Міністерство економічного розвитку і торгівлі пропонує Кабінету міністрів перезатвердити перелік офшорних зон у зв'язку з набранням чинності Податкового кодексу.

Перелік не відрізняється від затвердженого Кабінетом міністрів у лютому 2003 року, пише газета "Дело".

До переліку входять:

- Британські залежні території - Острів Гернсі, Острів Джерсі, Острів Мен, Острів Олдерні; 

- Близький Схід - Бахрейн; 

- Центральна Америка - Беліз; 

- Європа - Андорра, Гібралтар, Монако; 

- Карибський регіон - Ангілья, Антигуа і Барбуда, Аруба, Багамські Острови, Барбадос, Бермудські Острови, Британські Віргінські Острови, Віргінські Острови (США), Гренада, Кайманові Острови, Монтсеррат, Нідерландські Антильські Острови, Пуерто-Ріко, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Співдружність Домініки, Теркс і Кайкос; 

- Африка - Ліберія, Сейшельські Острови; 

- Тихоокеанський регіон - Вануату, Маршальські Острови, Науру, Ніуе, Острови Кука, Самоа; Південна Азія - Мальдівська Республіка. 

Для чого складають списки офшорів. У більшості випадків, перелік офшорних зон використовуються для таких цілей: 

- Обмеження надання місцевим резидентам податкових пільг, пов'язаних зі сплатою корпоративного податку на прибуток стосовно певних платежів (дивідендів, відсотків, роялті), отриманих із низькоподаткових юрисдикцій; 

- Обмеження надання податкових пільг, пов'язаних з корпоративним податком на репатріацію (податок на дохід у джерела) при перерахуванні платежів на територію низькоподаткових юрисдикцій, за умови, що місцеве податкове законодавство передбачає звільнення нерезидентів від такого податку; 

- Обмеження віднесення місцевим резидентом певного виду витрат, понесених у відношенні осіб, зареєстрованих на території таких низькоподаткових юрисдикцій на власні валові витрати; 

- Жорсткість принципів трансфертного ціноутворення та принципів тонкої капіталізації при здійсненні комерційних та фінансових операцій з особами, зареєстрованими на території таких низькоподаткових юрисдикцій; 

- Моніторинг операцій, здійснюваних з особами, зареєстрованими на території таких низькоподаткових юрисдикцій; 

- Необхідність відкриття деталей здійснюваних комерційних операцій та максимальне інформування компетентних органів про таких угодах. 

Наприклад, Перелік офшорних зон, затверджених розпорядженням Кабінету міністрів від 24.02.2003 № 77-р, а також закон "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає, що якщо резидент України здійснює оплату товару, робіт, послуг на користь нерезидента Україні, який має офшорний статус - у такому випадку такий резидент України має право віднести на свої валові витрати тільки 85% реально понесених витрат. 

При цьому, такі операції можуть відслідковуватися (здійснюється моніторинг) з боку Національного банку України, Держфінмоніторнігу, іноді СБУ.