Гроші - ліки від страху?

Гроші - ліки від страху?

"Поліс" діє протягом року з дня укладення угоди. Якщо "форс-мажор" не відбувся, учасникам програми повертають 25% вартості.
Середа, 17 червня 2009, 14:57
Андрій Муравський, ЕП

У те, що доведений до відчаю безробіттям український народ піде з вилами на уряд та президента, вірять не всі. Але ж іноземці можуть і не знати про мирний менталітет українця.

Цим, схоже, вирішили скористатися Антирейдерський союз підприємців України (АСПУ), об'єднання офіцерів "Свої" та група компаній "Корпоративна безпека".

Іноземним громадянам, які перебувають на території нашої країни, ці організації пропонують захист у разі масових заворушень. Звичайно ж, за гроші. Втім, їх послугами можуть скористатися і забезпечені співвітчизники.

Клієнти, кажуть автори ініціативи, зможуть перечекати небезпечний період на території оборонного підприємства, яке буде охоронятися озброєними працівниками недержавних охоронних структур.

Реклама:

"Це колишнє оборонне підприємство, там є бомбосховища", - говорить директор АСПУ Андрій Семидідько.

Організацію збору і доставку людей Антирейдерський союз та партнери теж беруть на себе. Клієнтам обіцяють, що у випадку масових заворушень, клієнтів довезуть до кордону з країною-членом ЄС, причому цей транспортний конвой охоронятимуть БТРи.

За словами організаторів, перед запуском проекту були проведені консультації з правоохоронними органами щодо законності такого виду діяльності та координації дій. Відповідь була позитивною.

Для залучення клієнтури засновники нового виду бізнесу зустрічаються з речниками іноземних громад в Україні. Заплановані перемови з представництвами іноземних компаній.

Для звичайних клієнтів послуга коштуватиме близько 1 500 доларів, для VIP-клієнтів - вдвічі дорожче. "Поліс" діє протягом року з дня укладення угоди. Якщо "форс-мажор" не відбувся, учасникам програми повертають 25% вартості.

Програма має довгу назву: "Проведення комплексу заходів з організованого залишення громадянами території можливих масових заворушень, силового політичного протистояння, техногенних катастроф та інших форс-мажорних ситуацій". Робоча назва - "Проект "Ной".

Аргументи організаторів проекту такі: прогнози представників урядових організацій та правоохоронних органів, дослідження, проведені політичними і соціологічними інститутами, свідчать про підвищення рівня криміногенної обстановки, можливість соціального вибуху та силового протистояння.

Вони також звертають увагу на нещодавні події у Молдові, Грузії, Греції. Згадують часи помаранчевої революції і ризики тих днів.

"Ми маємо усі підстави вважати, що ситуація в країні буде погіршуватися. Восени можливі масові заворушення. А першочерговими об'єктами, на які нападе натовп, стануть державні заклади, банки, представництва іноземних компаній та офіси транснаціональних корпорацій. У столиці буде небезпечно", - стверджує Семидідько.

За його словами, ідею "Проекту "Ной" подали підприємці, які є членами Антирейдерського союзу.

"Ми вирішили підготуватися на випадок заворушень. На зустрічах з підприємцями я бачив страх. Мене питають: а що ви будете робити? Я відповідаю, а люди відразу запитують: а чи не можна й нам з вами перечекати небезпеку?" - розповідає директор Антирейдерського союзу.

Запропонувати ж свої послуги іноземним громадам вирішили вже згодом. Мовляв, ті у випадку якихось заворушень у країні менше захищені, ніж українці.

"Такі ініціативи - нормальне явище для ненормальної держави. Суспільство, яке не впевнене у тому, що держава захистить його у надзвичайній ситуації, шукає альтернативу", - говорить директор військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова Микола Сунгуровський.

За його словами, раніше подібні функції виконувала система цивільної оборони, однак "тепер її нема".

"МВС та СБУ можуть оцінити ступінь загрози масових заворушень. Але на сто відсотків гарантувати захист держава громадянам все одно не може", - переконаний він.

Експерт наголошує на необхідності чіткої координації дій приватних охоронних агенцій та державних силових структур.

"Сили повинні бути розподілені рівномірно, крім того, над такими організаціями теж має бути нагляд. Немає підстав підозрювати ініціаторів у злому намірі. Але хто дасть гарантію, що їх прикладом не скористаються "ділки від безпеки", які за кошти громадян відбиратимуть їх майно?" - питає він.

Іншої точки зору дотримується директор програм політичного аналізу та безпеки Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Чумак.

"Зараз нема підстав для таких страхів, тож я не переконаний в актуальності цього ринку послуг. У будь-якому разі, це короткостроковий бізнес", - каже він.

Експерт переконаний, що люди, які відчувають потребу у захисті, можуть прямо звернутися до охоронних структур.

Все це можна сприймати як авантюру і бажання заробити на людському страхові, або як спробу зайняти ніші, не заповнені страховими компаніями.

Втім, питання залишаються. Створити фірму, найняти охоронців та орендувати бомбосховище у мирний час неважко. Але як діятимуть охоронці в умовах пертурбацій і соціальних землетрусів, не скаже ніхто.

Тож чи варто платити сьогодні за завтрашній страх?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: