Зміни в обмін на гроші. Що пропонує новий проєкт закону "Про публічні закупівлі"

Зміни в обмін на гроші. Що пропонує новий проєкт закону "Про публічні закупівлі"

Яких змін у держзакупівлях вимагали міжнародні партнери та чи все врахували у новому законопроєкті?
Четвер, 10 жовтня 2024, 18:09
партнер-засновник SENSUM Law Firm

17 вересня парламент ухвалив новий урядовий законопроєкт №11520 "Про публічні закупівлі". Сам проєкт є не тільки євроінтеграційним, але й необхідним для отримання допомоги від ЄС та Світового банку. Враховуючи вже стабільний дефіцит бюджету, то цей проєкт є дійсно невідкладним.

Законопроєкт №11520 передбачає запровадження нових інструментів закупівель та коригування чинних, а також перенесення деяких інструментів проведення публічних закупівель, визначених постановою КабМіну №1178 від 12 жовтня 2022 року, на рівень закону. 

Йдеться про наявність щонайменше однієї тендерної пропозиції для проведення тендеру, про опційне застосування електронного аукціону, про можливість подавати тендерну пропозицію з ціною, що є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (якщо це передбачено замовником в тендерній документації).

Законодавці також пропонують заборонити замовникам купувати у громадян та юридичних осіб з Ісламської Республіки Іран. До цього заборона діяла тільки для громадян або юросіб з рф та Республіки Білорусь. Заборона стосуватиметься і підприємств, де кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків є громадяни рф/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран.

Реклама:

Обов’язковий електронний каталог

Законодавці пропонують зробити обов’язковим використання електронних каталогів при закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою, ніж 400 тис. грн.

Електронний каталог формуватиметься та супроводжуватиметься виключно централізованими закупівельними організаціями центрального рівня (визначатимуться урядом). 

Також уряд зможе затверджувати переліки товарів та послуг, які обов’язково мають закуповуватися із використанням електронного каталогу, якщо їх вартість дорівнює або перевищує 400 тис. грн та є меншою, ніж сума, еквівалента 143 тис. євро. 

Документ пропонує змінити поріг обов’язкового застосування електронної системи закупівель: якщо вартість предмета закупівлі товару або послуги менше ніж 50 тис. грн (робіт - менше ніж 200 тис. грн), то про такі закупівлі замовник не звітує в електронній системі закупівель, коли укладає прямий договір. 

Якщо вартість предмета закупівлі для послуг становить 50 тис. грн - 400 тис. грн, а для робіт - 200 тис. грн - 1,5 млн грн, замовники мають право укладати договори про закупівлю без застосування електронної системи закупівель, але з обов’язковим звітуванням про таку закупівлю в ній. 

Виправлення помилок в пропозиціях

Урядовці, спираючись на статистичні дані, також пропонують дещо змінити правила виправлення помилок, які трапляються в тендерних пропозиціях. Вони зазначають, що економія в закупівлях, де переможцем став той, хто виправив помилки, складає  майже 4,8 млрд грн або 11,1%.

Найчастіше помиляються під час подання кваліфікаційних документів та подання технічної документації. 

Важливо, що документи, які надають учасники для усунення невідповідностей, не можуть бути створені/видані пізніше, ніж кінцева дата подання тендерних пропозицій (це не стосуватиметься випадків створення документів самим учасником (довідки, листи тощо). 

Не підлягатимуть виправленню невідповідності, якщо це призводитиме до зміни предмета закупівлі.

Закупівельні інструменти

Автори законопроєкту пропонують розширити лінійку закупівельних інструментів для замовників. Закупівлі для укладення зарезервованого контракту впроваджуються для гармонізації із законодавством ЄС. 

Зміни дадуть змогу брати участь в закупівлях на особливих умовах ветеранським підприємствам та підприємствам осіб з інвалідністю.

Ще одне нововведення – динамічні системи закупівель, які підходять для закупівель повторюваних потреб, коли мова йде про систематичні закупівлі, а предмет закупівлі доступний на ринку від багатьох продавців. 

Зазначається, що такий механізм закупівель відомий під назвою "відкрита рамкова угода", що означає можливість продавати для будь-якого постачальника (попередньо кваліфікованого як постачальник динамічної системи закупівлі) протягом усього життєвого циклу динамічної системи закупівлі (зазвичай 2-3 роки, але може бути і довше). Динамічна система підходить для закупівель товарів, робіт та послуг. 

Запровадження спільних закупівель, коли замовники можуть об’єднувати свої потреби, також передбачається з метою гармонізації із законодавством ЄС. Крім цього, пропонується передбачити участь об’єднання учасників без створення юридичної особи. 

Вони зможуть брати участь в закупівлі, якщо мають договір про спільну діяльність або за умови попередньої домовленості на підставі договору про наміри укласти договір про спільну діяльність з метою участі у конкретній закупівлі.

Документ врегульовує змішаний предмет закупівлі (коли предмет закупівлі включає в себе товари, роботи та послуги): якщо одночасно закуповуються товари плюс послуги, то предмет закупівлі буде визначатися за визначенням вищої вартості. 

Якщо послуги плюс роботи або товари плюс роботи – визначатиметься за тим, яка частина предмета закупівлі є визначальною для виконання договору про закупівлі та результату публічної закупівлі. 

Також пропонується інноваційне партнерство для закупівель складних предметів, які можуть включати інноваційні рішення або технології, потребу в яких неможливо або недоцільно задовольнити шляхом закупівлі доступних на ринку предметів. 

Мета інноваційних партнерств - довготривале співробітництво, як для розвитку, так і для подальшої закупівлі нових та інноваційних продуктів, послуг та робіт. Інноваційне партнерство може включати  залучення одного або кількох кандидатів.

Такий процес починається з відповідного оголошення в електронній системі закупівель. Перший етап - кваліфікаційний відбір кандидатів. Надалі подаються тендерні пропозиції, розгляд та оцінка технічних рішень кваліфікованих кандидатів, в підсумку – укладення договору з одним або декількома переможцями.

Послуги та роботи в закупівлях

У разі прийняття закону, буде змінене визначення послуг та робіт, послугами буде вважатися будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, а саме: транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, фінансові та консультаційні послуги, послуги пов’язані з роботами, поточний ремонт, послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів з урахуванням вартості запасних частин. 

До послуг, пов’язаних з роботами, відносяться: передпроєктні роботи, розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва, науково-проєктної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка, послуги з нормування в будівництві, інженерно-консультаційні та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості об’єктів будівництва.

Натомість роботи - це результат будівельних робіт або інженерно-монтажних робіт, у цілому, який сам собою є достатнім для виконання економічної або технічної функції. 

Електронний договір

Можливість укладати договори про закупівлю у формі електронного документа також передбачається законопроєктом. Це потенційно допоможе спростити підготовку та розгляд договірних умов, а також зменшить ризик відступ від умов тендерної документації при підписанні договорів, забезпечить пришвидшення підписання та реєстрації договору.

Конкурс проєктів

Передбачене запровадження "конкурсу проєктів" за допомогою електронної системи закупівель зможе надати більшої прозорості процесу проведення таких конкурсів. Така процедура може передувати переговорній процедурі з метою отримання кращої архітектурно-планувальної, інженерно-технічної, інжинірингової, мистецької проєктної пропозиції у сферах містобудування, архітектури, образотворчого мистецтва, стратегічного та секторального планування розвитку регіонів, територій, населених пунктів. 

Індикатори ризику

Більш гнучкий механізм формування переліку автоматичних індикаторів ризиків також передбачається законопроєктом №11520. Зокрема,закриття алгоритму розрахунку індикаторів та їхній перелік – він буде доступним електронній системі закупівель та Державній аудиторській службі. Це пропонується з метою недопущення обходження алгоритмів недобросовісними замовниками.

Також зауважується, що в оборонних закупівлях окремі індикатори можуть бути інформацією з обмеженим доступом. Тому є вірогідність того, що з прийняттям закону саме ДАСУ буде формувати алгоритми індикаторів ризику. 

Зауваження до проєкту

Розгляд законопроєкту №11520 був позначений як невідкладний, проте незважаючи на скорочений строк підготовки до розгляду, науково-експертний висновок та висновки парламентських комітетів мають певні зауваження щодо ідей урядовців. 

По-перше, Головне науково-експертне управління, хоча й загалом не заперечує проти прийняття законопроєкту, але висловлює ряд зауважень. Науковці звертають увагу на питання відповідності європейському законодавству окремих запропонованих змін.

Також слушним є зауваження щодо визначення "ветеранського підприємства", яке відповідно до проєкту є фізичною особою підприємцем і "підприємством" одночасно. Порогові значення вартості предмета закупівель також потребують обґрунтування, зважаючи хоча б на курс гривні.

Так само не досить зрозумілий предмет закупівлі під час "інноваційного партнерства". 

Парламентський Комітет з економічного розвитку знайшов у проєкті певні положення, що містять корупціогенні фактори. Серед них – немає запобіжників від штучного завищення ціни закупівлі, відсутні вимоги щодо мінімальної питомої ваги ціни товару, роботи, послуги, які є в чинному Законі. Також на думку економічного комітету пропонується короткий строк для подання тендерних пропозицій, що може обмежити конкуренцію.

Так само в Комітеті побачили певні передумови для зловживання позаконкурсною процедурою закупівель у підприємств осіб з інвалідністю, адже згідно проєкту уряд може створити умови для закупівлі у позаконкурентний спосіб у суб’єктів господарювання, які є вже субпідрядниками підприємств осіб з інвалідністю.

Комітет з питань антикорупційної політики звернув увагу на не відповідність проєкту вимогам антикорупційного законодавства.

Висновки

Звісно, під час підготовки проєкту до другого читання, частину незрозумілих чи неточних норм мають виправити. Особисто я звернув би увагу на доцільність посилення повноважень уряду, наприклад, щодо електронних каталогів. Також, як юрист, я бачу необхідність в більшій деталізації нових закупівельних процедур на рівні закону, а не згодом в підзаконних актах. 

Для представників бізнесу, безумовно є перевагою можливість внести виправлення до тендерної пропозиції протягом 24 годин, проте запропоноване збільшення вдвічі забезпечення виконання договору (з 5% до 10%) зможе обмежити кількість учасників, особливо у великих закупівлях. Це, в свою, чергу, зменшить конкуренцію в сфері надання робіт.

Тож, є над чим попрацювати народним депутатам і будемо сподіватись, що зміни запропонуються не під "певне коло суб’єктів господарювання", а дійсно покращать систему публічних закупівель, від чого виграє і держава, і бізнес, і споживачі. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: