Пенсійна реформа: де знайти гроші

Пенсійна реформа: де знайти гроші

Парламент проголосував за пенсійну реформу, але вона не відповідає на головне питання: як забезпечити Пенсійний фонд грошима. У мене є рецепт.
Середа, 11 жовтня 2017, 09:30
соціальний філософ

Парламент проголосував за пенсійну реформу, однак вона не вирішить усіх проблем, бо містить чимало обмежень.

Реформа не зможе виконати головне: забезпечити Пенсійний фонд грошима.

Проблема з наповненням фонду притаманна усім країнам. Можна сказати, що вона вже ніде нормально не працює або працює на останніх резервах.

Щоб вирішити цю проблему, Європа збільшила пенсійний вік до 67 років і ввела солідарний податок, який став додатковим податком на доходи фізичних осіб.

Доходи солідарного податку взагалі вже не є пенсійним накопиченням платника і ніяк не збільшують його пенсію. Вони йдуть на підтримку пенсійного фонду.

Однак безмежно обкладати фізособу податками — це глухий кут, типова соціалістична зрівнялівка, яка веде у тупик. Збільшувати податки для фізосіб вже неможливо, а пенсійні виплати недостатні для задоволення нагальних потреб. Все більше пенсіонерів вимушені працювати після настання пенсійного віку.

Зараз намітилася ще більш неприємна тенденція. У багатьох країнах Європи роботодавці та пенсійні фонди почали маніпулювати пенсійними планами, нав'язувати невигідні пенсійні плани, що дає роботодавцям певні податкові пільги.

На жаль, пенсійна реформа в Україні йде тим же хибним шляхом. Ми знову калькуємо європейський досвід. У деяких питаннях це необхідно, але ж не у всіх.

Наша пенсійна система будується на європейській моделі, але вона в нас не працює. Більше половини надходжень Пенсійного фонду — це кошти з бюджету, з інших податків, які б могли піти на оборону, медицину чи науку.

Пенсійне навантаження на зарплату не сприяє зростанню купівельної спроможності громадян та пожвавленню економічного зростання. Тобто утримання пенсіонерів — це тягар, який ми вимушені тягти. Це сповільнює наш розвиток, але ми не можемо відмовитися від цього. Де ж тоді взяти гроші?

Не треба шукати щось революційне. Треба повернутися до досвіду минулого, коли головним об'єктом оподаткування був товар, а не власні доходи фізичної особи. Це були мита, торговельні збори, податок з продажів, десятина з урожаю, натурою чи грошима, податки, що виникали при транспортуванні товару.

Не все з цього треба повертати. Деякі форми можуть бути новими, але повернути слід сам принцип. Треба хоча б пенсійні видатки покривати з ВВП, а не з доходів фізичних осіб та з бюджету. Тим більше, що сучасна промисловість все більше автоматизується, і обкладання вартості товару досить доречне.

У 2017 році запланований номінальний ВВП становить близько 2 548 000 млн грн, а видатки Пенсійного фонду — 283 000 млн грн, тобто трохи більше 10%.

Чому б не відмовитися від пенсійних нарахувань на особу і не отримати ці 10-11% з вартості товару? Хоча доречніше було б обкладати товар на 20% без нарахувань на особу. Тоді у нас пенсії відразу перевищили б прожитковий мінімум.

Світ переходить до постіндустріального укладу, де поняття праці все більше означатиме продукування ідей. Кількість робочих місць суттєво скоротиться. Хто і з чого буде платити пенсіонерам? Простіше кажучи, якщо більшість товарів виробляють машини, то "нехай вони і платять".

Можуть сказати, що це призведе до збільшення вартості товарів на 10-15%. Але ж зарплата об'єктивно зросте десь на 20%, бо ми перестанемо робити відрахування в Пенсійний фонд. Також це в межах сезонних коливань цін. Треба враховувати і компенсаторні механізми економіки, які знівелюють це підвищення цін.

Відверто кажучи, за 2014-2017 роки ми пережили 300-відсоткове зростання цін, і економіка поступово все це компенсувала. Так що 10-15-відсоткове підвищення цін ми навіть не відчуємо. Тим більше, що реально ціни диктує ринок, а не держава. Далеко не все може й подорожчати.

Як отримати ці гроші з ВВП? Це не обов'язково повинен бути тільки податок з продажів. Таке питання потрібно вирішувати комплексно: через мита, через можливі модифікації ПДВ, через певні акцизи і торговельні збори.

Зрозуміло, що відрахування на пенсійні виплати буде тільки з кінцевої вартості, тому ці 20% треба розподіляти по всьому виробничому та логістичному ланцюгу. Це окрема тема для розрахунків фінансових фахівців, які мусять врахувати певні галузеві особливості, нюанси адміністрування та регуляторної політики.

Тут важливий принцип: отримати гроші з товарів або послуг. Пенсійні виплати будуть зростати залежно від зростання ВВП. Також буде врахована соціальна справедливість, бо той, хто може купувати більше товарів та послуг, буде більше сплачувати до пенсійного фонду в складі вартості цих товарів та послуг.

Пенсійне забезпечення — це соціальна допомога, яка не повинна залежати від доходів до настання пенсійного віку. Залежно від стажу вона може бути трьох рівнів, де перший дорівнює прожитковому мінімуму, другий — трохи його перевищує, третій — перевищує ще більше, але не більш ніж на 30-40%.

Усе це реально, але це потребує від уряду справжніх реформ, політичної волі та відповідного фахового рівня. На жаль, ми бачимо тільки безглузді імітації.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua