Кримська штанга НБУ

Частина суспільства пошепки все частіше каже "Кримненаш".

Люди розуміють, що власними силами Україна найближчим часом не змінить ситуацію ні військовим способом, ні через суди.

Надія хіба що на геополітичні чинники, які можуть призвести до соціально-економічного вибуху у самій Росії.

Однак українська влада у питаннях окупованого Криму поводить себе, як слон у крамниці посуду. Вона крок за кроком визнає належність Криму до Росії.

Поганий приклад іншим органам влади показує Нацбанк.

На делікатний виклик - як оптимально вибудувати систему фінансової взаємодії "материкової" України з анексованою АРК - Нацбанк виваженої відповіді не дає.

Прийнята ним 3 листопада 2014 року постанова №699 з цього питання - це мікс популізму, формалізму і небажання ускладнювати чиновникам життя.

Цим документом Нацбанк прирівняв суб'єкти Криму до нерезидентів, мимоволі визнавши юридичну належність півострова до РФ. Чи була альтернатива?

НБУ пішов шляхом найменшого спротиву, оперуючи шаблонами "резидент-нерезидент", хоча реалії спонукають шукати проміжні варіанти.

Складається враження, що Нацбанк полінувався напружуватися сам і напружувати інші гілки влади. Яке моральне право мають українські чиновники обурюватися, коли ФІФА у рекламних роликах "домальовує" на карті Крим Росії?

При цьому у демонстративно ура-патріотичному пориві НБУ заборонив банкам залучати депозити та видавати кредити у російських рублях. Який у цьому сенс? Невже Україна вже зіткнулася із загрозою рублевої експансії?

За даними НБУ, на кінець вересня обсяг рублевих депозитів фізосіб у банківській системі України становив в еквіваленті лише 599 млн грн або 0,15% усіх депозитів населення, у юридичних осіб - 1,74 млрд грн або 0,8%, у банків - 1 млн грн або 0,004%, у нерезидентів - 24 млн грн або 0,1%.

Обсяг рублевих кредитів фізосіб на кінець третього кварталу становив 2 млн грн або 0,001%, юридичних осіб - 3,8 млрд грн або 0,5%, банків - 0, нерезидентів - 48 млн грн або 0,3%. Боротьба з вітряками.

Може, йдеться про бажання регулятора застрахуватися від удару Росії рублевими каналами? Якщо так, то чому він еклектично дозволив здійснювати перекази в Крим і з Криму в іноземній валюті з першої та другої групи класифікатора? До другої групи, як відомо, входить і російський рубль.

Тобто якщо родичі на "материковій" Україні отримали від кримчан переказ, то кладіть його вдома під подушку - банківській системі для підвищення ліквідності цей ресурс не потрібний. Якщо йти шляхом заборон, то треба йти до кінця.

Глава НБУ Валерія Гонтарєва

Неоднозначне враження і від заборони на інвестиції в об'єкти ВЕЗ "Крим". Нині займатися цим могли б хіба що люди несповна розуму, до яких представники бізнесу належать нечасто. З огляду хоча б на ризик потрапити під західні санкції.

Інша річ, що такою забороною можна вставляти палиці в колеса прокремлівським діячам, якими кишить політикум, і які мають бізнес та активи на півострові.

Навіть попри ці політично неоднозначні моменти намагання НБУ хоч якось упорядкувати розрахунки між "материковою" Україною та Кримом вітається.

Наразі розрахунки з півостровом заблоковані, банки звідти виведені, працювати на території Криму законно неможливо. Залишається торгівля, яка через заборони ведеться у партизанський спосіб. Авто з вантажами прямують на півострів "контрабасом", а розрахунки відбуваються готівкою.

Можливо, постанова полегшить життя підприємцям і виведе процес на "світло". Хоча і в цьому питанні НБУ велосипеда не вигадав. З одного боку, регулятор наказав банкам закрити рахунки юридичних осіб Криму. З іншого боку, дозволив здійснювати розрахунки через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів.

Таким чином, центробанк легалізував систему, яка і так уже працювала, бо не суперечила "окупаційному" законодавству, зокрема, в контексті погашення кримськими позичальниками боргів перед українськими банками.

Тобто все зводиться до того, що "материковий" бізнес працюватиме з півострівним за посередництва російських банків, які зареєстровані у "материковій" Росії.

Нацбанк виглядає недолуго. Він вимушений давати відповіді на засадничі питання, щодо яких чітко не визначилося політичне керівництво держави. Точніше, воно намагається сидіти на двох стільцях, хоча це недоречно і навіть шкідливо.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.