Минулого тижня група банків оголосила бажання добровільно списати частину валютних кредитів іпотечних позичальників.

Більше того, відповідно до повідомлень, з такою ідеєю погодилися як НБУ, так і МВФ.

Перша реакція: як же так? Адже ще кілька місяців тому, у липні, НБУ голосно заявляв про багатомільярдні втрати банківської системи і неприйнятність фінансування такої операції за рахунок платників податків. Що змінилося?

Фактично нічого, а диявол, як завжди, у деталях.

Як відомо, на початку 2015 року популяризувалася ідея конвертації валютних кредитів за курсом на момент отримання позики. Тобто по 5,05 грн за дол для позик до 2008 року.

На підтримку ідеї проводилися "фінансові майдани" та інші гучні акції.

Апогеєм процесу стало голосування 2 липня закону "Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті", який повинен був відкрити шлях для конвертації усіх валютних зобов'язань на дату підписання кредитного договору.

Однак закон зустрів нищівну критику, що навіть спонукало деяких депутатів відкликати свої голоси.

На той момент НБУ стверджував, що такий закон завдасть банкам збитків на 100 млрд грн. Цей законопроект не набрав чинності - його не підписує президент.

Валютна проблема залишалась невирішеною, і тому з'явився новий законопроект. Багато сімей справді не можуть оплачувати свої борги після девальвації гривні.

Однак принципова відмінність липневого законопроекту і документа, на який погодилися НБУ і МВФ, у тому, що пропонується прозорий адресний відбір найбільш незахищених позичальників та можливість індивідуальних рішень.

Такий підхід відсікає можливість появи "історій успіху", коли "круті" громадяни отримують чергову нерухомість з гарним метражем фактично за безцінь.

Узгоджений з НБУ та МВФ проект передбачає конвертацію валютних позик за поточним обмінним курсом.

При цьому передбачається списання суми кредиту від 25% до 100% для позик на єдине житло або соціальне - менше 60 кв м - житло залежно від обставин позичальника (100% списання для сімей, чиї годувальники загинули в АТО).

Крім цього, встановлюється верхня планка входження в програму - 2,5 млн грн, що є досить щедрим лімітом допуску до реструктуризації.

Звичайно, новий законопроект теж буде мати багатомільярдну вартість, і за нього теж заплатять платники податків. Однак критичним є те, що тепер "жирні коти" не зможуть заховатися за спинами найбідніших позичальників. Мова уже йде про коректну розстановку стимулів, за яку МВФ та інші донори готові дорого заплатити.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.