Діагноз: країна третього світу

Діагноз: країна третього світу

Молодь викинута на культурне узбіччя шансону і телемила, де цигарка - не просто ознака, а вісь примітивної матриці "успішності" поряд з алкоголем та наркотиками.
П'ятниця, 19 березня 2010, 10:54
Юрій Шпак, економіст

З дитинства чуємо, що паління шкідливе для здоров'я. Тим не менш, майже кожен другий українець - з цигаркою. Цій пристрасті підвладні і чоловіки, і жінки, і підлітки. І це не дивлячись на низку антитютюнових законів та підвищення акцизів.

Що ж штовхає пересічного українця до шкідливої звички, і який економічний зиск має держава від підтримки тютюнової галузі?

Чим тільки не намагаються виправдати паління виробники. Це і стимулюючий вплив на мозок, і покращення пам'яті, і зменшення ризику захворіти хворобою Паркінсона чи Альцгеймера. Це антидепресант і навіть антиалерген.

Крайня межа цинізму виробників - їхні програми соціальної відповідальності щодо запобігання палінню серед молоді. Схоже на жарт "бджоли проти меду".

Недавно пресу накрила навіть не хвиля, а інформаційне цунамі про зразкове наповнення державного бюджету за рахунок відрахувань тютюнових компаній.

Лідерство у рейтингу найбільших платників податків України за підсумками 2009 року перейшло від металургів до тютюнової та лікеро-горілчаної промисловості. Акцизні збори із сигарет за 2009 рік збільшилися у 2,5 рази, принісши казні 8,5 мільярда гривень, що на 5,5 мільярда гривень більше, ніж у 2008 році.

На жаль, оцінити, як змінилися суми податку на прибуток та ПДВ, що були сплачені тютюновими компаніями, неможливо. Вони не оприлюднили результати своєї роботи за 2009 рік, а Держкомстат окремого обліку не веде.

За інформацією ДПА, три найбільші транснаціональні компанії, що працюють в Україні, дали у 2009 році 8% коштів у зведений бюджет країни.

Чому флагмани таких секторів вітчизняної економіки, як металургія чи хімічна промисловість, не продемонстрували подібних результатів? Питання риторичне. Вимагати субвенції та дотації з держбюджету - вони перші, а податки нехай платять американці, вони ж, як стверджує один російський сатирик, "тупые".

Може, час співати осанни тютюновим компаніям? Вони і бюджет наповнюють, і робочі місця створюють. Чому б тоді не налагодити виробництво героїну? І робочі місця з'являться, і гроші до бюджету такі підуть, що інші галузі можна буде звільнити від оподаткування на сто років уперед.

А тепер серйозно: чи потрібна українській економіці тютюнова галузь?

У 2009 році сектор приніс українському бюджету 8,5 мільярда гривень тільки акцизів. Плюс до цього - податок на прибуток та ПДВ. Оскільки даних за цими показниками немає, припустимо, це ще 3 мільярди гривень.

Інший позитивний фактор діяльності тютюнових фабрик - працевлаштування 3 764 працівників, що складає близько 170 мільйонів гривень фонду оплати праці. Таким чином, соціально-економічний ефект становить десь 12 мільярдів гривень.

Які цифри можна покласти на протилежні шальки терезів? За даними Держкомстату, за 2008 рік від хвороб, пов'язаних з палінням, в Україні загинуло 110 тисяч осіб, 10% з них - пасивні курці. З 900 тисяч осіб, хворих в Україні на рак, як мінімум, 500 тисяч занедужали через паління.

Лікування раку на третій стадії коштує 25-30 тисяч доларів. Середня вартість курсу, включаючи діагностику та реабілітацію, в Україні складає лише 3 тисячі доларів. Отже, державою і громадянами витрачається 12 мільярдів гривень при необхідних 120 мільярдах гривень на повноцінне лікування тільки онкохворих.

Однак паління - це і серцево-судинні захворювання, смертність від яких навіть більша, ніж від онкології. Скільки коштують якісні ліки, скаже будь-який гіпертонік.

А скільки держава має витратити грошей на медичну інфраструктуру та профілактичні заходи? Як підрахувати втрату для сім'ї працездатного годувальника, а для дитини - батька або матері? Як підсумувати збитки від деградації національного генофонду?

Заплановані проектом Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року 9 мільярдів гривень на цьому тлі виглядають щонайменше смішно.

Розвинені країни вже давно зрозуміли економічні наслідки діяльності для держави і суспільства тютюнових транснаціональних компаній.

Як відзначила голова Всесвітньої організації з охорони здоров'я Маргарет Чен, тютюнові компанії шукають нові засоби та шляхи розповсюдження отрути. У центрі їхньої уваги - слабкі місця у законодавстві найбідніших країн третього світу, де антитютюнове законодавство не таке суворе, як у розвинутих країнах.

Чен назвала тютюнові компанії "безжалісними та брехливими", оскільки вони, з одного боку, постійно вимагають "діалогу" та врахування їх інтересів, а з іншого - за допомогою яскравої реклами пропагують власну продукцію серед дівчат та молодих жінок країн третього світу, вибравши їх новою мішенню.

В Україні панують американські транснаціональні тютюнові компанії. І це не дивно, адже США - найкрупніший виробник сигарет, який володіє 70% світового ринку. Виручка виробників сягає 400 мільярдів доларів на рік. Американські тютюнові корпорації заробляють більше завдяки експорту, ніж внутрішнім продажам.

Для здобуття ринку підходять всі засоби, і не тільки рекламні. Наркоману потрібно весь час підвищувати дозу, тому вміст нікотину у сигаретах зростає. З 1997 року по 2005 рік його вміст збільшився у середньому на 11%. Людство звикає до нікотину, і для досягнення наркотичного ефекту його треба все більше.

Однак звинувачувати тютюнові компанії в усіх бідах було б помилкою. Вірус хвороби руйнує організм ще й через ослаблений імунітет українців. Широко розповсюджене паління в країні - це наслідок соціальної та економічної деградації держави, яка самоусунулася від проблем своїх громадян.

Успішна людина, яка планує своє життя на десятиліття, ніколи не буде нищити власне здоров'я і шукати втіхи у шкідливих звичках. Сучасна ж Україна вкрала у більшості громадян віру у краще майбутнє, подарувавши дешеві цигарки та питво.

Молодь, перебуваючи у викривленому інформаційному середовищі, викинута на культурне узбіччя шансону і телемила, де цигарка - не просто ознака, а вісь примітивної матриці "успішності" поряд з алкоголем та наркотичними засобами.

Честь і хвала американським тютюновим магнатам за чіткий діагноз для нашої держави: країна третього світу.

У якій ще державі рекордсменами з наповнення бюджету, створення робочих місць та виплати "білих" зарплат є не вітчизняні товаровиробники, а продавці отрути? У якій країні за безцінь продаються не тільки трудові і природні ресурси, але й здоров'я всього народу?

Можна підвищувати акцизи, закривати тютюнові фабрики, штрафувати курців на вулиці, кричати про шкідливість паління, але все буде марно: люди знайдуть шляхи втечі від прикрої та сумної реальності, ім'я якій - Українська держава.

То, може, пора почати змінювати реальність на більш оптимістичну?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua