Кінець ери паперових акцій

Малюнок А.Більжо

У жовтні 2010 року збігає термін, коли усі українські акції мають стати бездокументарними - цього вимагає закон про акціонерні товариства.

Що це означає? Відповідно до закону про Національну депозитарну систему, бездокументарна форма цінного паперу - це здійснений зберігачем обліковий запис, який підтверджує право власності на цінний папір.

Правда, щодо іменних документарних цінних паперів також здійснюється обліковий запис у реєстрі власників. Такі дії виконує реєстратор, що має відповідну ліцензію і є прямим учасником депозитарної системи. У чому ж різниця?

Під час здійснення ліцензійної діяльності реєстратор вступає з емітентом у договірні стосунки. Зазвичай послуги щодо перереєстрації, зміни даних, оформлення документів з підтвердження прав власності він надає і власникам.

Однак порядок надання таких послуг, терміни та вартість обслуговування не можуть бути предметом угоди між власником цінних паперів і реєстратором. Власник або погоджується з визначеними реєстратором умовами, або відмовляється від його послуг - ніхто інший ці послуги надати не зможе.

Результатом зусиль власника є отримання сертифіката цінних паперів - паперового документа з певними ступенями захисту, підписами і печатками реєстратора та емітента. Для документарних іменних цінних паперів тільки він підтверджує право власності.

При зміні ідентифікаційних реквізитів власника та емітента або втраті сертифіката він підлягає заміні на умовах реєстратора. Якщо особа має різні цінні папери, то вона має звертатися до різних реєстраторів і пристосовуватися до кожного з них.

Якщо цінні папери існують у бездокументарній формі, вони обліковуються на рахунках у цінних паперах депозитаріїв і зберігачів. Депозитарій на договірних засадах обслуговує емітентів та зберігачів. Його стосунки із зберігачами чимось нагадують взаємодію НБУ і банків щодо безготівкового обігу грошей.

Клієнтом зберігача на підставі договору про відкриття рахунка у цінних паперах є власник. Цим договором передбачаються умови і порядок взаємодії власника цінних паперів і зберігача. Особа може самостійно обирати собі зберігача, у будь-який момент змінити його, за необхідності користуватися послугами декількох.

Наявність на рахунку цінних паперів і є підтвердженням права власності відповідно до законодавства. Для засвідчення перед третіми особами права власності на цінні папери власник у будь-який момент може отримати від зберігача виписку з рахунка у цінних паперах. Її втрата або передача не створює для власника ніяких правових наслідків. На одному рахунку можуть обліковуватися різні цінні папери.

Як вкладник обирає собі банк, так і власник цінних паперів обирає зберігача - йде туди, де надійніше. Законодавець потурбувався, щоб усі українські акціонери стали клієнтами зберігачів і могли комфортно обліковувати свої цінні папери.

Однак всі ці переваги пов'язані з одним недоліком: платити мусить власник, тоді як реєстратору у разі пасивного володіння цінними паперами, тобто без внесення змін, платить емітент. Утім, зараз тарифи на перереєстрацію власності у більшості реєстраторів суттєво перевищують тарифи зберігачів.

У разі переведення акцій у бездокументарну форму емітент має укласти дві угоди.

Перша угода - з депозитарієм про обслуговування емісії. Після цього вже не реєстратор, а депозитарій буде надавати емітенту реєстр власників. Хоча депозитарій до персонального обліку має тільки опосередковане відношення.

У кожний момент він має інформацію тільки про те, у яких зберігачів і скільки є цінних паперів. Зберігачі з депозитарієм мають договірні стосунки, які ґрунтуються на великому масиві спеціальної законодавчої бази.

На цих підставах у визначений емітентом час зберігачі передають депозитарію перелік власників паперів, а депозитарій для емітента формує зведений реєстр.

В Україні зараз існує тільки два депозитарії, які обслуговують акціонерні товариства: ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", яке обслуговує біля 3,2 тисячі емітентів і трохи більше 300 зберігачів, та ВАТ "Національний депозитарій України", яке опікується 135 емітентами та 113 зберігачами.

Другу угоду емітент має укласти із зберігачем. Це договір про дематеріалізацію випуску акцій і відкриття рахунків у цінних паперах.

Згідно з нею, кожному власнику, зазначеному у реєстрі, зберігач відкриває рахунки у цінних паперах і зараховує на них зазначену у реєстрі кількість акцій, а емітент зобов'язується до звернення власника оплачувати ведення цих рахунків депозитарною установою.

На підставі цього договору зберігач обслуговує відкриті рахунки і виконує за ними деякі операції за розпорядженнями емітента. Повноцінне обслуговування рахунків власників здійснюється тільки після їх особистого звертання до зберігача і укладання між ними договору про відкриття рахунка у цінних паперах.

Таким чином, до особистого звертання до зберігача для пересічного власника акцій мало що зміниться. Він так само залишається власником тієї ж кількості акцій, так само емітент оплачує облік акцій, для участі у загальних зборах акціонер так само реєструється відповідно до реєстру власників цінних паперів.

Сертифікат акцій, що раніше підтверджував право власності, тепер стане просто красивим папірцем, матеріальним свідоцтвом певного етапу розвитку українського фондового ринку.

Зберігачів, які можуть надати послуги з дематеріалізації, трохи більше трьохсот. Процедура ця досить клопітка, трудомістка і тривала. Від першої дії емітента до зарахування цінних паперів на рахунки власників може пройти кілька місяців.

Якщо порівняти кількість акціонерних товариств і зберігачів, можна зробити висновок, що невдовзі ринок відчуватиме брак пропозиції послуг зберігача.

В Україні понад 30 тисяч акціонерних товариств, з яких лише 8 тисяч або випустили акції, або мали частину з них у бездокументарній формі. Решта товариств з такою новацією ще не зустрічалася.

Деякі акціонерні товариства уже виконали цю норму законодавства, інші провели розвідку. Значна кількість чекає, коли гряне грім.

Слід відзначити, що санкції за порушення законодавства на ринку цінних паперів достатньо суворі - до 17 тисяч гривень, і Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку активно користується наданими їй повноваженнями.

Законодавство з цих питань ніхто змінювати не збирається, тож емітентам варто узгодити свою роботу з новим законом. Часу залишилося обмаль.

Сергій Янпольський, генеральний директор ТОВ "ТАСК-брокер"