Хто "дерибанить" держбанки

Виголошена на щорічній інвестиційній конференції заява віце-прем'єр міністра та за сумісництвом головного реформатора Сергія Тігіпка про намір уряду продати куплені державою банки - Укргазбанк, "Родовід Банк" і "Банк Київ" - шокувала.

Напевне, за цим Тігіпко і прийшов у цей, за його ж словами, неконституційний нелегітимний уряд - зробити черговий виток свого банківського бізнесу.

Якщо наповнювати держбюджет боргами і коштами від приватизації, як робив попередній уряд і як продовжує робити діючий, то це лише латання бюджетних дір сьогодні, які розірвуться ще ширше завтра.

Україна, на відміну від розвинених країн, лише заглиблюється у кризу і консервує антикризові заходи. Новий уряд робить кроки, які будуть актуальними у майбутньому: готує до продажу державні об'єкти у найбільш проблемній сфері - банківській. Однак вартість нерухомості і банків нині мінімальна.

Сьогодні в Україні потрібно не продавати банки, закладаючи нову нестабільність, а навпаки - через збільшені державні банківські активи прямо кредитувати реальний сектор для відновлення і нарощення економічного відтворення.

Потрібно максимально відвести банківський капітал від спекулятивних операцій і спрямувати його у репродуктивну економіку. І вже тільки доходами економічного відтворення через їх оподаткування наповнювати бюджет держави.

Немає гіршого часу для приватизації державного майна, особливо у банківській сфері. Немає гіршого для держави. Але немає кращого для "дерибанщиків". Схоже, банки підуть з молотка за демпінговими цінами і навіть без торгів.

Невже Володимира Стельмаха залишили на посаді глави НБУ саме для того, щоб закінчити фінансову круговерть криза-націоналізація-приватизація?

У цій круговерті націоналізація банків відбувалася за допомогою великих грошей бюджету, тобто платників податків, а приватизація пройде "для своїх". Звичайно, під домовлені "інвестиційні фонди" чи "фінансові корпорації" і, звичайно, за заниженими цінами, адже банки "проблемні", а тут криза.

У 2009 році держава влила у статутні фонди згаданих трьох банків 17 мільярдів гривень. Нині їхній капітал складає 7 мільярдів гривень. Різниця, ймовірно, осіла на рахунках власників банків, колишніх урядовців і діючих очільників НБУ.

Реальний показник мультиплікатора "ціна банку - капітал банку" під час кризи становить 0,5-0,9. Тобто продати або купити усі три установи зараз можна за 3,5-6,3 мільярда гривень, а через два-три роки за них можна отримати не менше 10 мільярдів гривень. Чудова арифметика, міністре-реформаторе, правда?

Очевидно, що слідом за неконституційним політичним шабашем з формування коаліції та уряду в Україні йде банківський шабаш з переділу фінансових активів від бідних платників податків - наповнювачів бюджету на користь багатих - сьогоднішніх розпорядників цього бюджету.

А де ж "придворна" опозиція під керівництвом Арсенія Яценюка? Куди поділася "бездворна" опозиція Юлії Тимошенко? І куди запропастилася "безпритульна" опозиція уламків НУНС? Де ви? Вас не чути! Чи, може, ви у черзі на куплені коштом платників податків державні банки?