Тариф ПАТ "Криворіжгаз" на розподіл газу є планово збитковим

Основним джерелом збитків для компанії є виробничо-технологічні втрати (ВТВ). Відповідно до чинного законодавства, їх обсяги затверджуються Міненерговугіллям згідно з розрахунками газорозподільних компаній. Оператори ГРМ здійснюють його, керуючись наказами профільного міністерства. Для ПАТ "Криворіжгаз" затверджено 18,9 млн куб м. Однак через занижену вартість газу для ВТВ в тарифі газорозподільні компанії змушені придбавати в Укртрансгазу послугу з балансування газу. Середня вартість цієї послуги в минулому році склала 9 727,63 грн/тис куб м. Тому газорозподільна компанія змогла придбати тільки 12,3 млн куб м газу. При цьому, з 2016 року суттєво зросли інші статті витрат. Мінімальна заробітна плата зросла з 1378 грн до 4173 грн, вартість дизельного пального на АЗС зросла з початку 2016 року з 16,82 грн/літр до  28 грн/літр станом на початок березня 2019 року. Індекс інфляції за той же період склав більше 35%, а індекс цін виробників промислової продукції зріс більше ніж на 66%. Ми готові до перевірок НКРЕКП і вітаємо такий крок. Адже Регулятор впродовж останніх років послідовно формував нормативну базу, яка передбачає приведення газу до стандартних умов. Зокрема, вимога про приведення обсягів природного газу до стандартних умов міститься в Кодексі газорозподільних систем, типовому договорі на розподіл, а також постачання газу побутовим споживачам. Голова НКРЕКП нещодавно виступила з ініціативою зміни стандартних умов. В Регуляторі пропонують відмовитись від "газпромівських" 20 градусів за Цельсієм до 0 градусів за Цельсієм, які прийняті в європейських країнах. Нагадаємо, що Європейське енергетичне співтовариство також пропонувало Україні змінити цей стандарт. Це дозволило б практично нівелювати коефіцієнти для кінцевого споживача, які б були близькими до одиниці. Ми вважаємо, що побутові споживачі газу стали заручниками незавершених реформ в енергетичному секторі. В 2015 році після прийняття закону "Про ринок природного газу" планувався перехід до оплати за газ в  енергоодиницях. Це дозволило б зняти питання про приведення газу до стандартних умов взагалі. Однак цього так і не відбулося. Більшість лічильників, які встановлено у споживачів, рахують об’єм газу в робочих умовах - без корекції температури та тиску.  Щоб врахувати "температурну" різницю і застосовуються коефіцієнти. Взимку використовуються коефіцієнти більші за одиницю і рахунок за газ буде вищим, а влітку – навпаки. Розмір коефіцієнту залежить від місяця року, області, в якій знаходиться абонент та місцезнаходження лічильника. Навіть відстань до лічильника від входу в приміщення має значення. Тому коефіцієнти можуть відрізнятись у споживачів з ідентичним обладнанням, що живуть в однакових будинках.