Більше незалежності регуляторним комісіям чи більше повноважень президенту?
Щоби з'ясувати, де проходить межа між співпрацею з учасниками ринку та іншими органами влади, окреслити права, обов’язки та повноваження керівників і членів комісій, порядок їхнього звільнення, парламенту потрібно буде прийняти відповідні закони. Але до того Рада має розширити повноваження президента.
Президент Віктор Ющенко запропонував Верховній Раді визнати національні комісії регулювання природних монополій – Національну комісію регулювання електроенергетики та Національну комісію регулювання зв’язку – органами державного регулювання. Та вніс відповідний – № 1315 – законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державного регулювання природних монополій)".
Якщо при підписанні конституційного договору у 2004 році президент утратив частину своїх владних повноважень, то тепер він має шанс відвоювати їх назад.
Зміна статусу як владне посягання чи захист регуляторів
Зараз ці комісії мають статус органів центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом, що зменшує ефективність управління природними монополіями й ускладнює реформування ринків і створення конкурентного середовища.
Наміри надати комісіям статус органів, незалежніших від влади і від учасників ринку, проголошувалися давно. Але якось було не до того – то через перманентні виборчі перегони, то через протистояння між президентом і прем’єр-міністром.
Ще 27 вересня 2007 року Ющенко підписав указ про концепцію вдосконалення державного регулювання природних монополій, яка передбачала три етапи здобуття незалежності цих комісій: внесення змін до Конституції у частині, що стосується визначення статусу і порядку формування та функціонування комісій; внесення змін до законів, котрі регулюють відповідні сфери діяльності на ринках природних монополій та на суміжних ринках, а також розробка і прийняття законів про відповідні комісії.
"Національні комісії є органами державного регулювання. У нас - вони є органами виконавчої влади. Це не відповідає світовим стандартам. Указом визначалося, що голову буде призначати Верховна Рада за поданням президента, а членів комісії на паритетних засадах - парламент і президент", - пояснила ЕП провідний експерт із енергетичних програм Центру ім. Разумкова Олена Гаврилюк.
За словами пані Олени, пропозиції президента щодо створення незалежних органів регулювання електроенергетики та газу є логічними і послідовними рішеннями. Вони, до речі, відповідають директивам Європейського Союзу стосовно створення незалежних органів регулювання електроенергії та газу.
Зміна статусу дозволить органам, що регулюють природні монополії, стати незалежнішими не тільки від Кабінету Міністрів, але й від учасників ринку. Коли голів комісій призначає уряд, прямо чи опосередковано пов'язаний із великим бізнесом, говорити про незалежність регулювальних органів тяжко. Члени комісій мають бути впевнені в тому, що їхня робота не залежатиме від зміни влади. "З одного боку, не можна казати, що регулювальні органи наразі повністю залежні від уряду. Проте вони ж не можуть бути підпорядкованими віце-прем'єру, який курує відповідну галузь! Але так було. Як можна розрізнити, де закінчується управління і де починається регулювання?", - говорить експерт.
Статус вирішує багато, але не все
Визнання комісій органами державного регулювання не вирішить усіх їхніх проблем, але допоможе президенту здобути більше влади. Щоб з'ясувати, де проходить межа між співпрацею з учасниками ринку та іншими органами влади, окреслити права, обов’язки та повноваження керівників і членів комісій, порядок їхнього звільнення, парламенту потрібно буде прийняти відповідні закони. Але до того Рада має розширити повноваження президента.
"Зміни до Конституції можуть пройти не дуже скоро, але у цьому разі (у законопроекті, запропонованому Ющенком), не йдеться про те, яким чином призначатимуть членів комісії, а лише про зміну статусу. Якщо це органи державного регулювання, а не виконавчої влади, то вони набувають особливого статусу, а це може означати (до конституційних змін), що їхніх керівників призначає президент", - каже Гаврилюк. За словами експерта, впровадження таких пропозицій Ющенка створить правове поле для формування регулювальних органів у транспортній галузі та у сфері житлово-комунального господарства, що також було передбачено вересневим указом.
Пропозиції Ющенка, які розширюють простір для президентської влади, навряд чи пройдуть у парламенті "на ура", хоча багато хто розуміє необхідність надання більшої незалежності регуляторам монополій. Із переписуванням Конституції буде складніше, хоча президент і розраховує закінчити цей процес до 2009 року. А от після цього залишиться майже дрібниця - прийняти законопроекти про відповідні регулювальні органи. Законопроект щодо НКРЕ навіть не потрібно буде довго вигадувати – можна у попередніх версіях додати чи вилучити кілька слів, гачків чи ком і запропонувати Раді… якщо ініціативи Ющенка не стануть яблуком розбрату у самій демократичній провладній Коаліції, яка наразі отримала портфелі в уряді.
Довідка: Внесений президентом законопроект також передбачає реорганізацію діяльності Державної прикордонної служби та Держслужби спеціального зв’язку і захисту інформації та державного регулювання у сфері надання фінансових послуг. Вони теж повинні стати "спеціальними державними органами".