Таке враження, що чорні очиці вікон Кабміну просто позатикали випадковими тілами. Ці тіла їздять за кордон, де вимушено посміхаються і ніяковіють, ці тіла бігають в парламент і нахабно там себе поводять. Чинний уряд і парламент не займаються стратегічними завданнями, не проводять жодної з необхідних реформ, лише надувають щоки і суплять брови: "ВВП ростееее! Ціни не ростуууть! Сонце світииить!"

Чи перевибори варті того, щоб їх проводити?

Луганськтепловози, великі і маленькі, невпинно їдуть з державної кишені у приватну, відкати – у партійні каси та на швейцарські рахунки. Панівна частина "еліти" ледь не 24 години на добу переконує "народ", що нічого робити не потрібно, не варто витрачатися на перевибори, не слід щось змінювати.

Чи потрібно щось змінювати?

Микола Янович Азаров, головний економіст уряду Януковича, зараз ходить по різних трибунах і виголошує промови про те, що навіть сам указ Ющенка про перевибори є шкодою для економіки.

Не дивно, що ті, хто в даний момент отримали всю повноту влади, не хочуть її віддавати виборцю – хоча б на той момент, поки він ставить галочки у потрібних місцях у бюлетенях для голосування.

Справді, чим корисний нинішній Янукович і нинішній Азаров українській економіці? Практично нічим! Пенсійна, житлово-комунальна, судова реформи – де вони? Хоча б у проектах, хоча б у паперових планах?

Бідолашний Азаров! Він прийшов сьогодні в парламент, розпинався там про політ економіки України по героїчно заданій урядом траєкторії – про політ, який майже спинила зла рука Ющенка! Азаров хотів виглядати пророком валового внутрішнього продукту, якого розпинають злі, але чомусь неназвані Миколою Яновичем політичні сили.

А натомість отримав ввічливого, м'якого, але все ж прочухана.

Це був удар буквально у спину – за виступаючим ззаду сидів Олександр Мороз, голова нинішнього парламенту. Мороз вислухав арію Азарова про успіх у боротьбі з привидом кризи у перші місяці чинного уряду, про наступні звершення... А потім сказав: шановний Миколо Яновичу, я все розумію, але нам усім значно простіше було б, якщо б ви колись прийшли з планами реформ. А то тут усім критикам так легко вас з Віктором Федоровичем критикувати, бо у вас жоднісінької реформи не має навіть на папері.

Додамо – окрім податкового кодексу, який прописаний ледь не під компанію Систем Кепітел Менеджмент Ріната Леонідовича Ахметова і який буде спряти тому, щоб робоча сила була дешевою, прибутки мегакорпорацій – великими, а доходи дрібних підприємців – маленькими.

Будь ласка, Миколо Яновичу, принесіть хоч щось.

Прихований докір кинув і один із депутатів, з союзників-коаліціянтів. Мовляв, селяни дякують рідним батькам – Януковичу і Азарову – за стабільність. Але от цікаво, як там з ринковими механізмами? Як там з кредитами?

Азаров казав – все буде добре. Але не буде.

Бо не хто інший, як його уряд взяв і заборонив селянам продавати зерно за кордон ("ринкові механізми", еге ж). Ось вам житниця Європи…

Тому і кредитна історія селян від цього не покращилася, і "прибутки" великі очікуються на селі… Бо хто тепер закуповуватиме пшеницю у країні, де уряд ладен згноїти тисячі тонн зерна на елеваторах в портах, аби тільки хтось десь зміг поживитися дешевеньким збіжжям? За чутками, цей хтось, володіючи фабриками, що купують зерно, сидить в уряді і клепає подібні заборони, щоб його бізнес мав недорогу сировину.

Що ж, шила у мішку не сховаєш, навіть прийшовши в "у дошку свій" парламент.

На додачу – Азаров, хіба що не стукаючи взуттям по трибуні, грозив китайському імпорту. Воістину, немає такого анекдоту вже, який не може стати українською дійсністю. Якщо "китайські, турецькі, малазійські" товари – об’єкт боротьби уряду, то перевибори надзвичайно на часі.

Увесь світ споживає недорогі китайські товари – Азаров же хоче позбавити українців такої можливості. Мабуть, його співгромадяни занадто багаті, і їм потрібно вдягатися лише від італійських та французьких дизайнерів?

Чи Азаров має на увазі, що українцям потрібно самим шити собі кросівки? Тоді нехай бізнесмени з "антикризової коаліції" самі побудують фабрики і спробують робити кеди більш дешеві та якісні, ніж у Китаї. Подивимося, як це вийде у цих геніїв бізнесу, дехто з яких ще не так давно на "стрілки" їздив.

Тому перевибори – одні, другі, треті – вигідні. А ніхто й не казав, що лікування маразму правлячого класу – справа дешева!

Але цей маразм коштує країні набагато більше, тому пацієнт, за економічними законами, приречений на болісне, але одужання.