потрібно, але потрібно аби вони гарантували, що всю отримані дивіденди протягом сталого періоду вони використають на модернізацію свого виробництва та підтримку всієї інфраструктури, що знаходиться в управлінні, а не на викачування грошей з таких підприємств (відбиваючи втрачене). І тут відразу постає питання - кому продавали підприємства, на яких умовах!?!?!? (якщо Русал просто закриває ви-во) - якими аргументами апелювати до іноземних інвесторів.... Адже не припустимо, щоб держава підтримувала виробників які не мають збуту, тільки тому , що собівартість виготовлення є вищою, а якість продукції -гіршою. Адже в умовах кризи, основні споживачі метал. продукції не зупиняються, вони ретельніше шукають найкращої пропозиції за співвідношенням ціна-якість, отримують знижки і очевидно її знаходять...тільки не серед українських підприємств.....очевидно не тих підтримуємо, краще с\г підримати, яким всі роки витирали ноги.
Держзакупівля зерна+рефінасування банків+підтримка курсу гривні+інвестування промисловості+фінасування об'єктів Євро12, а де на все це брати гроші? Кредиту МВФ не вистачить мабуть. А зменшення соціальних видатків може тільки стримати ріст цін (інфляцію) на інвестиції буде замало. А прогнозоване збільшення кількості безробітних хіба не збільшить соціальні видатки? Щось тут дебет з кредитом не сходяться.