Якою має бути інфляція, щоб українці її помітили?
З початку 2023 року ціни зросли на 4,6%, свідчать дані Державної служби статистики за перше півріччя. "Враховуючи сприятливу динаміку першого півріччя, НБУ суттєво поліпшив прогноз інфляції на цей рік – з 14,8% до 10,6%", – заявили в Національному банку 27 липня. Як відомо, за цей же період 2022 року зростання цін становило 16,3%.
Цьогоріч темпи інфляції в Україні сповільнюватимуться завдяки поступовому зниженню світової інфляції та жорстких монетарних умов у країні. Стримуючим фактором буде й незмінність тарифів на більшість житлово-комунальних послуг. "Надалі інфляція знижуватиметься повільніше, ніж у попередні місяці", – попередили в регуляторі. Нацбанк очікує, що інфляція у 2024 році знизиться до 8,5%, у 2025 році – до 6%.
Ідеальна мета – ще нижче – 2% на рік. Саме цей рівень зростання цін як прийнятний уперше визначили в Новій Зеландії на початку 1990-х років. Тоді, вирішивши таргетувати інфляцію, політики повинні були вибрати певне число, яке потім стало догмою для передових центробанків світу, серед яких і український.
Продукти, транспорт, житло: як за рік змінилася вартість життя в Україні та сусідніх державах
Як свідчить досвід з 1990-х років, боротися з інфляцією вкрай важливо. Неконтрольоване зростання цін спотворює економічні відносини і шкодить розвитку. Проте багато хто ставить під сумнів досягнення цілі 2% за будь-яку ціну, пише британське видання The Economist.
Головна вада інфляції більше психологічна – зростання цін ненавидить населення будь-якої країни. Проте в кожній країні ступінь ненависті різний. Економісти з коледжу Міддлбері та Університету співдружності Вірджинії досліджують це запитання. Вони оцінюють момент, коли домогосподарства та підприємства починають звертати увагу на інфляцію і коли вона починає заважати економічному зростанню.
Аналізуючи дані про пошукові запити Google і твіти про інфляцію в 37 країнах з 2004 року по травень 2022 року, автори роблять простий висновок: коли інфляція низька, то люди не зважають на неї і нічого не шукають, однак у певний момент починають активно цікавитися цією темою.
Метою дослідження було визначити цей поріг. Для кожної країни він виявився індивідуальним, але завжди вищим за "догматичні" 2%. Наприклад, для США – 3,6%, Німеччини – 2,6%, Британії – 2,2%. У дослідженні не було України, але ЕП це виправила: відтворила методологію цього дослідження на даних для України.
Відповідно до отриманих результатів, на річну інфляцію менше 10% українці не звертають уваги. Коли інфляція перевищує цей поріг, люди починають активніше шукати в інтернеті матеріали на цю тему.
Згідно з дослідженням, для більшості країн у середньому критичною точкою є 3,8%
Для України цей показник, згідно з розрахунками ЕП, становить 10%
Якщо оцінка порогу інфляції в оригінальному дослідженні для більшості країн OECD (міжнародна організація, членами якої є 38 розвинених країн) близька до традиційної цілі 2%, то для країн з вищою інфляцією ця планка набагато вища. Так, для Туреччини, де річна інфляція в останні роки сягала 80%, вона така ж, як у розрахунках ЕП для України. І українці, і турки звикли до цієї чутливої теми, через яку умовні британці чи американці божеволіють.
Дані: Google Trends за пошуковим запитом "інфляція" за останні пʼять років, дані Держстату щодо інфляції в Україні з 2018 року. ЕП обрала цей період, а не з 2004 року, як в оригінальному дослідженні, щоб охопити сприйняття інфляції на фоні подій 2022-2023 років. В усьому іншому методологія ЕП відповідає оригінальному дослідженню Inflation and attention thresholds.