Американський трейдер Олександр Елдер: Forex у США - це лохотрон

Фото adamaz.ru

Сьогодні, не зважаючи на кризу, в Україні потроху починає розвиватися такий популярний на заході і новий у нас вид діяльності як Інтернет-трейдинг. Раніше людина, яка була зацікавлена в торгівлі акціями на фондовому ринку мала змогу інвестувати тільки у інвестиційні фонди, і її грошима в такому випадку керували інші, ще й за комісійні.

Сьогодні на "Українській біржі" вже з'явилася можливість торгувати акціями самостійно. І хоча приватних трейдерів в Україні ще менше тисячі, зацікавленість до цього інструменту буде зростати.

Олександр Елдер, автор міжнародного бестселера "Як грати і вигравати на біржі", настільної книги трейдерів, нещдавно відвідав Україну. Він приїхав на запрошення Української біржі, щоб прочитати лекції для 700 трейдерів-початківців УБ.

Після семінару "Економічній правді" вдалося задати йому декілька питань щодо особливостей роботи трейдера.

В останній день акредитації на семінар місць уже не було. Зал вмістив близько 360 осіб. Зібралися переважно люди років 30-40, тож Олександр відзначив "молодість" української аудиторії. Середній вік американських трейдерів - 50 років.

Семінар Елдера, що тривав цілий суботній день, захопив присутніх - ніхто з них не залишив захід. Лектор, тривалість роботи якого на закордонних фондових ринках перевершив вік вітчизняного ринку більш ніж удвічі, не давав аудиторії нудьгувати.

Олександр народився у Ленінграді, а виріс в Естонії. У 16 років вступив на медичний факультет Тартуського університету. У 23 роки, працюючи лікарем на судні, втік в Африці з радянського корабля і отримав політичний притулок у США.

У Нью-Йорку працював психіатром, викладав у Колумбійському університеті. Зацікавившись у 30 років грою на біржі, став професійним трейдером.

У 1988 році Елдер організував компанію Financial Trading Seminars, Inc. Вона проводить семінари, випускає відеокасети з біржової торгівлі та програмного забезпечення.

"Змінювати професію в середині життя - одна із сімейних особливостей нашого роду. Мій дядько, до речі, родом з Харкова, був лікарем, але потім перекваліфікувався на адвоката і мав величезний успіх у цій справі", - говорить він.

Навіть в Україні Елдер чітко звіряє годинник з американським часом. Коли його ноутбук перервав інтерв'ю звуковою тирадою, він повідомив: "В Америці вже 9.30. Американські біржі почали свою роботу".

- Олександре, як сталося, що ви, радянський лікар-психіатр, стали відомим американським біржовим гравцем?

- Мої стосунки з радянською владою не склалися: я не міг терпіти режим несвободи, насильство над особистістю.

Наша сім'я була дуже забезпеченою, бабуся з дідусем були професорами, і ми не мали матеріальних проблем. Але я втік з радянського пароплава і приїхав до Америки без грошей. Найбільше на формування мого політичного світогляду вплинув мій колишній однокурсник з Тартуського університету Гарик Суперфін.

Гарик виконував архівну роботу для Олександра Солженіцина, коли той писав "Архіпелаг Гулаг". У результаті, Солженіцина відправили на заслання, а Гарика ув'язнили на сім років.

У школі моїм улюбленим предметом була російська мова, а в медицині я опинився випадково. Тепер у моєму житті 1% психіатрії та 99% трейдингу. На мій погляд, трейдинг з психіатрією "ріднить" необхідність розуміти, де реальність, а де фантазія.

Є жарт, що невротики будують замки у хмарах, психи у них живуть, а психіатр збирає оренду. Тобто люди приходять до психіатра, коли не хочуть приймати реалістичні рішення. А без них не можна стати успішним трейдером.

- Зараз ви граєте на біржі, чи ваша діяльність більше пов'язана з підготовкою трейдерів?

- Я граю на біржі не більше трьох годин на день, хоча початківці повинні присвячувати себе цій справі повністю.

Наприклад, один з моїх учнів, англійський інженер-нафтовик, який кинув цю роботу після того, як в Алжирі його декільком співробітникам зробили "алжирську усмішку" - розріз від вуха до вуха, вирішив зайнятися біржовою справою.

Він поринув у неї навіть більше, ніж я. Він читає тільки біржову літературу, проводячи всі дні перед комп'ютером. Я був почесним гостем на його весіллі, так перед від'їздом на цей захід він перевіряв котирування.

Заробити гроші на ринку акцій непросто, тут потрібна повна віддача. Хтось пожартував, що займатися трейдингом - все одно, що отримати другу вищу освіту. Це займає стільки ж років і коштів, тут є домашня робота з огляду фондових індексів, на яку у нас іде 20 хвилин щодня.

- Люди яких професій найбільш успішні у трейдингу?

- Річ не у самій професії, а в тому, як люди у ній поводяться. Головна якість - дисципліна. Коли люди приходять навчатися трейдингу після провалу в іншому бізнесі, я дивлюся на них трохи скептично. Якщо є досвід у якійсь справі, ці навички можна перенести і у трейдинг.

Успіх йде до успіху, а втрати - до втрат. Один мій учень зрозумів, що не любить приймати рішення щодо купівлі акцій, але любить працювати на комп'ютері. Він витратив кілька років, підбираючи комп'ютерні алгоритми для трейдингу, і з часом розкрутив серйозний бізнес з управління активами в обсязі 200 мільйонів доларів. Його власних грошей там небагато, більша частина - клієнтські кошти.

