На засіданні уряду 23 травня одним з останніх розглядалося досить буденне питання "Про митне оформлення природного газу". Втім, все, що стосується газу, завше викликає у журналістів надзвичайний інтерес. Тож міністр палива та енергетики Юрій Бойко не зміг залишити Кабінет міністрів без спілкування з пресою.

В інтерв’ю ЗМІ Юрій Бойко повідомив, що через тривалі переговори з "Газпромом" "Нафтогаз України" не встиг провести вчасно митне оформлення газу у першому кварталі цього року. Тому виникли додаткові зобов’язання. Уряд погодився з аргументами Мінпаливенерго та звільнив "Нафтогаз" від зайвого навантаження, яке з’явилося фактично з вини росіян.

Коментарі Юрія Бойка, як правило, розраховані на вузьке коло фахівців, тому є дуже лаконічними, позбавленими будь-яких деталей. Отже не дивно, що у журналістському середовищі з’явилися свої версії щодо ситуації зі скасуванням митних зобов’язань.

В першу чергу згадали компанію "Укргаз-Енерго", з якої вже давно зроблено такого собі "енергетичного монстра" – молодшого родича RosUkrEnergo. Адже міністр не повідомив чітко, про який газ йдеться: для транзиту чи власних потреб. Логіка тут була проста: якщо газ імпортує виключно це підприємство, значить, воно і повинно його оформляти на митниці. За таких міркувань допомога уряду державній компанії зводилася до підтримки "Укргаз-Енерго".

Згадали і озвучені нещодавно позитивні результати діяльності "Нафтогазу України" в І кварталі. Мовляв, навіщо допомагати прибутковій компанії, адже для бюджету зайвих коштів не буває. У березні уряд і так пішов на поступки компанії та подовжив термін справляння митного збору за перебування під митним контролем транзитного газу з 15 до 30 днів…

Насправді все виявилося ще простішим. Розпорядження уряду стосується виключно транзитного газу. Згідно з постановою Кабміну від 27 січня 1997 р. N 65 із змінами, "у разі переміщення природного газу трубопровідним транспортом через митну територію України транзитом митний збір за перебування під митним контролем такого газу справляється починаючи з 30-го календарного дня після закінчення періоду постачання".

При цьому за перебування газу під митним контролем понад встановлені 30 днів справляється 0,05 відсотка його загальної митної вартості за кожний календарний день.

У І кварталі 2007 р. транзит газу через Україну склав 27,8 млрд. куб. м. Проте "Газпром" не підписував з ДК "Укртрансгаз" необхідні документи, за якими компанія могла би оформити транзитні обсяги.

Що стало предметом тривалих переговорів "Газпрома" та "Нафтогазу України", на які послався міністр, можна теж лише здогадуватися. Юрій Бойко зауважив, що у 2006 році Україна віддавала борг Росії на суму 250 млн. дол. транзитними послугами за ставкою 1,09 дол. за тис. куб на 100 км, а слід було – по 1,6 дол.

Здається, йдеться про операцію серпня 2004 року, коли "Нафтогаз України" погасив 1,63 млрд. дол. боргу "Газпрому". Тоді "Газпром" перерахував українській компанії 1,25 млрд. дол. як аванс за послуги з транзиту газу через Україну у 2005-2009 рр., а решту списали як дисконт. "Нафтогаз України" повернув ці ж кошти в рахунок боргів росіянам.

Тобто відтоді щороку Україна має транспортувати "Газпрому" газу на 250 млн. дол. З 1 січня 2006 року зросли ціни на газ для України – до 95 дол. за тис. кубометрів, а ставка транзиту для "Газпрому" – до 1,6 дол. Таким чином, щоб погасити ці 250 млн. дол., "Укртрансгаз" мав би транспортувати менше газу, ніж по ставці 1,09 дол.

Але, наскільки відомо, домовленості України та Росії від 4 січня 2006 року саме передбачали, що борг у 1,25 млрд. дол. гаситься за транзитною ставкою 1,09 дол. Чому про це згадали лише сьогодні, а не у січні – це інше питання, яке ще очікує на відповідь.

Як би там не було, але перемовини з "Газпромом" завершилися лише у квітні. Через це ДК "Укртрансгаз" заборгував митниці понад 800 млн. грн.

На думку експертів, уряд прийняв виважене рішення. При цьому жодних втрат для бюджету не буде, адже ці кошти не планувалися як надходження до державної скарбниці. А фінансовий стан "Нафтогазу України" хоча і покращився, але не дозволяє такі витрати.