Енергоефективність і термомодернізація як вектор трансформації вишів
Сучасні, модерні, теплі та безпечні університети — ось що робить навчальний процес не тільки ефективним, але й приємним. В цьому напрямі активно рухаються щонайменше 16 університетів-учасників проєкту "Вища освіта України", серед яких і Вінницький національний технічний університет.
На початку повномасштабного вторгнення тилові міста, як-от Вінниця, прихистили значну кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Нині у Вінниці живе близько 45,6 тисяч ВПО. З них майже 10 тисяч — діти різного віку: дошкільня, школярі й майбутні студенти. У розпал війни абітурієнти закінчували навчання й будували освітні плани вже на новому місці.
Серед них харків’янка Ангеліна Масалаб. Дівчина навчається на другому курсі Вінницького національного технічного університету (ВНТУ). Вона обіймає посаду голови культурно-масового департаменту. Нині навчання триває у змішаному форматі, тож ВНТУ повертається до активного студентського життя: тут відбуваються освітні, фахові, культурні та спортивні події. Однак дівчина зауважує: так буває не завжди.
"Узимку через низькі температури в навчальних корпусах студенти змушені йти на дистанційку. Це погано впливає на організацію заходів, формування груп за інтересами тощо", — розповідає студентка.
Через холодні зими ВНТУ змушений не лише звільняти частину корпусів — переміщувати відділи, бухгалтерію, бібліотеку, щоби підтримувати там мінімальну температуру — а й переводити студентів на дистанційний формат навчання. Це до вподоби не всім: студенти виснажені онлайном ще з часів пандемії коронавірусу.
"Попри те, що опитування студентів свідчать на користь дистанційки в холодний період року, нам дуже важко змиритися з дистанційним навчанням. Ми втрачаємо не лише якість освіти, але й момент взаємодії, соціалізації студентів, набуття софт скілів, зв'язків і розвитку. Особливо це важливо для студентів, які мешкають у гуртожитках і поки що не мають великого кола спілкування", — каже президент студентського самоврядування ВНТУ Ілля Несен.
Щоби покращити умови навчання студентів і роботи викладацького складу, Вінницький національний технічний університет пройшов багатоетапний процес відбору і став одним із вишів-учасників проєкту "Вища освіта України".
У межах проєкту, який фінансує Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО), 16 українських університетів зазнають комплексної термомодернізації. Проєкт, який також підтримується грантами від ЄС та багатостороннього донорського фонду E5P, передбачає підвищення енергоефективності університетських будівель, зменшення їхніх експлуатаційних витрат, покращення якості навчальних, академічних, науково-дослідних і житлових приміщень.
"Така масштабна реконструкція відбувається в нашому закладі освіти вперше. Завдяки проєкту ми очікуємо, що зможемо працювати в комфортних умовах — як у навчальних аудиторіях, так і в укриттях. Після оновлення будівлі також відповідатимуть вимогам інклюзії, що полегшить перебування у стінах ВНТУ здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. І не останнім фактором є зовнішній вигляд корпусів університету: думаємо, це покращить його імідж серед абітурієнтів", — каже ректор ВНТУ Віктор Біліченко.
Проєкт передбачає комплексну термомодернізацію, зовнішнє утеплення, утеплення покрівлі, заміну вікон, облаштування вентиляції, роботи із вдосконалення електрозабезпечення двох корпусів університету, а саме освітлення й опалення. Його загальна вартість — близько 3,7 млн євро.
"Сподіваємося, термомодернізація дасть змогу підвищити клас енергоефективності обох корпусів університету із класу F до класу C (чинні будівельні норми та європейські стандарти виділяють шість класів енергоефективності будівлі: А, В, С, D, E, F, де F — найгірший клас енергетичної ефективності, А — найкращий — авт.) і взимку, наприклад, зможемо створити кліматичні умови згідно з чинними санітарно-технічними вимогами", — зазначає викладач Вінницького національного технічного університету, учасник групи втілення проєкту Валерій Андрухов.
Упродовж проєкту кількість об'єктів університету для комплексної термомодернізації постійно змінювалася. Нині реновації чекають на головний навчальний корпус і навчальний корпус номер три, де розташований факультет будівництва, цивільної та екологічної інженерії. Разом це — понад 4 тисячі викладачів, студентів і співробітників університету.
Ще на початку проєкту 2012 року у ВНТУ створили групу реалізації проєкту, до якої входять фахівці відповідних підрозділів університету й науковці. За словами проректора з перспективного розвитку та інфраструктури Віктора Циркуна, співпраця з іншими учасниками проєкту відбувається ефективно.
"Група реалізації проєкту в університеті налічує 10 осіб. Вона поділена на підгрупи (близько 5 фахівців) за напрямами: архітектурно-будівельні рішення, система вентиляції, опалення, енергетики тощо.
Це все — наші викладачі. І, хочу зауважити, проєктувальник відчув їхню фаховість, адже у процесі проєктування виникало чимало зауважень.
Обговоривши їх із проєктувальником, учасники підгруп виносять ці питання на обговорення, голосування й — пізніше — погодження із проєктувальником, консультантом-представником ЄІБ та міністерством-групою управління проєктом. Що два тижні відбуваються онлайн-наради щодо порядку денного, тож комунікація на досить високому рівні", — каже Віктор Циркун.
З початком повномасштабного вторгнення енергоефективність України стала наріжним каменем її національної безпеки та стійкості. Очікується, що вона залишатиметься ключовим компонентом післявоєнного відновлення й розвитку країни.
"Сподіваємося, що проєкт ЄІБ допоможе нам не лише навчатися в комфортних умовах, а й соціалізуватися та спілкуватися", — каже студентка ВНТУ Ангеліна Масалаб.
ЄІБ, банк ЄС, разом з іншими європейськими та світовими партнерами продовжує підтримувати інвестиції в енергоефективність та стійкість української інфраструктури, зокрема освітньої. Українська молодь потребує високоякісної освіти й комфортних умов для навчання, а сектор вищої освіти — трансформації в напрямі енергоефективності й зеленої економіки.