Різні люди - різні знаменники, але фокус один: треба працювати. До речі, найуспішніші у трейдингу жінки. Вони менш пихаті порівняно з чоловіками і схильні запитувати, хто оплачуватиме рахунки. Найбільше жінок-трейдерів в Азії. Це пов'язано з тим, що вони ведуть облік сімейних фінансів.

- Чи пам'ятаєте ви свій перший заробіток?

- Мені колосально не пощастило. Я зробив кілька сотень доларів на своїй першій угоді. Це найгірше, що може статися з трейдером. У мене виникла ілюзія, що це легко. Насправді це не так.

- Як позначилася криза на заробітках американських біржових трейдерів?

- Хтось заробив великі гроші, але більшість людей втратили. Заробив той, хто ставив на зниження акцій у фондових індексах.

- А в Україні поки що немає таких фінансових інструментів, тому на падінні ринку не можна заробити простому трейдеру, такі можливості доступні тільки брокерам.

- Як немає? А дарма...

- Ви давно працюєте на американському фондовому ринку, і, напевно, пам'ятаєте кризу 1998 року. У чому головна відмінність нинішньої тактики трейдерів від того періоду?

- Під час недавнього безпрецедентного розвороту на ринку було дуже важко торгувати. Ринок перейшов з крутого падіння у крутий підйом. Так зазвичай не буває. Як правило, спочатку настає стабілізація. А тут V-подібний розворот.

Найцікавіше, що зараз починають робити гроші новачки: люди, які прийшли на біржу після краху. У них немає страху, і вони купують усі цінні папери підряд.  Зараз це найкраща політика. Можна все купувати, і все йде вгору.

На Заході - не знаю, чи відчувається це в Україні - існує глибоке переконання, що нинішня криза - найглибша з 1929 року. Швидше за все, за нашого життя такої уже не буде. А уроком будь-якої кризи є розуміння того, що дерева не ростуть до неба.

Купуючи акції, треба вирішити, де у тебе буде захисна зупинка, і якщо позиція не йде, слід автоматично вибути з гри. Цей наказ повинен бути встановлений ще до відкриття угоди, бо коли вона уже відкрита, то стає рідною, і "пристрелити" її непросто. Професійний гравець холодний, він не нервує.

- В Америці кожна домогосподарка може грати на ринку акцій. Скільки заробляє успішний трейдер?

- Це залежить від розміру рахунку.

- А скільки грошей треба мати, щоб грати на фондовому ринку США?

- Є фірми, які відкриють рахунок навіть з 5 тисячами доларів. Але це дуже маленький рахунок.

Кілька років тому я на добровільних засадах викладав трейдинг у середній школі, яку закінчила моя донька. Я пообіцяв, що ми будемо грати і відкриємо рахунок. Якщо отримаємо прибуток - поділимо його, якщо втратимо - збитки мої.

Маленький рахунок становив 20 тисяч доларів. Відкривши його, я зрозумів, що не можу грати на таку невелику суму і додав ще стільки ж. Чим більше грошей, тим легше провести диверсифікацію акцій. Маленький рахунок призводить до гри ва-банк. Людина, яка ризикує своїм рахунком, неминуче зазнає невдачі.

- Ви відкрили школу для підготовки біржовиків. Скільки коштує таке навчання?

- Все дуже індивідуально і залежить від програми. Мінімум - кілька сотень доларів, щоб придбати спеціальну літературу і пройти мінімальні курси. Є одноденні курси. Улюблена моя форма навчання - табори біржовиків. У групі 25 чоловік, на тиждень виїжджаємо на Карибські острови. Живемо у готелі і займаємося трейдингом.

Можна користуватися безкоштовною програмою з трейдингу, але, на мій погляд, варто витратити трохи грошей і купити більш якісну програму. У цьому випадку виникають щомісячні витрати, пов'язані з доступом до бази даних.

Втім, мене завжди дивувала звичка людей витрачати багато грошей на речі чи розваги і ретельно рахувати їх, коли йдеться про освіту.

- Шанувальником якого ринку ви є: ринку акцій чи Forex?

- Відсоток чесних контор на ринку Forex дуже невисокий. Там є порядні люди, але їх меншість. Більшість американських форексних будинків - злегка завуальовані гральні будинки, іншими словами - лохотрони. Там є дуже хибна ланка - брокер.

На ринку акцій вашому брокеру все одно, виграєте ви чи ні, але психологічно він бажає вам успіху, бо тоді отримає свої комісійні. На форексі ж брокер - прямий противник гравця, бо його заробіток залежить від удачі або невезіння клієнта.

Єдиним форексним інструментом, який я використовую, є ф'ючерси на валюту.

- Що б ви побажали українським трейдерам, які починають свій шлях?

- Вчіться в інших і у себе. Найголовніше, що може зробити трейдер для свого розвитку, - вести щоденник власних угод. Часто люди біжать уперед і не вчаться на своєму досвіді. Щоразу повторюють одні і ті ж помилки.

Захищайте себе від інформаційного шуму. У моєму будинку, наприклад, нема телевізора, і я не дивлюся американські біржові новини.

Навчіться вловлювати співвідношення істинної цінності акції та її ціни. Як правило, я відстежую не більше шести акцій, інакше втрачаю фокусування.

Приймаючи рішення з придбання або продажу акцій, керуйтеся фундаментальним технічним аналізом і інтуїцією, що може з'явитися через рік після початку роботи.

Ніколи не обговорюйте відкриту угоду з друзями або знайомими, інакше ви перестанете об'єктивно до неї ставитися.

У кожній окремій угоді ризикуйте не більше двома відсотками від свого інвестиційного рахунку.

На початку кожного місяця записуйте, скільки грошей на вашому рахунку і припиняйте торгувати, якщо втрати перевищили 6%.

І пам'ятайте: найбільший приз у будь-якій грі зриває той, хто приходить першим.